Постанова

від 18.12.2018 по справі 804/700/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

18 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/700/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

представників позивача: Лазневої Г. Л. Доценка С.Ю.,

представника відповідача: Шаповал В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 (суддя Голобутовський Роман Зіновійович)

у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської міської ради, звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2017 року №0002101400, №0002101401, №0002101400.

Позов обґрунтовано тим, що в 2016 році були задекларовані податкові зобов'язання щодо земельного податку в декларації за 2016 рік від 27.01.2016 р. (електрона декларація від 27.01.2016 р. № 9005572577). За 1 квартал 2016 року підприємством земельний податок був сплачений, що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2016 р. №1 у розмірі 30321,69 грн. та не заперечується відповідачем. Однак, 30.03.2016 року Дніпропетровською міською радою було прийняте рішення № 8/5 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", яким внесено доповнення до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", з урахуванням змін, внесених рішеннями міської ради від 28.12.2011 р. № 9/19, від 25.12.2013 р. № 8/45, від 18.06.2014 р. № 7/53, від 28.01.2015 р. № 7/60, від 15.07.2015 р. № 3/65, яким позивачу було надано право на пільги щодо сплати земельного податку. У зв'язку з зазначеним, КП "ДДБМ" було подано до ДПІ уточнюючу податкову декларацію від 14.04.2016 року №9055223478, якою з квітня 2016 року підприємство задекларувало зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань по земельному податку в повному обсязі на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року № 8/5. В подальшому постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року у справі № 200/26369/15-а рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста" було скасовано. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 200/26369/15-а вищевказана постанова була залишена без змін. Однак, 06.06.2017 року Вищим адміністративним судом України у провадженні № К/800/20232/16 (№ 200/26369/15-а) була прийнята ухвала про задоволення касаційної скарги Дніпропетровської міської ради та скасовано постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року. На підставі вказаного відповідач вважає, що КП "ДДБМ" протиправно застосувало пільгу з земельного податку, та прийняв рішення про проведення перевірки, за наслідком якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Проте, позивач вважає, що оскільки вищевказані рішення судів були скасовані, то право на пільгу щодо земельного податку позивачем не було втрачено і у останнього не виникло зобов'язань щодо коригування сплати податку на землю у 2016 році та сплати податку на землю.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення:

- від 28.02.2017 р. №0002101400 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 8085,71грн.;

- від 28.02.2017 р. №0002101400, про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 1010,73грн.;

- від 28.02.2017 р. №0002121401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на 50536,16 грн., у тому числі 40428,93 грн. - за податковими зобов'язаннями, та 10107,23 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішення суду першої інстанції обґрунтована тим, що сукупністю встановлених в судовому засіданні обставин, та з урахуванням чинності рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста дають підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що перевіркою встановлено, що станом на 30.05.2016 року самостійно визначена сума податкового зобов'язання за періоди січень-квітень 2016 року в розмірі 40428,61 грн. Однак, самостійно визначена сума грошового зобов'язання не була самостійно сплачена позивачем, внаслідок чого станом на 30.05.2016 року в інтегрованій картці платника податків позивача за платежем земельний податок з юридичних осіб обліковується податковий борг в розмірі 40428,61грн. Тому вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та /або фізичним особам за формою, затвердженою КМУ. Проводячи перевірку в лютому 2017 року відповідач керувався відсутністю пільг щодо сплати земельного податку, оскільки рішення, якими вони були встановлені, скасовано постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року. Але ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.06.2017 року (провадження К/800/20232/16) - постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року - скасовано.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Надали пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 23.01.2017 р. № 266 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП "Дніпропетровська Дирекція Будівництва Метрополітену" Дніпропетровської міської ради, направлень від 24.01.2017 р. №5099, від 24.01.2017 №5100, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено перевірку Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 29.01.2017 р., та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 29.01.2017 р., за результатами якої складено акт від 14.02.2017 р. № 672/04-36-14-01/35986512.

Перевіркою встановлено порушення КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену":

1. п.274.1 ст.274, п.284.1 ст.284 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по земельному податку за період з 01.04.2016 р. по 31.07.2016 р. у розмірі 131050,16 грн.;

2. п. 287.3 ст. 287, п. 284.1 ст. 284, Податкового Кодексу України, що призвело до виникнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання.

На підставі акта від 14.02.2017 р. № 672/04-36-14-01/35986512, відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення:

- по формі "Ш" від 28.02.2017 р. №0002101400 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 8085,71грн.;

- по формі "Ш" від 28.02.2017 р. №0002101400, про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 1010,73грн.;

- по формі "Р" від 28.02.2017 р. №0002121401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на 50536,16 грн., у тому числі 40428,93 грн. - за податковими зобов'язаннями, та 10107,23 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Земельного кодексу України, Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до положень ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Правові засади застосування земельного податку регламентовані розділом XII "Податок на майно" Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Встановлено, що КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" є користувачем земельних ділянок:

- за адресою: пл. Горького, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:06:087:0005 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 150/28 від 14.11.2012 р.),

- за адресою: пр. К.Маркса, у районі буд. №109, м. Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:06:085:0259 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 103/30 від 26.12.2012 р.),

- за адресою: пров. Скориківський, в районі буд. № 7, м. Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:06:089:0116 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 105/30 від 26.12.2012 р.);

- за адресою: вул.Кайдацька, 34-Д, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:08:637:0004 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 152/28 від 14.11.2012 р.);

- за адресою: вул.Фурманова, 12-А, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:03:120707:0084 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 151/28 від 14.11.2012 р.);

- за адресою: вул.Центральна, в районі буд.12, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:02:415:0048 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 107/30 від 26.12.2012 р.);

- за адресою: пр.К.Маркса, в районі буд.49, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:02:393:0060 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 104/30 від 26.12.2012 р.);

- за адресою: пр.К.Маркса, в районі буд.57, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:02:409:0008 (на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 106/30 від 26.12.2012 р.);

- за адресою: пл.Героїв Майдану, в районі буд.1, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:02:409:0005 (на підставі договору оренди від 22.06.2010 р. № 41010400401);

- за адресою: пл.Героїв Майдану, в районі буд.1, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:02:410:0014 (на підставі договору оренди від 22.06.2010 р. № 41010400400);

- за адресою: пл.Героїв Майдану, в районі буд.1, м.Дніпропетровськ, кадастровий номер 1210100000:02:405:0031 (на підставі договору оренди від 21.06.2010 р. № 41010400392).

Згідно акта перевірки від 14.02.2017 р. № 672/04-36-14-01/35986512, КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", вказані землі використовуються позивачем за цільовим призначенням: для звершення будівництва робочого ствола № 12 станції метро "Театральна"; для розміщення та експлуатації будівель і споруд міського електротранспорту; для звершення будівництва робочого ствола № 16 станції метро; для звершення будівництва базового майданчика; для звершення будівництва робочого ствола № 14 станції метро "Площа Леніна".

Проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлено, що за період 2014 та 2015 роки КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" задекларовано пільгу по сплаті земельного податку у розмірі 100%, згідно рішень Дніпропетровської міської ради від 25.12.2013 р. №4/45 "Про звільнення підприємств міста від сплати податку за землю у 2014 році" та від 29.12.2014 р. №8/59 "Про звільнення підприємств міста від сплати податку за землю у 2015 році" відповідно.

Земельний податок на 2016 рік задекларований КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" згідно наданої до ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області засобами електронного зв'язку податкової декларації від 27.01.2016 року №9005547811. Сума задекларованого земельного податку КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" згідно даної податкової декларації складає 121286,78 грн., щомісячні нарахування - 10107,23 грн.

КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" задекларувало податкові зобов'язання в декларації за 2016 рік від 27.01.2016 р. №9005547811 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", яким внесено зміни до рішення міської ради від 27.12.2010 р. №5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", з урахуванням змін, внесених рішеннями міської ради від 28.12.2011 р. №9/19, від 25.12.2013 р. №8/45, від 18.06.2014 р. №7/53, від 28.01.2015 р. №7/60, а саме: п.п.4.2 п.4 рішення установлено ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку.

Так, пунктом 3 додатку 2 до рішення міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65 визначено перелік пільг щодо сплати земельного податку для юридичних осіб.

Відповідно до положення п. 3 рішення міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65, установлено, що це рішення набуває чинності з 01.01.2016 р.

30.03.2016 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №8/5 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", яким внесено доповнення до рішення міської ради від 27.12.2010 р. №5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", з урахуванням змін, внесених рішеннями міської ради від 28.12.2011 р. №9/19, від 25.12.2013 р. №8/45, від 18.06.2014 р. №7/53, від 28.01.2015 р. №7/60, від 15.07.2015 р. №3/65, а саме:

доповнено пункт 3.1 додатка 2 підпунктами 3.1.10, 3.1.11 та 3.1.12 у такій редакції:

" 3.1.10. комунальні підприємства, які надають послуги у сфері міського електротранспорту і метрополітену за регульованими тарифами;

3.1.11. суб'єкти господарювання за земельні ділянки, які використовуються для будівництва об'єктів метрополітену;

3.1.12. суб'єкти господарювання за земельні ділянки, на яких розміщено транзитні модульні містечка для внутрішнього переміщення осіб (до 01.01.2018)".

У зв'язку з встановленою пільгою для суб'єктів господарювання за земельні ділянки, які використовуються для будівництва об'єктів метрополітену, КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" подано до ДПІ уточнюючу податкову декларацію від 14.04.2016 року №9055223478, якою з квітня 2016 року задекларовано зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань по земельному податку в повному обсязі на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року №8/5.

Колегія суддів апеляційної інстанції бер до уваги, що в акті перевірки відповідачем зазначено, що рішенням Дніпропетровської міської ради №8/5 від 30.03.2016 р. позивач був звільнений від сплати земельного податку.

Порушення вимог податкового законодавства щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2016 рік ґрунтуються на постанові Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року у справі № 200/26369/15-а, якою рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010р. № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста" скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 06.07.2016 р. у справі №200/26369/15-а вищевказану постанову залишено без змін.

Згідно з вимогами п. 284.1 ст. 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до вимог п. 284.2 ст.284 ПК України, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 року у справі № 200/26369/15-а (провадження К/800/20232/16) постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Станом на час розгляду даної справи рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста" не скасовано. Отже дане рішення є чинним та має бути застосовано КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" з урахуванням змін, внесених рішенням Дніпропетровської міської ради №8/5 від 30.03.2016 р.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії):

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за сукупності викладених обставин, враховуючи чинність рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 р. № 3/65 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста" є підстави для визнання податкових повідомлень-рішень такими, що суперечать приписам чинного законодавства, отже підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції права та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 18.12.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 27.12.2018.

Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова