Рішення

від 18.12.2019 по справі 560/66/19

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №560/66/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" про розірвання договору та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Косендюка Я.А., що діє на підставі ордеру серії ВЛ №055075 від 15.01.2019 року, звернувся в суд з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" та просить:

- розірвати договір купівлі-продажу з розстроченням платежу № 003232, укладений 19 березня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед".

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 97403,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що 19 березня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" був укладений договір купівлі-продажу з розстроченням платежу. На виконання п. 2.2 Договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 67500 грн., що становить 30% від вартості транспортного засобу, який є предметом договору. 17 квітня 2018 року позивачем був здійснений черговий платіж у відповідності до графіку платежів у сумі 29903,21 грн. Однак незважаючи на отримання від позивача попередньої оплати товару, відповідачем не було дотримано умов договору щодо поставки та передачі товару у власність позивача. Сторона позивача вважає, що оскільки відповідач одержав суму попередньої оплати, але не передав товару у встановлений строк, у позивача виникло право вимагати повернення сплачених за товар коштів в розмірі 97403,21 грн. та розірвати укладений договір купівлі-продажу з розстроченням №003232.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Полюхович С.М. (ордер серії РН-596 №186 від 03.07.2019 року) не з`явилися. Представником позивача - адвокатом Полюховичем С.М. подано заяву про розгляд справи без їх участі, просив задоволити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ "Автолайн Лімітед" в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений у встановленому ЦПК України порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Положеннями ст. 203 ЦК України передбачено, що з міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Встановлено, що 19 березня 2018 року між ТОВ Автолайн Лімітед та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу товару з розстроченням платежу № 003232, згідно якого та додатків до нього, товариство повинно було продати транспортний засіб МТЗ-82.1 за ціною 225000 грн. з розстрочкою платежів на 24 місяці та строком дії з моменту підписання його сторонами та до моменту внесення останньої частини платежу за транспортний засіб з боку покупця (а.с.6, 7, 9, 10)

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що покупець проводить оплату за товар згідно виставленого рахунку продавцем. Оплата проводиться шляхом перерахування передоплати в розмірі 30% від вартості транспортного засобу, який є предметом договору і зазначено в розділі "специфікація", визначеному в порядку, передбаченому п. 2.1 договору на поточний рахунок продавця.

Згідно п.п. 3.4, 3.6 Договору, покупець зобов`язаний провести оплату за товар в терміни, вказані в договорі та з дотриманням порядку, визначеного в розділі 2 цього договору. при перерахуванні коштів обов`язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення цього договору. Залишкова вартість техніки виплачується згідно з графіком платежів вказаних у додатках до поточного договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, продавець зобов`язується поставити розмитнений товар відповідно до правил Інкотермс-2010 за адресою: АДРЕСА_1 на протязі 7-14 робочих днів з моменту здійснення оплати.

Згідно п. 8.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту внесення останньої частини платежу за транспортний засіб, з боку покупця.

Так, на виконання п. 2.2. Договору, позивачем 19 березня 2018 року на реквізити відповідача було сплачено платіж у розмірі 67500 грн., що підтверджується копією квитанції № 0.0.991376071.1, (а.с.8).

17 квітня 2018 року позивачем здійснено черговий платіж у відповідності до графіку платежів у сумі 29903,21 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1 (а.с.8 зв.ст.).

Встановлено, що відповідачем не виконано умов Договору щодо поставки та передачі товару, а саме транспортного засобу МТЗ-82.1 у власність позивача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі "Буланов і Купчик проти України", Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі "Чуйкіна проти України" та інших рішення Суду.

Крім того, національне законодавство України встановлює наступне.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що встановлено пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

В частині 1 статті 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 ст. 662 та ч. 1 ст. 663 ЦК України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві визначений договором купівлі-продажу товар у строк, встановлений цим договором.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту ст. 693 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на викладене, оскільки відповідач одержав суму попередньої оплати, але товар не передав у встановлений строк, у позивача виникло право вимагати повернення сплачених за товар коштів у розмірі 97403,21 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід зазначити, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів регулює Закон України "Про захист прав споживачів", який також визначає механізм захисту таких відносин та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Отже, враховуючи відносини, що виникли між сторонами, а також норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що Закон України "Про захист прав споживачів" регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому відповідачем не надано суду ані відзив на позов, ані будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, суд вважає порушеними права позивача, як споживача, внаслідок укладеного 19 березня 2018 року Договору, тому справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог з урахуванням обраного позивачем способу захисту права.

При цьому суд враховує, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 3, 55, 124 Конституції України, та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що вимоги позивача відповідачем не спростовані, є доведеними, законними та обґрунтованими, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" про розірвання договору та стягнення коштів задоволити.

Розірвати договір купівлі-продажу з розстроченням платежу № 003232, укладений 19 березня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" (код ЄДРПОУ 33492902, п/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ А-Банк , МФО 307770) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму грошових коштів у розмірі 97403,21 грн. (дев`яносто сім тисяч чотириста три гривні двадцять одна копійка).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайн Лімітед" (код ЄДРПОУ 33492902, п/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ А-Банк , МФО 307770) судовий збір у розмірі 974,03 грн. (дев`ятсот сімдесят чотири гривні три копійки) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 24 грудня 2019 року.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: Сидоренко З.С.