Ухвала

від 03.01.2019 по справі 611/658/18

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/658/18

Провадження № 2/611/9/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Андросова О.М.

за участю секретаря - Сторчай С.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового справу за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1, про визнання незаконними наказів та їх скасування, визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації, та повернення земель, треті особи - відділ з питань економічного розвитку, містобудування та архітектури, адміністративних послуг та цивільного захисту Барвінківської районної державної адміністрації, фермерське господарство Гаврилюк Олена Олександрівна ,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів та їх скасування, визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації, та повернення земель, третя особа - відділ з питань економічного розвитку, містобудування та архітектури, адміністративних послуг та цивільного захисту Барвінківської районної державної адміністрації.

Оскільки у спірних правовідносинах орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, є відповідачем, звертаючись із даним позовом, прокурор діє в статусі позивача.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року залучено до участі в справі на стороні відповідачів в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору фермерське господарство Гаврилюк Олена Олександрівна .

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому прохає закрити провадження у справі.

Клопотання обґрунтовується тим, що позовна заява прокурора не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі піддягає закриттю.

Представник відповідача ОСОБА_1 зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між відповідачами, пов'язані із одержанням земель в оренду фізичною особою та подальшим використанням цих земель юридичною особою - створеним ОСОБА_1 фермерським господарством Гаврилюк Олена Олександрівна - у своїй діяльності. Тобто, у правовідносинах щодо користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря, й обов'язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Документами підтверджується використання земель фермерським господарством Гаврилюк Олена Олександрівна . Крім того, право користування земельними ділянками підтверджується статутом юридичної особи. А тому сторонами у справі є юридичні особи.

Оскільки на цей час у даній справі спір щодо земельних ділянок існує між суб'єктами господарювання, такий спір, на думку представника відповідача ОСОБА_1, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому провадження в справі слід закрити.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання як необґрунтованого та такого, що суперечить чинному законодавству, оскільки фермерське господарство Гаврилюк Олена Олександрівна створене ОСОБА_1 вже після звернення прокурора до суду з цим позовом.

Заслухавши думку представника позивача, суд дійшов такого.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України в підготовчому судовому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб'єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

У справі, яка розглядається судом, прокурор звернувся до суду з позовом до фізичної особи - ОСОБА_1, посилаючись на те, що надання їй земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснено з порушенням вимог земельного законодавства, відповідачем у розумний строк не виконано вимог закону щодо реєстрації такого господарства та умови, які були підставою для надання в оренду землі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства

Лозівською місцевою прокуратурою до суду позов подано 06 липня 2018 року, в той час як ФГ Гаврилюк Олена Олександрівна зареєстроване 16 листопада 2018 року, вже після відкриття провадження у даній справі (майже через три роки після видання оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та укладення договорів оренди землі).

Відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція висловлена ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц.

Тобто, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постановах ОСОБА_2 Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц.

З огляду на викладене вище, спір у даній справі стосується земельної ділянки, наданої громадянину для подальшого створення, реєстрації, ведення фермерського господарства, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного вище суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача ОСОБА_1 є безпідставним і необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 189, 197, 198 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, проте заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 03 січня 2019 року.

Суддя Барвінківського районного суду О.М.Андросов.