Рішення

від 09.01.2019 по справі 911/2131/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "09" січня 2019 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/2131/18   За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амгрейт Груп", 03169, м.Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, будинок 64 літера Е, 1 поверх до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Сі Бейкері Продакшн", 07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7/1 про стягнення 163  467,72 грн. за договором поставки №02/18 від 20.02.2018 суддя   Н.Г. Шевчук без виклику сторін суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Амгрейт Груп" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Сі Бейкері Продакшн" про стягнення 136  000 грн. основного боргу, 24 256,72 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових проплат за період з 27.04.2018 по 07.09.2018, 2123 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткових проплат за період з 27.04.2018 по 07.09.2018, та 1088 грн. інфляційних втрат за період з 27.04.2018 по 07.09.2018. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №02/18 від 20.02.2018 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач відзиву на позов не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив. Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 20.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амгрейт Груп" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Сі Бейкері Продакшн" (Замовник) укладено Договір поставки №02/18 (Договір), відповідно до пункту 2.1. якого Виконавець бере на себе зобов'язання поставити Замовнику, а Замовник бере на себе зобов'язання своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал з друком (далі – Товар) на умовах даного Договору. Структура матеріалу, кількість Товару, строки поставки та вартість Товару обумовлюються Сторонами у Специфікаціях, які складаються окремо на кожну партію Товару. Згідно пункту 3.1. Договору Замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок Виконавця у розмірі 100% від вартості партії Товару, що вказана у відповідній накладній, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки. Відповідно до пункту 4.1.2. Договору Замовник взяв на себе зобов'язання оплатити товар у відповідності з розділом 3 даного Договору. Договір набирає чинності з моменту двостороннього підписання Сторонами та діє до 31.12.2019. Договір зберігає свою силу після закінчення строку його дію до повного виконання Сторонами обов'язків, які виникли під час дії Договору (пункт 10.8. Договору). 20.02.2018 Сторони підписали та скріпили печатками специфікацію №1 до договору поставки №02/18 від 20.02.2018, в якій узгодили базову вартість продукції у розмірі 229 392 грн., строк виготовлення партії продукції – 14 календарних днів з моменту підписання дизайну та умови оплати даної продукції – 100% протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження. На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 267528,42грн. згідно підписаної та скріпленої печатками сторін видаткової накладної №РН-0000037 від 28.03.2018. Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Сі Бейкері Продакшн" рахується заборгованість на користь позивача в розмірі 254  528,42 грн. Позивач стверджує, що відповідач обов'язку по оплаті отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 136  000 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом №30 від 07.06.2018 та претензією №43 від 27.07.2018, в яких просив погасити прострочену заборгованість та сплатити нараховані штрафні санкції. Оскільки вказана заборгованість відповідачем не оплачена позивач звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи, що заборгованість за договором поставки №02/18 від 20.02.2018 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази її оплати відсутні, вимоги про стягнення з відповідача 136  000 грн. основного боргу підлягають задоволенню. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за Договором позивачем заявлено до стягнення 24256,72 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових проплат за період з 27.04.2018 по 07.09.2018. Відповідно до пункту 8.4. Договору за порушення строків оплати, передбачених даним Договором, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем настання строку оплати. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що він не суперечить нормам чинного законодавства та обставинам справи, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 24256,72 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових проплат за період з 27.04.2018 по 07.09.2018, підлягає задоволенню. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути з відповідача 2123 грн. 3% річних, нарахованих за період з 27.04.2018 по 07.09.2018 з урахуванням часткових проплат, та 1088 грн. інфляційних втрат за період з 27.04.2018 по 07.09.2018. За приписами  статті 625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку  статті 625 Цивільного кодексу України  є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Перевіривши додані до позовної заяви розрахунки 3% та інфляційних втрат суд встановив, що позивачем невірно встановлено початкові дати періодів їх нарахування, виходячи з наступного. Згідно приписів частини першої та другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Умовами договору поставки №02/18 від 20.02.2018 та специфікації №1 від 20.02.2018 встановлено, що Замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок Виконавця у розмірі 100% від вартості партії Товару, що вказана у відповідній накладній, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки. Враховуючи наведене відповідач мав оплатити грошові кошти за отриманий товар у тридцятиденний строк з дня підписання видаткової накладної №РН-0000037 від 28.03.2018 – до 27.04.2018, а прострочення виконання даного зобов'язання починає обраховуватись з 28.04.2018. У зв'язку викладеним судом за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга Закон» було здійснено власні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до яких розмір 3% річних за період з 28.04.2018 по 07.09.2018 з урахуванням часткових проплат становить 2121,92 грн., а нарахування інфляційних втрат за даний період не підлягає застосуванню. Розрахунок 3% річних за період з 28.04.2018 по 07.09.2018 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 267528.4228.04.2018 - 05.05.201883 %175.91 254528.4206.05.2018 - 05.06.2018313 %648.52 24000006.06.2018 - 11.06.201863 %118.36 23800012.06.2018 - 04.07.2018233 %449.92 13800005.07.2018 - 20.07.2018163 %181.48 13600021.07.2018 - 07.09.2018493 %547.73 Розрахунок інфляційних втрат за період з 30.09.2017 по 30.03.2018 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 28.04.2018 - 07.09.20181360000.9930 грн. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 136  000 грн. основного боргу, 24256,72 грн. пені та 2121,92 грн. 3% річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Позивач також просить стягнути з відповідача фактично понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в розмірі 10  000 грн. Відповідно до  частини першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України   витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Проте в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем правової допомоги та перерахування на користь адвоката грошових коштів в розмірі 10  000 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката задоволенню не підлягають. Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України  покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями    129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Сі Бейкері Продакшн" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 7/1, ідентифікаційний код 39735850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амгрейт Груп" (03169, м.Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, будинок 64 літера Е, 1 поверх, ідентифікаційний код 39660471) 136  000 (сто тридцять шість тисяч) грн. основного боргу, 24 256 (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 72 коп. пені, 2121 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн. 92 коп. 3% річних та 2435 (дві тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 65 коп. судового збору. 3. В іншій частині позову  відмовити. 4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                        Н.Г. Шевчук Повне рішення складено та підписано: 09.01.2019.