Ухвала

від 28.12.2018 по справі 760/31381/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2070/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 180 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалоювідмовлено в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 89522518,45 гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки, з покладенням обов`язку на поручителів народних депутатів України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і Героїв України ОСОБА_20 , ОСОБА_21 забезпечувати виконання підозрюваним обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Могилів-Подільський Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має малолітню дитину, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368-2 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки мотивовано тим, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368-2 КК України, та про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчий суддя визнав необґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків переховування ОСОБА_10 від органів досудового розслідування, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ОСОБА_10 іншого кримінального правопорушення, а також ризику незаконно впливати на інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні. Крім того, слідчий суддя визнав непереконливими доводи прокурора, що застосування відносно ОСОБА_10 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Не погоджуючись з таким рішенням, заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 89522518,45 гривень, поклавши на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. На думку апелянта, при постановленні ухвали слідчий суддя прийшов до правильного висновку щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368-2 КК України, однак під час застосування запобіжного заходу не в повній мірі врахував обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та, як наслідок, застосував запобіжний захід, який, як вважає прокурор, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 . Так, автор апеляції запевняє, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні та провадженні, з якого воно було виділено, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому прокурор стверджує, що ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, зокрема, старшого оперуповноваженого відділу активних заходів ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_22 та старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_23 , які були відряджені до ДФС України для здійснення особистої охорони ОСОБА_10 та були безпосередньо підпорядковані йому. Одночасно апелянт вказує, що підозрюваний, перебуваючи на волі, матиме можливість завдяки знайомствам у Державні фіскальній службі України впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, а також на свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , які своїми показаннями викривають ОСОБА_10 у вчиненнікримінального правопорушення, і, до того ж, матиме можливість узгоджувати позицію та впливати на показання ОСОБА_31 .

Крім того, автор апеляції наголошує, що отримані під час досудового розслідування відомості вказують на систематичне протиправне використання ОСОБА_10 свого службового становища та професійних зв`язків для вирішення особистих питань в системі органів ДФС України.

Прокурор звертає увагу і на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено і зафіксовано неодноразові випадки знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, як зазначає апелянт, 09 серпня 10 серпня 2018 року під час обшуку приміщень ДФС України було встановлено, що інформація, яка міститься на жорстких дисках, на які здійснюється запис з камер системи відеоспостереження, видалена невстановленою особою за декілька годин до проведення обшуку. При цьому автор апеляції вказує, що під час зазначеного обшуку вилучено мобільний телефон з посту охорони, на якому виявлено вхідний дзвінок, здійснений за декілька годин до проведення обшуку, від абонента, підписаного в телефонній книзі «Водій ОСОБА_32 ». Також, як зауважує апелянт, 15 серпня 2018 року в ході обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_10 було встановлено, що інформація, яка міститься на жорстких дисках, на які здійснюється запис з камер системи відеоспостереження, видалена 14 серпня 2018 року о 12 годині 35 хвилин невстановленою особою, тобто за день до проведення обшуку.

Автор апеляції, крім іншого, запевняє, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території іноземних держав, зокрема, в Турецькій Республіці, де останній є фактичним володільцем ряду об`єктів нерухомого майна.

Далі в апеляційній скарзі прокурор відмічає, що, згідно доручення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 02 листопада 2018 року, Державною прикордонною службою України, відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280, було введено інформацію про ОСОБА_10 до відповідної бази даних Державної прикордонної служби України за індексом «В» (додаткове вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону).

Між тим, як вказує апелянт, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про здійснення його виклику до правоохоронного органу, 05 листопада 2018 року о 06 год. 10 хв. на автомобілі «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_33 , виїхав через ПП «Могилів-Подільський» у Республіку Молдова. При цьому, всупереч діючого доручення, про яке зазначено вище, працівниками Державної прикордонної служби не було вжито заходів до інформування прокурора та з`ясування питання щодо наявності законних підстав для перетинання ОСОБА_10 державного кордону.

Крім того, автор апеляції стверджує, що прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чотири рази, а саме на 08 листопада 2018 року, 15листопада 2018 року, 20 листопада 2018 року та 26 листопада 2018 року, у порядку, передбаченому ст. ст. 135, 136 КПК України, здійснювався виклик ОСОБА_10 в рамках кримінального провадження № 42018000000002110, однак на жоден виклик останній не з`явився. Також прокурор вказує, що 16 листопада 2018 року о 09 год. 07 хв. за допомогою програмного забезпечення месенджера «WatsAp» на номер телефону НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , надіслано фотокопію письмового повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, та направлено повістку про виклик ОСОБА_10 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 20 листопада 2018 року для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні. При цьому апелянт наголошує, що, відповідно до відомостей програмного забезпечення, документ було отримано адресатом.Однак, як зазначає прокурор, ОСОБА_10 заперечував факт отримання ним повісток про виклик та повідомлення про підозру нібито у зв`язку із перебуванням на лікуванні за кордоном.

Також апелянт запевняє, що на наявність заявлених ризиків вказує і характер вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, а саме зухвалість його вчинення, яка характеризує стійкість сформованих злочинних намірів останнього, що виразилось, як стверджує прокурор, у вчиненні декількох злочинних дій протягом тривалого часу, а саме: - 10 березня 2017 року придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ; - 10травня 2018 року і 30 травня 2018 року придбання об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , та АДРЕСА_5 ; - 23 травня 2018 року придбання транспортних засобів «Toyota Land Cruiser 200», 2017 року випуску, «Mercedes GLE 350D», 2017 року випуску, «Toyota Land Cruiser 200», 2008 року випуску, із залученням довірених осіб з кола свого оточення ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_22 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця.

Далі автор апеляції звертає увагу, що під час досудового розслідування перевіряються можливі факти незаконного збагачення ОСОБА_10 , зокрема, під час проведення за його сприянням будівництва житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , купівлі та здійснення ремонтних робіт у ряді квартир, розташованих у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у місті Києві, будівництва житлового будинку, розташованого у місті Могилів-Подільський, а також інших об`єктах, що може свідчити про вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_10 та можливість продовжити протиправну діяльність.

На думку прокурора, тримання ОСОБА_10 під вартою є єдиним гарантованим та можливим способом унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності, протиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, його спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні або незаконно впливати на них, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від кримінальної відповідальності.

27 грудня 2018 року до Київського апеляційного суду від захисника ОСОБА_9 , а 28 грудня 2018 року від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , в яких вони просять апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення (відмовити в її задоволенні), а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисників та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапрокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002110, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 серпня 2018 року за фактом незаконного збагачення керівника Державної фіскальної служби та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

15 листопада 2018 року начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_37 складено і підписано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, яке вручено останньому в порядку, передбаченому ст. ст. 277, 278 КПК України.

30 листопада 2018 року прокурор у кримінальному провадженні заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 89522518,45 гривень, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні та провадженні, з якого воно було виділено, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

04 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва в задоволенні клопотання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 було відмовлено, а щодо підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки, з покладенням обов`язку на поручителів народних депутатів України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і Героїв України ОСОБА_20 , ОСОБА_21 забезпечувати виконання підозрюваним обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України.

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_10 підозри, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводів прокурора, дійшов правильного висновку про доведеність існування лише одного із приведених у клопотанні ризиків, а саме незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Решта ризиків, зазначених в клопотанні заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , є недоведеними у кримінальному провадженні з огляду на відсутність будь-яких переконливих даних, які б свідчили про існування у ОСОБА_10 дійсних намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні та у кримінальному провадженні, з кого воно було виділено, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. Такий висновок випливає, насамперед, з того, що як тільки ОСОБА_10 та його захисникам стало відомо про надходження від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України повісток про виклик, то сторона захисту відразу ж повідомила орган досудового розслідування про причини неможливості ОСОБА_10 прибути у визначений час до прокурора, а також було повідомлено, що останній перебуває на території Федеративної Республіки Німеччина з метою медичного обстеження та стаціонарного лікування в клініці міста Байройт. При цьому слід зазначити, що як тільки ОСОБА_10 пройшов таке медичне обстеження та лікування, то прибув до органу досудового розслідування для участі в слідчих та процесуальних діях.

Щодо інших ризиків, про існування яких автор апеляції стверджує в апеляційній скарзі, то вони спростовуються наданими стороною захисту доказами, які приведені в запереченнях захисників на апеляційну скаргу та в їх поясненнях у суді апеляційної інстанції, причому, з посиланням на конкретні документи та аркуші справи, на яких вони знаходяться. Так, наприклад, щодо впливу ОСОБА_10 на працівників Державної прикордонної служби України, яким прокурор доручив інформувати про факт перетинання ОСОБА_10 кордону, то, хоча таке доручення і було складено 02листопада 2018 року, однак з Генеральної прокуратури України воно було відправлено не раніше 05 листопада 2018 року, а отримане адресатом ще пізніше, тобто коли ОСОБА_10 вже здійснив виїзд у Республіку Молдова для зустрічі з друзями та знайомими і працівники Державної прикордонної служби України не могли знати про вказане доручення прокурора. Наведений приклад свідчить про надуманість доводів апелянта стосовно наявності у ОСОБА_10 можливості впливати на працівників Державної прикордонної служби України.

Це ж саме стосується і інших доводів, які приведені в апеляційній скарзі.

Отже, як встановила колегія суддів, матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та суду або здійснення останнім спроб вчинити дії, які б могли свідчити про його наміри перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Про відсутність таких намірів підозрюваний ОСОБА_10 надав переконливі пояснення в засіданні суду апеляційної інстанції, а також запевнив, що належним чином виконує і буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, у зв`язку з чим у колегії суддів не виникає сумнівів в правдивості таких пояснень.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 , його репутацію, міцність соціальних зв`язків та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що жодним чином є недоведеними та необґрунтованими ствердження прокурора про існування обставин, які свідчать, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Таким чином, доводи заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі і у вигляді особистої поруки, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 178, 180, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 89522518,45 гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки, з покладенням обов`язку на поручителів народних депутатів України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і Героїв України ОСОБА_20 , ОСОБА_21 забезпечувати виконання підозрюваним обов`язків, передбачених п. п.1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4