Ухвала

від 09.01.2019 по справі 560/66/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/66/19

УХВАЛА

09 січня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису та рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03 вересня 2018 року та рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та будівельних паспортів №№ 54-П/з, 55-П/з, 56-П/з, 57-П/з, 58-П/з, 59-П/з, 60-П/з, 61-П/з, 62-П/з, 63-П/з, 64-П/з, 65-П/з від 03.09.2018 року.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив, що пропустив строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, оскільки намагався вирішити спір у досудовому порядку. Так, 03 вересня 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та будівельних паспортів №№ 54-П/з, 55-П/з, 56-П/з, 57-П/з, 58-П/з, 59-П/з, 60-П/з, 61-П/з, 62-П/з, 63-П/з, 64-П/з,65-П/з, однак з огляду на неможливість виконання оскаржуваного припису в частинні внесення змін до документів індивідуального характеру, які вичерпали свою дію фактом виконання, 11.10.2018 року Управління архітектури та містобудування, департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів звернулось із листом №02-10-1349 до ДАБІ України з проханням роз'яснити процедуру, за якою можливо внести зміни у видані документи, та лише в грудні позивач отримав лист від 09.11.2018 року №40-703-12/7549-18 без конкретних відповідей. Також вказав, що 30.11.2018 року Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів звернулось до Управління ДАБІ у Хмельницькій області з проханням продовжити строк виконання припису, однак станом на 04.01.2019 року відповіді не надходило.

В зв'язку з вищевикладеним, позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з причин поважності його пропуску.

Дослідивши позовну заяву та клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог (ч.2 ст.122 КАС України).

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому, суд вважає, що вказані в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивача причини пропуску звернення до суду не є поважними, оскільки звернення позивача до ДАБІ України із листом №02-10-1349 від 11.10.2018 року з проханням роз'яснити процедуру, за якою можливо внести зміни у видані документи, та надання інспекцією відповіді про розгляд звернення, оформленої листом від 09.11.2018 року №40-703-12/7549-18, не є заходами досудового врегулювання спору, так як вказані звернення та відповідь є лише листами інформаційного (рекомендаційний) характеру.

Відтак, на думку суду позивач мав повне право, а також можливість звернутись до суду з відповідним позовом у встановлений строк, однак звернувся до суду лише 08.01.2019 року.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, вказані позивачем для поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші підстави для його поновлення.

Крім того, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені ст.4 Закону України "Про судовий збір", станом на момент звернення до адміністративного суду.

Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Предметом даного позову є 13 вимог немайнового характеру (визнання протиправними та скасування припису та рішень).

Отже, ставка судового збору за подання такого позову становить 24973,00 грн (1921,00 грн х 13).

Позивач надав квитанцію №41 від 09.01.2019 року про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн. Таким чином, недоплата судового збору становить 23052,00 грн (24973,00 грн - 1921,00 грн = 23052,00 грн).

Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється на рахунок отримувача 34313206084006, отримувач: УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодекс адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного позовну заяву необхідно залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші підстави для його поновлення, та доказів сплати 23052,00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.

Керуючись частиною 1 статті 123, ст.ст. 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяП.М. Майстер