Ухвала

від 03.01.2019 по справі 910/17178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 03.01.2019 р.Справа №  910/17178/18 За заявою            Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр           нейрохірургії" до          Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт" про           забезпечення позову у справі №910/17178/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр           нейрохірургії" до          Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт" про          стягнення 220 284,12 грн. Суддя Зеленіна Н.І. Без виклику представників. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт" про стягнення 220 284,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору № 26/06/2016 від 06.07.2016р. та в частині виконання робіт з проектної документації, що визначені у п. 1.1 Договору та в Специфікації згідно додатку № 2 до Договору. Ухвалою від 26.12.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви додано заяву про забезпечення позову. Вказаною заявою позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт", в межах розміру грошової суми, яку заявник перевів відповідачу в якості авансу в розмірі 175 000,00 грн. та судового збору в розмірі 3 373,34 грн. Наявність підстав для забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що 06.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт" (Виконавець) було укладено Договір №29/06/2016 на виконання проектних робіт (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується виконати і здати Замовнику роботи з розробки проектної документації стадії "П" та "Р", по об'єкту: "Реконструкція нежитлових приміщень під медичний центр по вул. Обухівська, 120 у Святошинському районі м. Києва, а Замовник зобов'язується прийняти вказані роботи по Акту приймання-передачі та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. п. 1.2., 2.1. Договору, строк виконання робіт, їх перелік, сторони погодили визначати в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість робіт, що виконуються за цим Договором, становить 225 000,00 грн.(двісті двадцять п'ять тисяч гривень) 00 коп., в т. ч. ПДВ 20 % - 37 500,00 грн. (тридцять сім тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. Згідно з п. п. 2.2. – 2.4. Договору, по першому етапу узгодження та розробка проектної документації згідно Додатку №1 фінансування буде складати: 125 000 тис. грн. (сто двадцять п'ять тисяч гривень) 00 коп., в т.ч. ІІДВ 20% - 20 833,33 (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні) 33 коп. Проектувальник надає замовнику узгоджений генеральний план із всіма зацікавленими організаціями. По другому етапу узгодження та розробка проектної документації згідно Додатку №1 фінансування буде складати: 75 000 тис. грн. (сімдесят п'ять тисяч гривень) 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот гривень ) 00 коп. Проектувальник надає замовнику узгоджений документ напрямок трас та вертикально планувальне рішення на стадії "П" з всіма зацікавленими організаціями. По третьому етапу узгодження та розробка проектної документації згідно Додатку №1 фінансування буде складати: 30 000 тис. грн. (тридцять тисяч гривень) 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 5 000 (п'ять тисяч гривень). Проектувальник надає замовнику узгоджений документ напрямок трас та вертикально планувальне рішення на стадії "Р" з всіма зацікавленими організаціями. Відповідно до п. 2.5. Договору, оплата послуг за цим Договором здійснюється Замовником на умовах поетапної 100% передплати не пізніше ніж через п'ять робочих днів з моменту підписання цього Договору. Як зазначає заявник, він виконав свої зобов'язання та перерахував обумовлену суму на рахунок відповідача, на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення, проте відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, проектну документацію не виготовив та не передав позивачу. Як зазначає заявник, остання оплата була перерахована відповідачу 03 липня 2017 року, отже, обов'язок відповідача з виконання і передачі Замовнику робіт з розробки проектної документації настав 03 серпня 2017 року. Крім того, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за Договором позивач втратив інтерес щодо виконання робіт за Договором. Як зазначає заявник, він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів, проте такі вимоги останнім залишені без задоволення. З метою забезпечення можливості виконати судове рішення в майбутньому, на думку заявника існує об'єктивна необхідність забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться у всіх банківських чи інших фінансових установах, в межах суми авансу, який позивач перерахував відповідачу за Договором. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як передбачено ч. ч. 1-4 ст. 137 цього ж Кодексу, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" про забезпечення позову, дослідивши долучені до заяви матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду вказаної заяви, суд зазначає наступне. Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою, та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. За результатом розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність належними і допустимими доказами тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Положеннями ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, серед іншого, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. При цьому, як передбачено положеннями ст. 141 Кодексу, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення; не містить обґрунтування того, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову не призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, та не призведе до понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт" збитків, у разі задоволення заяви про забезпечення позову. В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що заявником не підтверджено достатніми доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів забезпечення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Суд також звертає увагу на те, що невиконання договору та вимог заявника не може свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). За таких обставин, суд вважає доводи та вимоги заяви про забезпечення позову недоведеними та необґрунтованими належним чином, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, – УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" у справі №910/17178/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр нейрохірургії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Архбудконтракт" про стягнення 220 284,12 грн. Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її постановлення. Суддя                                                                                                  Н.І. Зеленіна