ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2019 року Справа № 924/179/18 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2018 р. у справі №924/179/18 (суддя Грамчук І.В., повний текст рішення складено 18.07.2018 р.) за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" (м. Хмельницький) про стягнення 29 913, 54 грн. пені, 2 430, 67 грн. 3% річних, 12 500, 57 грн. інфляційних втрат ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" про стягнення 29913,54 грн. пені, 2430,67 грн. 3% річних та 12500, 57 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані простроченням строку сплати основного боргу, що виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014р. №3409/15-ТЕ-34. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2018 р. у справі №924/179/18 позов задоволено частково; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 29913,54 грн. пені, 2430,67 грн. 3% річних, 11930,57 грн. інфляційних втрат, 1762 грн. витрат по оплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та зазначає, що даною нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, інфляційні втрати, відсотки річних не ставиться у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Частина 3 статті 7 даного Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування її приписів не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Окрім того, судом першої інстанції недостовірно з'ясовано факт виконання позивачем п. 3.4. договору, оскільки відповідач підписує першим акт приймання-передачі газу, а стосовно зауважень щодо вартості чи обсягів газу згідно п. 3.4. договору покладається на позивача. В даному випадку при несвоєчасній оплаті за газ позивач мав зазначити зміну ціни, із врахуванням нарахованих пені, інфляційних витрат та 3% річних, як це передбачено умовами п. 6.4. договору. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення п. 3.4. договору про те, що акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Надані позивачем акти приймання-передачі газу, засвідчують факт виконання умов договору з боку відповідача, та підтверджують повний розрахунок за поставлений газ. Позивач не надав доказів своєчасного виконання умов п. 3.4. договору для забезпечення своєчасного виконання розрахунку відповідачем, оскільки саме підписання актів свідчить, що позивач не має зауважень до відповідача стосовно обсягів та ціни за поставлений газ. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2018р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2018р. скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду; зупинено дію оскаржуваного рішення; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; встановлено сторонам строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив; роз'яснено учасниками справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Дана ухвала суду направлена на адреси сторін 15.11.2018 р. та отримана позивачем -19.11.2018 р. Разом з тим, позивач своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу на подав. Окрім того, до суду повернута ухвала від 15.11.2018 р., яка направлялася на адресу відповідача за адресою: 29017, м. Хмельницький, вул. проспект Миру, буд. 94 Б кв. 78, з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строк зберігання". Разом з тим, дана адреса відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена скаржником в апеляційній скарзі, тобто відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України). Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2018 р. у справі №924/179/18 без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.12.2014 р. між публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Вишневе" укладено договір №3409/15-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу. Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Згідно п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. газ обсягом до 117501 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 25,222, лютий - 16,996, березень - 18,406, квітень - 9,192, травень -0,882, червень 0, липень - 0, серпень -0, вересень - 0, жовтень - 11,455, листопад - 14,319, грудень -21,029. У відповідності до п. 3.1. договору передбачено, що право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Покупець до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п.3.1.2. договору). Відповідно до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору). Згідно п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця. Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (п.5.2 договору). Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа включно місяця, наступного за місяцем поставки газу. Згідно п.6.3. договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання покупця надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору. У відповідності до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченного платежу за кожний день прострочення платежу. Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється у 5 років. (п. 9.3 договору). Пунктом 11 договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.14р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. 31.03.2015р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014р. №3409/15-ТЕ-34, якою було викладено в іншій редакції п. 5.2 статті 5 договору (зокрема відповідно до п. 5.2. договору у новій редакції сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2495,25 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу – 2495,25 грн., крім того ПДВ – 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ – 2994,30 грн.). 27.07.2015р. сторони підписали додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014р. №3409/15-ТЕ-34, якою було викладено в іншій редакції п. 5.2 статті 5 договору (зокрема відповідно до п. 5.2. договору у новій редакції сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2994,30 грн., в т.ч.: - тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 122,70 грн., крім того ПДВ – 20% - 24,54 грн., всього з ПДВ – 147,24 грн., - тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами – 540,80 грн. (в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ – 20% -108,16 грн., всього з ПДВ – 648,96 грн., - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (2%)- 35,92 грн., крім того ПДВ – 20% - 7,18 грн., всього з ПДВ – 43,10грн. Ціна за 1000 куб. м природного газу, як товару, становить 1795,83 грн., крім того ПДВ – 20% -359,17 грн., всього з ПДВ – 2155,00 грн. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 2495,25 грн., крім того ПДВ – 20% - 499,05грн., всього з ПДВ – 2994,30 грн.) 30.07.2015р. сторони підписали додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014р. №3409/15-ТЕ-34, якою було викладено в іншій редакції п. 6.3 статті 6 договору (зокрема відповідно до п. 6.3. договору у новій редакції сторони погодили, що за наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані, як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором). 21.10.2015р. сторони підписали додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014р. №3409/15-ТЕ-34, якою було викладено в іншій редакції п. 6.3 статті 6 договору (зокрема відповідно до п. п. 5.2 статті 5 договору (зокрема відповідно до п. 5.2. договору у новій редакції сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1770,74 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 689,10 грн., крім того ПДВ – 20% - 137,82 грн., всього з ПДВ – 826,92 грн. В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами – 540,80 грн. (в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 2495,25 грн., крім того ПДВ – 20% - 499,05грн., всього з ПДВ – 2994,30 грн.) 30.11.2015р. сторони підписали додаткову угоду №5 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014р. №3409/15-ТЕ-34, якою викладено в іншій редакції статтю 12 договору "Адреса та реквізити сторін". На виконання умов договору від 31.12.2014р., продавець передав, а покупець отримав природний газ., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2015 р. на суму 19857,95 грн., 28.02.2015 р. на суму 17699,07 грн., 31.03.2015 р. на суму 12377,18 грн., 30.04.2015 р. на суму 7264,18 грн., 31.10.2015 р. на суму 14776,87 грн., 30.11.2015 р. на суму 30829,30 грн., 31.12.2015 р. на суму 22969,29 грн. Відповідач розрахувався з позивачем за отриманий газ в повному обсязі, що підтверджується наданою позивачем довідкою на суму 125773,84 грн. Однак, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення оплати за природний газ у строк, визначений договором, позивач, посилаючись на ст. ст. 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 549, 625 ЦК України нарахував відповідачу 29 913, 54 грн. пені, 2 430, 67 грн. 3% річних, 12 500, 57 грн. інфляційних втрат, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Разом з тим, 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Відповідно до ст. 1 даного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Згідно ст. 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Частиною 3 ст. 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017р. № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними. Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016р. Водночас, ч. 3 статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що ч. 3 ст. 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів ч. 3 ст. 7 Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Як свідчать матеріали справи, станом на 25 жовтня 2016 року ОСББ" Вишневе" повністю здійснило оплату за природний газ . Отже, враховуючи те, що заборгованість, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, погашена відповідачем до набрання чинності даним Законом( до 30.11.2016р.) , що підтверджується наданою позивачем довідкою по операціях та не заперечується сторонами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих 29 913, 54 грн. пені, 2 430, 67 грн. 3% річних та 12 500, 57 грн. інфляційних втрат. Однак, на вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову. Даного правового висновку щодо застосування положень ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дотримується Верховний Суд у постановах від 29.01.2018р. у справі №904/10745/16, від 07.02.2018р. у справі №927/1152/16, від 14.02.2018р. у справі №908/3211/16, від 22.02.2018р. у справі №922/4355/14. у справі № 904/1619/18 від 20.12.2018р. Разом з тим , суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення у даній справі посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивач не надав доказів своєчасного виконання умов п. 3.4. договору для забезпечення своєчасного виконання розрахунку відповідачем, оскільки акт приймання-передачі відповідно до умов договору лише фіксує остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць переданого природного газу, який визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі природного газу лежить саме на покупцеві. Враховуючи, що умовами договору сторонами погоджено кількість природного газу, яка передається покупцю по місяцях кварталу, визначена його ціна та вартість, тому відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з позивачем. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що несвоєчасне підписання та повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу, які за своєю природою є лише документальним оформленням юридичного факту - факту здійснення приймання-передачі природного газу, не є відкладальною умовою, у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність чи відсутність актів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично отриманого природного газу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального прав За таких обставин, апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2018 р. у даній справі – скасуванню в частині задоволених позовних вимог в зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права на підставі п. 4 ч.1 ст. 277 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача згідно ст.129, 282 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2018 р. у справі №924/179/18 - задоволити частково. 2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.07.2018 р. у справі №924/179/18 скасувати в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 29 913, 54 грн. пені, 2 430, 67 грн. 3% річних, 11 930, 57 грн. інфляційних втрат та 1762 грн. витрат по оплаті судового збору. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. 3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по проспекту Миру, 94 Б "Вишневе" (29017, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 94 Б, кв. 78, код 37152496) 2643 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги. 4. Місцевому господарському суду видати судовий наказ. 5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України. 6. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області. Головуючий суддя Олексюк Г.Є. Суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2019 |
Оприлюднено | 09.01.2019 |
Номер документу | 79032997 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Олексюк Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні