Рішення

від 08.12.2010 по справі 2-6062/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-6062/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого -судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі - Варгаракі С.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачки про визнання за ними права власності по 1/6 частини за кожним на домоволодіння № 3, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тролейбусна, в порядку спадкування.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав заявлені вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачка надала до суду заяву, відповідно до якої позов визнала повністю та проти його задоволення не заперечує.

Вислухавши пояснення представника позивачів, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення Київського народного суду міста Одеси від 26 липня 1984 року за ОСОБА_5 та відповідачкою визнано право власності по 1/3 частин за кожним на домоволодіння під АДРЕСА_1

Означеним рішенням також визнано право власності на 1/6 частину домоволодіння під АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 та на 1/6 частину домоволодіння під АДРЕСА_2 за ОСОБА_7.

Рішення Київського народного суду міста Одеси від 26 липня 1984 року вступило в законну силу 09 серпня 1984 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, про що Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 22.01.2010 року зроблено актовий запис № 410.

Заповіту за час життя ОСОБА_7 складено не було.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого району м. Одеси 30.03.1989 року зроблено запис № 2411 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.

28 січня 1983 року ОСОБА_6 склала заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Шунтовою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2-908.

Згідно означеного заповіту усе майно спадкодавця, де б воно не було, та з чого б воно не складалось і взагалі усе те, що на день смерті буде належати спадкодавцю та на що спадкодавець за законом матиме право, ОСОБА_6 заповіла відповідачці.

Позивачка ОСОБА_3 є донькою відповідачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 154174, виданим 22 липня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міської ради.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (в редакції 2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК України (в редакції 1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 534 ЦК України від 18.07.1963 року передбачала право особи на залишення за заповітом усього свого майна або його частини будь-яким особам, державі та будь-яким іншими організаціям.

Відповідно до ст. 541 ЦК УРСР заповіт повинен бути укладений у письмовій формі зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Стаття 525 ЦК України часом відкриття спадщини визнає день смерті спадкодавця.

Стаття 549 ЦК України передбачала прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном або подачею у шестимісячний строк заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки відповідачка постійно мешкала разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 та не відмовилась від прийняття спадщини, належної їй відповідно до заповіту від 28.01.1983 року, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.ст. 525, 534, 541 та 549 ЦК України в редакції 1963 року відповідачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 та має право розпорядитися належною час життя ОСОБА_6 1/6 частиною домоволодіння АДРЕСА_3

Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась, що підтверджується листом Третьої одеської державної нотаріальної контори за № 4409/01-14 від 22.09.2010 року.

В процесі розгляду справи було встановлено, що позивачі постійно мешкали разом із ОСОБА_7, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3, та відносились до неї як до бабусі.

У відповідності до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України в редакції 2004 року спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За ст. 1264 у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

В судовому засіданні також встановлено, що між позивачами, відповідачкою та її чоловіком - ОСОБА_2, який є батьком позивачів, було досягнуто домовленість, відповідно до якої спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді по 1/6 частин домоволодіння № 3, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тролейбусна, буде оформлена на користь дітей відповідачки та ОСОБА_2, тобто позивачів.

Однак відповідачка, підтверджуючи досягнуту домовленість та не відмовляючись від неї, не здійснює ніяких дій щодо оформлення означеного нерухомого майна на користь позивачів.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивачів про визнання за ними права власності по 1/6 частини за кожним на домоволодіння № 3, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тролейбусна, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, є такими, що ґрунтуються на законі, не порушують інтересів інших осіб, а тому належать до задоволення у повному обсязі.

З урахуванням цих обставин, на підставі ст.ст. 525, 534, 541, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 1217, 1218, 1258, 1264, 1268 ЦК України в редакції 2004 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину домоволодіння № 3 по вулиці Тролейбусній в місті Одесі в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину домоволодіння № 3 по вулиці Тролейбусній в місті Одесі в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий