Рішення

від 02.01.2019 по справі 826/8383/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 січня 2019 року № 826/8383/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ про представники сторін:застосування заходів реагування позивача - Ковалишина А.М.; відповідача - Шеремет Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) (далі альтернативно - позивач або ГУ ДСНС України) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ (адреса: 03146, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20, код ЄДРПОУ 31625340) (надалі - відповідач або ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ або Товариство), у якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації торговельного центру Товариства з обмеженою відповідальністю КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ за адресою: місто Київ, вулиця Гната Юри, 20, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 20, працівниками ГУ ДСНС України у м. Києві виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що зазначені в Акті № 48, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. За наведених обставин, та керуючись нормами ст.ст. 67, 68 і 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ГУ ДСНС України у м. Києві звернулося із цим позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018 (суддя Пащенко К.С.) позовну заяву було залишено без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки у позовній заяві у п'ятиденний строк з моменту її отримання. Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у визначений судом строк.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; запропоновано відповідачу подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

25.07.2018 через канцелярію суду від ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач вказує про те, що: позивач подав позов до закінчення терміну на усунення порушень; частина порушень усунена Товариством та не перевірена позивачем; частина порушень зазначених в акті та приписі ґрунтуються на не ревалентному законодавстві та відповідає нормам законодавства України на момент погодження проектної документації та введення об'єкта до експлуатації; частина порушень стосується орендарів та суборендарів відповідача, яким Товариство повідомило про порушення, однак до яких не надійшло жодного зауваження від ГУ ДСНС України у м. Києві; позивач не довів наявність реальної загрози життю і здоров'ю людей та пропорційність застосованих заходів реагування. ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ зазначає, що ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не містять у собі юридичного визначення конкретних обставин, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей , переліку відповідних небезпечних чинників , порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки , наявність яких створює загрозу життю і здоров'ю людей. Дана категорія понять є оціночною, у зв'язку із чим трактування загрози життю і здоров'ю людей , що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 задоволено клопотання представника ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ , постановлено розглядати справу № 826/8383/18 у порядку загального провадження; призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 27.09.2018.

Судове засідання 27.09.2018 відкладено до 25.10.2018.

22.10.2018 до суду надійшли пояснення від ГУ ДСНС України у м. Києві, в яких позивач зазначає, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що зафіксовані в акті, не спростовані, не надано належних доказів щодо їх усунення. Тобто, виявлені порушення можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю і здоров'ю людей у процесі самої пожежі. Головне управління вважає, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки. У поясненнях позивач посилається на правову позицію, висловлену Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалах від 14.12.2016 (справа № 826/9216/16) та від 14.02.2017 (справа № 826/14536/16).

ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ подало до суду заперечення на пояснення позивача, у яких, зокрема, вказує на те, що відповідач не заперечував проти існування деяких порушень та прийняв заходи для їх усунення. Позивач, в свою чергу, не вважає за потрібне розглядати усунення зазначених порушень та наполягає на зупиненні господарської діяльності, що свідчить про упереджений підхід до відповідача. Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, то останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 21.11.2018.

У судовому засіданні 21.11.2018 суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Представник позивача довірив вирішення цього питання на розсуд суду, а представник відповідача не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , протокольного рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 11, наказу ДСНС України від 29.03.2018 № 202 Про здійснення позапланових перевірок , наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 02.04.2018 № 206 Про проведення позапланових перевірок .

Згідно наказу № 206 провідному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Святошинського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві старшому лейтенанту служби цивільного захисту ОСОБА_4 та інспектору відділу застосування запобіжних заходів у сфері пожежної і техногенної безпеки ЦЗД Головного управління капітану служби цивільного захисту ОСОБА_5 доручено у період з 16.04.2018 по 27.04.2018 провести позапланову перевірку ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ (код ЄДРПОУ 31625340) на предмет дотримання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Також на підставі наказу № 206 видано посвідчення від 06.04.2018 № 687 на проведення перевірки Товариства, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20.

16.04.2018 перед початком здійснення перевірки державними інспекторами вручено директору Товариства ОСОБА_6 посвідчення на проведення перевірки від 06.04.2018 № 687 та службове посвідчення.

За результатами проведення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - торговельний центр Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної мі техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а саме:

- у коридорах торговельного центру без природного освітлення не передбачено систему димовидалення;

- із складських приміщень 4-го поверху не передбачено димовидалення через віконні прорізи чи спеціальні шахти;

- у торговельних залах без природного освітлення не влаштовано системи протидимної вентиляції (димовидалення);

- торговельні зали, які сполучаються між собою через відкриті прорізи у перекритті, не забезпечені резервуаром диму, що являє собою димову зону, огороджену по периметру протидимовими завісами;

- в приміщеннях кухні закладу громадського харчування, зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, печі, фритюрниці тощо; системи витяжної вентиляції) не обладнані модульними системами локального пожежогасіння);

- приміщення складу продовольчого магазину , торговельної зали не обладнані системою пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (огороджувальних конструкціях) ліфтової шахти не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

- приміщення пожежного поста, з якого відбувається управління системи протипожежного захисту, площею менше 15 кв.м, та не забезпечене природнім, аварійним освітленням безпеки;

- не виконано захист будівлі торговельного центру, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- ширина основних евакуаційних проходів у торговельних залах торговельного центру менша за 2,5 м;

- ширина сходових маршів сходової клітини торговельного центру менша за 1,2 м;

- на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу;

- на шляхах евакуації торговельної зали опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів, з невизначеними показниками пожежної безпеки;

- в складських приміщеннях допускається розташування пожежних сповіщувачів на відстані менше 0,5 м до матеріалів, що зберігаються;

- на шляхах евакуації торговельного центру допускається влаштування розсувних дверей, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- допускається заниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитової та складських приміщень не виконані протипожежними);

- дерев'яні конструкції покрівлі (навісу) приміщень закладу громадського харчування не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- апарати відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складських приміщень з пожежонебезпечними зонами не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори;

- складські приміщення продовольчого магазину, розташовані в цокольному поверсі, не мають люків чи вікон розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі);

- в складських приміщеннях допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні зони і ближче 1 м від них;

- у складських приміщеннях не забезпечено проходи між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м;

- у складських приміщеннях відстань між стінами та штабелями менше 0,8 м;

- не надані результати іспитів зразків покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації, торговельного центру, щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я;

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарата захисту;

- не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для приміщень складського призначення, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- в приміщення продовольчого магазину дозволяється зберігання горючих відходів, упаковки та контейнерів в торговельній залі та на шляхах евакуації;

- лінії живлення побутових кондиціонерів, груп кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту;

- в приміщеннях обідньої зали закладу громадського харчування не забезпечено основний прохід завширшки не менше 1,35 м, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадкових місць;

- на об'єкті наказом або інструкцією не визначено: порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; місця для зберігання і допустиму кількість сировини та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

- в приміщеннях торговельного центру на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки;

- в приміщеннях торговельного центру допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- на дверях електрощитових не вивішені таблички з вказуванням місця знаходження ключів (торговельній залі);

- двері евакуаційних виходів, за наявності людей у приміщенні, зачинені на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа;

- не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів;

- допускається користування пошкодженими розетками, іншими електровиробами;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- електророзетки та вимикачі в торговельній залі встановлені на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- територія не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (торговий центр);

- вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- шляхи евакуації захаращені меблями, обладнанням та різними матеріалами (торговий центр, заклад громадського харчування);

- на сходових клітках торговельного центру допускається розвішування на стінах стендів, панно, інших горючих матеріалі;

- відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів;

- килими, килимові доріжки у коридорах, не кріпляться до підлоги;

- опалювальні прилади, розміщені в сходових клітинах , встановлені на відстані не менше 2,2 м від поверхні сходових площадок;

- допускається на вантажно-розвантажувальних рампах зберігання товарів і тари;

- допускається на шляхах евакуації зберігання горючих відходів;

- пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання (торговий центр);

- в приміщеннях закладу громадського харчування допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- план евакуації не відкоригований (не зазначено номер телефону 101 та місця розміщення засобів протипожежного захисту) (торговельна зала).

Результати перевірки ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ оформлено Актом від 27.04.2018 № 48 (далі - Акт № 48), який цього ж дня вручений інженеру Товариства - ОСОБА_7, якого за наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол КИ № 086437/32 від 16.04.2018).

Відповідно до п. 41 висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, суд, вирішуючи спір, виходить з наступного.

Щодо правомірності проведення перевірки ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ .

Протокольним рішенням засідання Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 11, доручено Державній службі з надзвичайних ситуацій, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ та іншим органам провести масштабну перевірку громадських закладів, шкіл, торгових центрів на предмет дотримання норм пожежної безпеки.

На виконання вказаного рішення Уряду ДСНС України видано наказ від 29.03.2018 № 202 Про здійснення позапланових перевірок , яким, зокрема, Головним управлінням (управлінням) ДСНС України в областях та м. Києві:

- відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, організувати у квітні - червні 2018 року проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки у торговельних підприємствах (торговельні центри, багатофункціональні будинки і комплекси), культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах, що відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності належать до класів наслідків (відповідальності) СС2 та СС3, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров'я із стаціонарним лікуванням;

- особливу увагу звернути на евакуаційні шляхи і виходи, наявність та технічний систем автоматичного протипожежного захисту і оповіщення, внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання;

- у разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки застосовувати заходи адміністративного впливу, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- неухильно дотримуватися вимог статті 68 Кодексу цивільного захисту України стосовно звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 02.04.2018 № 206 Про проведення позапланових перевірок начальникам районних управлінь, УОЗЗЦЗ на ОВО, УОППД у ДУ, ВРзОПН ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві організувати та забезпечити проведення у квітні 2018 року позапланових перевірок додержання (виконання) суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки, згідно з додатком

(п. 69 додатку).

Отже, виходячи зі змісту зазначених рішень, перевірці стану техногенної і пожежної безпеки підлягають, серед іншого, торговельні центри.

Як зазначалось вище, посвідчення № 687 від 06.04.2018 видано на проведення позапланової перевірки ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20, що відповідає положенням та меті вище зазначених рішень Кабінету Міністрів України, ДСНС України та ГУ ДСНС України у м. Києві.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю ).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це, у кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що будівлі та приміщення торговельного центру відповідача, за адресою: вул. Гната Юри, 20, м. Київ, експлуатуються з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, чим створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Однак, позивачем не доведено належним чином, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Суд вважає, що виявлені під час перевірки та не усунуті на момент розгляду справи порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки могли бути усунуті шляхом надання відповідного припису.

Як зазначалося учасниками справи, ГУ ДСНС України в м. Києві було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким Товариству встановлено строк до 05.06.2018, про що відповідачем не заперечується, для усунення виявлених порушень, які до цього були зазначені в Акті № 48 (52 порушення).

Проте, незважаючи на встановлену у приписі кінцеву дату виконання припису ГУ ДСНС України в м. Києві, 29.05.2018 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, мотивуючи його невиконанням відповідачем вимог припису та неусуненням порушень законодавства. Тобто, не дочекавшись результатів виконання Товариством законних вимог ГУ ДСНС України в м. Києві та не провівши повторну перевірку торговельного центру, позивач подав позов про застосування заходів реагування, що свідчить про його передчасність.

Крім того, як свідчать матеріали справи та не враховано позивачем при підготовці даного адміністративного позову, більша кількість приміщень торговельного центру ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ передано в оренду (суборенду) іншим суб'єктам господарювання. Відповідно до договорів оренди обов'язок щодо дотримання і виконання вимог пожежної безпеки покладено на орендарів (суборендарів), а саме: договір між Товариством і ТОВ Хелсфуд ; договір суборенди між ТОВ Будмодерн і ТОВ Сільпо-Фуд .

Після отримання припису від 05.05.2018 № 53 ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ підготувало та направило на адресу вказаних вище суб'єктів господарської діяльності листи, де зазначені виявлені позаплановою перевіркою порушення вимог пожежної безпеки, з метою усунення таких порушень цими особами.

В подальшому, Товариством як власником будівлі торговельного центру по вул. Гната Юри, буд. 20 та орендарями (суборендарями) як юридичними особами, що відповідають за виконання протипожежних заходів на підставі договорів оренди усунуто наступні порушення вимог пожежної безпеки (підтверджується доказами фотофіксації):

- пункт 8 припису (приміщення пожежного поста забезпечене природним освітленням);

- пункт 10 припису (ширина основних евакуаційних проходів у торговельних залах ТЦ Квадрат не менша 1,2 м);

- пункт 14 припису (в складських приміщеннях звільнені сповіщувачі;

- пункт 16 (двері відремонтовано та встановлено в щитовій);

- пункт 18 припису (вимикачі переміщені ззовні приміщень);

- пункт 21 припису (в складських приміщеннях стелажі розставлені згідно норм);

- пункт 22 припису (в складських приміщеннях між стінами та штабелями відстань згідно норм);

- пункт 24 припису (електрощити забезпечені схемами підключення);

- пункт 25 припису (в складських приміщеннях визначено категорію щодо пожежної небезпеки);

- пункт 26 припису (пожежні кран-комплекти перевірені, зроблено записи в журналі);

- пункт 27 припису (в продовольчому магазині звільнені від тари проходи та шляхи евакуації);

- пункт 28 припису (лінії живлення кондиціонерів забезпечені пристроями електричного захисту);

- пункт 29 припису (приміщення обідньої зали забезпечені основними проходами більше за 1,35 м);

- пункт 31 припису (в приміщеннях торговельного центру на видних місцях вивішено інструкції про заходи пожежної безпеки);

- пункт 32 припису (в приміщеннях торговельного центру заборонені використання та експлуатація тимчасових електромереж, доведено до відома орендарів ТЦ);

- пункт 33 припису (на дверях електрощитових вивішено інформацію про місце знаходження ключів);

- пункт 34 припису (двері евакуаційних виходів відремонтовано та відчинено);

- пункт 35 припису (акти прихованих робіт електропроводки надаються);

- пункт 36 припису (в електрощитах всі з'єднання та відгалуження з опресуванням виконані);

- пункт 37 припису (відремонтовані пошкоджені розетки);

- пункт 38 припису (під електрощитами прибрано горючі матеріали);

- пункт 39 припису (електророзетки встановлені на негорючу основу яка виступає за розетку на 0,01 м);

- пункт 40 припису (територія торговельного центру забезпечена пожежним щитом і ящиком для піску);

- пункт 41 припису (приміщення торговельного центру забезпечені знаками безпеки);

- пункт 42 припису (вогнегасники розміщені шляхом навішування на стіни на висоті не більше 1,5 м);

- пункт 43 припису (шляхи евакуації в закладі громадського харчування звільнені від різних матеріалів);

- пункт 48 припису (рампи для розвантажування товарів звільнені від зберігання товарів та тари);

- пункт 50 припису (пожежні кран-комплекти забезпечені отворами для провітрювання);

- пункт 52 припису (план евакуації відкореговано із зазначенням телефону 101 ).

Отже, на момент розгляду судом цієї справи Товариством усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились.

За викладених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Позивачем не надано суду будь-яких документів, які б свідчили про проведення ним перевірки ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ з метою виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в Акті № 48, які залишились не усунутими на момент розгляду справи судом та які, в свою чергу, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.

Товариством надано докази на підтвердження того, що ним дійсно вживаються усі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко