Ухвала

від 09.01.2019 по справі 914/3315/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.01.2019 р. Справа №914/3315/15

місто Львів

За скаргою:приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів", на дії:Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів, про:визнання протиправними та скасування постанов, у справі за позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", до відповідача:приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів", про:стягнення 339'659,85 грн, СуддяОСОБА_1 Секретар судового засіданняОСОБА_2 Представники: стягувача:ОСОБА_3 - довіреність № Вих.-Вд.844-18 від 01.02.2018, боржника:ОСОБА_4 - довіреність від 04.06.2018, ДВС:ОСОБА_5 ПРОЦЕДУРИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів, якою просить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2016 ВП №51152058; про арешт коштів боржника від 26.03.2018 ВП №51152058.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2018 скаргу залишено без розгляду та повернуто скаржнику. Ухвала мотивована в тому числі тим, що скаржник не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення з цією скаргою до суду та не подав клопотання про поновлення такого строку. Скаржник повторно звернувся до суду з аналогічною скаргою, в якій просить поновити строк подання цієї скарги. Ухвалою суду від 13.07.2018 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги та залишено скаргу без розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.07.2018 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги скасовано, а справу з матеріалами скарги направлено для розгляду до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою від 10.12.2018 скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 19.12.2018. Представник ДВС заявив клопотання про відкладення розгляду Скарги для надання нею письмових пояснень та матеріалів виконавчого провадження. Скаржник не заперечив проти поданого клопотання. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив відкласти розгляд Скарги на 09.01.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Правова позиція боржника.

Скарга обґрунтована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження №51152058 від 23.05.2016 прийнята з порушенням вимог законодавства, зокрема:

- виконавче провадження відкрите не за заявою стягувача, як цього вимагає законодавство України;

- у постанові про відкриття виконавчого провадження неправильно вказано ідентифікаційний код стягувача.

Заперечення ДВС.

ДВС подало до суду заперечення на Скаргу, де вказує на безпідставність останньої. Зокрема, виконавчий документ відповідає усім вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Державний фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною державного бюджету України, отже стягнення в користь фонду охорони навколишнього природного середовища є стягненням в дохід держави. Згідно із Законом України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган. Крім того, ДВС вважає, що скаржник пропустив строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим Скарга підлягає залишенню без розгляду.

Правова позиція стягувача.

Стягувач не надав письмово своїх заперечень проти скарги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3315/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» про стягнення 339'659,85 грн. плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу.

За результатами розгляду цієї справи 27.10.2015 судом ухвалено рішення, яким позов задоволено, стягнуто з приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 271'727,88 грн. боргу за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу та 5'094,90 грн. судового збору, а також стягнуто з приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» в дохід фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова 67'931,91 грн. плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу. 10.11.2015 видано відповідні накази.

Управлінням екології та благоустрою Департаменту містобудування ОСОБА_6 міської ради подано до ДВС скаргу на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, разом з якою повторно направлено наказ Господарського суду Львівської області від 10.11.2015 для відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області 23.05.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51152058 (далі - Постанова) (том 2, а.с. 215) з виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/3315/15 від 10.11.2015 про стягнення з приватного підприємства "Егіда-Львів" на користь Фонду хорони навколишнього природного середовища м. Львова 67'931,91 грн. боргу. Стягувачем у вищезазначеній постанові зазначено Фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львів (адреса: пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 38008294).

ДВС надіслала зазначену постанову боржнику 16.07.2016, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №1663. ДВС 10.06.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 26.03.2018 - постанову про арешт коштів боржника.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Щодо невідповідності виконавчого документа вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" .

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і в решті тексту ухвали - в редакції, чинній під час винесення державним виконавцем оспорюваної постанови) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають … накази господарських судів…

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) … стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) …, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), …, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, … місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Отже, стягувачем та боржником можуть бути фізичні або юридичні особи.

Так, згідно з пунктом "є" частини 1 статті 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів. Відповідно до положень статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: частини екологічного податку згідно із законом; частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з ухвалою ОСОБА_6 міської ради №1581 від 28.02.2008 "Про затвердження Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища" (тут і в подальшому - чинна на момент ухвалення рішення суду, видачі Наказу та прийняття оскаржуваної Постанови) міський фонд охорони навколишнього природного середовища (надалі - Фонд) створюється … з метою концентрації коштів для фінансування природоохоронних заходів і є цільовим фондом у складі міського бюджету м. Львова .

Отже, Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова не є ані фізичною особою, ані юридичною особою. Таким чином, Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова не може бути стягувачем у виконавчому провадженні.

Дослідивши зміст Постанови та Наказу, суд встановив наступне. У Наказі зазначено про стягнення з приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів" (79058, м. Львів, вул. Ставова, код ЄДРПОУ 32409043) в дохід фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова (м. Львів, пл. Ринок, 1, одержувач: міський бюджет м. Львова, банк ГУ ДКСУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 38008294, код МФО 825014) 67'931,91 коп. - за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу. Таким чином, у Наказі зазначено резолютивну частину рішення суду, яка містить повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код боржника та рахунок (бюджет), на який потрібно стягнути кошти, однак не містить найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду стягувача.

Крім того, в наказі Господарського суду Львівської області №914/3315/15 від 10.11.2015 зазначено про стягнення коштів в дохід Фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова та зазначено адресу місцезнаходження і реквізити банківського рахунку, на який потрібно стягнути кошти. При цьому в реквізитах банківського рахунку вказаний ідентифікаційний код Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області. ДВС, однак, в оскаржуваній постанові зазначив вказаний код як ідентифікаційний код стягувача.

Крім того, потрібно звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системі каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (чинної на момент винесення рішення суду, видачі Наказу та винесення оспорюваної Постанови), плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.

Отже, законодавство передбачає зарахування у дохід відповідного Фонду частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності. Відповідні кошти мав би перерахувати до Фонду Водоканал, ким є ОСОБА_6 міське комунальне підприємство "Львівводоканал". ОСОБА_6 міське комунальне підприємство "Львівводоканал" подало до суду позов про стягнення відповідних коштів до Фонду, брало участь у розгляді справи та на його користь ухвалено рішення суду. Зважаючи на зазначене, виконавчий документ виданий в інтересах саме Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", яке і мало би бути стягувачем у виконавчому провадженні, подавати наказ на примусове виконання рішення, мати відповідні права сторони у виконавчому провадженні. Натомість ОСОБА_6 міське комунальне підприємство "Львівводоканал" не демонструвало свою зацікавленість у примусовому виконанні рішення суду в частині стягнення коштів в дохід Фонду.

Щодо відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; в інших передбачених законом випадках.

Оскаржувана Постанова прийнята не за заявою стягувача, а за скаргою Управління екології та благоустрою департаменту містобудування ОСОБА_6 міської ради від 18.05.2016, до якої доданий оригінал Наказу.

Відповідно до пункту 2.2.4 ухвали ОСОБА_6 міської ради №1581 від 28.02.2008 "Про затвердження Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища" відповідальними за наповнення Фонду охорони навколишнього природного середовища міста Львова є, серед іншого, управління екології та благоустрою департаменту містобудування.

Таким чином, Фонд не є юридичною особою, а управління екології та благоустрою департаменту містобудування є відповідальним органом за наповнення Фонду. Суд, однак, констатує, що управління екології та благоустрою департаменту містобудування не було не лише позивачем у справі, а й навіть учасником процесу, а тому не може бути стягувачем за Наказом. Отже, підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні.

Щодо підстав відмови у відкритті виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктами 2 та 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Отже, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження після надходження до нього оригіналу Наказу.

Суд наголошує на тому, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження є сукупністю визначених законодавством дій, що проводяться у спосіб, визначений законом. Таким чином, ДВС повинна діяти в порядку, чітко передбаченому законодавством.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №51152058. Оскільки постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанова про арешт коштів боржника прийняті в межах виконавчого провадження №51152058, то такі теж підлягають скасуванню.

Щодо тверджень ДВС про пропуск скаржником строків для звернення до суду зі Скаргою, то суд звертає увагу, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.07.2018 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання Скарги скасовано, а справу з матеріалами скарги направлено для розгляду до Господарського суду Львівської області. Таким чином, це питання вже розглядалось як Господарським судом Львівської області, так і Західним апеляційним господарським судом. Отже, підстави заново розглядати його відсутні.

Суд звертає увагу учасників справи, що Господарський процесуальний кодекс України містить інструменти для виправлення можливих недоліків виконавчого документа, якими зацікавлені особи вправі скористатися.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу приватного підприємства "Юридична компанія "Егіда-Львів" від 11.07.2018 (вх. №1857/18) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2016 ВП №51152058; про арешт коштів боржника від 26.03.2018 ВП №51152058.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 10.01.2019.

Суддя Рим Т.Я.