Рішення

від 21.12.2018 по справі 462/6992/18

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6992/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Трипалюк А.Б.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Львівське вище професійне художнє училище , Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації про захист честі, гідності, та ділової репутації,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності, та ділової репутації, покликаючись на те, що ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище шляхом звернення до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації поширено щодо нього недостовірну інформацію, а саме, що він приховав факт умовного засудження За насильство в сім'ї . Такими діями відповідачів йому завдано моральну шкоду внаслідок нервового стресу, порушення звичного режиму життя у зв'язку із поширенням неправдивої інформації про нього у трудовому колективі. Просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порушує права на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену у зверненні №01/123 від 15 червня 2015 року до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації При влаштуванні на роботу в ЛПХУ ОСОБА_1 приховав факт умовного засудження За насильство в сім'ї , стягнути з відповідачів солідарно на його користь 10000,00 грн. моральної шкоди, зобов'язати Державни й навчальний закладу Львівське вище професійне художнє училище , в особі директора ОСОБА_3, за участю директора Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_4, принести публічне вибачення ОСОБА_1 за поширення недостовірної інформації в присутності трудового колективу.

Представник відповідача Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує у повному обсязі, оскільки зверненням, у якому міститься інформація, яку позивач вважає недостовірною, трудовий колектив ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище використало своє право на звернення. Крім того, Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації не є поширювачем інформації та таке звернення трудового колективу було адресовано департаменту. Також, вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних страждань. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує повністю, покликається на те, що звернення трудового колективу ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище , на яке покликається позивач, було реалізацією колективу права на колективне звернення до органу державної влади з метою вирішення питань, порушених у зверненні. Представник закладу, а саме директор, не зверталась одноособово з таким зверненням, а відтак відсутні підстави вважати, що інформація зазначена у такому зверненні поширена ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище . Також, вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, розмір такої школи та вину відповідачів у її заподіянні. Просить у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що трудовим колективом ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище скеровано до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації звернення №01/123 від 15 червня 2015 року, у якому поширено інформацію, а саме: При влаштуванні на роботу в ЛПХУ ОСОБА_1 приховав факт умовного засудження За насильство в сім'ї .

Згідно з ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У відповідності до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Як вбачається із п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз'яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Також у п. 19 даної Постанови вказано, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ч. 2 ст. 471 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як вбачається із інформації, викладеної у зверненні №01/123 від 15 червня 2015 року, така не є фактичними даними, не містить оціночних суджень, фактично є ствердженням факту, а саме, що позивач ОСОБА_1 приховав факт умовного засудження За насильство в сім'ї при влаштуванні на роботу в ЛПХУ.

Крім того, згідно довідки ГУМВС України у Львівській області №310-22012015/46210 від 23 січня 2015 року, наданої позивачем, ОСОБА_1 станом на 23 січня 2015 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Однак, жодних доказів, що поширена інформація щодо позивача ОСОБА_1 у зверненні №01/123 від 15 червня 2015 року є достовірною, відповідачем ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище не надано, хоча надання таких доказів є його обов'язком згідно норм ст. 277 ЦК України та ст. 10 ЦПК України.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що інформацію, поширену ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище у зверненні №01/123 від 15 червня 2015 року до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації При влаштуванні на роботу в ЛПХУ ОСОБА_1 приховав факт умовного засудження За насильство в сім'ї слід визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порушує права на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1

Крім того, суд не бере до уваги покликання представника ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище на те, що ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище не поширювало такої інформації щодо позивача, оскільки таке звернення адресовано від ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище , містить офіційні поштові та електронні реквізити ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище та підписано працівниками ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище .

Також, суд критично оцінює покликання представника ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище на те, що вищевказане звернення було реалізацією колективу права на колективне звернення до органу державної влади з метою вирішення питань, порушених у зверненні, оскільки у такому звернені працівники ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище не просили здійснити перевірку інформації щодо позивача, а зазначили таку інформацію як факт.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

На переконання суду, позивачу, внаслідок поширення щодо нього недостовірної інформації, яка принижує честь і гідність позивача та порушує права на недоторканість ділової репутації, завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях позивача через переживання, порушення установленого способу життя, а тому позовну вимогу про стягнення з відповідача ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище моральної шкоди, слід задовольнити частково в сумі 1000,00 грн., так як завдана позивачу моральна шкода за характером та тривалістю, на переконання суду, відповідає такому розміру, а позивачем не надано суду жодних належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів, що заподіяна йому моральна шкода відповідає розміру 10000,00 грн.

Однак, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації моральної шкоди слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, що даним відповідачем у будь-який спосіб поширено недостовірну інформацію щодо нього, а покликання позивача на звернення №01/123 від 15 червня 2015 року є безпідставним, оскільки усі відомості у такому зверненні були поширені виключно ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище та лише адресувались Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

Крім того, згідно п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача ДНЗ Львівське вище професійне художнє училище , в особі директора ОСОБА_3 принести публічне вибачення, є безпідставними, такий спосіб захист прав позивача не передбачено нормами закону, а відтак, у його задоволенні слід відмовити.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути у дохід держави 1409,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та порушує права на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, поширену Державним навчальним закладом Львівське вище професійне художнє училище у зверненні №01/123 від 15 червня 2015 року до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, а саме: При влаштуванні на роботу в ЛПХУ ОСОБА_1 приховав факт умовного засудження За насильство в сім'ї .

Стягнути з Державного навчального закладу Львівське вище професійне художнє училище /місто Львів, вулиця Широка, 79, ЄДРПОУ 02545548/ на користь ОСОБА_1 /місто АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1/ 1000 /одну тисячу/ гривень 00 копійок моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Державного навчального закладу Львівське вище професійне художнє училище /місто Львів, вулиця Широка, 79, ЄДРПОУ 02545548/ у дохід держави 1409 /одну тисячу чотириста дев'ять/ гривень 60 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя /підпис/ А.І.Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш