Постанова

від 08.05.2019 по справі 826/8383/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8383/18 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В. та Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Берднікова М.С., представника відповідача Шеремет Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

29.05.2018 р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ (надалі - ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ ) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації торговельного центру ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ за адресою: місто Київ, вулиця Гната Юри, 20, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві, контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою булі встановлені порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Посилаючись на положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ст.70 Кодексу цивільного захисту позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2019 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС у м. Києві на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 02.04.2018р. № 206 проведено позапланову перевірку ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та складено актом № 48 від 27.04.2018р. (т.1 а.с.29).

В акті перевірки зазначено, що об`єкт перевірки - торговельний центр Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а саме:

- у коридорах торговельного центру без природного освітлення не передбачено систему димовидалення;

- із складських приміщень 4-го поверху не передбачено димовидалення через віконні прорізи чи спеціальні шахти;

- у торговельних залах без природного освітлення не влаштовано системи протидимної вентиляції (димовидалення);

- торговельні зали, які сполучаються між собою через відкриті прорізи у перекритті, не забезпечені резервуаром диму, що являє собою димову зону, огороджену по периметру протидимовими завісами;

- в приміщеннях кухні закладу громадського харчування, зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, печі, фритюрниці тощо; системи витяжної вентиляції) не обладнані модульними системами локального пожежогасіння);

- приміщення складу продовольчого магазину , торговельної зали не обладнані системою пожежної сигналізації відповідно до ДБН В .2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (огороджувальних конструкціях) ліфтової шахти не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- приміщення пожежного поста, з якого відбувається управління системи протипожежного захисту, площею менше 15 кв.м, та не забезпечене природнім, аварійним освітленням безпеки;

- не виконано захист будівлі торговельного центру, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- ширина основних евакуаційних проходів у торговельних залах торговельного центру менша за 2,5 м;

- ширина сходових маршів сходової клітини торговельного центру менша за 1,2 м;

- на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу;

- на шляхах евакуації торговельної зали опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів, з невизначеними показниками пожежної безпеки;

- в складських приміщеннях допускається розташування пожежних сповіщувачів на відстані менше 0,5 м до матеріалів, що зберігаються;

- на шляхах евакуації торговельного центру допускається влаштування розсувних дверей, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- допускається заниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері електрощитової та складських приміщень не виконані протипожежними);

- дерев`яні конструкції покрівлі (навісу) приміщень закладу громадського харчування не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- апарати відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складських приміщень з пожежонебезпечними зонами не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори;

- складські приміщення продовольчого магазину, розташовані в цокольному поверсі, не мають люків чи вікон розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі);

- в складських приміщеннях допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні зони і ближче 1 м від них;

- у складських приміщеннях не забезпечено проходи між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м;

- у складських приміщеннях відстань між стінами та штабелями менше 0,8 м;

- не надані результати іспитів зразків покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації, торговельного центру, щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум`я;

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарата захисту;

- не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для приміщень складського призначення, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- в приміщення продовольчого магазину дозволяється зберігання горючих відходів, упаковки та контейнерів в торговельній залі та на шляхах евакуації;

- лінії живлення побутових кондиціонерів, груп кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту;

- в приміщеннях обідньої зали закладу громадського харчування не забезпечено основний прохід завширшки не менше 1,35 м, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадкових місць;

- на об`єкті наказом або інструкцією не визначено: порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; місця для зберігання і допустиму кількість сировини та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

- в приміщеннях торговельного центру на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки;

- в приміщеннях торговельного центру допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- на дверях електрощитових не вивішені таблички з вказуванням місця знаходження ключів (торговельній залі);

- двері евакуаційних виходів, за наявності людей у приміщенні, зачинені на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа;

- не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння, або затискачів;

- допускається користування пошкодженими розетками, іншими електровиробами;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- електророзетки та вимикачі в торговельній залі встановлені на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

- територія не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (торговий центр);

- вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- шляхи евакуації захаращені меблями, обладнанням та різними матеріалами (торговий центр, заклад громадського харчування);

- на сходових клітках торговельного центру допускається розвішування на стінах стендів, панно, інших горючих матеріалі;

- відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів;

- килими, килимові доріжки у коридорах, не кріпляться до підлоги;

- опалювальні прилади, розміщені в сходових клітинах , встановлені на відстані не менше 2,2 м від поверхні сходових площадок;

- допускається на вантажно-розвантажувальних рампах зберігання товарів і тари;

- допускається на шляхах евакуації зберігання горючих відходів;

- пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання (торговий центр);

- в приміщеннях закладу громадського харчування допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- план евакуації не відкоригований (не зазначено номер телефону 101 та місця розміщення засобів протипожежного захисту) (торговельна зала).

Вищенаведені обставини не є спірними.

Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закону України № 877 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 3 Закону № 877 визначені основні принципи державного нагляду (контролю).

Підставою для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 5 ст.4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 1 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що вказаний кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Частина 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки більшість виявлених порушень позивачем усунуто, а решта порушень усуваються, тому позовні вимоги є необґрунтованими й не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виявлено 52 порушень правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. З них відповідачем усунуто 29 порушень.

Отже, судом встановлено, що на день розгляду справи в суді, торгівельний центр, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Гната Юри функціонує з 23 порушеннями правил пожежної та техногенної безпеки.

Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

З викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, й відповідачем не заперечується, що торговельний центр ТОВ КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ за адресою: місто Київ, вулиця Гната Юри, 20, функціонує з чисельними порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів вважає, що кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, а саме - зупинки експлуатації торгівельного центру.

Доводи відповідача про те, що ним були вчинені всі необхідні дії для усунення виявлених порушень, а решта порушень відповідачем усувається, на думку колегії не заслуговують уваги, оскільки чинним законодавством чітко визначений спосіб поновлення роботи об`єкту у разі усунення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, шляхом подачі відповідного позову до суду.

Колегія суддів наголошує, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є помилковим, наведені апелянтом аргументи заслуговують уваги.

Отже, на підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 11.05.2019 р.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 р. - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ" про застосування заходів реагування - скасувати.

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ" про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації торговельного центру Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДРАТ - ГНАТА ЮРИ" за адресою: місто Київ, вулиця Гната Юри, 20, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель