Рішення

від 21.12.2018 по справі 905/1763/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2018 Справа № 905/1763/18

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька нафтова компанія» (юридична адреса: 83058, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрська, будинок №152; адреса для листування: 86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Верхньоторецьке, вулиця Миру, будинок №370; код ЄДРПОУ - НОМЕР_1)

до військово - цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області (86065, Донецька область, місто Авдіївка, вулиця Молодіжна, будинок №5; код ЄДРПОУ - 39831182)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (юридична адреса: 83001, АДРЕСА_1; адреса для листування: 03186, АДРЕСА_2; ІПН - НОМЕР_2)

про визнання права власності, -

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явились

від відповідача : не з'явились

від третьої особи : не з'явились

С У Т Ь С П О Р У

До господарського суду Донецької області 21.09.2018 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька нафтова компанія» до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на необхідність визнання його права власності на будівлю АЗС «Данс» , загальною площею 70,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Авдіївка, Індустріальний проїзд. будинок № 2А, у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа (договору купівлі-продажу від 07.06.2007 за реєстровим №1014, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3В.).

Позивач зазначає, що отримати дублікат договору купівлі-продажу від 07.06.2007 за реєстровим №1014 неможливо, оскільки, нотаріус ОСОБА_3, яка припинила свою діяльність, документи на зберігання в нотаріальний архів не передавала. Вказані відомості викладені у листі Донецького обласного нотаріального архіву від 30.08.2018 за №617/01-12.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.09.2018 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, підготовче судове засідання призначено на 23.10.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2018 відкладено підготовче судове засідання на 15.11.2018.

29.10.2018 на адресу господарського суду Донецької області від Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області надійшли пояснення по справі, відповідно до яких в останньої відсутні відомості стосовно права власності на будівлю АЗС Данс , загальною площею 70,60 кв.м., яка знаходиться за адресою: Донецька область, місто Авдіївка, Індустріальний проїзд, буд. 2а.

08.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від третьої особи надійшли пояснення по справі. Згідно вказаних пояснень на даний час третя особа та позивач, керуючись п. 27 договору іпотеки від 07.12.2012, бажають врегулювати спір в позасудовому порядку шляхом звернення стягнення на майно іпотекодавця (позивача) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012, шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Також у цих поясненнях зазначено про те, що для здійснення даного правочину необхідний оригінал договору купівлі-продажу від 07.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1014, який на даний час є втраченим.

Також 08.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли пояснення по справі. У даних поясненнях представник позивача наголошував на тому, що підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно є втрата оригіналу правовстановлюючого документа на нерухоме майно, а саме: будівлю АЗС Данс , що розташована за адресою: Донецька обл., місто Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А.

За таких обставин немає можливості врегулювати спір в позасудовому порядку між позивачем та новим іпотекодержателем - ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012 шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу. Разом із цим, оригінал договору купівлі-продажу від 07.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, є повністю втраченим та відновити його в законний спосіб неможливо, оскільки нотаріус ОСОБА_3, яка посвідчувала вказаний договір, припинила свою діяльність і документи до державного нотаріального архіву не передала.

Крім того, позивач зазначає, що в разі неможливості відновити правовстановлюючий документ на майно, та у разі ліквідації чи іншого припинення позивача в майбутньому, ОСОБА_2 міська рада має власний інтерес на вказане майно відповідно до ст. 335 ЦК України.

Ухвалою суду від 15.11.2018 замінено у справі №905/1763/18 неналежного відповідача ОСОБА_2 міську раду на належного відповідача - військово - цивільну адміністрацію міста Авдіївка Донецької області, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 25.12.2018 та відкладено підготовче судове засідання на 29.11.2018.

Ухвалою суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.12.2018.

Ухвалою суду від 11.12.2018 відкладено розгляд справи на 21.12.2018.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 18.12.2018 на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька нафтова компанія є власником будівлі АЗС Данс загальною площею 70,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 07.06.2007 за реєстровим № 1014.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю Донецька нафтова компанія за кредитним договором №MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012., між товариством з обмеженою відповідальністю Донецька нафтова компанія (далі - іпотекодавець) та публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку (далі - іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки № ZXR039523.73504.002 від 07.12.2012.

Згідно п. 7.1. договору іпотеки № ZXR039523.73504.002 від 07.12.2012, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012 та зобов'язань за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: будівля АЗС Данс , загальною площею 70,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі АЗС, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 07.06.2007 за реєстровим № 1014. Предмет іпотеки передається в іпотеку з невід'ємними приналежностями, які знаходяться в ньому.

Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14873347 від 12.06.2007 року, виданий Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради, реєстраційний номер: 4657604, номер запису 100 в книзі 1А. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А. Цільове призначення предмету іпотеки - АЗС.

Відповідно до п. 18.1 вищезазначеного договору, іпотекодержатель має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки.

Згідно п. 27 даного договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів:

- шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;

- шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

- шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах;

- іншим незабороненим чинним законодавством способом.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Вищезазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано 07.12.2012 у реєстрі за № 3187.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2018 між публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) було укладено договір № 142 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Відповідно до п. 2.1. договору № 142 від 06.07.2018, в порядку та на умовах, визначених його положеннями, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця та поручителів зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитним договором, договором іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основні договори , надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договором застави, що був укладений в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами та був посвідчений нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно з укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень.

Також 06.07.2018 між публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку (далі - первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки №ZXR039523.73504.002, посвідченим 07 грудня 2012 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3187 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. даного договору, у зв'язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги №142 від 06 липня 2018 року, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012 року, укладеним між ПАТ ВБР та ТОВ Донецька нафтова компанія , ідентифікаційний код юридичної особи 35127358, з усіма додатковими договорами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (надалі - кредитний договір), первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває всіх прав первісного іпотекодержателя за договором іпотеки № ZXR039523.73504.002, посвідченим 07 грудня 2012 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3187 (надалі - договір іпотеки), укладеним між первісним іпотекодержателем та ТОВ Донецька нафтова компанія , ідентифікаційний код юридичної особи 35127358 (надалі іменуються - іпотекодавець).

Згідно п. 1.2. договору за цим договором новий іпотекодержатель набуває право замість первісного іпотекодержателя одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, у порядку, визначеному договором іпотеки та Законом України Про іпотеку , задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов кредитного договору та/або договору іпотеки, за рахунок майна, вказаного в п. 7 Договору іпотеки.

Відповідно до п. 1.3. договору предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене в п. 7 договору іпотеки, а саме: будівля АЗС Данс , загальною площею 70,6 кв.м., розташована за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 4657604.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06 липня 2018.

Згідно п. 4.4. договору цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано 06.07.2018 у реєстрі за № 1603.

Посилаючись на те, що станом на теперішній час існує необхідність врегулювати спір в позасудовому порядку з новим іпотекодержателем майна ОСОБА_7 шляхом звернення стягнення на майно іпотекодавця (позивача), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012,однак втрачено оригінал договору купівлі-продажу від 07.06.2007 за реєстровим №1014, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, у зв'язку з чим, на думку позивача, відсутня можливість це зробити, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із даним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб'єктивних прав є звернення до суду.

Обов'язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Як випливає зі змісту ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача суб'єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для позивача зумовлює відмову у задоволені позову.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.

Приведена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України №3-18гс111 від 04.04.2011.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 04.12.2012 №26/133 та від 11.12.2012 №56/68.

Згідно з висновками, викладеними у постанові ВСУ від 23.12.2014 №5011-74/9393- 2012, за змістом статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування зазначеної статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №136848886 від 06.09.2018 право власності зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Донецька нафтова компанія 02.02.2011, реєстраційний номер майна 4657604, номер запису 100 в книзі 1А, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №1014 від 07.06.2007, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 Також відповідно до вказаної довідки вбачається наявність обтяжень на спірне нерухоме майно, накладених згідно договору іпотеки № ZXR039523.73504.002, посвідченим 07 грудня 2012 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3187.

В матеріалах справи наявна копія листа ПАТ Всеукраїнський банк розвитку вих. №15820 від 03.09.2018, відповідно до якого оригінал договору купівлі-продажу №1014 від 07.06.2007 знаходився у відділенні № 7 ПАТ ВБР , що було розташовано у м. Донецьку за адресою: 83117, м. Донецьк, вул. Ляшенка, буд. 2. З метою запобігання загрози життю та здоров'ю клієнтів і працівників банку у населених пунктах, які не контролюються українською владою та, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій , ПАТ ВБР тимчасово призупинив діяльність частини відділень на території Донецької та Луганської областей, в тому числі діяльність відділення № 7 ПАТ ВБР . Крім того, 03.06.2015 невстановленими особами був пограбований центральний офіс ПАТ ВБР , розташований за адресою пр. Богдана Хмельницького 102 в м. Донецьку, діяльність якого була призупинена та в якому знаходили документи на зберіганні у сховищі. Зважаючи на викладене підтвердити або спростувати факт наявності оригіналів документів банк не має можливості. До вказаного листа додано копію витягу з кримінального провадження №12015100100003119 від 10.06.2015.

Також в матеріалах справи наявний лист-відповідь Донецького обласного державного нотаріального архіву Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України № 617/01-12 від 30.08.2018 щодо отримання дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.06.2007 за № 1014. Відповідно до вказаного листа документи приватного нотаріуса, діяльність якої припинена, на зберігання в нотаріальний архів не передавались.

Разом із цим, доказів будь-якого звернення до відповідача, за наслідками якого можуть мати місце перелічені обставини, позивачем суду не представлено.

Суд зазначає, що відповідач не ставить під сумнів наявність права власника на означене нерухоме майно. Також не вбачається наявності факту відмови, невизнання або оспорювання права власника на спірне нерухоме майно за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на підтвердження такого права.

Як вбачається з тексту позовної заяви, в якості підстави позову позивач зазначає втрату оригіналу договору купівлі-продажу від 07.06.2007 за реєстровим №1014, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За приписом ч.5 ст.12 приведеного Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Факт скасування в реєстрі відомостей про зареєстроване право власності товариства з обмеженою відповідальністю Донецька нафтова компанія на спірне нерухоме майно з матеріалів справи не вбачається.

Главою 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, передбачений перелік документів, що подаються нотаріусу при вчиненні правочину про відчуження та заставу майна. Так, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються (п. 1.1 Порядку).

Згідно п. 3 глави 7 розділ І Порядку документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього . Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

За умовами п.1.2 Порядку право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

У разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

Крім того, згідно пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об'єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов'язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Суд зауважує, що під час розгляду даної справи запропоновував позивачу надати письмові пояснення щодо того, у чому конкретно полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем, а також докази звернення до державного реєстратора з вимогою державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Разом із тим, наявність спору між сторонами у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно також не підтверджено.

Оскільки позивач своє право на визнання права власності на спірне нерухоме майно шляхом звернення до органу державної реєстрації прав з відповідною заявою не реалізував і можливість врегулювання в позасудовому порядку порушеного позивачем у позовній заяві питання не втрачена, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька нафтова компанія» до військово - цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання права власності -- відмовити.

У судовому засіданні 21.12.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.01.2019.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька нафтова компанія» (юридична адреса: 83058, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрська, будинок №152; адреса для листування: 86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Верхньоторецьке, вулиця Миру, будинок №370; код ЄДРПОУ - НОМЕР_1)

Відповідач: військово - цивільна адміністрація міста Авдіївка Донецької області (86065, Донецька область, місто Авдіївка, вулиця Молодіжна, будинок №5; код ЄДРПОУ - 39831182)

Третя особа: ОСОБА_1 (юридична адреса: 83001, АДРЕСА_1; адреса для листування: 03186, АДРЕСА_2; ІПН - НОМЕР_2)

Суддя С.М. Фурсова