Ухвала

від 26.12.2018 по справі 376/2858/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1920/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року,

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22.11.2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене із прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 про накладання арешту у кримінальному провадженні № 12018110260000572 від 21.10.2018 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України та накладено арешт на речі, виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім» та перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , а саме:

- брухт чорного металу, загальна вага якого становить - 2.031 кг;

- дві ваги, які були вилучені до Сквирського ВП ГУНП в Київській області;

- три записники з рукописним текстом, які поміщені до спецпакету № 03346148;

- візитівки, які поміщено до спецпакету № 1404884.

Заборонено розпоряджатися будь-яким чином вказаними речами та визначено місцем зберігання вказаних речей штрафний майданчик Сквирського ВП ГУНП у Київській області, що розташований за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 10.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22.11.2018 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018110260000572 від 21.10.2018 року, вилученого під час обшуку 14.11.2018 року, зобов`язавши слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 повернути вказане майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник власника майна посилається на те, що клопотання про арешт майна, подане слідчим 16.11.2018 року з порушенням передбачених ч. 1 ст. 172 КПК України строків і пропущений строк поновлений не був.

Зазначає що ухвала Сквирського районного суду Київської області від 14.11.2018 року про проведення обшуку є незаконною і безпідставною, оскільки для операцій з брухтом і кольоровими металами згідно діючого законодавства не вимагається жодних ліцензій та дозволів, а відомості щодо діяльності ФОП ОСОБА_6 були незаконно внесенні до ЄДРДР, оскільки остання здійснює законну господарську діяльність.

В порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя не повідомив власника тимчасово вилученого майна про місце, дату та час розгляду клопотання, чим порушив його права.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею не було враховано допущених порушень при складанні протоколу обшуку та не враховано відсутність доказів, які вказують на належність майна на яке накладено арешт до речових доказів.

Прокурор у кримінальному провадженні в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про поважність причин своєї неявки суду не підтвердив, у зв`язку з чим, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності процесуального керівника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110260000572 від 21.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

14.11.2018 року в період часу з 16 год. 32 хв. по 18 год. 09 хв. працівниками поліції Сквирського ВП ГУНП в Київській області, на підставі ухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 14.11.2018 року було проведено обшук території по АДРЕСА_1 , яка на праві колективної власності належить ТОВ «Сквираагрохім», за результатами проведення якого, на частково огородженій території вказаного товариства виявлено побутовий брухт чорних металів, загальна вага якого складає 2.031 кг. промислові ваги для зважування металу, які в подальшому було зважено та вилучено до Сквирського ВП ГУНИ в Київської області. Під час обшуку приміщення, де знаходиться охоронник вказаної території було виявлено електронні ваги, три записники з рукописним текстом та візитівки із надписами «прийом металобрухту, акумуляторів, макулатури».

Вищезазначені речі було вилучено до Сквирського ВП ГУНГІ в Київській області адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Слобідська. 5.

Постановами слідчого Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 15.11.2018 року виявлений металобрухт, загальна вага якого складає 11230 кг., металобрухт загальна вага якого складає 2,031 кг., 2 ваг, 3 записників з рукописним текстом, візитівок, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12018110260000572 від 21.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

15.11.2018 року слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з клопотанням у якому просив накласти арешт на майно, вилучене 14.11.2018 року під час проведення обшуку на території ТОВ «Сквираагрохім» по вул. Київська, 34 в м. Сквира, Київської області, а саме: брухт чорного металу, загальна вага якого становить - 2.031 кг; дві ваги, які були вилучені до Сквирського ВП ГУНП в Київській області; три записники з рукописним текстом, які поміщені до спецпакету № 03346148; візитівки, які поміщено до спецпакету № 1404884 та визначити місце зберігання вказаних речей територію Сквирського ВП ГУНП у Київській області, а саме: штрафний майданчик, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 10, необхідність накладення якого обґрунтовував метою забезпечення збереження речових доказів.

22.11.2018 року ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання та накладаючи арешт на речі, виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім» та перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , зокрема, брухт чорного металу, загальна вага якого становить - 2.031 кг; дві ваги, які були вилучені до Сквирського ВП ГУНП в Київській області; три записники з рукописним текстом, які поміщені до спецпакету № 03346148; візитівки, які поміщено до спецпакету № 1404884 та забороняючи розпоряджатися будь-яким чином вказаними речами з визначенням місця їх зберігання, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, про необхідність накладення арешту на зазначене майно, з метою його збереження, яке може бути використане як доказ фактів чи обставин, які встановлюються під час досудового розслідування та судового розгляду та з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження.

З таким висновком слідчого судді, колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на ту обставину, що виявлені та вилучені під час обшуку території про АДРЕСА_1 речі можуть бути доказами здійснення операцій з металобрухтом та організації незаконного пункту прийому та схову металобрухту, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Обґрунтовуючи своє клопотання, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів обставин щодо незаконної діяльності ОСОБА_6 , яка полягає у здійсненні операцій з металобрухтом та організації незаконного пункту прийому та схову металобрухту, на які останній послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Будь-яких яких даних щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в матеріалах за клопотанням слідчого про арешт майна не міститься.

Як встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції з наданих до апеляційної скарги матеріалів, ОСОБА_6 є зареєстрованим суб`єктом підприємницької діяльності, яка здійснює господарську діяльність у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного з ТОВ «Сквираагрохім» 01.04.2018 року договору найму, перелік видів господарської діяльності першої та другої груп згідно КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005), взято на облік Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку від 18.08.2017 року № 538 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім» та перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , речі, зокрема, брухт чорного металу, загальна вага якого становить - 2.031 кг., дві ваги, три записники з рукописним текстом, візитівки, набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту зазначених речей з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується.

Постанови слідчого Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 від 15.11.2018 року в частині визнання виявленого під час проведення обшуку металобрухту, загальна вага якого складає 11230 кг., металобрухту загальна вага якого складає 2,031 кг., 2 ваг, 3 записників з рукописним текстом, візитівок, речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12018110260000572 від 21.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.не містить будь якого обгрунтування тієї обставини, що зазначене майно було набуто кримінально протиправним шляхом або отримане фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, як і не містить обгрунтування відповідності зазначених речей вимогам ст. 98 КПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на речі, які були виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім», яка перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , зокрема, брухт чорного металу, загальна вага якого становить - 2.031 кг; дві ваги, які були вилучені до Сквирського ВП ГУНП в Київській області; три записники з рукописним текстом, які поміщені до спецпакету № 03346148; візитівки, які поміщено до спецпакету № 1404884, з метою збереження речових доказів, не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання майна, що було арештовано. Прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім», яка перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , речі не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_6 потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22.11.2018 року підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , частковому задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на речі, виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім» та перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 за недоведеності необхідності арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 ОСОБА_7 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене із прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 про накладання арешту у кримінальному провадженні № 12018110260000572 від 21.10.2018 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України та накладено арешт на речі, виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім» та перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , а саме: брухт чорного металу, загальна вага якого становить - 2.031 кг; дві ваги, які були вилучені до Сквирського ВП ГУНП в Київській області; три записники з рукописним текстом, які поміщені до спецпакету № 03346148; візитівки, які поміщено до спецпакету № 1404884 із забороною розпоряджатися будь-яким чином вказаними речами та визначено місце зберігання яких штрафний майданчик Сквирського ВП ГУНП у Київській області, що розташований за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 10, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене із прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 про накладання арешту на речі, виявлені та вилучені під час обшуку 14.11.2018 року території ТОВ «Сквираагрохім» та перебуває в оренді фізичної особи підприємця ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12018110260000572 від 21.10.2018 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4