Ухвала

від 26.12.2018 по справі 187/1082/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/456/18 Справа № 187/1082/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12018040520000641, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Петриківського ВП Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 та накладено арешт на транспортні засоби та металеві труби, а саме на автомобіль марки «MAN» номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , з причепом номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , автокран марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_9 , екскаватор «Catepillar» з маркуванням « НОМЕР_4 » «Z 1 1-49», автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_10 , та чотири металеві труби, діаметром 800 мм, довжиною близько 10.5 м кожна шляхом заборони будь-кому відчужувати та розпоряджатися вищевказаним майном до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що при визначенні виду заходу суд враховує, що вказані транспортні засоби постійно використовуються в господарській діяльності ПП «Каскад-СВ» та є єдиними джерелом доходу ОСОБА_8 , а заборона їх використання буде неспіврозмірним обмеженням права власності з потребами досудового слідства та не відповідатиме меті такого заходу забезпечення кримінального забезпечення. Дані транспортні засоби не віднесені до об`єктів до яких може бути застосовано процедуру спеціальної конфіскації (ст.961КК України), при цьому застосування заборони в використанні таких транспортних засобів не може бути виправдана лише необхідністю проведення їх огляду слідчим, оскільки така слідча дія може бути проведена при передачі речового доказу на відповідальне зберігання власнику. Щодо посилання сторони обвинувачення на можливу конфіскацію речових доказів як засобу вчинення правопорушення, суд вважає, що вказана мета може бути досягнута без заборони власнику користуватися власним майном. Аналізуючи встановлені досудовим розслідування обставини, про які повідомлено під час судового засідання, суд приходить до висновку про існування ризику можливого зникнення вказаних транспортних засобів як речового доказу. Однак суд вважає за можливе запобігання вказаному ризику шляхом покладення заборони будь-кому відчужувати будь-яким чином вказані автомобілі (розпоряджатися ними). Вказане в повній мірі забезпечить досягнення мети арешту речового доказу та виконання завдання кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаними транспортними засобами.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що висновки суду про накладення арешту на майно без позбавлення власників права користування таким майном може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати та знищення, перетворення, пересування, передачі та незаконному відчуженню.

Вказує, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Під час проведення огляду місця події, а саме ділянки дороги напрямком с.Хутірське Петриківського району Дніпропетровської області, на відстані близько 150 м від стели «Петриківський район» по ліву сторону, на узбіччі дороги в напрямку с. Чумаки виявлено та вилучено автомобіль марки «MAN» номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , з причепом номерний знак НОМЕР_6 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , автокран марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_9 , екскаватор «Catepillar» з маркуванням « НОМЕР_4 » «Z 1 1-49», автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_10 . Вказані автомобілі є знаряддям вчинення злочину, оскільки за допомогою них здійснювалось викопування грунту та підйом труб на поверхню. Також у одній із машин, а саме автомобілі марки «MAN» при візуальному огляді виявлено чотири металеві труби, діаметром 800 мм, довжиною близько 10.5 м кожна. При візуальному огляді автомобіля марки «Мерседес» в середині салону виявлено різаки з балонами, за допомогою яких ймовірно здійснювався демонтаж труб. Безпосередньо заявник злочину ОСОБА_11 пояснив, що він являється охоронцем ТОВ «Альфа Агро», 02.12.2018 близько 06:00 год. прямуючи на роботу з м. Підгороднє до с.Чаплинка Петриківського району Дніпропетровської області, по автодорозі «Чумаки-Хутірське» за стеллою «Петриківський район» він побачив техніку, яка 15-20 метрів від проїзної частини, в полі, з грунту викопувала металеві труби. Довжина викопаної траншеї, на погляд, складала 150 м. Викопану трубу, за допомогою крану, завантажували до вантажного автомобіля марки «MAN» д.н. НОМЕР_7 , у причіп д.н. НОМЕР_6 . Про дану подію він повідомив керівництво ТОВ «Альфа Агро», так як земельна ділянка, на якій проводились дані роботи належить їм, а також зателефонував на лінію «102».

На підставі викладеного, постановою слідчого СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.12.2018 автомобіль марки «MAN» номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , з причепом номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , автокран марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_9 , екскаватор «Catepillar» з маркуванням « НОМЕР_4 » «Z 1 1-49», автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_10 , чотири металеві труби, діаметром 800 мм, довжиною близько 10.5 м кожна, - визнано речовими доказами.

На думку прокурора, доводи суду про можливість незастосування такого виду необхідної заборони, як позбавлення власників права користування вищевказаними транспортними засобами при їх арешті є помилковими, та не відповідають завданням кримінального провадження, передбаченим ст. 2 КПК України, так як вказаним кримінальним правопорушенням спричинено збитки державі, а наявність у власників вищевказаних транспортних засобів можливості користуватися ними може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, та незаконного відчуження, так як дані транспорті засоби, відповідно до протоколу огляду місця події від 02.12.2018, виявлено на місці скоєння злочину під час демонтажу металевих труб. Також надання судом права користування власникам транспортними засобами може призвести до порушення інтересів держави під час стягнення з винних осіб збитків, спричинених кримінальним правопорушенням.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенніЄвропейського судуз правлюдини від07.06.2007р.у справі«Смирнов протиРосії» буловисловлено правовупозицію проте,що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів випливає, що в провадженні Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018040520000641 від 02.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що 02.12.2018 року близько 06:16 год. невстановлена особа шляхом вільного доступу, перебуваючи за адресою: вул. Центральна, с. Ульянівка Петриківського району Дніпропетровської області, здійснила крадіжку металевої труби, що належить Царичанському міжрайонному управлінню водного господарства. Сума матеріального збитку встановлюється. Під час проведення огляду місця події, а саме ділянки дороги напрямком с. Хутірське Петриківського району Дніпропетровської області, на відстані близько 150 м від стели «Петриківський район» по ліву сторону, на узбіччі дороги в напрямку с. Чумаки виявлено та вилучено автомобіль марки «MAN» номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , з причепом номерний знак НОМЕР_6 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , автокран марки «МАЗ» номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_9 , екскаватор «Catepillar» з маркуванням « НОМЕР_4 » «Z 1 1-49», автомобіль «Мерседес» номерний знак НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_10 .

Вказані автомобілі є знаряддям вчинення злочину, оскільки за допомогою них здійснювалось викопування грунту та підйом труб на поверхню. Також у одній із машин, а саме автомобілі марки «MAN» при візуальному огляді виявлено чотири металеві труби, діаметром 800 мм, довжиною близько 10.5 м кожна. При візуальному огляді автомобіля марки «Мерседес» в середині салону виявлено різаки з балонами, за допомогою яких ймовірно здійснювався демонтаж труб. Безпосередньо заявник злочину ОСОБА_11 пояснив, що він являється охоронцем ТОВ «Альфа Агро», 02.12.2018близько 06:00 год. прямуючи на роботу з м. Підгороднє до с. Чаплинка Петриківського району Дніпропетровської області, по автодорозі «Чумаки-Хутірське» за стеллою «Петриківський район» він побачив техніку, яка 15-20 метрів від проїзної частини, в полі, з грунту викопувала металеві труби. Довжина викопаної траншеї, на погляд, складала 150 м. Викопану трубу за допомогою крану, завантажували до вантажного автомобіля марки «MAN» д.н. НОМЕР_7 , у причіп д.н. НОМЕР_6 . Вказане майно, відповідно до постанови слідчого Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.12.2018 року долучені до матеріалів кримінального провадження, оскільки мають значення речового доказу.

Слідчий у своєму клопотанні про арешт майна посилається на те, що зазначене майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за допомогою вказаного майна здійснювалось викопування грунту та підйом труб на поверхню, а тому існує реальна загроза його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати у кримінальному провадженні.

Таким чином, це майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Аналізуючи викладені обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, оскільки ані слідчим, ані прокурором не наведено достатніх підстав, що обґрунтовують необхідність арешту вищезазначеного майна з забороною власникам користування ними, а очевидна істотна причина для утримання цього майна державою відсутня.

Також приймається до уваги, що дане майно використовується власниками для господарської діяльності, його арешт унеможливлює таке використання, а також надмірно обмежує підприємницьку діяльність третіх осіб, відносно майна яких вирішується питання про арешт майна, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 173 КПК України щодо необхідності застосування у кримінальному провадженні найменш обтяжливого способу арешту майна.

З урахуванням наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2018 року про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12018040520000641 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4