Постанова

від 27.05.2019 по справі 0940/2120/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/2019/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Макарика В.Я., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

представник позивача: не з`явився

представник відповідачів:Юрчук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргуДержавної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у справі № 0940/2120/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції -Григорук О.Б.,

час ухвалення рішення - 03.01.2019 о 10 год. 55хв.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 08.01.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА (далі ТзОВ ЛІДЕР ТІМ ЮА , позивач) звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України та з урахуванням зміни позовних вимог просило визнати протиправним рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 року товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА .

В обґрунтування вимог зазначає, що рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА в реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 року за №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Звертає увагу на те, що контролюючим органом в квитанції, складеної за результатами прийняття податкової накладної не вказано конкретного критерію (критеріїв) оцінки ступеня ризиків. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують проведення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА з контрагентом, що є достатніми підставами для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної від 28.03.2018 року за №13.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №665795/39951661 від 25.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України (код - 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 28.03.2018 року товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА (код - 39951661, вул. Лесі Українки, 7, с. Молодятин, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78231) сплачений судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп..

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подали апеляційну скаргу, яку обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема зазначають, що такі обов`язкові реквізити як зміст та обсяг господарської операції не були відображені ні в акті надання послуг ні в інших доданих документах, що слугувало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та, відповідно, відмови узадоволенні скарги позивача Комісією з розгляду скарг ДФС України, оскільки надані документи не дають змоги встановити, звідки взялась сума податкової накладної.

Звертає увагу суду на те, що позивачем не подано ні контролюючому органу, ні суду таких обов`язкових документів як звіти про надані послуги, розрахунки вартості послуг, а матеріали не містять доказів, які вказували б на те, що позивач взагалі надавав маркетингові послуги та практичний результат їх використання.Підтвердженням фактичного виконання умов, укладених платником податку договорів мають виступати не лише формально складені первинні документи, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій,фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Також зазначає, що на контролюючий орган чинним законодавством покладено ряд обов`язків, зокрема контроль за правильністю і достовірністю ведення бухгалтерського обліку платниками податків. При прийнятті рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної Комісія ГУ ДФС в Івано-Франківській області повинна перевірити підставність та обґрунтованість даних, зазначених в податковій накладній. Так, однією із складових податкової накладної є вартість (ціна). У випадку, який розглядається в даній адміністративній справі, товаром є послуги і вартість цих послуг повинна розраховуватись з таких даних: кількість працівників, залучених до виконання послуг,кількість годин та вартість однієї людиногодини. Позивач не надав документи щодо обліку витрачання часу, кількості працівників ні на розгляд Комісії ні в суд. Крім того, позивачем первинно подано Акт надання послуг №54 від 28.03.2018 року, без відміток печатки замовника.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано до суду.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено із матеріалів справи, 01.12.2015року товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА та товариство з обмеженою відповідальністю ВІК-А уклали договір виконання робіт (надання послуг) №03-12/15, згідно умов якого замовник доручив позивачу як виконавцю, а виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати для замовника роботи (надати послуги), що визначені в додатковому договорі №1 до договору, замовник зобов`язався створити виконавцеві необхідні умови для виконання робіт (надання послуг), вчасно прийняти і оплатити їх (а.с.19-22).

Відповідно до додаткового договору №1 до договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015року виконавець зобов`язувався власними або залученими силами виконати роботу (надати послуги) на об`єктах замовника відповідно до умов договору, за заявкою замовника, а замовник зобов`язувався створити виконавцеві необхідні умови для виконання робіт (надання послуг), вчасно прийняти їх і сплатити обумовлену договором ціну (а.с.23-25).

Пунктом 3.3 наведеного договору визначено, що договір є виконаним сторонами, за умови, що сторони виконали усі свої зобов`язання за договором, щодо цих робіт (послуг) підписано усі акти виконання робіт (надання послуг), сторони здійснили повний розрахунок між собою.

Предметом договору є такі види робіт (послуг), що має виконати (надати) виконавець замовнику: забезпечити контроль наявності товарів на об`єктах замовника; забезпечити контроль за дотриманням умов викладення товарів у відповідності до вимог, які узгоджено з замовником, та дотримуючись стандартів визначених вимогами норм чинного законодавства України відповідно до наявних об`єктів замовника; у разі виникнення порушень чи зміни узгоджених вимог викладення товарів на об`єктах замовника, виконавець зобов`язаний докласти максимум зусиль для того щоб виправити ситуацію максимально наближено до вимог замовника, а у разі відсутності такої можливості - одразу повідомити замовника про це; викладати товари на полицях складів об`єктів; здійснювати контроль стану торгового обладнання, контроль цінників і їх наявність.

На виконання вищевказаного договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА 28.03.2018 року сформувало податкову накладну №13 на загальну суму 3486,16 грн., сума ПДВ 581,03 грн. (а.с.26).

З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді виписану 28.03.2018 року податкову накладну №13 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 року №13 та запропонувала позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

20.04.2018 року позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення (пояснення) з додатками, що підтверджують реальність здійснення операцій згідно податкової накладної №13 від 28.03.2018 року: договір №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 з додатком №1 від 01.12.2015 року; акт надання послуг від 28.03.2018 року №54 (а.с.27) без відбитків печатки замовника; акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 по 20.04.2018 року (а.с.67).

Комісією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25.04.2018 року прийнято рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.108).

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додатково зазначено: акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №665795/39951661 від 25.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 року, позивач направив скаргу від 04.05.2018 року до Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (а.с.30-38), до якої додав: договір №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 року з додатком №1 від 01.12.2015року ; акт надання послуг від 28.03.2018 року №54; акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року; пояснення; копію рішення №665795/39951661 від 25.04.2018 року ; копію податкової накладної №13 від 28.03.2018 року (а.с.99-108).

08.05.2018 року за результатом розгляду наведеної скарги від 04.05.2018 року Комісія Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг прийняла рішення №4104/39951661/2, згідно якого залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с.39).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової №13 від 28.03.2018року контролюючий орган визначив - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

Також встановлено, що 20.04.2018року товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА надіслало до Державної фіскальної служби України в електронному вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (а.с.67). У вказаному повідомленні містились пояснення, а також додано копії документів, які, на переконання позивача, підтверджують реальність надання послуг, зокрема, щодо операції із товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-А - копії договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 року з додатком №1 від 01.12.2015, акту надання послуг від 28.03.2018 року №54, в якому зазначено, що виконавцем виконані послуги, направлені на стимулювання споживчого попиту продукції за лютий 2018 року згідно договору №03-12/15 від 01.12.2015 року (а.с.27), акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд зазначив, що первинні документи, оформлені в ході виконання договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 року, які наявні в матеріалах справи, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Оплата за послуги, які направлені на стимулювання споживчого попиту продукції за лютий 2018 року, здійснена та підтверджується платіжним дорученням №2969 від 25.09.2018 року на суму 3486,16 грн., а відтак первинні документи, які представлені позивачем, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань перед товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-А .

Суд дійшов висновку, що на момент здійснення таких господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА мало відповідні технічні, людські та матеріальні ресурси, що підтверджується поданими суду письмовими доказами, зокрема звітом Єдиного соціального внеску за березень 2018 року, який був направлений до Коломийської ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в електронному вигляді.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції дійшов висновку, що в Державної фіскальної служби України були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №13 від 28.03.2018 року.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

У відповідності до підпункту б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У відповідності до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Кодексу зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок в редакції виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Відповідно до пунктів 1, 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017року № 567 (далі - Наказ № 567 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

В свою чергу, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.06.2017 №754/30622 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена Договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2017 року №566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку №566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної № 13 від 28.03.2018 року було відправлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Зокрема, серед переліку документів підприємством було надано до ДФС України договір №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 року з додатком №1 від 01.12.2015 року; акт надання послуг від 28.03.2018 року №54 (а.с.27); акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року.

Згідно Договору №03-12/15 від 01.12.2015 року Виконавець, ТзОВ ЛІДЕР ТІМ ЮА , згідно умов якого замовник доручив позивачу як виконавцю, а виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати для замовника роботи (надати послуги), що визначені в додатковому договорі №1 до договору, замовник зобов`язався створити виконавцеві необхідні умови для виконання робіт (надання послуг), вчасно прийняти і оплатити їх.

Щодо операції із товариством з обмеженою відповідальністю ВІК-А - копії договору №03-12/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.12.2015 з додатком №1 від 01.12.2015, позивачем було скеровано у податковий орган акт надання послуг від 28.03.2018 року №54, про те, що виконавцем виконані послуги, направлені на стимулювання споживчого попиту продукції за лютий 2018 року згідно договору №03-12/15 від 01.12.2015року (а.с.27), акт звіряння №16 за період з 01.01.2018 року по 20.04.2018 року.

Колегія суддів вважає, що даний Акт надання послуг, в частині визначення послуг, факт надання яких вони засвідчують, повторює предмет відповідного договору, носить узагальнений характер та не містить даних щодо того, які конкретні роботи були виконані, отже відповідний акт не розкриває змісту операції, звітів про надані послуги, відповідно не містить відомостей та деталізації послуг, а саме: зміст послуги; кількості осіб залучених до виконання робіт; кількості годин, днів. Також, позивач не надав будь яких інших доказів які б підтверджували реальність здійснення господарської операції.

Апеляційний суд враховує, що, в частині визначення послуг, факт надання яких вони засвідчують, повторюють предмет відповідного договору, носять узагальнений інформаційний характер та не містять даних щодо того, які конкретно роботи були виконані з метою надання послуг, обумовлених укладеними договорами та в яких об`ємах .

Тобто, вказаний первинний документ визначає зміст послуг загальними термінами та оборотами, не розкриває зміст операції по структурі цих послуг, не містить відомостей та деталізації послуг, визначення - у чому саме конкретно полягає зміст послуги.

Враховуючи наведене, такі обов`язкові реквізити як зміст та обсяг господарської операції не були відображені в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), що слугувало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів вважає, що підтвердженням фактичного виконання умов, укладених платником податку договорів мають виступати не лише формально складені первинні документи, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю та подання всіх передбачених документів із розкриттям їхнього змісту при реєстрації податкової накладної та наданням відповідних доказів.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді та не стосуються меж перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено правомірності поданої податкової накладної та її підтвердження доказами, а тому судом першої інстанції судове рішення ухвалено без додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки, викладені в судовому рішенні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись, ч.3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у справі № 0940/2120/18 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР ТІМ ЮА до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. Я. Макарик Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 30.05.2019 року.