Рішення

від 28.12.2018 по справі 444/2913/17

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2913/17

Провадження № 2/444/298/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Жовківська міська рада, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про усунення перешкод в користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Фермерського господарства ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Жовківська міська рада, Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про захист права власності, в якому просить зобов'язати відповідачів усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення самочинно спорудженої двоповерхової прибудови до північної сторони нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власником нежитлових приміщень за вказаною адресою. Відповідачі самочинно, без належного дозволу та без відведення земельної ділянки спорудили двоповерхову добудову до нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 яка примикає до північної сторони зазначеної будівлі, де і знаходяться приміщення, що належать позивачу. В результаті такої самочинної забудови приміщення позивача зазнають руйнування, а саме північна частина приміщень сильно перезволожена, стіни покриті пліснявою, осипається штукатурка, руйнується цегляна кладка несучої стіни, що в кінцевому підсумку може призвести до остаточної втрати її несучої здатності та руйнування приміщень позивача. Вважає, що такими діями відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні належними нежитловими приміщеннями, усунення яких можливе лише шляхом знесення самочинної забудови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідачі Фермерське господарство ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник - адвокат ОСОБА_5 28.12.2018 р. в судове засідання повторно не прибули, хоча про час та місце проведення таких були належним чином повідомлені. Доказів поважності причин неприбуття в судове засідання 28.12.2018 р., суду не надали.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2018 р. судом було проведено підготовче судове засідання за участі представників позивача та відповідачів та таке було закрито і призначено справу до судового розгляду на 13.11.2018 р.

13.11.2018 р. суд розпочав розгляд справи по суті, в якому позивач та сторона відповідачів виступили із вступним словом, надали суду пояснення, заперечення з приводу позовних вимог, поставили один одному запитання, а також судом було допитано ряд свідків, після чого в судовому засіданні оголошено перерву для виклику свідків та експерта до 03.12.2018 р., про що сторони повідомленні в судовому засіданні під розписку. Дана дата судового засідання була узгоджена із сторонами по справі, і жодних заперечень з такого приводу сторони не висловили.

Однак, 03.12.2018 р. сторона відповідачів в судове засідання не прибули, їх представник - адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв"язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні, незважаючи на те, що дата 03.12.2018 р. була завчасно погоджена, інші відповідачі причини неявки суду не повідомляли. У своєму клопотанні про відкладення судового засідання, адвокат ОСОБА_5 просила врахувати її перебування за кордоном та можливість прийняти участь в судовому засіданні лише 28.12.2018 р., а тому судом було оголошено перерву саме до 28.12.2018 р. та здійснено повідомлення відповідачам та їх представнику, а також повторно викликано свідків та експерта.

Разом з тим, відповідачі в судове засідання 28.12.2018 р. повторно не прибули, хоча про час та місце такого повідомленні належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями, представник відповідачів - адвокат ОСОБА_5 28.12.2018 р. подала на електронну адресу суду клопотання про відкладення справи на іншу дату через її хворобу, хоча жодних доказів підтвердження такого суду не представила.

Однак, стороною відповідачів подано до суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги заперечують повністю, в такому зазначають, що будівельні роботи проводилися відповідачами у 2003-2004 роках на підставі розробленого у встановленому порядку проекту будівництва та дозволу на виконання будівельних робіт № 68 від 29.12.2003 р., здійснена добудова відповідає всім будівельним нормам та правилам та не порушує права співвласника приміщень у вищевказаному будинку. Вказує на незадовільний стан будівлі по АДРЕСА_1 що встановлено актом обстеження від 01.04.2003 р., при огляді можна встановити, що затоплення дощовими опадами приміщень позивача спричинено саме незадовільним станом даху, а не здійсненою добудовою відповідачів. Просять у задоволенні позову відмовити.

А тому, враховуючи, що стороною відповідачів подано відзив на позовну заяву, надано пояснення по суті позовних вимог, враховуючи відсутність підстави передбачені ст. ст. 223, 240 ЦПК України для відкладення судового засідання чи оголошення про продовження перерви в судовому засіданні, а також вимоги ст. 210 ЦПК України, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі даних та доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Жовківська міська рада явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, а також зазначила, що жодні дозвільні рішення на проведення відповідачами добудови до нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 не надавались ні виконавчим комітетом ні самою радою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом в Постанові у справі № 926/2189/17 від 12.04.2018 р.

У відповідності до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено , зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК , статтею 103 ЗК. Позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов'язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення .

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належать приміщення, позначені в поверховому плані під літерами 1 , 2 загальною площею 49, 2 кв. м., що становлять 13/100 частин будинку по АДРЕСА_1 а також приміщення, позначені в поверховому плані під літерами 7 , 8 , 9 загальною площею 37, 4 кв. м., що становлять 10/100 частин будинку по АДРЕСА_1 що підтверджується наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу від 03.04.2001 р., посвідченим приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Химицею Г.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1404 , реєстраційним посвідченням на об'єкт нерухомості, виданим ЛОДК БТІ та ЕО 24.04.2001 р. та Договором №99/03 купівлі-продажу частини нежитлового приміщення площею 37,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (шляхом викупу) від 29.08.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1902., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ДКП Червоноградське МБТІ 15.09.2003 р. Фермерському господарству ОСОБА_2 належить 19/100 частин будівлі, ОСОБА_3 25/100 частин будівлі площею 107,8 кв.м., а саме, приміщення під літ. 20, 21, 22, 23 по АДРЕСА_1 Відповідачами у справі ФГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 споруджено двоповерхову добудову до нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 яка примикає до північної сторони зазначеної будівлі. Наявним в матеріалах справи Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, та висновком про технічний стан несучих архітектурно-конструктивних елементів об'єкту, зробленим ФОП ОСОБА_8 на замовлення ФГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підтверджується, що зазначена прибудова являє собою незавершену будівництвом двоповерхову будівлю А " -2 з горищем, прямокутної форми фактичними зовнішніми габаритами 11х 6.18 м. Факт будівництва зазначеної прибудови саме відповідачами у поданому відзиві останніми визнається, а також підтверджується наявними в матеріалах справи заявами ФГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.02.2018 р., актами обстеження, складеними депутатами Жовківської міської ради, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 Як вбачається із листа Жовківської міської ради № 02.13/1199 від 27.12.2017 р., земельна ділянка, на якій розташовано нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Жовкви. Зазначена земельна ділянка за вказаною адресою нікому не відводилася, дозволу для спорудження добудови до нежитлової будівлі міською радою не видавалося. З наданого відповідачами Рішення Жовківської міської ради №194 від 05.03.2010 р. Про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 вбачається, що ФОП ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 250 м. кв. з метою надання в оренду для обслуговування будівлі майстерні по АДРЕСА_1. При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 123 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування, відповідно, не породжує жодних прав в особи щодо такої ділянки. Крім того, як вбачається змісту вказаного рішення, дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної з метою надання такої в оренду був наданий саме для обслуговування існуючої будівлі майстерні по АДРЕСА_1, а не для спорудження нового будівництва.

Суд також відхиляє доводи відповідачів про те, що будівництво спірної будівлі здійснено на підставі наявної в них проектної та дозвільної документації виходячи із наступного.

Представлений відповідачами Дозвіл на виконання будівельних робіт № 68, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Жовківського району Львівської області 29.12.2003 р., фермеру ОСОБА_2 для виконання будівельних робіт з ремонту та добудови приміщень в АДРЕСА_1 На підставі вказаного дозволу виконання будівельних робіт повинно бути здійснено згідно проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за № 391 від 29.12.2003 р. відділом містобудування, архітектури та ЖКГ м. Жовква. Листом відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Жовківської районної державної адміністрації від 29.12.2003 р. № 391 погоджено фермеру ОСОБА_2 представлені проектні матеріали по ремонту та добудові приміщень в АДРЕСА_1 розроблені Львівським державним аграрним університетом м. Дубляни у 2003 р. Наявним в матеріалах справи Висновком експерта № 7/18 від 21.03.2018 р. підтверджується, що наявна двоповерхова прибудова до північної сторони нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 не відповідає ескізному проекту на ремонт та добудову приміщень, виготовленому Студентським проектно-технологічним бюро Львівського державного аграрного університету у 2003 р. Так, висновком експерта підтверджується, що двоповерхова прибудова знаходиться з лівої сторони головного фасаду будинку, тобто з північної сторони , а проект на ремонт та добудову приміщень розроблений на праву сторону будинку з сторони головного фасаду, тобто розроблений частково на існуюче приміщення колишнього побут комбінату на 2-му поверсі двоповерхового будинку, частково в прибудові будинку зі східної сторони. Крім того, як вбачається із загальних даних і пояснювальної записки до проекту ремонту та добудови приміщень Фермера п. Скіри Р.І., ремонт приміщення, що являє собою прибудову в торці будинку з північної сторони полягає в переплануванні. Розміри приміщення в плані 3,06х6,16м., висота приміщення 2,84 м. Суд також звертає увагу на те, що строк дії дозволу на виконання будівельних робіт №68 до 01.01.2005 року. У відповідності до п. 3.12. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 N 273, що був чинним чинного на час видачі відповідного дозволу, передбачено, що дозвіл видається на весь термін будівництва об'єкта (нормативний або передбачений контрактом). Якщо цей строк не дотримано, то продовження дії дозволу встановлюється на строк, що не перевищує одного календарного року. Після закінчення терміну дії дозволу забудовник (замовник) повинен завчасно подовжити його в інспекції держархбудконтролю. Згідно п.3.13 згаданого Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено після закінчення його терміну, то будівництво вважається самовільним. Як вбачається із наявного в матеріалах справи Висновку експерта № 7/18 від 21.03.2018 р., будівництво спірної двоповерхової прибудови на час проведення огляду не є завершеним, а встановити часовий термін його початку не видається можливим. На підставі наявних картографічних та фото даних за травень 2015 р. експертом встановлено, що у 2015 році об'єкт збудований не був. Показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9, який є одним із співвласників будівлі по АДРЕСА_1 та ОСОБА_10, яка працює продавцем в приміщеннях зазначеної будівлі, підтверджується, що основні будівельні роботи по зведенню стін і перекриття двоповерхової прибудови відповідачами здійснено у 2017 році. Зазначене також спростовує доводи відповідачів, що будівництво прибудови здійснено ними у 2003-2004 роках. З наявного в матеріалах справи листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 11.12.2017 р. за № 1013-6/7141-17 вбачається, що відповідно до даних Єдиного реєстру, ведення якого розпочато з 20.05.2011 р., відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 Крім того, згідно Висновку експерта № 7/18 від 21.03.2018 р., двоповерхова прибудова з північної сторони будівлі по АДРЕСА_1 являється самочинним будівництвом. На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що споруджена відповідачами двоповерхова прибудова до північної сторони нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного дозволу та проекту, відтак, така у відповідності до ст. 376 ЦК України, є самочинним будівництвом.

Висновком експерта № 7/18 від 21.03.2018 р. підтверджується існування перешкод в експлуатації приміщень позначених на поверховому плані номерами 1 , 2 загальною площею 49,2 кв.м. та номерами 7 , 8 , 9 загальною площею 37,4 кв.м., що належать ОСОБА_1 у зв'язку із самочинною добудовою двоповерхової прибудови до північної сторони нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 Так, згідно зазначеного висновку, прилягання самовільної добудови до зовнішньої сторони будівлі АДРЕСА_1 є причиною перезволоження зовнішньої несучої стіни приміщень позивача, що призводить до поширення грибків, обсипання штукатурки із внутрішнього боку приміщень, руйнування цегляної кладки зовнішньої стіни та втрати її несучої здатності. Самочинна добудова унеможливлює проведення ремонтних робіт приміщень ОСОБА_1 для відновлення експлуатаційних та несучих характеристик зовнішньої сторони будівлі. Перезволоження огороджуючої несучої кам'яної стіни може призвести до втрати нею своєї несучої здатності, що, в кінцевому підсумку може призвести до руйнування несучої стіни приміщень, які належать позивачу. Допитаний в судовому засіданні судовий експерт Бочуляк Р.П. пояснив, що ним проведено зовнішній огляд будівлі по АДРЕСА_1 двоповерхової добудови до неї, місця прилягання двох будівель, а також внутрішній огляд належних позивачеві приміщень, що є достатнім для встановлення причин пошкодження приміщень позивача. Зазначив, що причиною незадовільного технічного стану зовнішньої стіни приміщень ОСОБА_1 є не пряме попадання опадів через непокриття добудови, а сам факт прилягання стіни добудови до зовнішньої стіни приміщень позивача, що консервує вологу, яка може йти з різних джерел. Тому накриття добудови суттєво не змінить ситуацію. Зазначив, що зовнішня несуча стіна приміщень позивача є непридатною до використання, а прилягання самочинної добудови унеможливлює проведення ремонтних робіт. Для відновлення експлуатаційних властивостей несучої стіни потрібно демонтувати прилягаючу будівлю, оскільки така є самочинною, то перебудова такої, як варіант вирішення спору між сторонами, є неможливою. Пояснив, що у своєму дослідженні посилався на акти обстеження будівлі, складені депутатами міської ради, виключно для встановлення зовнішніх ознак пошкодження стіни в конкретний період, а не як на висновки спеціалістів про причини такого пошкодження. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що є співвласником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 земельна ділянка для обслуговування будівлі співвласникам не виділена. Зазначив, що прибудова будувалася ФГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 2017 р. починаючи з ранньої весни, стара кінобудка, що була на цьому місці зруйнована, зведені абсолютно нові стіни. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначила, що приблизно 5 років працює продавцем в магазині Оберіг , що знаходиться в приміщеннях позивача. У 2017 році, як тільки відповідачі звели бокову стіну, почала мокріти зовнішня стіна приміщень позивача, почала сипатися, покрилася грибком. Після накриття прибудови стан зовнішньої стіни не покращився. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 зазначив, що гр. ОСОБА_1 звертався в міську раду із заявою, про те, що його сусід незаконно побудував будівлю через що підтоплюється його приміщення. В міській раді була створена комісія із чотирьох осіб, яка виходила на місце, оглядала будівлі та пошкоджені приміщення, за результатами чого встановлювала зазначені обставини, вказані в акті обстеження. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 підтвердив, що входив до складу комісії, яка з виходом на місце проводила огляд будівель по АДРЕСА_1 за результатами чого був складений акт. Обставини, викладені в акті від 01.11.2017 р. та свій підпис на ньому підтверджує. За таких обставин суд відхиляє доводи відповідачів про те, що причиною незадовільного стану приміщень позивача є великий відсоток зносу приміщень, а не прибудована відповідачами будівля.

П. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачає, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Зобов"язати Фермерське господарство ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 22354939) та ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення самочинно спорудженої двоповерхової прибудови до північної сторони нежитлової будівлі по АДРЕСА_1

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 22354939) та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 640 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення складено 04.01.2019 р.

Суддя: Ясиновський Р. Б.