Рішення

від 26.12.2018 по справі 454/15/17

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/15/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Коваль Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокаль цивільну справу за позовом в.о. керівника Червоноградської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 сільської ради Сокальського району та ОСОБА_2, третіх осіб державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Сокальської РДА, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

В.о. керівника Червоноградської Місцевої прокуратури звернувся у суд з позовом та заявою про уточнення позовних вимог до відповідачів, у якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради Сокальського району від 30.09.2015 року № 943 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_2І.";

- внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування запису №13159360 про право власності, внесеного до останнього 02.02.2016 року державним реєстратором;

- витребувати із володіння ОСОБА_2 та повернути у власність територіальної громади ОСОБА_1 сільської ради земельну ділянку площею 0,1779га кадастровий номер 4624884200:21:008:0074, в с.Острів Сокальського району по вул.Б.Хмельницького, 3;

- стягнути із відповідачів 4134грн. судового збору, сплаченого за подання позову.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_1 сільською радою Сокальського району у власність ОСОБА_2.

Однак, згідно постанови Сокальського районного суду від 11.11.2016р. третю особу по справі - ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700грн. За результатами розгляду вказаної адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи головою ОСОБА_1 сільської ради, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.п. б п.1 ст. 3 ЗУ Про запобігання корупції . 30.09.2015р. під час проведення 38-ої сесії 6-го скликання не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед прийняттям рішення №943 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2І. - а саме його дочці. Також прокуратурою з'ясовано, що 02.02.2016р. ОСОБА_2 на підставі цього рішення ради зареєструвала за собою право власності на виділену їй земельну ділянку.

Вказує, що оскільки оскаржуване рішення було прийнято внаслідок вчинення головою ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_3 корупційного адміністративного правопорушення, таке підлягає скасуванню.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 подав заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

Покликався на те, що дане рішення прийняте з дотриманням вимог закону і є продовженням вже прийнятих попередніх рішень про виділення земельної ділянки та надання дозволу відповідачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а посилання позивача на конфлікт інтересів вважає не обґрунтованим, оскільки, як вбачається з результатів голосування дане рішення було б прийняте і без голосу депутата відповідача, який за дане порушення вже поніс адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Прийняте ОСОБА_1 сільською радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2І." є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Правопорушення вчинене третьою особою батьком відповідачки не завдало й не могло завдати істотної шкоди правам і охоронюваним законом інтересам окремих громадян, відповідній територіальній громаді, державі чи іншим особам, захист яких здійснюється законом "Про запобігання корупції" ("Про засади запобігання і протидії корупції").

Позаяк на сесії була присутня більшість обраних депутатів ради, яким було завчасно добре відомо про те, що третя особа є сільським головою цієї ж ради, заперечень щодо надання дозволу відповідачу не було, і рішення все одно прийняли б на його користь.

Голос відповідача, як депутата під час прийняття рішення не був вирішальним, що вбачається з протоколу голосування ОСОБА_1 сільської ради.

Представник позивача прокурор Пастух А.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обгрунтування вимог покликався на доводи, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 надав в суд заяву в якій вказує, що позовні вимоги не визнає, розгляд справи просить проводити без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 сільської ради в судове засідання не прибув, надав суду заяву в якій зазначив, що позовних вимог не визнає, розгляд справи просить проводити без його участі.

Представник третьої особи Сокальської РДА надав в суд заяву в якій вказує, що вирішення даної справи покладає на розсуд суду, розгляд справи просить проводити без участі їх представника.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибув та не повідомив суд про причину неявки.

Заслухавши прокурора та дослідивши докази по справі в їх сукупності суд дійшов до наступних висновків.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокуратура у якості підстави для визнання незаконним і скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради Львівської області № 943 від 30.09.2015р. та у зв'язку із цим визнання недійсним та скасування свідоцтва про права власності на земельну ділянку, посилається на порушення головою ОСОБА_1 сільської ради ОСОБА_3 зобов'язань, покладених на нього п.п. б п.1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", а саме голосування при прийнятті рішення щодо виділу земельної ділянки його дочці - відповідачу ОСОБА_2. Притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за допущене ним порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" вважає безумовною підставою для визнання прийнятого на сесії селищної ради рішення та скасування запису про реєстрацію право власності.

Разом з тим, такі доводи є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" - правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада вважається повноважною за умови обрання не менш як 2/3 депутатів від загального складу ради.

Частиною 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 подала заяву на ім'я ОСОБА_1 сільського голови про розгляд на черговій сесії питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в с.Острів та рішенням сесії ОСОБА_1 сільської ради № 943 від 30.09.2015р. їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №3 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,1779га в с.Острів по вул. Б.Хмельницького Сокальського району Львівської області.

Рішенням 38 сесії 6 скликання ОСОБА_1 сільської ради № 943 від 30.09.2015р. "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2.", вирішено затвердити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її безкоштовно у власність ОСОБА_2 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,1779га за кадастровим номером 4624884200:21:008:0074 в с.Острів по вул.Б.Хмельницького, 3.

Третя особа ОСОБА_3 на момент голосування даного рішення був головою ОСОБА_1 сільської ради Сокальського району та проголосував "за" прийняття останнього у користь дочки ОСОБА_2.

02.02.2016 року реєстраційною службою Сокальського районного управління юстиції у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено дані щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1779 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею в с.Острів по вул.Б.Хмельницького, 3.

Постановою Сокальського районного суду від 11.11.2016р. третю особу по справі - ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700грн. За результатами розгляду вказаної адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи головою ОСОБА_1 сільської ради, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.п. б п.1 ст. 3 ЗУ Про запобігання корупції . 30.09.2015р. під час проведення 38-ої сесії 6-го скликання не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед прийняттям рішення №943 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2І. - а саме його дочці.

Дана постанова суду набрала законної сили 22.11.2016 року.

Частиною другою статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься у протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідними колегіальним органом.

Частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Враховуючи норми Закону України "Про боротьбу з корупцією" суд виходить з того, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.

На пленарному засіданні ОСОБА_1 сільської ради ради від 30.09.2015 року "за" оскаржуване рішення (рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1779га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в с.Острів по вул.Б.Хмельницького, 3) проголосувала достатня кількість депутатів для прийняття рішення, в тому числі й ОСОБА_3 - голос якого не був вирішальним, що стверджується дослідженим протоколом 38 сесії 6 скликання ОСОБА_1 сільської ради від 30.09.2015 року.

Таким чином, враховуючи, що усунення ОСОБА_3 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу - ОСОБА_1 сільської ради, не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення, а відтак відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Також дослідженою довідкою ОСОБА_1 сільської ради №1232 від 03.09.2018р., встановлено, що 38 сесією 6 скликання від 30.09.2015 року прийнято рішення №943 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2І. . Присутніми були 15 депутатів, проголосовано одноголосно.

Згідно з правовою позицією Конституційного суду України викладеній у рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року потрібно розрізняти нормативні та ненормативні акти органу місцевого самоврядування.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальних характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п.4 вказаного рішення).

Оскаржуване рішення ОСОБА_1 сільської ради №943 від 30.09.2015р. є ненормативним актом, звернене конкретно до ОСОБА_2, застосовано одноразово і після реалізації вичерпало свою дію.

Відповідно до останнього абзацу п.5 рішення Конституційного суду, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Судом встановлено, що рішення ОСОБА_1 сільської ради №943 від 30.09.2015р. є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки в нього виникло право володіння земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі №916/876/13. та висновками Вищого господарського суду України, які наведені у постанові від 06 квітня 2017 року.

Разом з цим, як зазначено у статті 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на їх думку, є необхідними для здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. У своєму тлумаченні фрази мирне володіння Комісія та Суд частот розрізняють поняття "позбавлення власності" і "контроль за її використанням".

Наприклад у відомій справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції (1982) заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу №1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватись та розпоряджатись своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном.

Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, обмеження чи користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, контролю за її використанням та надання відшкодування.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 за власні кошти виготовила усю містобудівну документацію для виділення земельної ділянки під будівництво і обслуговування житлового будинку, ОСОБА_1 сільська рада не претендує на витребувану земельну ділянку, яка вже не є вільною. Позбавлення права власності ОСОБА_2 на виділену земельну ділянку та витребування її, по суті позбавляє її права власності на збудований будинок без надання відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову в.о. керівника Червоноградської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 сільської ради Сокальського району та ОСОБА_2, третіх осіб державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Сокальської РДА, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повернення земельної ділянки, слід відмовити.

Також, згідно платіжного доручення №2132 від 22.12.2016р. вбачається, що позивачем сплачено 4887,07грн. судового збору за звернення до суду з вищевказаним позовом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідачів на користь прокуратури Львівської області сплаченого судового збору слід відмовити, оскільки в.о. керівника Червоноградської місцевої прокуратури у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259,265,268,273, 354,355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову в.о. керівника Червоноградської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 сільської ради Сокальського району та ОСОБА_2, третіх осіб державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Сокальської РДА, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повернення земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Позивач: Червоноградська місцева прокуратура, місце знаходження: м. Жовква, вул. Св. Трійці, 10, Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_1 сільська рада Сокальського району, ЄДРПОУ: 04370739, місце знаходження: с.Осрів Сокальського району Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Третя особа: Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Сокальської РДА, місце знаходження: м.Сокаль, вул.Шептицького, 26 Львівської області.

Третя особа: ОСОБА_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст рішення складено 28.12.2018 року.

Головуючий: Т. В. Струс