Ухвала

від 08.01.2019 по справі 160/85/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2019 року Справа №160/85/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №10" Кам'янської мської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Короленко,4) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №10" Кам'янської мської ради (адреса: 51917, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Аношкіна, 121), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 4 Комунального закладу "СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №10" Кам'янської мської ради до повного усунення порушень.

Згідно з ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) зазначено, що "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про відстрочення сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання позову до поштової установи - 29.12.2018 року) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 762,00 грн.

Враховуючи викладене, суд не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу "СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №10" Кам'янської мської ради про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. за реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар