Рішення

від 19.12.2018 по справі 907/37/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2018 м. Ужгород Справа № 907/37/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Кут Л.В.

розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Спектраль ЛТД , м. Ужгород

про стягнення суми 1 171 801,13 грн.,

за участю представників:

від позивача - адвокат Сабов Іван Іванович (ордер ЗР № 16116 від 26.01.2018) ;

від відповідача - не з'явився ;

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлено позов про стягнення з товариства, учасником якого він був, суми 1171801,13 грн. Згідно з позовною заявою, підставами позову є факт невиконання відповідачем встановленого ст. 54 ЗУ "Про господарські товариства" обов'язку виплатити позивачу вартість його частки у зв'язку з виходом зі складу учасників такого. Вартість частки позивача визначена ним в розмірі 1160450грн. При цьому, внаслідок невиконання товариством свого грошового зобов'язання по виплаті вказаної вартості частки, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 11351,13грн. трьох відсотків річних.

На стадії підготовчого провадження у справі № 907/37/18 ухвалою господарського суду від 16.04.2018 року провадження у справі № 907/37/18 зупинено у зв'язку з призначенням у справі судово - економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2018 було вжито заходи процесуального примусу та тимчасово вилучено для дослідження Господарським судом Закарпатської області від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Лучкая, 5/2, код 22088053) письмові докази, речові докази фінансової звітності за 2016 рік, зокрема: фінансовий звіт (баланс) за 2016 рік, звіт про фінансові результати за 2016 рік, первинні бухгалтерські документи відповідно до наведених у фінансовому звіті (балансі) за 2016 рік статей, а також правоустановчі документи і перелік майна та основних засобів цього товариства.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2018 у зв'язку із звільненням судді Йосипчук О.С., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018, справу №907/37/18 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147?VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, за правилами даного Кодексу продовження розгляду справ в судах здійснюється з тієї стадії, на якій вони знаходяться на момент набрання чинності новим Кодексом.

Листом Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2018 від сторін витребувано відомості стосовно усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.

06.11.2018 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2018 прийнято до провадження справу №907/37/18 та призначено підготовче засідання на 04.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2018, викликано учасників справи в судове засідання, попереджено учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст.ст. 202-203 Господарського процесуального кодексу України.

19.12.2018 року в судовому засіданні представник позивача просив заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що позивач була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД" з часткою 50 % статутного капіталу, з якого вийшла 01.09.2016, подавши товариству відповідну заяву з проханням виплатити їй 50 % вартості майна товариства. Відповідач не виконав свій обов'язок з виплати коштів, а тому позивач просить стягнути з відповідача 1 160 450 грн., що складає 50 % вартості нерухомого майна, яке належить товариству, та 11 351,13 грн. трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки та неподання письмового відзиву суду не повідомив. Поштова кореспонденція суду, а саме: ухвали суду від 06.03.2018 року (витребування доказів у відповідача та відкладення підготовчого провадження на 19.03.2018), від 04.04.2018 року (відкладення підготовчого засідання на 16.04.2018), від 16.04.2018 року (про призначення судової експертизи),від 16.05.2018 року (про витребування доказів у відповідача та призначення підготовчого засідання), від 31.05.2018 року (про зупинення виконавчого провадження), від 31.05.2018 року (про тимчасове вилучення доказів у відповідача) надсилалася відповідачу з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лучкая, буд, 5, кв. 2, та, повернута органом поштового зв'язку без вручення адресату з відміткою: за закінченням строку зберігання.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 19.12.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 є учасником (засновником) товариства з обмеженою відповідальністю Спектраль ЛТД , якій згідно з статутом товариства належить 50% статутного капіталу підприємства.

Так, 19.03.1997 року позивач та ОСОБА_4 уклали засновницький договір про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД", згідно з умовами якого вони домовились створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД".

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників вирішили створити статутний фонд в розмірі 9 390 грн. з рівними частками учасників у статутному фонді, а саме : 50 % статутного фонду у формі грошових коштів в розмірі 4 695 грн. вносить позивач, а інші 50 % статутного фонду у формі грошових коштів в розмірі 4 695 грн. вносить ОСОБА_4 (пункти 1,2 засновницького договору). Вказані відомості відображені на час розгляду справи і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Засновницьким договором (п. 3.2) передбачено, що учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства, отримати свою частку майна при виходів з товариства.

20.03.1997 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД" було зареєстровано як юридичну особу, що вбачається зі статуту товариства та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД" є товариством, створеним за рішенням учасників товариства, закріпленим засновницьким договором про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД" від 19.03.1997 року (п. 1.1 Статуту).

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний фонд товариства. Розмір статутного фонду складає 9 390 грн. (п. 5.1 Статуту). Розмір часток учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів до статутного фонду регулюється засновницьким договором (п. 5.2 Статуту).

Судом встановлено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що датою закінчення формування статутного капіталу є 20.03.1998 року.

Позивач подав нотаріально посвідчену заяву відповідачу, в якій повідомив про вихід з товариства, просив виплатити йому 50 відсотків внеску до статутного капіталу товариства, 50 відсотків вартості майна товариства та одержаний товариством прибуток, пропорційний його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідач отримав вказану заяву позивача 01.09.2016 року, що підтверджується листом іншого учасника товариства - ОСОБА_4.

Позивач вказує у позовній заяві, що ринкова вартість нерухомого майна, яке належить відповідачу, складає 2 320 900 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути половину такої вартості, пропорційної розміру його частки у товаристві, тобто 1 160 450 грн.

Як вбачається з інформаційної довідки № 107088543 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачем з 17.03.2004 року зареєстровано на підставі Договору купівлі-продажу № 2 від 24.12.1998 року право власності на будівлю літ. Ж, З-2, КК, Л, М, Н, Ш за адресою: вул. Гагаріна, буд. 36, м. Ужгород.

З висновку про вартість майна, який міститься у звіті про оцінку нежитлового приміщення (літ. Ж, З-2, КК, Л, М, Н, Ш) за адресою: вул. Гагаріна, буд. 36, м. Ужгород, вбачається, що станом на 01.12.2017 року ринкова вартість вищевказаного нерухомого майна складала 2 320 900 грн. Звіт про оцінку нежитлового приміщення складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 сертифікат Фонду державного майна України № 926/15 від 26.11.2015 року, спеціалізація - Оцінка нерухомих речей.

Судом встановлено, що згідно фінансового звіту відповідача за 2016 рік чистий прибуток відповідача склав 242 800 грн.

Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

Судом встановлено з балансу товариства "Спекраль ЛТД" за 2016 рік, що вартість чистих активів не має від'ємного значення, а тому підстав для вирахування вартості зобов'язань товариства з вартості частини майна товариства, пропорційній частці позивача у товаристві, немає.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ЦК України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання позивачем заяви про вихід з товариства - 01.09.2016 року.

Суд застосовує до спірних правовідносин законодавство, яке було чинним на день виходу позивача з товариства - 01.09.2016 року.

Спірні правовідносини сторін регулюються такими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

Зазначені положення кореспондується з нормами ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 148 ЦК України в редакції, чинній на момент оформлення позивачем заяви про вихід, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Отже, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, передбаченого ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", починаючи з 01.09.2017 року, чим порушив право позивача на отримання коштів у зв'язку з виходом з товариства та припиненням його корпоративних прав.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

З моменту виходу учасника з товариства з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства", невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема визначені статтею 625 ЦК України.

Суд погоджується з позицією позивача, що в останнього виникло право, передбачене ст. 625 ЦК України, вимагати стягнення 3 процентів річних у зв'язку з невиплатою вартості частини майна відповідача у зв'язку з виходом позивача з товариства. Тому суд стягує з відповідача 11 350,15 грн. = 1 160 450 грн. * 3 % : 365 днів * 119 днів (30.09.2017 - 26.01.2018), що на 0,98 грн. менше, ніж просив позивач.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви в частині, які визнані судом обґрунтованими, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 1 160 450 грн. підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення 3 % річних - частково в розмірі 11 350,15 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, стягуються з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог. Суд стягнув 1 171 800,15 грн. (99,99 %) із заявленої суми в розмірі 1 171 801,01 грн. (100 %). При поданні позову позивач зобов'язаний був сплатити 17 577,02 грн. = 1 171 801,13 грн. * 1,5 %.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 2 ст. 129 ГПК України).

Отже, з відповідача слід стягнути 17 575,26 грн. = 17 577,02 грн. * 99,99 % в дохід бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД " (88000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22088053) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 1 171 800,15 грн. (Один мільйон сто сімдесят одну тисячу вісімсот грн. 15 коп.), в тому числі 1 160 450,00 грн. вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД " (нежитлового приміщення (літ. Ж, З-2, КК, Л, М, Н, Ш) за адресою вул. Гагаріна, буд. 36, м. Ужгород), пропорційній п'ятдесяти відсоткам частки у статутному капіталі цього товариства та 11 350,15 грн. трьох процентів річних.

У стягнення трьох процентів річних в розмірі 0,98 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль ЛТД " (88000, вул. Лучкая, буд. 5, кв. 2, м. Ужгород, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22088053) в дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795) із зарахуванням надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір" (отримувач коштів - ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31211256026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 575,26 грн. (Сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 26 коп.).

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 27.12.2018.

Суддя О. Ф. Ремецькі