Рішення

від 12.12.2018 по справі 161/13287/17

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13287/17

Провадження № 2/161/3208/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі : головуючого - судді Кирилюк В.Ф.

секретаря Самолюк І.М.

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДРІАТІК ТРЕВЕЛ", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ФОП ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Адріатік Тревел про стягнення збитків в порядку Закону України Про захист прав споживачів .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в липні 2017 року звернувся до туристичної агенції ОСОБА_3 з приводу туристичної поїздки разом із сім'єю до республіки Болгарія на відпочинок. ОСОБА_3 запропонувала варіант поїздки через туроператора Адріатік Тревел , на що він погодився та передав їй всі необхідні документи для оформлення поїздки. Вартість повного пакету згідно виставленої заявки становила 1005 Євро, яку він оплатив туристичній агенції.

Замовнику повернули 4 (чотири) закордонні паспорти, турагент пояснив, що Україні надано безвізовий режим для в'їзду громадянам України до Країн Євросоюзу, а тому оформлення віз для поїздки до республіки Болгарія не потрібно.

19.07.2017 року він з дружиною та дітьми вирушили на автобусі Рікі-А із м. Луцьк до республіки Болгарія. Проїхавши по Україні та пройшовши паспортний і митний контроль на митному пості Порубне на Україно-Румунському кордоні працівники Румунської митниці митного посту Сірет заборонили в'їхати 5 річній дочці ОСОБА_4 з мотивів відсутності візи для її в'їзду до країн Румунії та Болгарії. В подальшому, працівники Румунської митниці митного посту Сірет роз'яснили, що у ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 біометричні паспорти, тому візи не потрібні, а у ОСОБА_7 - простий закордонний паспорт, тому - необхідна віза. Видали офіційну відмову на в'їзд за №269/753 та повернули назад - в Україну.

Турагент ОСОБА_3 19.07.2017 року зв'язалась із Туроператором Адріатік Тревел з даного приводу та з приводу перенесення бронювання готелю на 3 дні - на 23.07 - по 31. 07.2017 року та зміну дати проїзду до місця відпочинку. Туроператор Адріатік Тревел погодився перебронювати готель - до 31.07.2017 року - з доплатою за 3 дні проживання - 260 Євро та з наданням проїзду за додатковою оплатою такого в розмірі 200 Євро, що було ним виконано та передані вказані кошти. Крім того, ним було сплачено за візу в розмірі 70 Євро та 300 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить суд стягнути з відповідача - ТОВ АДРІАТІК ТРЕВЕЛ на його користь матеріальні збитки на загальну суму 16287,17 грн. та 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 11.10.2018 року до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ФОП ОСОБА_3.

В судове засідання позивач заявлені вимоги підтримав із підстав зазначених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнти.

Представник відповідача позов не визнав. Просив суд в задоволенні позову відмовити із підстав зазначених у відзові .

Третя особа в судове засідання не з'явилася будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи а перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 03.07.2017 року ОСОБА_1 укладено договір про надання туристичних послуг із турагентом ОСОБА_3. Оформлення пакету туристичних послуг здійснював Туроператор ТОВ АДРІАТІК ТРЕВЕЛ .

Відповідач ТОВ АДРІАТІК ТРЕВЕЛ прийняв замовлення пакету туристичних послуг від позивача, що підтверджується заявкою на бронювання від 04.07.2017 року, акцептованою (прийнятою) оператором відділу бронювання ОСОБА_8.

В подальшому позивач заплатив відповідачу (через турагента ОСОБА_3С.) вартість пакету туристичних послуг в сумі 1005 Євро, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 05.07.2017 року. А відповідач, ТОВ АДРІАТІК ТРЕВЕЛ , видав документи на поїздку :

- ваучер №14983 Адріатік Тревел на поселення чотирьох осіб в готель Вілла Маре (Сонячний берег Болгарія) з 19. 07. - по 28. 07. 2017 року;

- посадкові талони на 4 місця (№13,14 та 17,18) - на переїзд з Луцька - до м.Поморьє (Болгарія);

- посадкові талони на 4 місця (№1,2 та 5,6) - на переїзд з м.Поморьє (Болгарія) - до Луцька;

- ваучер №003541 на Страхування 4 осіб в INGO Ukraine;

- інфолист на виїзд в Болгарію.

Фактично, турагент ОСОБА_3 діяла у відповідності до глави 31 Господарського Кодексу України в рамках агентської діяльності, що визначено ст.ст.295,296,298,301 ГК України. Так, у відповідності до цих вимог Господарського кодексу України фактичну туристичну послугу позивачу надавав Туроператор ТОВ АДРІАТІК ТРЕВЕЛ та отримав повністю кошти за її надання від позивача. Турагент - є лише посередником у наданні послуги.

Посилання позивача про надання відповідачу закордонних паспортів на усіх відпочивальників підтверджується копією ваучерів на проживання за №14983 та №15553, де вписано номер та серію кожного проїзного документа.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.19-1 Закону України Про туризм до укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про: - 1) основні вимоги до оформлення в'їзних/виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення.

Надання неповної інформації відповідачем, яка є необхідною умовою належності виконання ст.25 Закону України Про туризм підтверджується наявним у позивача Інфолистом , у якому відсутні правила в'їзду до республіки Болгарія за біометричними та закордонними паспортами громадянами України та інша достовірна та необхідна інформація споживачу туристичної послуги .

Відповідно до ч.3 п.2 ст.24 Закону України Про туризм суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.25 Закону України Про туризм туристи та екскурсанти мають право на - необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

У зв'язку із наданням неповної інформації щодо порядку та правила в'їзду до республіки Болгарія за біометричними та закордонними паспортами громадянами України та потреби позивачу в оформленні туристичної візи на дочку ОСОБА_4 та фактичного не оформлення такої візи туроператором, що є безумовним порушенням п.1 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів ,відбулось блокування в'їзду до республіки Румунія сім'ї позивача, що спричинило додаткові майнові витрати та втрати немайнового характеру.

Діями відповідача позивачу спричинено матеріальні збитки на загальну суму 16287,17 грн., з яких: 13902,57 грн. - доплата за проживання в готелі та переїзд; 2384,60 грн. - витрати по оформленню термінової візи на дочку ОСОБА_4. Оплата позивачем цих витрат підтверджується квитанцією про оплату від 21.07.2017 року та копією закордонного паспорта ОСОБА_7, де зазначено вартість візи - 70 євро.

Відповідно до ст.22 ЦК України визначено :

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст.33 Закону України Про туризм суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про туризм" учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є:

туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Положеннями статті 20 Закону України "Про туризм" визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про туризм" встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

У статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі статею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України "Про туризм", частини четвертої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", статтей 610 і 611, частини п'ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

Оскільки ваучер на ім'я туристів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оформлений безпосередньо ТОВ АДРІАТІК ТРЕВЕЛ , таким чином відсутні правові підстави для покладення на ФОП ОСОБА_3 обов'язку по відшкодуванню шкоди ОСОБА_1

З приводу стягнення моральної шкоди на користь позивача суд вважає що вимога підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст.23 ЦК України встановлено що:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ОСОБА_2 моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку із ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На основі викладеного суд приходить до висновку, що оскільки шкода позивачу заподіяна неправомірними діями відповідача, між його діями та заподіяною позивачу шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина, тому з відповідача в користь позивача слід стягнути 5000 грн. моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує встановлені судом обставини та виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір відповідно до задоволених вимог: майнового характеру - 1600 грн., немайнового характеру - 640 грн., всього на суму 2240 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДРІАТІК ТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 38582543) в користь ОСОБА_1 16287,17 грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят сім грн. 17. коп.) матеріальної шкоди, 5000 грн. (п'ять тисяч грн..) моральної шкоди, всього на суму 21287,17 грн. (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят сім грн.. 17 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДРІАТІК ТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 38582543) в дохід держави 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн..) судового збору.

В решті вимог відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "АДРІАТІК ТРЕВЕЛ" , адреса місцезнаходження м. Львів, вул. В. Великого, 73/8.

Третьою особою у справі є ФОП ОСОБА_3, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Л.Українки, 50а/4.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_9