Ухвала

від 08.01.2019 по справі 160/126/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 січня 2019 року Справа № 160/126/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Бузівського дошкільного навчального закладу про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Бузівського дошкільного навчального закладу, в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вулиця К. Маркса, будинок 7, Бузівського дошкільного навчального закладу (код ЄДРПОУ - 36414460), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вулиця К. Маркса, будинок 7, Бузівського дошкільного навчального закладу (код ЄДРПОУ - 36414460), до повного усунення порушень.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень справляється судовий збір в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 року № 2246-19 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762,00 грн.

Так позивачем при поданні позовної заяви до суду не було надано доказів сплати судового збору, а саме платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

У своєму позові позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В підтвердження неможливості сплати судового збору, позивачем надано кошторис на 2018 рік, в якому видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки (сплата судового збору) не були передбачені, проте з наданого кошторису, суд не може встановити наявність або відсутність коштів у позивача для сплати судового збору, а також неможливість такої сплати позивачем.

Щодо посилань позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 року по справі № 826/16796/14, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року по справі 922/2163/16, від 09.11.2017 року № 826/14844/15, від 27.07.2017 року по справі № 804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, залишає подану позовну заяву без руху та пропонує позивачу усунути зазначені вище недоліки позовної заяви шляхом надання суду платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Бузівського дошкільного навчального закладу - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача) .

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський