Постанова

від 19.11.2018 по справі 914/3315/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р. Справа №914/3315/15

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2-представник

від ВДВС - не з явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» б/н б/д (вх. № ЗАГС 01-05/156/18 від 16.10.2018 )

на ухвалу Господарського суду Львівської області про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги від 13 липня 2018 року (суддя Рим Т.Я.)

за скаргою ОСОБА_3 підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» , м. Львів на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова про визнання протиправними та скасування постанов: про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 року ВП № 51152058; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2016 року ВП № 51152058; про арешт коштів боржника від 26.03.2018 року ВП № 51152058,

у справі № 914/3315/15

за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» , м. Львів

до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» , м. Львів

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3315/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» про стягнення 339'659,85 грн. плати за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2015 у справі № 914/3315/15 (суддя Іванчук С.В.) позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» задоволено та стягнуто з приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 271 727, 88 грн. боргу за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу; 5 094, 90грн. - судового збору, а також 67 931, 91 грн. в дохід фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу.

10.11.2015 на виконання вказаного рішення судом видано наказ про примусове виконання рішення від 27.10.2015 .

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 та Вищого господарського суду України від 26.04.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.01.2017 відстрочено виконання рішення суду від 27.10.2015 до 01.07.2017 (том 2, а.с. 82-84). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 зазначену ухвалу залишено без змін (том 2, а.с. 123-127).

В подальшому 20.04.2018 ПП "Юридична компанія "Егіда-Львів" подано заяву про розстрочення виконання рішення від 27.10.2015 на 12 місяців шляхом сплати по 23'068,60 грн. щомісячно (том 2, а.с. 136-138). До матеріалів цієї заяви додано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51138520 від 23.05.2016 (том 2, а.с. 139), а також Інформацію про виконавче провадження ВП №51138520 (том 2, а.с. 140-143), отриману 19.04.2018 за відповідним ідентифікатором доступу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.05.2018 №914/3315/15 рішення суду розстрочено на 12 місяців шляхом сплати 23'068,60 грн. щомісячно в строк до 20 числа кожного місяця.

20.06.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу ПП «Юридична компанія «Егіда-Львів» на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова, якою просить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2016 ВП № 51152058; про арешт коштів боржника від 26.03.2018 ВП №51152058.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2018 скаргу залишено без розгляду та повернуто скаржнику. Ухвала мотивована в тому числі тим, що скаржник не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення з цією скаргою до суду та не подав клопотання про поновлення такого строку.

11.07.2018 скаржник повторно звернувся до суду з аналогічною скаргою, в якій просить поновити строк подання цієї скарги. Поважність причин пропуску встановленого строку обґрунтовано, зокрема, тим, що скаржником не було отримано відповідних постанов, як це передбачено вимогами чинного законодавства.

Також, скаржник зазначає, що про наявність цих документів останній довідався 06.06.2018 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Про наявність такого виконавчого провадження боржник довідався від банку наприкінці травня 2018 року у зв'язку з накладенням арешту на банківський рахунок боржника в цьому банку.

З огляду на неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій міститься ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, скаржник не мав змоги скористатися такими даними.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2018 (суддя Рим Т.Я.) у справі №914/3315/15 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги на дії ДВС.

Ухвала суду мотивована тим, що посилання скаржника на свою необізнаність про відкриття виконавчого провадження до 06.06.2018 не відповідає дійсності, адже з наявних в матеріалах справи №914/3315/15 доказів вбачається, що заявник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження у справі принаймні 19.04.2018, коли отримав Інформацію про виконавче провадження ВП №51138520. Таким чином, встановлений ст.341 ГПК України десятиденний строк на оскарження дій ДВС закінчився 30.04.2018.

ПП «Юридична компанія «Егіда-Львів» подано апеляційну скаргу б/н б/д (вх. № ЗАГС 01-05/156/18 від 16.10.2018), в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду не відповідає обставинам справи, висновок про те, що боржник ще 19.04.2018 отримав Інформацію про виконавче провадження (з автоматизованої системи виконавчих проваджень), по якому подано скаргу на постанови ДВС є неправомірним. Документи, на підставі яких суд першої інстанції зробив такий висновок (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51138520 від 23.05.2016, Інформація про виконавче провадження ВП №51138520, отримана 19.04.2018 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень) стосуються іншого виконавчого провадження №5113820, в якому стягується з ПП Юридична компанія Егіда-Львів на користь ЛМКП Львівводоканал 276 822,78грн., а у скарзі, яку було повернуто оскаржуваною ухвалою, боржник оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058 та дві інші похідні постанови у виконавчому провадженні №51152058, в якому стягується з ПП Юридична компанія Егіда-Львів в доход фонду охорони навколишнього природного середовища м.Львова 67 931,91грн.

Скаржник вважає, що вищезазначені два виконавчих провадження №5113820 та №51152058 є окремими виконавчими провадженнями, а тому висновок суду першої інстанції про те, що боржник ще 19.04.2018 був обізнаний з наявним виконавчим провадженням №51152058, оскільки 19.04.2018 отримав Інформацію про виконавче провадження ВП №51138520 є неправильним і таким, що суперечить обставинам справи.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Львова у запереченні на апеляційну скаргу просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції ухвалу суду винесено з дотриманням норм матеріального права та правильним застосуванням норм процесуального права, вимоги скаржника є неправомірними, та такими, що не підлягають до задоволення.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач в судове засідання не з явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано клопотання б/н від 19.11.2018 про розгляд справи без участі представника.

Згідно ч.2. ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Отже, оскільки позивач та відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні, зважаючи на обмежені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 240 , 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2015 у справі № 914/3315/15 (суддя Іванчук С.В.) позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» задоволено та стягнуто з приватного підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 271 727, 88 грн. боргу за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу; 5 094, 90грн. - судового збору, а також 67 931, 91 грн. в дохід фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу.

10.11.2015 видано відповідні накази.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 та Вищого господарського суду України від 26.04.2016 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.01.2017 відстрочено виконання рішення суду від 27.10.2015 до 01.07.2017. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 зазначену ухвалу було залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.05.2018 №914/3315/15 рішення суду розстрочено на 12 місяців шляхом сплати 23'068,60 грн. щомісячно в строк до 20 числа кожного місяця.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.ст.339-340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст.341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" .

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник звернувся вперше зі скаргою на дії ДВС 18.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2018 встановлено, що заявником пропущено строк для оскарження дій ДВС. У зв'язку з зазначеним, заявник повторно звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження дій ДВС, посилаючись, зокрема, на свою необізнаність про відкриття виконавчого провадження до 06.06.2018.

Судом першої інстанції встановлено, що з наявних в матеріалах справи №914/3315/15 доказів вбачається, що заявник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження у справі принаймні 19.04.2018, коли отримав Інформацію про виконавче провадження (том 2, а.с. 140-143). Таким чином, встановлений статтею 341 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк на оскарження дій ДВС закінчився 30.04.2018.

Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів справи не вбачається, що скаржник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження у справі від 23.05.2016 ВП №51152058 з 19.04.2018, коли отримав Інформацію про виконавче провадження (з автоматизованої системи виконавчих проваджень). Документи, на підставі яких суд першої інстанції зробив такий висновок (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51138520 від 23.05.2016, Інформація про виконавче провадження ВП №51138520, отримана 19.04.2018 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень) стосуються іншого виконавчого провадження №5113820, в якому стягується з ПП Юридична компанія Егіда-Львів на користь ЛМКП Львівводоканал 276 822,78грн.

Однак, у скарзі, яку було повернуто оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, боржник оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058 та дві інші похідні постанови у виконавчому провадженні №51152058, в якому стягується з ПП Юридична компанія Егіда-Львів 67 931,91грн. в доход фонду охорони навколишнього природного середовища м.Львова.

Також, посилання суду першої інстанції на заявлені скаржником клопотання про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у даній справі як на підтвердження факту обізнаності скаржника про наявність виконавчого провадження від 23.05.2016 ВП №51152058 також є помилковим, оскільки до матеріалів заяви про розстрочення виконання рішення від 27.10.2015 додано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51138520 від 23.05.2016 (том 2, а.с. 139), а також Інформацію про виконавче провадження ВП №51138520 (том 2, а.с. 140-143), отриману 19.04.2018 за відповідним ідентифікатором доступу. Отже, боржник був обізнаний 19.04.2018 з виконавчим провадженням №51138520, а не виконавчим провадженням ВП №51152058.

Оскільки ПП Юридична компанія Егіда - Львів постанови про відкриття провадження від 23.05.2016 ВП №51152058 не отримувало, а Шевченківським відділом ДВС не подано суду доказів в підтвердження надсилання державним виконавцем такої постанови боржнику, державним виконавцем порушено вимоги ч.1 ст.31 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент вчинення зазначених процесуальних дій).

Як зазначає скаржник, про наявність постанови від 23.05.2016 ВП №51152058 боржник дізнався 06.06.2018 у зв язку із ознайомленням представником підприємства з матеріалами виконавчого провадження та отримання фотокопій оскаржуваних постанов 06.06.2018 і 18.06.2018 подав вперше скаргу на постанову про відкриття провадження від 23.05.2016 ВП №51152058 з дотриманням 10-ти денного строку від часу отримання постанов без клопотання про поновлення строку.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти чи є підстави для поновлення строків.

Відповідно до ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. У заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає поважними ті причини пропуску строку, про які вказала сторона, а відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі за наведених нею обставин вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено.

Відтак, можливість відновлення судом пропущеного строку для оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

З огляду на викладене судова колегія зазначає, що у даному випадку скаржником 10-денний строк подання скарги пропущено з поважних причин і зазначений строк підлягає поновленню.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції помилково відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги від 13 липня 2018 року.

Згідно із ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Львівської області у даній справі підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270 , 271 , 273, 275, 277 , 282 - 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства «Юридична компанія «Егіда-Львів» б/н б/д задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.07.2018 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги у справі №914/3315/15 скасувати.

Справу №914/3315/15 та матеріали скарги направити для розгляду до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 286 - 291 ГПК України .

Повний текст постанови складений та підписаний 26.11.2018.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.