Рішення

від 08.01.2019 по справі 0240/3289/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 січня 2019 р. Справа № 0240/3289/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом відділу освіти, фізичної культури та спорту Бершадської райдержадміністрації до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся відділ освіти, фізичної культури та спорту Бершадської райдержадміністрації Вінницької області (далі - відділ освіти, фізичної культури та спорту Бершадської РДА Вінницької області, відділ, позивач) з позовом до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зобов'язання здійснити перерахування коштів в сумі 108 276,22 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відділом освіти помилково перераховано кошти на рахунок КП "Бершадське житлово -комунальне господарство" у розмірі 108 276,22 грн., які призначались ДП "Бершадське лісове господарство". На відповідне звернення відділу освіти, КП "Бершадське житлово -комунальне господарство" повідомило про неможливість їх повернення, в зв'язку з тим, що на всі кошти підприємства накладено арешт. Зазначене стало підставою для звернення з позовом до суду, за наслідком розгляду якого позов задоволено частково та знято арешт з коштів в сумі 108 276, 22 грн. Постановою відділу державної виконавчої служби від 26.10.2016 р. знято арешт з рахунку на суму 108 276, 22 грн.

Разом з тим, звернувшись до фінансової установи із заявою про повернення коштів, нею відмовлено в поверненні, з мотивів, що на банківські рахунки накладено арешт.

В подальшому, дані кошти списано з рахунку КП "Бершадське житлово -комунальне господарство" та перераховано на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішення.

04.12.2018 р. надійшов відзив в якому відповідач просив відмовити в позові, обґрунтовуючи свою позицію правомірністю перерахування коштів на їх рахунок та відсутністю підстав для такого (перерахування), оскільки позивач не є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні на виконання якого надійшли спірні кошти.

06.12.18р. ухвалою суду замінено неналежного відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області на належного - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

26.12.2018 р. протокольними ухвалами суду відмовлено в заміні відповідача та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, в якій позивач просить зобов'язати відділ перерахувати спірні кошти. Окрім того, судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 08.01.2019 р.

8.01.19 р. учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторони повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином та керуючись процитованою вище нормою, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження .

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

В розумінні частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно частин першої, другої статті 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Положеннями статті 45 Закону № 1404-VIII визначено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Згідно частини першої статті 44 Закону №1404-VIII, органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 47 Закону №1404-VIII, грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Згідно пункту 1 розділу 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮ України №512/5 від 02.04.2012 р., стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, у тому числі в іноземній валюті, відкриті Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування (в іноземній валюті - в банках), приватними виконавцями - в банках(далі - депозитний рахунок).

Отже, із положень процитованих норм випливає, що звертається стягнення на кошти та інші цінності, що належать саме боржникові, які в подальшому зараховуються на депозитні рахунки відкриті відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування.

Оцінюючи доводи сторони позивача щодо його порушеного права, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.08.2016 р. у справі №802/1042/16-а, яка набрала законної сили, встановлено наступне:

На примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження № 50992470 з виконання вимог Бершадської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №Ю-522-17 від 06.01.2016р., 07.12.2015р. про стягнення з КП "Бершадське житлово- комунальне господарство" заборгованості на користь держави та наказу господарського суду Львівської області №914/3827/15 від 29.12.2015 року про стягнення з КП "Бершадське житлово- комунальне господарство" заборгованості на користь ПП "Укрінвесткапітал".

В ході виконавчого провадження постановою державного виконавця серії ВП № 50992470 від 27.04.2016р. накладено арешт на кошти, що знаходяться на всіх рахунках в філії ВОУ АТ Ощадбанк, м. Вінниця, МФО 302076, ВФ ПАТ КБ Приватбанк, МФО 302689; АБ "Укргазбанк", МФО 320478; АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805; ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023; ПАТ "МІБ", МФО 380582; ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015 та належать боржнику - Комунальному підприємству "Бершадське житлово-комунальне господарство".

Разом з тим, 13 липня 2016 року, на виконання умов договору №266 від 04.05.2016 року, згідно платіжних доручень №1844, №1843, відділом освіти перераховано кошти за дрова паливні в сумі 108276 грн.22 коп. на рахунок КП "Бершадське житлово - комунальне господарство" №26008170148 в АБ "Укргазбанк" , на кошти якого, як зазначено вище, накладено арешт.

Оцінюючи пояснення представника позивача щодо помилковості такого перерахування, суд враховує наступне.

Як встановлено, 4.05.2016 р. між відділом освіти Бершадської райдержадміністрації у Вінницькій області та Державним підприємством "Бершадське лісове господарство" укладено договір про закупівлю продукції лісозаготівлі № 266, за умовами якого останній зобов'язався поставити у 2016 році товар - деревину необроблену, а відділ освіти розрахуватись за поставлений товар.

Так, на виконання умов даного договору державним підприємством сформовані видаткові накладні №1984, 1985, 1991, 1993,1994,1997 від 05.07.2016р. та №№2003, №2010, №2002, №2012, №2009; №2008 №2006, №2005, №2012, №2016 від 06.07.2012р. та товарно - транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ВНА №072592, №022151, №034342, №034339, №034337, №052317, №052318 від 06.07.2016р. і №052309, 052303, 052302, 022150 від 05.07.2016р.

В свою чергу, відділ освіти на виконання своїх зобов'язань по даному договору оплатив товар, що підтверджується платіжними дорученнями №1844, №1843 від 13.07.2016р., призначенням платежу, яких є: " 070201;2275; За дрова; договір №266 від 04.05.2016р., накладна №2002-2012 від 11.07.2016р. в т.ч. ПДВ -9115,96;41033901;3УДБ2016р" та " 070201;2275; За дрова; договір №266 від 04.05.2016р., накладна №1991-1997 від 05.07.2016р. в т.ч. ПДВ -8930;41033901;3УДБ2016р".

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що належним отримувачем спірних коштів за договором №266 про закупівлю продукції лісозаготівлі від 04.05.2016р. мало би бути ДП "Бершадське лісове господарство", а відтак, факт помилкового перерахування спірних коштів на рахунок КП "Бершадське житлово - комунальне господарство" знайшов своє підтвердження.

Окремо, суд наголошує, що нормами Закону № 606-XIV не передбачено такого поняття, як "скасування арешту", про що просить позивач, а передбачено - "зняття арешту".

За наведених обставин, враховуючи, що спірні кошти перераховані КП "Бершадське житлово- комунальне господарство", який є боржником по ВП №50992470, помилково, є достатні підстави саме для зняття арешту з коштів, які належать відділу освіти Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області у розмірі 108 276,22 грн. , а не скасування такого (арешту). .

Отже, як видно даним рішенням суду встановлено, що кошти у розмірі 108 276,22 грн. належать саме відділу освіти Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області та помилково перераховано на рахунок КП "Бершадське житлово - комунальне господарство".

В подальшому з метою виконання даного рішення суду головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову №50992470 від 26.10.2016 р., якою знято арешт з коштів в розмірі 108 276, 22 грн., що знаходяться на рахунку №26008170148 в АБ Укргазбанк .

У зв'язку із чим, КП "Бершадське житлово - комунальне господарство" звернулось 07.09.2017 р. до АБ Укргазбанк із заявою про повернення коштів в сумі 108 276, 22 грн. з їх рахунку на рахунок відділу освіти Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області, однак такі (кошти) не перераховані.

14.08.2018 р. кошти в сумі 108 276, 22 грн. надійшли на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, що підтверджується листом №12560/02.1-25/7від 01.10.2018 р.

Разом з тим, як зазначалось вище, кошти в сумі 108 276, 22 грн. не належать боржникові у зведеному виконавчому провадженні, яким є КП "Бершадське житлово - комунальне господарство" та, відповідно, не можуть бути стягнуті в рахунок погашення його боргів.

При вирішенні даного спору, суд вважає за необхідне враховуючи частину другу статті 6 КАС України керуватись принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 27 травня 1996 року у справі "Гудвін проти Сполученого Королівства", п. 33, Reports 1996-II, вбачається, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи.

В свою чергу в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горжелік та інші проти Польщі" [ВП], заява N 44158/98, п. 64, ECHR 2004-I зазначено, що логічним наслідком принципу загального застосування законів є те, що законодавчі акти не завжди є чітко сформульованими. Необхідність уникати надмірної жорсткості у формулюваннях та відповідати обставинам, що змінюються, означає, що багато законів неминуче мають більшою або меншою мірою нечіткі формулювання. Тлумачення та застосування таких актів залежить від практики.

Окрім цього, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 р., серія А, №52, зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування.

Відтак, приймаючи до уваги практику Єропейського суду з прав людини, беручи до уваги, що кошти в сумі 108 276, 22 грн. не належать КП "Бершадське житлово - комунальне господарство", а є власністю відділу освіти, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача перерахувати такі (кошти) на рахунок позивача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області здійснити перерахування коштів у розмірі 108 276, 22 (сто вісім тисяч двісті сімдесят шість гривень 22 копійки) відділу освіти, фізичної культури та спорту Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області код ЄДРПОУ 02141294 на рахунок №35411001033699 в УДКСУ у Бершадському районі, МФО 802015.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: відділ освіти, фізичної культури та спорту Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02141294 ).

Відповідач: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 34939304).

Повний текст рішенння виготовлено: 10.01.19 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна