Рішення

від 03.01.2019 по справі 905/1139/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.01.2019 Справа № 905/1139/18

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання (помічник судді) Степанян К.Р.,

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДОНБАСС-ПРОМСТРОЙ (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Жовтневої революції, будинок №49, офіс 33; код ЄДРПОУ - 38420696)

до публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216)

про стягнення 2 157 265,35 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : ОСОБА_1 (довіреність №5272 від 05.11.2018)

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОНБАСС-ПРОМСТРОЙ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про стягнення 2 157 265,35 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Ніколаєва Л.В.) від 13.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.08.2018 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2018 у справі відкладено підготовче судове засідання на 30.08.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.08.2018 у справі №905/1139/18 зустрічний позов публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця повернуто заявнику без розгляду.

Відповідачем 16.08.2018 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат, а також заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Позивачем 30.08.2018 через канцелярію суд надано заперечення на відзив разом із додатками, а саме: копії актів виконаних робіт від 16.11.2017; акти звіряння від 31.05.2017 та від 24.11.2017.

Господарським судом 29.08.2018 за вх.№17775/18 одержано апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.08.2018 у справі №905/1139/18.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2018 провадження у справі №905/1139/18 зупинено у зв'язку з надходженням апеляційної скарги публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.08.2018.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 15.08.2018 у справі №905/1139/18 - без змін.

До господарського суду Донецької області, 10.12.2018 надійшло клопотання публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про повернення судового збору, сплаченого за подачу зустрічного позову.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/941 від 10.12.2018 призначено автоматичний розподіл справи №905/1139/18 у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Ніколаєвої Л.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018, для розгляду даного клопотання визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

15.12.2018 матеріали справи №905/1139/18 надійшли до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2018 суддею Фурсовою С.М. прийнято справу №905/1139/18 до розгляду, поновлено провадження у справі, розпочато розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 26.12.2018.

У судове засідання 26.12.2018 представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.01.2018.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату час та місце слухання справи повідомлений відповідно до норм процесуального законодавства.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, наголошував на зменшенні розміру пені та застосуванні позовної давності.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріали справи, 12.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Донбасс-Промстрой (підрядник) був підписаний договір №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ про виконання робіт з будівництва волоконно-оптичних ліній зв'язку на дільницях Красноармійськ-Добропілля- Дубове.

За приписами п.2.1 укладеного сторонами правочину підрядник у межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними і притягнутими силами та способами усі передбачені замовленням роботи, усуває за свій рахунок протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкта недоробки, обумовлені неякісним виконанням робіт, а замовник приймає виконану роботу й оплачує її на умовах даного договору.

Договірна ціна робіт, доручених для виконання підряднику складає 25520000 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 20% 4253333,33 гривень і є твердою. Загальна сума договору складає за результатами конкурсних торгів 25520000 гривень з ПДВ, з урахуванням ПДВ 20% 4253333,33 гривень та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів. (п. 3.1. Договору)

Договір діє з моменту його підписання до 31.12.2016 (п.26.1 договору №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За змістом п.4.1 договору №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016, роботи здійснюються підрядником з моменту підписання даного договору в терміни, передбачені календарним планом робіт (додаток №2 до договору).

Як визначено у п.9.2 вказаного договору, частину матеріалів та виробів, необхідних для виконання будівництва, поставляє замовник за заявкою підрядника. Придбання цих матеріалів та виробів здійснюється замовником самостійно за власні кошти.

Як зазначає позивач, обумовлені договором роботи виконані Товариством з обмеженою відповідальністю Донбасс-Промстрой , про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 22469152,84 гривень (в тому числі, з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника на загальну суму 2954819,93 гривень), а саме:

- №1 за грудень 2016 року на суму 6303799,46 гривень, в тому числі, матеріали замовника - 601836,64 гривень;

- №2 за грудень 2016 року на суму 3202705,32 гривень, в тому числі, матеріали замовника - 406834,61 гривень;

- №3 за грудень 2016 року на суму 12962648,06 гривень, в тому числі, матеріали замовника - 1946148,68 гривень.

Крім того, за змістом наявних у матеріалах справи видаткових накладних №4 від 11.10.2016, №5 від 16.12.2016, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №74 від 16.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Донбасс-Промстрой на виконання спірного правочину передано відповідачу матеріал, необхідний для будівництва, а саме: оптична кросова панель (ODF) на 12 порта FOMS-FPS-O-SIF1-24 (маса = 0,0002) у кількості 2 шт, оптична кросова панель (ODF) на 24 порта FOMS-FPS-O-SIF1-24 (маса = 0,1985) у кількості 6 шт. на загальну суму 194494,58 гривень з ПДВ, оптична кросова панель (ODF) на 12 порта FOMS-FPS-O-SIF1-11 у кількості 1 шт вартістю (з урахуванням транспортних та заготівельно-складських витрат) 18884,45 гривень з ПДВ, а також понесені транспортні та заготівельно-складські витрати на загальну суму 7637,78 гривень з ПДВ.

Перелічені вище первинні документи містять підписи представників сторін, скріплені печатками підприємств, містять посилання на договір №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016, що свідчить про виконання робіт та надання будівельних матеріалів саме за вказаним правочином.

Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця перераховано на користь позивача грошові кошти у сумі 8626290 гривень із наступним призначенням платежу: оплата за будівництво волокно-оптичних ліній зв'язку на дільницях згідно договору №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016р. в т.ч. ПДВ 20% - 1437715 грн.

За приписами п.11.1 укладеного підрядником та замовником договору підрядник виконує роботи відповідно до кошторисної документації, згідно з будівельними нормами й правилами, графіками виконання робіт.

Відповідно до п.13.1 договору №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016 сторони забезпечують відповідність якості будівельних матеріалів, що поставляються ними, конструкцій, устаткування специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам, а також наявність самих сертифікатів, технічних паспортів, інших документів, що завіряють їхні характеристики і якість.

За змістом розділу 16 укладеного сторонами правочину підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкту протягом 10 років з моменту підписання акту здачі об'єкту в експлуатацію згідно вимог проектно-кошторисної документації. На недоробки, виявлені в цей період, складається акт про дефекти за підписом обох сторін. Підрядник відповідає за недоробки, що виникли у результаті його діяльності. За недоробки, обумовлені прорахунками в документації, низькою якістю ресурсів, поставлених замовником, неправильною експлуатацією об'єкту, несе відповідальність замовник. Недоробки, обумовлені діяльністю підрядника, усуваються ним за свій рахунок та в передбачені дефектним актом терміни, але не більш ніж у 20-добовий термін.

Комісією 11.11.2017, у складі: голова комісії - начальник структурного підрозділу Слов'янська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_2, члени комісії - заступник начальника структурного підрозділу Слов'янська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_3, начальник дільниці структурного підрозділу Слов'янська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_4, начальник технічного відділу структурного підрозділу Слов'янська дистанція сигналізації та зв'язку ОСОБА_5, від Товариства з обмеженою відповідальністю Донбасс-Промстрой ОСОБА_6, було проведено позапланову перевірку якості виконання робіт при будівництва ВОЛЗ на дільниці Красноармійськ-Добропілля-Дубове, виявлено недоліки та зауваження щодо виконаних будівельних робіт за договором №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016. та складено дефектний акт б/н від 11.11.2017.

При цьому, за змістом вказаного дефектного акту, був встановлений 10-денний термін для усунення підрядником наведеного у акті переліку виявлених недоліків та порушень за спірним договором підряду.

У той же час, член робочої комісії перевірки якості виконаних робіт, присутній при позаплановій перевірці якості виконання робіт при будівництві ВОЛЗ на дільниці Красноармійськ-Добропілля-Дубове, ОСОБА_6 від підписання вказаного дефектного акту відмовився, що відображено у акті б/н від 11.11.2017.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) згідно акту робочої комісії структурного підрозділу Слов'янська дистанція сигналізації та зв'язку від 11.11.2017, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, вартість виконаних будівельних робіт неналежної якості за договором №ДОН/Ш4-1-16309/НЮ від 12.09.2016р., становить 2362423,59 гривень, а саме: за актом №1 від 16.11.2017р. - 667224,56 гривень, за актом №2 від 16.11.2017- 529559,33 гривень, за актом №3 від 16.11.2017р. - 1165639,70 гривень.

Наведені обставини справи встановлені рішенням Господарського суду Донецької області по справі №905/2373/17 від 13.03.2018 яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, ухвалене у справі №905/2373/17 рішення господарського суду від 13.03.2018 має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 13.03.20107 у справі №905/2373/17 встановлено наявність заборгованості публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця перед товариством з обмеженою відповідальністю Донбасс-Промстрой в сумі 7 815 128,26 гривень.

Як встановлено судом з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №10796 від 15.05.2018, зобов'язання відповідача припинилось його виконанням 15.05.2018.

Суд зазначає, що підставою звернення до суду суб'єкта господарських правовідносин, слугувало несвоєчасне та не в повному обсязі здійснення розрахунку замовника з підрядником.

На підставі викладеного, позивачем було нараховано відповідачу:

- 3% річних за період з 15.02.2017 по 14.05.2018 в розмірі 291 622, 05 гривень.

- інфляційні втрати за період з 15.02.2017 по 14.05.2018 в сумі 1 355 411,78 гривень;

- пеню у розмірі облікової ставки НБУ на підставі п.17.3. договору за період з 15.02.2017 по 15.08.2017 в розмірі 510 231, 52 гривень.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, як боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.17.3. договору за несвоєчасний та не в повному обсязі розрахунок Замовника з підрядником за виконаний обсяг робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Як вбачається з відбитка поштового штемпеля позивач звернувся до суду з даним позовом 13.06.2018, отже строк позовної давності в один рік обчислюється з 13.06.2017.

Позивачем, розрахунок пені за несвоєчасну сплату заборгованості здійснено за період з 15.02.2017 по 15.08.2017.

Проте, з урахуванням шестимісячного строку позовної давності та річного строку позовної давності, суд вважає за належне визначити період для розрахунку пені за несвоєчасну сплату заборгованості з 13.06.2017 по 15.08.2017.

Відтак, за здійсненим господарським судом перерахунком з урахуванням всіх вищенаведених норм чинного законодавства, розмір пені за несвоєчасну сплату заборгованості в розмірі 7 815 128,26 гривень за період з 13.06.2017 по 15.08.2017 становить 171 290, 48 гривень.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року №265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок інфляційних втрат, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення тому не вірно визначено періоди нарахування.

Суд, перевіривши наданий розрахунок позивача вважає його арифметично невірним, у частині зазначеного позивачем періоду нарахувань. Позивачем неправомірно включено до періоду нарахування інфляційних втрат лютий 2017 року, оскільки зобов'язання виникли з 15.02.2017, а отже період нарахування індексу інфляції має обчислюватися з 01.03.2017.

Відтак розмір суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції обчислюється за період з 01.03.2017 по 30.04.2018 та складає 1 264 614,36 гривень.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок стягнення 3% відсотків річних за несвоєчасну оплату заборгованості, за період з 15.02.2017 по 14.05.2018 у розмірі 291 622,054 гривень, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, викладеного у відзиві на позовну заяву.

За змістом частини 1 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам , поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду , а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки .

В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що причиною несвоєчасного виконання зобов'язання грошового зобов'язання є неякісне виконання підрядних робіт позивачем.

Представник позивача з цього приводу своєї думки не висловив.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора , враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення.

Як встановлено судом, позивачем всупереч вимог ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено жодними доказами факту виникнення в нього збитків внаслідок допущення прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Також, Товариством не надано суду доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов'язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної оплати заборгованості відповідачем.

Крім того, у п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ №33/6/а від 07.10.2014 Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення визначено, що Донецька і Луганська області (без винятків) входять до території проведення АТО з 07.04.2014.

При вирішенні питання про зменшення розміру пені судом враховується, виконання робіт з будівництва волокно-оптичних ліній зв'язку здійснювалось на дільницях Красноармійск-Добропілля-Дубове, тобто поблизу населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, платником за договором.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Лиман, де проводить свою господарську діяльність Регіональна філія Донецька залізниця .

Оцінивши надані сторонами докази у сукупності із об'єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, беручи до уваги наявність обставин проведення антитерористичної операції у Донецькій області, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання, з урахуванням матеріальних інтересів позивача, який здійснює господарську діяльність у м. Слов'янськ , яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, а відтак для задоволення цього клопотання та зменшення розміру пені до 100 000,00 гривень.

З огляду на таке, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Донбасс-Промстрой до публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про стягнення пені на підставі п.17.3. договору підлягають задоволенню частково, у сумі визначеній судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав часткового задоволення позову.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ДОНБАСС-ПРОМСТРОЙ до до публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про стягнення 2 157 265,35 гривень, з яких: 3 % річних в розмірі 291 622,05 гривень, інфляційні втрати в розмірі 1 355 411,78 гривень та пеня в розмірі 510 231,52 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДОНБАСС-ПРОМСТРОЙ (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Жовтневої революції, будинок №49, офіс 33; код ЄДРПОУ - 38420696) 291 622,05 гривень 3% річних, 1 264 614,36 гривень інфляційних втрат, 100 000,00 гривень пені, а також 25 912,90 гривень судового збору.

В частині стягнення 90 797,42 гривень інфляційних втрат, 410 231,52 гривень пені - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 03.01.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.01.2019.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ДОНБАСС-ПРОМСТРОЙ (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Жовтневої революції, будинок №49, офіс 33; код ЄДРПОУ - 38420696)

Відповідач: публічне акціонерне товариство Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216)

Суддя С.М. Фурсова