Рішення

від 03.01.2019 по справі 0940/2120/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2019 р. справа № 0940/2120/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представника позивача - Лейб'юк Б.Б., представника відповідачів - Юрчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" 12.11.2018 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення Державної фіскальної служби України №4104/39951661/2 від 08.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА".

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" в реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 за №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, представник позивача зазначив, що контролюючим органом в квитанції, складеної за результатами прийняття податкової накладної не вказано конкретного критерію (критеріїв) оцінки ступеня ризиків. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують проведення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" з контрагентом, що є достатніми підставами для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної від 28.03.2018 за №13.

Ухвалою від 13.11.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Державна фіскальна служба України скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.12.2018, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.64-65). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" було сформовано та подано 28.03.2018 в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13, однак реєстрацію даної податкової накладної контролюючим органом було призупинено із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. Комісія Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.04.2018 прийняла рішення №665795/39951661 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 підставою для прийняття якого слугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме акт наданих послуг не містив чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривав змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань. За вказаних обставин представник відповідача вважає, що рішення Комісії з питань розгляду скарг за №4104/39951661/2 від 08.05.2018 є правомірним, прийнятим контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просив відмовити.

17.12.2018 в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив суд: визнати протиправним рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" (а.с.73-75).

Суд ухвалою від 17.12.2018 залучив до участі у справі Головне управління ДФС в Івано-Франківській області як співвідповідача.

26.12.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подав відзив, згідно якого зазначив, що рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими та законними, а тому в задоволені позову просив відмовити (а.с.83-84).

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 14.08.2015 та взяте на податковий облік Коломийською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Основний вид економічної діяльності - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

01.12.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" та товариство з обмеженою відповідальністю ВІК-А уклали договір виконання робіт (надання послуг) №03-12/15, згідно умов якого замовник доручив позивачу як виконавцю, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати для замовника роботи (надати послуги), що визначені в додатковому договорі №1 до договору, замовник зобов'язався створити виконавцеві необхідні умови для виконання робіт (надання послуг), вчасно прийняти і оплатити їх (а.с.19-22).

Відповідно до додаткового договору №1 до договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 виконавець зобов'язувався власними або залученими силами виконати роботу (надати послуги) на об'єктах замовника відповідно до умов договору, за заявкою замовника, а замовник зобов'язувався створити виконавцеві необхідні умови для виконання робіт (надання послуг), вчасно прийняти їх і сплатити обумовлену договором ціну (а.с.23-25).

Пунктом 3.3 наведеного договору визначено, що договір є виконаним сторонами, за умови, що сторони виконали усі свої зобов'язання за договором, щодо цих робіт (послуг) підписано усі акти виконання робіт робіт (надання послуг), сторони здійснили повний розрахунок між собою.

Предметом договору є такі види робіт (послуг), що має виконати (надати) виконавець замовнику: забезпечити контроль наявності товарів на об'єктах замовника; забезпечити контроль за дотриманням умов викладення товарів у відповідності до вимог, які узгоджено з замовником, та дотримуючись стандартів визначених вимогами норм чинного законодавства України відповідно до наявних об'єктів замовника; у разі виникнення порушень чи зміни узгоджених вимог викладення товарів на об'єктах замовника, виконавець зобов'язаний докласти максимум зусиль для того щоб виправити ситуацію максимально наближено до вимог замовника, а у разі відсутності такої можливості - одразу повідомити замовника про це; викладати товари на полицях складів об'єктів; здійснювати контроль стану торгового обладнання, контроль цінників і їх наявність.

На виконання вищевказаного договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" 28.03.2018 сформувало податкову накладну №13 на загальну суму 3486,16 грн., сума ПДВ 581,03 грн. (а.с.26).

З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді виписану 28.03.2018 податкову накладну №13 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №13 та запропонувала позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

20.04.2018 позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення (пояснення) з додатками, що підтверджують реальність здійсненя операцій згідно податкової накладної №13 від 28.03.2018: договір №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 з додатком №1 від 01.12.2015; акт надання послуг від 28.03.2018 №54 (а.с.27); акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 по 20.04.2018 (а.с.67).

Комісією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.04.2018 прийнято рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.108).

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додатково зазначено: акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018, позивач направив скаргу від 04.05.2018 до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (а.с.30-38), до якої додав: договір №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 з додатком №1 від 01.12.2015; акт надання послуг від 28.03.2018 №54; акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 по 20.04.2018; пояснення; копію рішення №665795/39951661 від 25.04.2018; копію податкової накладної №13 від 28.03.2018 (а.с.99-108).

08.05.2018 за результатом розгляду наведеної скарги від 04.05.2018 Комісія Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг прийняла рішення №4104/39951661/2, згідно якого залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.39).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Зокрема, статтею 185 Податкового кодексу України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт "а"); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "б").

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт "а"); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт "б").

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних, забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно матеріалів справи суд встановив, що після отримання податкової накладної №13 від 28.03.2018 контролюючим органом в квитанції сформовано висновок про відповідність зазначеної податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що слугувало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу №567 станом на момент формування квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містив у собі визначення наступних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 12 вищевказаного Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В даному випадку, підставою для відмови у реєстрації податкової №13 від 28.03.2018 контролюючий орган визначив - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

Судом встановлено, що 20.04.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" надіслало до Державної фіскальної служби України в електронному вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (а.с.67). У вказаному повідомленні містились пояснення, а також додано копії документів, які, на переконання позивача, підтверджують реальність надання послуг, зокрема, щодо операції із товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-А - копії договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 з додатком №1 від 01.12.2015, акту надання послуг від 28.03.2018 №54, в якому зазначено, що виконавцем виконані послуги, направлені на стимулювання споживчого попиту продукції за лютий 2018 року згідно договору №03-12/15 від 01.12.2015 (а.с.27), акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 по 20.04.2018.

Тобто позивачем було подано пояснення та документи до Державної фіскальної служби України.

Щодо доводів представника відповідача, що акт надання послуг від 28.03.2018 №54 не підписаний сторонами, то вказане не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявна копія наведеного акту, який містить підписи уповноважених осіб як товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА", так і товариства з обмеженою відповідальністю ВІК-А . При цьому, вказаний акт надання послуг від 28.03.2018 №54 містить також відтиски початок наведених товариств (а.с.27).

Будь-яких доказів на спростування вищевказаних фактів представник відповідачів суду не надав.

Таким чином, первинні документи, оформлені в ході виконання договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015, які наявні в матеріалах справи, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Оплата за послуги, які направлені на стимулювання споживчого попиту продукції за лютий 2018 року, здійснена та підтверджується платіжним дорученням №2969 від 25.09.2018 на суму 3486,16 грн. (а.с.94).

Таким чином, первинні документи, які представлені позивачем, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-А .

Окрім цього, на момент здійснення таких господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" мало відповідні технічні, людські та матеріальні ресурси, що підтверджується поданими суду письмовими доказами, зокрема звітом Єдиного соціального внеску за березень 2018 року, який був направлений до Коломийської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в електронному вигляді (а.с.40-42).

Також, на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент - товариство з обмеженою відповідальністю ВІК-А були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною №13 від 28.03.2018, у реєстрації якої комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було відмовлено.

Окрім цього, в судовому засіданні 06.12.2018 представник позивача надав суду копії податкових накладних №17 від 22.02.2018 (а.с.53), №21 від 30.05.2018 (а.с.55), №15 від 22.06.2018 (а.с.57), №4 від 04.07.2018 (а.с.59), які складені позивачем внаслідок виконання договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-А , та зареєстровані Державною фіскальною службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних без будь-яких зауважень, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.54, 56, 58, 60).

За вказаних обставин, комісією в складі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операції, за якою складено податкову накладну за №13 від 28.03.2018.

На підставі наведеного, суд вважає, що оскаржуване рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 не містить чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в Державної фіскальної служби України були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018.

Окрім цього, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, вказану в постанові від 23.10.2018 в справі №822/1817/18. Так, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, адже у квитанціях від 28 вересня 2017 року №1201009 та від 04 жовтня 2017 року, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішеннях не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення.

За вищевказаних обставин, комісія прийняла рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в контексті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово приходив до висновку про визнання необґрунтованою відмови підтвердити право власності платника податків на відшкодування ПДВ є порушенням права даної особи на безперешкодне користування своєю власністю. Тобто позбавлення права особи на податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) слід розцінювати як позбавлення власності даної особи.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Що стосується даного адміністративного позову, то задоволення судом позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №665795/39951661 від 25.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код - 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ТІМ ЮА" (код - 39951661, вул. Лесі Українки, 7, с. Молодятин, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78231) сплачений судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 08 січня 2019 р.