Постанова

від 13.03.2019 по справі 905/1763/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Справа № 905/1763/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

представники сторін не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" (вх. №377 Д/1-42) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.12.18 у справі № 905/1763/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" (юридична адреса: 83058, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Краснооктябрська, будинок №152; адреса для листування: 86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Верхньоторецьке, вулиця Миру, будинок №370; код ЄДРПОУ - 2887009853),

до Військово - цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області (86065, Донецька область, місто Авдіївка, вулиця Молодіжна, будинок №5; код ЄДРПОУ - 39831182),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_4; адреса для листування: АДРЕСА_3; ІПН - НОМЕР_2),

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Донецької області 21.09.2018 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" до Авдіївської міської ради про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на необхідність визнання його права власності на будівлю АЗС "Данс", загальною площею 70,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Авдіївка, Індустріальний проїзд. будинок № 2А, у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа (договору купівлі-продажу від 07.06.2007 за реєстровим №1014, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сакун А.В.).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1763/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з факту недоведеності Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" оспорювання або не визнання його права власності на нерухоме майно відповідачем. Одночасно судом зроблено висновок про можливість державної реєстрації відчуження нерухомого майна на підставі наявної інформації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки останній є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що для проведення нотаріусами державної реєстрації відчуження нерухомого майна приписи Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачають необхідність надання стороною оригіналу договору купівлі-продажу. За твердженням сторони, можливість ненадання стороною документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, визначена у підпункті 1.1 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку, стосується випадку зареєстрованості права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а не в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 31.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1763/18; призначено справу до розгляду на 13.03.2019 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У судове засідання, яке відбулось 13.03.2019, представники сторін не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Донецької області від 21.12.2018 у справі №905/1763/18 відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" є власником будівлі АЗС "Данс" загальною площею 70,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сакун А.В. від 07.06.2007 за реєстровим № 1014.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" за кредитним договором №MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012., між товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" (далі - іпотекодавець) та публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки № ZXR039523.73504.002 від 07.12.2012.

Згідно п. 7.1. договору іпотеки № ZXR039523.73504.002 від 07.12.2012, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012 та зобов'язань за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: будівля АЗС "Данс", загальною площею 70,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі АЗС, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Скакун А.В. від 07.06.2007 за реєстровим № 1014. Предмет іпотеки передається в іпотеку з невід'ємними приналежностями, які знаходяться в ньому.

Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14873347 від 12.06.2007 року, виданий Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради, реєстраційний номер: 4657604, номер запису 100 в книзі 1А. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А. Цільове призначення предмету іпотеки - АЗС.

Відповідно до п. 18.1 вищезазначеного договору, іпотекодержатель має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки.

Згідно п. 27 даного договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів:

-шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;

-шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

-шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах;

-іншим незабороненим чинним законодавством способом.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Вищезазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Качур Г.В. та зареєстровано 07.12.2012 у реєстрі за № 3187.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) було укладено договір № 142 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Відповідно до п. 2.1. договору № 142 від 06.07.2018, в порядку та на умовах, визначених його положеннями, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця та поручителів зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитним договором, договором іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - "основні договори", надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договором застави, що був укладений в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами та був посвідчений нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно з укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень.

Також 06.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (далі - новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки №ZXR039523.73504.002, посвідченим 07.12.2012 Качур Г.В., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3187 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. даного договору, у зв'язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги №142 від 06.07.2018, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012, укладеним між ПАТ "ВБР" та ТОВ "Донецька нафтова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 35127358, з усіма додатковими договорами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (надалі - кредитний договір), первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває всіх прав первісного іпотекодержателя за договором іпотеки № ZXR039523.73504.002, посвідченим 07.12.2012 Качур Г.В., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3187 (надалі - договір іпотеки), укладеним між первісним іпотекодержателем та ТОВ "Донецька нафтова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 35127358 (надалі іменуються - іпотекодавець).

Згідно п. 1.2. договору за цим договором новий іпотекодержатель набуває право замість первісного іпотекодержателя одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, у порядку, визначеному договором іпотеки та Законом України "Про іпотеку", задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов кредитного договору та/або договору іпотеки, за рахунок майна, вказаного в п. 7 Договору іпотеки.

Відповідно до п. 1.3. договору предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене в п. 7 договору іпотеки, а саме: будівля АЗС "Данс", загальною площею 70,6 кв.м., розташована за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 4657604.

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. 06 липня 2018.

Згідно п. 4.4. договору цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстровано 06.07.2018 у реєстрі за № 1603.

Посилаючись на те, що станом на теперішній час існує необхідність врегулювати спір в позасудовому порядку з новим іпотекодержателем майна ОСОБА_6 шляхом звернення стягнення на майно іпотекодавця (позивача), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKLVU1.73504.001 від 07.12.2012,однак втрачено оригінал договору купівлі-продажу від 07.06.2007 за реєстровим №1014, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сакун А.В., що унеможливить відповідну реєстрацію правочину, позивач звернувся з відповідним позовом в порядку статті 392 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб'єктивних прав є звернення до суду.

Обов'язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Як випливає зі змісту ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача суб'єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для позивача зумовлює відмову у задоволені позову.

Відповідно до ч.2 статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами або підлягає сумніву.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України №3-18гс111 від 04.04.2011.

Таким чином, право особи, з посиланням на втрату ним правовстановлюючого документу, підлягає захисту в судовому порядку згідно статті 392 Цивільного кодексу України, в разі відсутності іншого роду документації, правовий характер якої передбачає можливість реалізації ним прав власника в повному обсязі.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №136848886 від 06.09.2018 право власності зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" 02.02.2011, реєстраційний номер майна 4657604, номер запису 100 в книзі 1А, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №1014 від 07.06.2007, посвідченого приватним нотаріусом Сакун А.В.

Частиною 1 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

За приписом ч.5 ст.12 приведеного Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Факт скасування в реєстрі відомостей про зареєстроване право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" на спірне нерухоме майно з матеріалів справи не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, підпункту 1.6 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, Реєстр прав власності на нерухоме майно, є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 Глави 2 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 правочини щодо відчуження та застави майна , право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються.

Отже, інформація про право власності позивача в Державному реєстрі прав є достатньою для подальшої державної реєстрації правочинів щодо відчуження нерухомого майна.

Відтак, фактом знаходження інформації про право власності позивача в Державному реєстрі прав чітко підтверджується визнання державою факту закріплення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" права власності на будівлю АЗС "Данс", загальною площею 70,6 кв.м., розташована за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А, а відтак і можливість реалізації ним прав власника на вказане майно в повному обсязі.

Оскільки інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №136848886 від 06.09.2018 підтверджується визнання державою факту закріплення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" права власності на будівлю АЗС "Данс", загальною площею 70,6 кв.м., розташована за адресою: Донецька обл., м. Авдіївка, Індустріальний проїзд, будинок 2А, а відтак і можливість реалізації ним прав власника на вказане майно в повному обсязі, повторного визнання даного факту в судовому порядку для захисту прав особи не потребується.

У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо неможливості врахування даних реєстрації прав власності, відображених у недіючому наразі Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки як було вищевстановлено колегією суддів останній є архівною складовою частиною Державного реєстру прав. Відтак, інформація про реєстрацію прав власності, занесена у Реєстр прав власності на нерухоме майно, перебуває в Державного реєстру прав та являється його складовою.

Одночасно колегія суддів погоджується з доводами апелянта про недоцільність посилання суду першої інстанції на п. 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, оскільки вказаною нормою передбачено випадок використання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в разі втрати, пошкодження чи псуванням державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а не втрати договору купівлі-продажу. Втім, зазначене не свідчить про помилкову кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки в основу висновку про можливість врахування інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшої державної реєстрації відчуження нерухомого майна судом правомірно покладено підпункт 1.1 пункту 1 Глави 2 Розділу II Порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька нафтова компанія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 21.12.18 у справі № 905/1763/18 злишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 14.03.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян