Рішення

від 20.12.2018 по справі 915/772/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Справа № 915/772/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Гриненко Т.В. - дов. від 25.12.2017;

представника відповідача: Зозулі А.Ю. - дов.№685/02.02.01-22/02.06/14/18 від 10.04.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар"

(54055, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, буд.65, кв.132-133, код ЄДРПОУ 41095235),

до відповідача : Миколаївської міської ради

(54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573),

про : визнання за позивачем право користування земельною ділянкою та зобов'язання відповідача укласти Договір оренди землі з позивачем загальною площею 5000 кв.м., яка складається з земельної ділянки 1500 кв.м. під нерухомим майном (колишнє кафе "Бомбардир") та 2500 кв.м. для обслуговування Яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна, 1-а".

Згідно заяви вх.№13402/18 від 16.10.2018:

- визнання противоправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 15.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5000 кв.м, з метою передачі її в оренду для звершення будівництва об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва та подальшого обслуговування яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна;

- зобов'язання відповідача розглянути питання про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 5000 кв.м, з метою передачі її в оренду для звершення будівництва об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва та подальшого обслуговування яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна в строки та порядку передбаченому Земельним кодексом України,-

в с т а н о в и в:

24.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 24.07.2018, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" право користування земельною ділянкою 1500 кв.м за адресою м.Миколаїв, вул.Лазурна, 1-а, кадастровий номер НОМЕР_1 та зобов'язати Миколаївську міську раду укласти Договір оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" загальною площею 5000 кв.м, яка складається з земельної ділянки 1500 кв.м під нерухомим майном (колишнє кафе "Бомбардир") та 2500 кв.м для обслуговування Яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна, 1-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

02.06.2017 ТОВ "Бузький бульвар" уклало Договір купівлю-продажу з ОСОБА_3. Предмет купівлі-продажу - нерухоме майно яке складається з незавершеного будівництва літ.А-3, 31% готовності. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить до земель комунальної власності, відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку. Зазначене нерухоме майно належало продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, зареєстрованого Південною Товарною Біржею 15.01.2014 за №14253, який визнано дійсним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 16.02.2016 по справі №487/751/16-ц, яке набрало законно сили. ТОВ "Бузький бульвар" звернулось до Міської ради через Центр надання адміністративних послуг з відповідною завою 15.02.2017 про надання земельної ділянки та укладення Договору оренди землі. Питання про оформлення на правах оренди земельної ділянки попереднім власником нерухомого майна ОСОБА_3 також залишилось не вирішеним, про що свідчить відповідь заступника міського голови ОСОБА_4 від 28.03.2016. Позивач посилаючись на ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України зазначає, що у зв'язку з набуттям ТОВ "Бузький бульвар" права власності на нежитлову будівлю по вул.Лазурна, 1-а, до нього перейшло право користування земельною ділянкою на тих самих умовах i в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, виключно земельною ділянкою площею 0,1500га (кадастровий НОМЕР_1 для обслуговування нежитлової будівлі по вул.Лазурна, 1-а. Додатково позивачу ще необхідно надання у користування земельної ділянки розміром 2500 кв.м. Разом земельну ділянку розміром 5000 кв.м. строком не менш ніж 3 роки. Посилаючись на ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що має першочергове право на укладання Договору оренди земельної ділянки для добудови та введення в експлуатацію незакінченого будівництва та обслуговування Яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку. Дане питання було винесено на розгляд сесії, декілька разів розгляд заяви переносився. Рішення до сьогоднішнього дня не прийнято та не оприлюднено. Керуючись ст.ст.19, 144 Конституції України, ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивач вважає, що його права порушені, вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

30.07.2018 ухвалою суду з урахування ухвали від 31.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" б/н від 24.07.2018 (вх.№9077/18 від 24.07.2018) залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2018.

25.09.2018 суд ухвалив підготовче засідання відкласти на 16.10.2018.

16.10.2018 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення по справі б/н б/д (вх.№13393/18 від 16.10.2018), в яких він не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві та зазначає про наступне. В 2017 році позивач звернувся до Миколаївської міської ради щодо оформлення правових документів на земельну ділянку в оренду для будівництва та обслуговування клуб-кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_2. Листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 16.01.2018 №02-18/1325 позивача повідомлено про те, що відповідно до листа Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 21.11.2017 №(15-31)18404 вих-17, Миколаївська місцева прокуратура №1 звернулася до Заводського суду м.Миколаєва з позовною заявою, поданою в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_3, ТОВ "Бузький бульвар" про скасування записів про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2, поблизу житлового будинку АДРЕСА_3. Крім того, вищевказаним листом було повернуто дозвільну справу №000278 позивачу та повідомлено про те, що розгляд питання може бути продовжено після розгляду по суті та прийняття рішення судом. Також, постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 21.03.2018 по справі №487/6116/17 задоволено апеляційну скаргу Миколаївської місцевої прокуратури №1 та заборонено Миколаївській місцевій раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_2, у м.Миколаєві на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, в тому числі по зміні її цільового призначення. Відповідач вважає, що позовні вимоги в частині визнання права користування на земельну ділянку під розміщення та обслуговування Яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку, площею 2500 кв.м. взагалі є необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для набуття права користування. Посилаючись на ст.142 Конституції України, п.34 ч.1 ст.26, ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.13 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 та положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 та п.1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, відповідач зазначає, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів (визнання додаткової угоди укладеною), оскільки це порушує дискреційні повноваження Миколаївської міської ради як суб'єкта земельних правовідносин, який має право на власний розсуд розпоряджатись земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва у спосіб передбачений законодавством України. Враховуючи той факт, що передбаченого договором рішення, в межах повноважень, щодо продовження строку дії договору оренди Миколаївською міською радою не приймалося, то й підстави визнання Додаткової угоди до Договору від 06.11.2009 №7086 укладеною - відсутні.

16.10.2018 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н б/д (вх.№13402/18 від 16.10.2018) про зміну предмету позову, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- визнання противоправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 15.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5000 кв.м, з метою передачі її в оренду для звершення будівництва об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва та подальшого обслуговування яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна;

- зобов'язання відповідача розглянути питання про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 5000 кв.м, з метою передачі її в оренду для звершення будівництва об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва та подальшого обслуговування яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна в строки та порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.3. ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом змінити предмет позову, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н б/д (вх.№13402/18 від 16.10.2018).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником нерухомого майна (незавершеного будівництва), що розташоване на земельній ділянці, площею 1500 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить до земель комунальної власності відповідно до витягу з ДЗК. Позивач посилаючись на ст.14 Конституції України, ст.ст.325, 328 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.116, ч.1 ст.122, ч.ч.1, 2, 3, 14 ст.123, ч.2 ст.134 Земельного кодексу України вказує, що зі змісту наведених норм слідує висновок, що кожна особа, незалежно від її статусу (громадянин чи юридична особа) має право, в разі виконання спеціальних вимог законодавства, отримати земельну ділянку для будівництва та подальшого обслуговування об'єкта нерухомого майна, права власності на який набуте у законний спосіб.

Посилаючись на ст.26, ч.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" позивач вважає, що Миколаївська міська рада у місячний строк повинна була розглянути клопотання ТОВ "Бузький бульвар" від 15.02.2017 та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5000 кв.м. для обслуговування яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна. Оскільки, заява ТОВ "Бузький бульвар" від 15.02.2017 щодо оформлення права користування на зазначену вище земельну ділянку Миколаївською міською радою в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не розглянута, є всі підстави вважати, що Миколаївська міська рада діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України, тобто проявила протиправну бездіяльність, як орган місцевого самоврядування. Позивач зазначає, що противоправна бездіяльність Миколаївської міської ради обмежує його право на подальшу господарську діяльність щодо використання правового режиму об'єкта нерухомого майна - незавершене будівництво літ.А-3 загальною площею 1500 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1, без оформлення прав користування - Договору оренди землі на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт.

Відповідачем не надано письмових заперечень щодо зміненого предмету позову. У своїх поясненнях б/н, б/д (вх. №13393 від 16.10.2018) відповідач посилається на те, що постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 21.03.2018 по справі №487/6116/17 було заборонено Миколаївській міській раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, у тому числі, шляхом зміни її цільового призначення.

16.10.2018 та 08.11.2018 суд ухвалив відкласти підготовчі засідання.

Ухвалою суду від 16.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.11.2018.

29.11.2018 суд ухвалив відкласти судовий розгляд на 20.12.2018.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 20.12.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

02.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" уклало Договір купівлю-продажу з ОСОБА_3. Предмет купівлі-продажу за даним договором є нерухоме майно, яке складається з незавершеного будівництва літ.А-3, 31% готовності. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить до земель комунальної власності, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.11-12).

Наведене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2017 за №88763253 (а.с.13).

Зазначене нерухоме майно належало продавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, зареєстрованого Південною Товарною Біржею 15.01.2014 за №14253, який визнано дійсним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 16.02.2016 по справі №487/751/16-ц, яке набрало законної сили 26.02.2016.

15.02.2017 ТОВ "Бузький бульвар" звернулось до Міської ради через Центр надання адміністративних послуг з відповідною завою про надання земельної ділянки та укладення Договору оренди землі. В подальшому позивач 12.04.2017 повторно звернувся із відповідною заявою (а.с.23, 24).

Листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради №02-18/1325 від 16.01.2018 позивача повідомлено про те, що відповідно до листа Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 21.11.2017 №(15-31)18404 вих-17, Миколаївська місцева прокуратура №1 звернулася до Заводського суду м.Миколаєва з позовною заявою, поданою в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_3, ТОВ "Бузький бульвар" про скасування записів про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2, поблизу житлового будинку АДРЕСА_3. Крім того, вищевказаним листом було повернуто дозвільну справу №000278 позивачу та повідомлено про те, що розгляд питання може бути продовжено після розгляду по суті та прийняття рішення у цивільній справі, що перебуває в провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва (а.с.58).

Позивачем факт отримання дозвільної справи заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про оформлення на правах оренди земельної ділянки попереднім власником нерухомого майна ОСОБА_3 також залишилось не вирішеним, про що свідчить відповідь заступника міського голови ОСОБА_4 від 28.03.2016 (а.с.17).

Позивач у позові зазначив, що противоправна бездіяльність Миколаївської міської ради обмежує його право на подальшу господарську діяльність щодо використання правового режиму об'єкта нерухомого майна - незавершене будівництво літ.А-3 загальною площею 1500 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1, без оформлення прав користування - Договору оренди землі на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт.

Відповідач зазначені вище заяви позивача залишив без відповіді та виконання.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 14 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частинами 1, 2, 3 ст.124 Земельного кодексу України визначено, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.34) ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Миколаївською міською радою не надано суду доказів розгляду поданих ТОВ "Бузький бульвар" через Центр надання адміністративних послуг заяв від 15.02.2017 та від 12.04.2017 (реєстраційний номер 000278) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Оскільки в порушення приписів ч.3 ст.123 Земельного кодексу України Миколаївська міська рада у місячний строк не розглянула клопотання позивача, не надала ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, мотивованої відмови у його наданні, то суд вважає, що право позивача на отримання у користування земельної ділянки є порушеним.

Посилання відповідача на накладення постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 21.03.2018 по справі №487/6116/17 заборони Миколаївській міській раді та її виконавчим органам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, у тому числі, шляхом зміни її цільового призначення, судом відхиляються, оскільки перше звернення ТОВ "Бузький бульвар" до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг було подано 15.02.2017. Тобто, на дату винесення постанови апеляційного суду зазначене звернення вже мало бути розглянуто. Крім того, заходи забезпечення позову, застосовані постановою апеляційного суду від 21.03.2018 мали на меті забезпечення виконання рішення у справі №487/6116/17, в разі задоволення позовних вимог прокуратури до ОСОБА_3 та ТОВ "Бузький бульвар" про скасування запису про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.06.2017 та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 14.09.2018 Апеляційного суду Миколаївської області рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 22.05.2018 було змінено лише в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову прокуратури у справі №487/6116/17. Однак, після прийняття вказаного рішення, відповідачем також не були розглянуті заяви позивача від 15.02.2017 та від 12.04.2017 (реєстраційний номер 000278) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Належних доказів повернення на адресу позивача матеріалів дозвільної справи, відповідачем також не надано.

Враховуючи, що з описів від 15.02.2017 та від 12.04.2017 (реєстраційний номер 000278) не вбачається, що в них йдеться про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме орієнтовною площею 5000 кв.м, з метою передачі її в оренду для звершення будівництва об'єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва та подальшого обслуговування яхт-клубу з благоустроєм пляжної зони відпочинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Лазурна, і позивач стверджує, що самі заяви йому не були повернуті, то суд вважає, що визнанню противоправною підлягає бездіяльність Миколаївської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" від 15.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та обґрунтованими є вимоги позивача про зобов'язання Миколаївської міської ради розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" від 15.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в строки та у порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати противоправною бездіяльність Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) щодо неприйняття рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" від 15.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

3. Зобов'язати Миколаївську міську раду (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" (54055, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, буд.65, кв.132-133, код ЄДРПОУ 41095235) від 15.02.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в строки та у порядку передбаченому Земельним кодексом України.

4. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузький бульвар" (54055, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, буд.65, кв.132-133, код ЄДРПОУ 41095235) 3524,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.01.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва