Рішення

від 09.01.2019 по справі 911/2290/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. м. Київ

Справа № 911/2290/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр - Віталл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП - ГРУПП" про стягнення 100 000грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр - Віталл" (далі - ТОВ "Кедр - Віталл") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП - ГРУПП" (далі - ТОВ "ТСП - ГРУПП") про стягнення 100 000грн.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором №19/09-2017 від 19.09.2017 у вигляді поставки товару неналежної комплектності, вимагає стягнення коштів, сплачених за відповідний товар в якості передплати (а.с.4-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2018 судом: відкрито провадження у даній справі за поданим позовом, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання; встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача видаткової накладної №28 від 28.11.2017 (а.с.1-3).

Окрім того, відповідною ухвалою роз'яснено учасникам справи, що, згідно ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Копія вказаної ухвали суду отримана відповідачем 15.11.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103265807554 (а.с.68), а позивачем -16.11.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103266121737 (а.с.67).

У строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, останнім днем якого є 30.11.2018, відзиву на позов від відповідача не надійшло.

При цьому, такий відзив надійшов до суду 06.12.2018 (здано до відправлення відділенню зв'язку №1 смт. Глеваха 01.12.2018), тобто після закінчення строку, встановленого законом, між тим у поданому відзиві не вказано причин неможливості подачі такого відзиву у встановлені строки та не заявлено клопотання про поновлення відповідного строку.

Окрім того, у поданому відзиві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін, проте, таке клопотання також подано з порушенням строку, встановленого ч.7 ст.252 ГПК України.

Як визначено чч.1, 2 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також, до відзиву долучені докази, що подані з відзивом, однак, не у строк, встановлений для подання відзиву. При цьому, в силу ч.3 ст.80 ГПК України, відповідач має подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У поданому відзиві не обґрунтовано причини неподання доказів, доданих до нього, у встановлений строк - разом з відзивом, який має бути подано, в силу ч.1 ст.251 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З урахуванням зазначеного, спір у даній справі вирішено без врахування доводів відзиву та без оцінки доданих до нього доказів, а клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні судом залишено без розгляду.

26.12.2018 позивачем подано відповідь на відзив, проте враховуючи те, що відзив та додані до нього документи не прийняті до розгляду, судом не здійснюється оцінка заперечень у відповіді на відзив, який також подано з пропущенням строку, встановленого ухвалою суду від 09.11.2018, та без клопотання про продовження встановленого судом строку (а.с.1-3).

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

19.09.2017 між сторонами у справі ТОВ "ТСП - ГРУПП" (продавець) та ТОВ "Кедр - Віталл" (покупець) укладено договір продажу та поставки обладнання №19/09-2017 (далі - договір, а.с.44-46).

За умовами вказаного договору, продавець зобов'язався передати у власність та поставити покупцю, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити пристрої, вузли та механізми для організації лінії для пилорамного обладнання ( далі - обладнання) і сплатити за нього продавцю грошову суму, встановлену п. 3 договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, склад обладнання - найменування окремих одиниць в складі обладнання, їх характеристики, кількість, ціна і строки поставки вказуються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1).

Згідно п. 2.1 договору, обладнання продається покупцю в комплектації, експлуатаційної й іншою документацією, яка була видана на обладнання його виробником.

Обладнання передається у стані (за якістю), що відповідає державним стандартам, технічним умовам, які діють в Україні (п. 2.3 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору сторонами погоджено, що ціна обладнання складає 156 000,00грн з ПДВ. При цьому, в силу п.3.2 договору визначено, що ціна обладнання вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1).

Згідно п. 3.3 договору, покупець здійснює розрахунок з продавцем в наступному порядку:

- перший платіж - передплата 60% (93 600,00грн) від загальної суми договору -протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору;

- другий платіж - 40% (62 400,00грн) від загальної суми договору - за фактом готовності обладнання до відвантаження покупцеві, але не пізніше 20 робочих днів з моменту зарахування пердплати.

Перехід права власності на обладнання за вказаним договором відбувається в момент передачі товару зі складу продавця, що визначено п.3.5 договору.

В пункті 4.1 сторонами узгоджено, що поставка обладнання здійснюється за EXW с. Мархалівка.

Відповідно до п. 4.2 договору, продавець здійснює відпуск обладнання покупцеві за актом приймання-передачі; у накладних на отримання товару представник покупця вказує, що товар по кількості та якості прийнятий (не прийнятий, в якій частині), зауваження відсутні (наявні).

Приймання обладнання за якістю, комплектністю та кількістю провадиться покупцем на складі продавця під час передачі обладнання, про що складається двосторонній акт приймання-передачі (п. 4.3 договору).

Згідно п. 5.1 договору, продавець зобов'язаний передати обладнання у комплектації, передбаченій договором з документацією на нього, а також передати документацію на нього; ознайомити покупця з правилами та умовами ефективного та безпечного використання обладнання.

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець зобов'язаний оглянути відповідність обладнання вимогам договору, технічної та іншої документації до нього; наявності комплектації обладнання, передбаченої вказаним договором; передачі покупцю одночасно з обладнанням усієї документації до нього.

Покупець має право відмовитись від прийняття обладнання у випадку невідповідності його за якістю, технічним станом і/чи комплектації умовам, встановленим договором (п. 5.3.1 договору).

Згідно п. 9.3 договору, усі зміни й доповнення до договору дійсні в тому випадку, якщо складені у письмовій формі і підписані повноважними представниками всіх сторін.

Отже сторонами узгоджено форму внесення змін до договору - письмова, що також відповідає положенням ст.654 ЦК України, в силу якої зміна договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами у повному обсязі своїх зобов'язань, передбачених договором.

Між сторонами узгоджено додаток №1 до такого договору - специфікацію (а.с.47), у якій визначено перелік обладнання лінії гранулювання, загальною вартістю з ПДВ - 156 000грн в наступній комплектації: транспортер ланцюговий для колоди бревнетаска (довжина L=30м), ціна з ПДВ - 65 000,00грн; транспортер подачі дерева горизонтальний (довжина L=6м, ширина=5м), ціна з ПДВ - 62 000,00грн; морот-редуктор ЗМП80, ціна з ПДВ -18 000,00грн; ланцюг м 80-2-100-1 Lк.=5 L=15м, ціна з ПДВ - 11 000,00грн.

При цьому, строку поставки обладнання вказана специфікації, як і сам договір, який відсилає до специфікації, не містить.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачем 19.09.2017 перераховано відповідачу загалом 100 000,00грн, відповідно до платіжних доручень №2866 та №2789 (а.с.48-49).

Як вказує позивач у позовній заяві, обладнання, зокрема, транспортер ланцюговий для колоди бревнетаска (довжина L=30м) підготовлено відповідачем до поставки в розібраному стані, у зв'язку з чим позивач відмовився від прийняття такого обладнання так, як умовами специфікації визначено, що таке обладнання має бути повністю у готовому стані.

Доказів складання акту, як передбачено п.4.2 договору, та видаткових накладних з відповідними зауваженнями та відмітками не надано. При цьому, позивачем надано у копіях видаткову накладну №11 від 01.06.2018, підписану позивачем (а.с.22) та не підписану ним (а.с.53), які не взяті судом до уваги, оскільки, як вбачається, такі накладні складені на підставі іншого договору поставки.

Позивач стверджує, що звернувся до відповідача з вимогою від 30.11.2017 №№434 про направлення техніка для зборки обладнання та з претензією від 07.06.2018 про повернення грошових коштів у розмірі 100 000грн (а.с.50-51).

Однак, доказів у підтвердження факту відправлення або вручення вимоги про направлення техніка для зборки обладнання позивач не надав.

В силу чч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, факт направлення відповідної вимоги суд вважає не доведеним.

В якості доказів направлення відповідачу претензії від 07.06.2018 про повернення коштів позивачем надані опис вкладення, фіскальний чек та накладна №2101100531990, які датовані 29.06.2018 (а.с.52, 55).

В якості доказів направлення претензії від 19.06.2018 про повернення коштів позивачем наданий фіскальний чек від 29.06.2018, опис вкладення та накладна №2101100532571 (а.с.54,55).

У відповідь на претензію від 19.06.2018 відповідач зазначив, що готовий до передачі обладнання та зазначив, що відповідне обладнання знаходиться у позивача та просив завчасно повідомити про готовність прийняти співробітників для повторного запуску або (за необхідності) ремонту обладнання.

Предметом позову у даній справі є наявність у відповідача обов'язок повернути кошти, перераховані в якості попередньої оплати за товар.

Вказані вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, за договором купівлі-продажу у продавця виникає обов'язок передати покупцеві товар , а у покупця - прийняти товар і оплати його.

Таким чином, договір купівлі-продажу є договором, за яким у його сторін виникають зустрічні зобов'язання.

Так, в силу ч.1 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При цьому, відповідно до ч. 2 вказаної норми, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором , актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів того, що сторонами в договорі досягнуто згоди щодо встановлення певного строку виконання зобов'язання з передачі товару, отже, строк виконання такого зобов'язання має визначатись відповідно до положень ст.530 ЦК України.

В силу ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Поряд з цим, відповідно до ч.2 цієї норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час ; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, вимоги про передачу товару з доказами вручення/направлення відповідачу позивач не надав.

Окрім того, за умовами договору виконання зобов'язання з оплати має передувати виконанню зобов'язання з передачі товару, оскільки договором передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється за фактом готовності обладнання до відвантаження, але не пізніше 20 робочих днів з моменту зарахування передплати.

Враховуючи, внесення позивачем передоплати 19.09.2017, остаточний розрахунок мав бути здійснений ним не пізніше 09.10.2017 включно, проте позивачем під час розгляду справи не надано доказів здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар до вказаної дати у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, в силу ст.664 ГПК України, у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. При цьому, як визначено ч.2 цієї норми, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимагати повернення сплачених коштів позивач має право у випадку, якщо товар не був поставлений у встановлений строк.

Однак, зважаючи на відсутність у договорі умов щодо певного строку передачі товару, не подання позивачем доказів направлення вимоги про виконання зобов'язання сае з передачі обладнання, встановлення такого порядку виконання зустрічних зобов'язань за договором, відповідно до якого виконання зобов'язання позивачем з повної оплати обладнання - лінії гранульованої, вартістю з ПДВ 156 000грн (враховуючи не подання доказів зміни ціни обладнання або комплектації лінії гранулювання у встановленій формі) має передувати виконанню зобов'язання з передачі товару, відповідача не можна вважати таким, що допустив порушення строку зобов'язання, в тому числі поставки товару не у відповідності з встановленою комплектацією у специфікації.

Позивач стверджує, що відповідач поставив товар неналежної якості, у розібраному стані, що стало підставою для відмови у прийняття такого товару.

Разом з тим, доказів поставки товару неналежної якості позивачем не надано, а умовами договору, у т.ч. специфікаці до нього, не визначено зобов'язання відповідача щодо доставки товару відповідачу та виконання робіт з його монтажу або зборці.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі; якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором купівлі-продажу і норми, які регулюють відповідні відносини та є спеціальними, не визначають місце виконання відповідного зобов'язання. Отже, для визначення місця виконання зобов'язання суд керується ст.532 ЦК України, в силу якої таке зобов'язання мало бути виконано за місцем виготовлення або зберігання товару (майна). З урахуванням того, що у договору визначено про передання товару на складі продавця - EXW с. Мархалівка, і на таку умову позивач погодився, а доказів внесення змін у встановленій формі - письмовій до договору не надано, покупець мав прибути до відповідача для передачі товару.

Проте, доказів звернення до покупця з вимогою щодо передачі йому товару, зважаючи на те, що строк у договорі поставки не визначено, оплати у повному обсязі товару, визначеного специфікацією, та прибуття для отримання товару позивач не надав.

За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем не доведено настання строку виконання зобов'язання з передачі товару, повної його оплати. прибуття для його отримання з настанням такого строку виконання за вимогою, не виконання відповідачем зобов'язання з передачі товару у встановлений строк, позивач ще не набув права, визначеного ч.2 ст.693 ЦК України, вимагати повернення здійсненої оплати.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні заявлених вимог.

Зважаючи на те, що у задоволенні заявлених вимог суд відмовляє, витрати на оплату судового збору, за змістом ст.129 ГПК України, підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр - Віталл" (21011, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 96; ідентифікаційний код 34272710) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП - ГРУПП" (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 5, кв.7; ідентифікаційний код 39524688) про стягнення 100 000,00грн попередньої оплати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова