Ухвала

від 04.01.2019 по справі 826/16223/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

04 січня 2019 року № 826/16223/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у спрощеному провадженні клопотання Голови Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива про призначення судової будівельно - технічної експертизи в адміністративній справі

за позовом Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до треті особиДержавної архітектурно - будівельної інспекції України, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариство з обмеженою відповідальністю Хенсфорд - Україна , Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд міста Києва про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та змін до дозволу на виконання будівельних робіт

В С Т А Н О В И В :

Громадська організація Андріївсько - Пейзажна ініціатива , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі по тексту - позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач 1, ДАБІ), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Хенсфорд - Україна (далі по тексту - третя особа 1), Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд міста Києва (далі по тексту - третя особа 2), в якому просять:

- визнати протиправними і скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №5684/0/12/009-13 від 22 квітня 2013 року та №273/14/12-3/009-14 від 29 серпня 2014 року, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправними і скасувати зміни до Дозволу на виконання будівельних робіт №КВ11412203614, видані 30 жовтня 2012 року, зареєстровані Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві 20 серпня 2013 року за №ІУ 125132340317.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11 грудня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Голови Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива Соловйової М.М. про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, на вирішення якої просила поставити наступні питання:

1. Чи відповідають містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №5684/0/12/009-13 від 22 квітня 2013 року, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також наміри забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, у тому числі:

- Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804;

- Статусу історико - культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території міста Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979;

- Плану зонування території центральної планувальної зони міста Києва (у разі його затвердження);

- Детальному плану території (у разі його затвердження);

2. У разі виявлення невідповідності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №5684/2/12/009-13 від 22 квітня 2013 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації - зазначити у чому такі невідповідності полягають;

3. Чи відповідають містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №273/14/12-3/009/14 від 29 серпня 2014 року, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також наміри забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, у тому числі:

- Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженому рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804;

- Статусу історико - культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території міста Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979;

- Плану зонування території центральної планувальної зони міста Києва (у разі його затвердження);

- Детальному плану території (у разі його затвердження);

4. У разі виявлення невідповідності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №273/14/12-3/009-14 від 29 серпня 2014 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації - зазначити у чому такі невідповідності полягають

Проведення експертизи просила доручити експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

В обґрунтування поданого клопотання Голова Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива Соловйова М.М. зазначила, що підставами для звернення до адміністративного суду стало те, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та зміни до дозволу на виконання будівельних робіт видані (зареєстровані) без наявності у замовника будівництва права користування або власності на відповідну земельну ділянку; наміри забудови, які полягають у новому будівництві торгівельного центру та закладів харчування, не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні; у замовника та підрядника відсутній дозвіл відповідного органу охорони культурної спадщини на виконання будівельних робіт.

У зв'язку із зазначеним, з метою встановлення обставин щодо відповідності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, просила призначити у справі судову будівельно - технічну експертизу.

Заперечуючи проти задоволення клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи представник відповідача 2 у письмових запереченнях проти задоволення клопотання послався на те, що питання, які позивач просить поставити на вирішення експертам відносяться до компетенції адміністративних судів згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, представник відповідача 2 послався й на те, що основними завданнями будівельно - технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно - технічної та кошторисної документації вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно - технічній документації та вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно - технічній документації та вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно- кошторисній документації, вимогам нормативно - правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки, порядку користування) об'єктів нерухомого майна.

Тобто, на думку представника відповідача 2, об'єктами будівельно - технічної експертизи можуть бути: проектна, проектно - кошторисна, проектно - технічна документація, виконані будівельні роботи, а також будівлі і споруди, що у поєднанні з частиною 5 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , виключає можливість проведення судової будівельно - технічної експертизи містобудівних умов та обмежень або намірів забудовника на відповідність вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, представник відповідача 2 також послався на те, що позивач не скористався своїм право та не надав до суду письмовий висновок експерта, складений на його замовлення.

Більш того, представник відповідача 2 посилається й на некоректність питань, що пропонуються поставити на вирішення експерту, оскільки єдиною містобудівною документацією (за місцезнаходженням спірних містобудівних умов та обмежень), чинною на момент виникнення спірних правовідносин, є Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, матеріали якого доступні на офіційному сайті Департаменту та Київської міської ради. Іншої містобудівної документації на місцевому рівні Київська міська рада не затверджувала, доказів протилежного позивачем не надано.

При цьому, Статус історико - культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території міста Києва, затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979, не є містобудівною документацією у розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково - проектною документацією та затверджуються центральним органом центральної виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини. Проте, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979 не містить інформації про науково - проектну документацію, якою визначено межі та режими використання зон охорони пам'яток, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини, не узгоджується з пунктами 5,12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2012 року №318, статтею 47 Закону України Про землеустрій , Земельного Кодексу України, а тому не є документом, який, відповідно до чинного законодавства України, встановлює межі та режими використання зон охорони пам'яток.

У зв'язку з чим, на думку представника відповідача 2, поставлені питання стосуються застосування норм права, а позивачем не обґрунтовано і не наведено аргументів, що підтверджують неможливість встановлення обставин, що мають значення для справи, без проведення такої експертизи, а тому у задоволенні клопотання про призначення експертизи просив відмовити.

Представник третьої особи 1 у письмових запереченнях проти задоволення клопотання про призначення експертизи послався на те, що предмет доказування у даній адміністративній справі не потребує вирішення завдань експертизи та відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а тому, на думку представника третьої особи 1, судова будівельно - технічна експертиза за своїм завданням не може надати відповіді на поставлені позивачем запитання та не з'ясовує обставини справи з огляду на підстави та предмет заявлених позовних вимог.

У письмових запереченнях проти задоволення клопотання про призначення експертизи представник третьої особи 2 послався на аналогічні обставини, на які послався представник третьої особи 1.

Представник відповідача 1 жодних пояснень з приводу поданого клопотання про призначення експертизи не надав.

Розглянувши клопотання Голови Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, дослідивши письмові заперечення представника відповідача 2 та представників третіх осіб з цього приводу, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Судом встановлено, що предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження, у тому числі, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №5684/0/12/009-13 від 22 квітня 2013 року та №273/14/12-3/009-14 від 29 серпня 2014 року, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації.

При цьому, позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані з порушення вимог чинного законодавства України, а відповідач 2 не мав права їх видавати, оскільки ні замовник будівництва, ні генеральний підрядник не є власниками або землекористувачами земельної ділянки, на яку видані містобудівні умови та обмеження.

Також, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі послалися й на те, що наміри замовника будівництва Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово - транспортних споруд міста Києва щодо нового будівництва торгівельного центру та закладів харчування не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме історико - культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території міста Києва, затвердженої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979.

Суд вважає за необхідне зазначити, що, призначаючи судову експертизу, суд повинен чітко визначити предмет експертизи, тобто обставини, що мають значення для справи та потребують встановлення із застосуванням спеціальних знань експерта. Остаточний перелік питань, які суд ставить перед експертом, повинен бути повним, самі питання повинні бути чіткими, конкретними та логічно послідовними.

Враховуючи те, що питання Голови Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива на вирішення судової будівельно - технічної експертизи фактично стосуються питань права, але аж ніяк не питань, які можуть бути поставлені на вирішення судової будівельно - технічної експертизи та не містять таких обов'язкових ознак, як чіткість та конкретність, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого останньою клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 102, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Голови Громадської організації Андріївсько - Пейзажна ініціатива Соловйової М.М. про призначення судової будівельно - технічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко