Ухвала

від 26.12.2018 по справі 759/20889/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6110/18

ун. № 759/20889/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Київ Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018110000000284 від 30.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2018 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018110000000284 від 30.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, в якому слідчий просив накласти арешт на земельні ділянки: площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5014 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5015 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5016 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5017 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5018по АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 ; заборонити будь-яке будівництво на земельних ділянках: площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5014 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5015 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5016 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5017 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5018по АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Вказане клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Головного управління Держземагентства у Київській області, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби та вимогам ст.ст. 13, 116, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 318-р «Деякі питання збереження об`єктів державної власності», ст.ст. 65, 66 Господарського кодексу України, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді земельних ділянок на користь третіх осіб, а саме власників і керівників КП "Білоцерківський ДБК" і ТОВ "КП "Білоцерківський ДБК" та фізичних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , прийняли накази про припинення права постійного користування землею Державного підприємства «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН, площею 9,8 га, що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ №001208, та про відведення у приватну власність фізичних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , земель які розташовані в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району, що завдало шкоди інтересам держави та спричинило тяжкі наслідки. Тобто земельна ділянка загальною площею 9,8 га, яку вивели із постійного користування ДП ДГ «Новосілки» була розділена на 5 земельних ділянок, кожна розміром по 1,96 га. та привласнена третіми особами. 30.12.2014, згідно договорів купівлі-продажу посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , земельні ділянки незаконно переходять у власність ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», яке на підставі рішення Чабанівської селищної ради від 23.03.2017 № 556 змінило цільове призначення земель для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків та за договорами купівлі-продажу від 06.04.2017, 23.06.2017 продало їх ОСОБА_5 .

Слідством встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 18.05.2018 ОСОБА_5 видано дозвіл № ІУ 113181380419 на будівництво багатоповерхової житлової забудови по вул. Миру, 2, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , генеральним підрядником якого є ТОВ «Приватна будівельна компанія «Новобуд».

Під час проведення 06.12.2018 огляду місця події на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2018 № 759/18787/18 встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:04:002:5014, 3222457400:04:002:5015, 3222457400:04:002:5016, 3222457400:04:002:5017, 3222457400:04:002:5018 проводяться будівельні роботи. Зокрема, збудовано будівлю з 10-ти і 8-ми поверхів у формі літери «Г». Також зведено по одному поверху у двох будівлях та влаштовано фундамент ще на дві будівлі. На території земельних ділянок працювали баштові крани та автокрани, інша будівельна техніка. Окрім цього, будівельні роботи проводили близько 50 працівників ТОВ «Приватна будівельна компанія «Новобуд».

У зв`язку з цим, постановою слідчого у зазначеному кримінальному провадженні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457400:04:002:5014,3222457400:04:002:5015,3222457400:04:002:5016,3222457400:04:002:5017,3222457400:04:002:5018визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, у досудового слідства виникла необхідність накладення арешту із забороною проведення будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457400:04:002:5014, 3222457400:04:002:5015, 3222457400:04:002:5016, 3222457400:04:002:5017, 3222457400:04:002:5018.

На підставі наведеного слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Згідно ч. 4ст. 38 КПК Україниорган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Власник майна до суду не викликався, у відповідності до ч. 2ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українипередбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Згідно ч.10ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів тавраховуючи, що майно не яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, та з метою попередження незаконного відчуження майна, або пошкодження, або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на майно шляхом накладення заборони на його відчуження, та розпорядження, яке є співрозмірним обмеженням права власності, яке відповідає завданням кримінального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173,175,309,372,392,532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018110000000284 від 30.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки: площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5014 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5015 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5016 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5017 по АДРЕСА_1 ; площею 1,96 га з кадастровим номером 3222457400:04:002:5018по АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 01.12.2012 Фастівським РВ управління ДМС України в Київській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), шляхом позбавлення права на їх відчуження та розпорядження будь-яким чином.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1