Рішення

від 26.12.2018 по справі 902/615/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2018 р. Cправа № 902/615/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Пак", м.Жидачів Львівської області

до фізичної особи - підприємця Антоня Мирона Мироновича, м.Вінниця

про стягнення 80000 грн здійсненої попередньої оплати

представники сторін в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

17.09.2018 до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Пак" про стягнення з фізичної особи - підприємця Антоня Мирона Мироновича здійсненої згідно договору підряду попередньої оплати в розмірі 80000,00грн.

За вказаним позовом, ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито провадження у справі №902/615/18 для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.11.2018 по вказаній справі призначено судове засідання, про місце, дату та час якого позивача додатково повідомлено телефонограмою, а саме проінформовано, що судове засідання по справі №902/615/18 відбудеться 26.12.2018 о 12 год. 00 хв.

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст.120 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що судова кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду не врученою, із відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання". Як слідує з відомостей отриманих з офіційного сайту "Укрпошта" в розділі "відстеження" копія ухвали суду від 22.11.2018 також не вручена адресату.

Відповідно до положень ст.242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч.6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Станом на час розгляду даної справи на адресу суду також не надходило відзиву відповідача, в зв'язку з чим спір відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України вирішується за наявними у справі матеріалами.

Безпосередньо дослідивши докази у справі №902/615/18 (ч.1 ст.210 ГПК України), а саме: ознайомившись з письмовими доказами; поясненнями позивача, викладеними в заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Пак" (надалі - позивач, замовник) та фізичною особою - підприємцем Антонь Мироном Мироновичем (надалі - відповідач, підрядник) була досягнута усна домовленість, за умовами якої позивач зобов'язувався здійснити підряднику передоплату в розмірі 80000,00 грн, а підрядник зобов'язувався виконати роботи по порізці пиломатеріалів.

На виконання умов вказаного правочину, замовником перераховано підряднику 80000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №354 від 17.10.2016.

Проте, відповідач в порушення досягнутої домовленості зобов'язання по виконанню робіт не виконав.

20.08.2018 з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою №20-08/2018 повернути грошові кошти в сумі 80000 грн, які перераховані ТОВ "Альянс Пак". Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.02.2018 та фіскальним чеком поштового зв'язку від 20.07.2018 (а.с. 13, 14).

Однак, за доводами позивача, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, зобов'язання з виконання робіт не виконано, повернення грошових коштів на рахунок позивача не здійснено.

Викладені обставини стали підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст.638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з виконання робіт, шляхом укладення договору підряду у спрощений спосіб.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч.2 ст. 846 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч усним домовленостям з позивачем, не виконав роботи по порізці пиломатеріалів.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, суд зазначає, що вказана норма Кодексу застосована до договору підряду на підставі ч.1 ст.8 ЦК України, відповідно до якої, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, у розумінні приписів ст.693 ЦК України замовнику належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за невиконану роботу. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата вартості робіт до передання їх результату виконавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця (замовника) вимагати від продавця (підрядника) повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця (замовника) на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця (підрядника) перед покупцем (замовником) по поставці товару (виконання робіт) і виникає нове грошове зобов'язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем (підрядником) свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю (виконання робіт). А у разі настання такої умови покупець (замовником) має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару (виконання робіт) від продавця (підрядника), або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця (замовника) має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (підрядника).

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця (замовника), останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

У даному випадку, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою № 20-08/2018 повернути грошові кошти в сумі 80000 грн, які перераховані ТОВ "Альянс Пак" як попередня оплата за виконання робіт.

Станом на момент розгляду спору, відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували виконання обумовлених сторонами робіт або доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 80000 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Одночасно суд зазначає, що 21.12.2018 на електронну адресу суду надійшло пояснення №20-12/18 від 20.12.2018 за підписом представника позивача, в якому, поміж іншого заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене пояснення не містить електронного цифрового підпису, а тому в розумінні п.1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України №28 від 20.02.2013 не належить до офіційних документів. Оригінал пояснення в паперовій формі на адресу суду не надходив.

На момент вирішення даного спору суд позбавлений можливості вирішити питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в матеріалах справи відсутні визначені ч.3 ст.126 ГПК України документи, а саме: звіт про виконану роботу, акт прийняття передачі виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 15.08.2018. Зазначені докази позивачем також не долучені до пояснення №20-12/18 від 20.12.2018.

З метою вирішення питання стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу слід призначити судове засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Антоня Мирона Мироновича АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Пак" (вул.Грушевського, 37, м.Жидачів, Львівська область, 81700, ідентифікаційний код 37574103) попередню оплату в розмірі 80000,00 грн; відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на 19.02.1019 на 10 год. 15 хв. в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх), про що повідомити сторони в тому числі шляхом направлення їм телефонограм.

5. Зобов'язати позивача до дня судового засідання надати суду наступні докази: акт прийняття передачі виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги від 15.08.2018, звіт про виконану роботу.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02 січня 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Пак" (вул.Грушевського, 37, м.Жидачів Львівської області, 81700);

3 - фізичній особі - підприємцю Антонь М.М. АДРЕСА_1