Рішення
від 03.01.2019 по справі 815/1048/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1048/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 15978, укладеного між Публічним акціонерним товариством "АРТЕМБАНК" та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а також щодо не включення ОСОБА_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), який має право на відшкодування коштів відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

23 березня 2018 року за вх. №8285/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху разом із поясненнями та документами, про необхідність надання яких було зазначено судом, а також із позовною заявою ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить суд:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року № 15978 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 28.03.2018 року, судом продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.04.2018 року.

04 квітня 2018 року через канцелярію суду за вх. №9441/18 від представника позивача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду разом із позовною заявою ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить суд:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", яка має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року №15978 з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що між нею та публічним акціонерним товариством "АРТЕМ-БАНК" був укладений договір банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року № 15978 та 26.10.2016 року зараховані на її рахунок грошові кошти за вказаним договором. Посилаючись на фактичні обставини справи щодо запровадження тимчасової адміністрації в АТ АРТЕМ-БАНК та щодо початку процедури ліквідації АТ АРТЕМ-БАНК , позивач зазначає, що згідно повідомлення, яке надійшло на адресу ОСОБА_1, в результаті перевірки виявлено обставини, які вказують на те, що внесення записів до АБС Банку про банківську операцію щодо внесення готівкових коштів в сумі 110282,00 грн. через касу банка на депозитний рахунок № 26308200034801.980, а також виготовлення розрахунково-касових документів щодо такого внесення здійснено:

- без фактичного внесення готівкових коштів в касу відділення банку № 2;

- в період дії обмежень, встановлених для АТ АРТЕМ-БАНК рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 09.08.2016 № 834 Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних Публічним акціонерним товариством АРТЕМ-БАНК операцій ;

- з метою надання переваг одних кредиторів над іншими;

- з одночасним внесенням до АБС інформації про зняття ТОВ ФІЕСТА ТРЕВЕЛ .

Отже, як зазначає позивач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ АРТЕМ-БАНК Луньо І.В. вважає, що даний правочин вчинено без фактичного вчинення майнових дій, з порушення норм законодавства України, з метою надання окремим кредиторам переваг над іншими, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням Банку з ринку та відповідає ознакам нікчемного правочину.

Таким чином, як вказує позивач, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що визнано нікчемним правочин щодо набуття зобов'язань АТ АРТЕМ-БАНК перед ОСОБА_1

Позивач вважає, що дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ АРТЕМ-БАНК Луньо І.В. є протиправними з наступних підстав.

По-перше, як вказує позивач, твердження щодо того, що поповнення було здійснено без фактичного внесення готівкових коштів, є безпідставним, оскільки до суду надано квитанцію № 411010079, яка є підтвердженням того, що позивачем внесено кошти на депозитний рахунок.

По-друге, як зазначено у позовній заяві, ОСОБА_1 не знала й не могла знати про те, що для АТ АРТЕМ-БАНК було встановлено будь-які обмеження.

По-третє, як вказує позивач, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримала (могла б отримати) позивач.

У позовній заяві також зазначено, що посилання відповідача на те, що внесення ОСОБА_1 коштів здійснено з одночасним внесенням до АБС інформації про зняття ТОВ ФІЕСТА ТРЕВЕЛ не є підставою для визнання правочину недійсним.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями ч.1 ст.1, ч.1 ст.2, ч.1 ст.3, ч.3 ст.12, ст.4, ч.1 ст.26, ст.ст.34-37, ч.ч.2-3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , ст.204, ст.215 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що відповідач не довів належними доказами те, що правочин щодо набуття зобов'язань АТ АРТЕМ-БАНК перед ОСОБА_1 шляхом оформлення документів та внесення записів має ознаки нікчемності у розумінні вищенаведених норм ЦК України та ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Окрім того, щодо позовної вимоги про подання додаткової інформації позивачем зазначено, що відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Оскільки позивачем у визначений судом строк усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 12.04.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (в редакції уточнень, які надійшли до суду 04.04.2018 року за вх. №9441/18), відкрито провадження в адміністративній справі №815/1048/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.05.2018 року о 12:00 год.

Вказаною ухвалою судом також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

10 травня 2018 року за вх. №ЕП/2580/18 засобами електронної пошти від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на позовну заяву (т.1 а.с.101-104), в яких, з посиланням на положення ч.3 ст.37, ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , п.5 розд.ІІ Порядку виявлення правочинів (утому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 року №826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993 та з посиланням на фактичні обставини справи щодо запровадження тимчасової адміністрації в АТ АРТЕМ-БАНК та щодо початку процедури ліквідації АТ АРТЕМ-БАНК зазначено, що за результатом здійснення заходів щодо забезпечення збереження активів банку, у тому числі, проведення перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, здійснення тимчасового блокування виплат вкладникам, є недопущення необґрунтованого збільшення розміру кредиторських вимог третьої черги у відповідності до ст. 28 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , і, відповідно, захист прав кредиторів нижчих черг та недопущення порушення правил черговості задоволення вимог кредиторів згідно зі ст. 52 Закону №4452-VІ, що свідчить про пропорційність із несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована така діяльність, що повністю узгоджується з принципами, зазначеними в п.8 ч.3 ст.2 КАС України.

При цьому, як вказує третя особа, така діяльність здійснюється із дотримання строків, визначених Законом №4452-VІ і нормативно-правовими актами Фонду, що не суперечить принципу своєчасності, тобто протягом розумного строку, який закріплений п. 10 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Третя особа у своїх поясненнях зазначає, що право особи на участь у процесі такої діяльності не передбачене Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . При цьому така участь не є обов'язковою. Особа, в разі віднесення правочину за її участю до категорії нікчемних, не позбавлена права у відповідності до Закону України Про звернення громадян звернутися до Уповноваженої особи із письмовим зверненням і навести свої обґрунтовані заперечення чи пояснення щодо певних дій чи рішень Уповноваженої особи. Таким чином, як вказано у поясненнях, принцип участі у процесі прийняття рішення, закріплений п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України також не є порушеним.

Як зазначено у поясненнях, за результатами здійснення діяльності щодо забезпечення збереження активів банку приймається обґрунтоване рішення щодо віднесення правочинів до категорії нікчемних чи щодо здійснення відшкодування коштів за вкладами. Про обґрунтованість такого рішення свідчить те, що воно приймається з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. При цьому враховується як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації (дослідження усіх транзакцій і проводок, що вчинені в банку у тому числі, здійснені і напередодні віднесення його до категорії неплатоспроможних).

Як вказує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, за наслідками проведеної перевірки Уповноваженою особою позивачу направлено повідомлення про нікчемність правочину, укладеного за участю позивача.

Враховуючи вищевикладене, третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Зважаючи на надану третьою особою інформацію щодо місцезнаходження відповідача у справі, з метою належного сповіщення відповідачів про розгляд справи, ухвалою суду від 10.05.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом відкладено розгляд справи на 31.05.2018 року о 14:00 год.

В свою чергу, 10 травня 2018 року за вх. №ЕП/2592/18 (після початку підготовчого судового засідання) засобами електронної пошти від представника відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М. надійшов лист, в якому, окрім іншого, зазначено, що відповідно до відомостей, що містяться в ЄДРЮОФОП місцезнаходженням АТ "АРТЕМ БАНК", ліквідатором якого є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М. є: 04050, м.Київ, Січових Стрільців,103. У листі також вказано, що позовна заява з додатками для відповідача по справі №815/1048/18, яка помилково направлена на адресо: 04050, м.Київ, Січових Стрільців,17, переадресована за належністю та отримана лише 02.05.2018 року.

До вказаного листа, який надійшов до суду за вх. №ЕП/2592/18, додано сканкопію супровідного листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про направлення копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року по справі №815/1048/18 разом із додатками за належністю, а саме: на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М. (04070, м.Київ, вул.П. Сагайдачного, 17). На вказаному листі міститься відтиск штампу "АТ "АРТЕМ БАНК" від 02.05.2018 року вх. №822".

21 травня 2018 року засобами поштового зв'язку від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на позовну заяву, які вже надходили до суду засобами електронної пошти разом із доказами направлення їх копії на адреси сторін у справі (т.1 а.с.135-140).

30 травня 2018 року за вх. №15255/18 засобами поштового зв'язку від представника відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М. надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адреси інших учасників справи та додатками, згідно переліку, наведеному у ньому (т.1 а.с.209-238).

Так, у відзиві на позовну заяву, з посиланням на положення ст.1, ч.2 ст.27, ч.2, ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , п.1 ч.1 ст.66 Закону України Про банки та банківську діяльність , п.п.1-3, п.6 розд.ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 року №826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993, п.7.1, п.7.8 глави 7 постанови правління Національного банку України від 12.08.2012 року №346 та на фактичні обставини щодо запровадження тимчасової адміністрації в АТ АРТЕМ-БАНК , щодо початку процедури ліквідації АТ АРТЕМ-БАНК та щодо зміни уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ АРТЕМ-БАНК , значено наступне.

Рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 09.08.2016 № 384 "Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ "АРТЕМ-БАНК" операцій", було обмежено АТ "АРТЕМ-БАНК" строком на 6 місяців до 09.02.2017 включно, на здійснення операцій із залучення у вклади коштів в національній та іноземній валюті, в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цього рішення.

Як вказує відповідач, рішенням Правління Національного банку України від 27.10.2016 № 385-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "АРТЕМ-БАНК" до категорії проблемних" віднесено АТ "АРТЕМ-БАНК" до категорії проблемних та зафіксовано факти порушення АТ "АРТЕМ-БАНК" обмежень щодо здійснюваних операцій, встановлених рішенням № 384 починаючи з 20.10.2016 року.

Таким чином, як зазначено у відзиві на позовну заяву, всі операції здійснені АТ "АРТЕМ-БАНК" із залучення у вклади коштів в національній та іноземній валюті, є такими, що вчинені в порушення обмежень, встановлених Національним банком України.

Враховуючи те, що укладення між позивачем та банком договору банківського вкладу та внесення грошових коштів на рахунок здійснювались в період дії та в порушення обмежень встановлених Національним банком України, у відповідності до вимог п. 6 розділу II Порядку № 826 уповноважена особа Фонду зобов'язана була здійснити перевірку договору та правочинів, із внесення/поповнення грошових коштів на рахунок позивача.

Як вказує представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., Комісія, керуючись нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в редакції, чинній на момент перевірки, та Порядком виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2016 року № 826 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 року за № 863/28993, Порядком застосування (введення/зняття) тимчасового обмеження здійснення виплати відшкодування гарантованої суми коштів за вкладами вкладників неплатоспроможних банків, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.11.2016 № 2552, здійснила перевірку окремих документів, пов'язаних з укладанням договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, у т.ч. карткових) з вкладниками, виплати по рахункам яких було тимчасово обмежено на підставі наказу № 48 від 30.11.2016, на предмет виявлення ознак нікчемності правочинів.

У відзиві зазначено, що правочин, який призвів до виникнення у відповідача обов'язку перед позивачем по вкладу в сумі 110282,00 грн. вчинений як касова операція по внесенню готівки в касу відділення банку. Ґрунтовний аналіз цієї операції на наявність ознак нікчемності полягав у тому, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В. перевірялось дотримання АТ АРТЕМ - БАНК вимог нормативно - правових актів Національного банку України в частині здійснення касових операцій та встановлення обставин, за яких вносилась готівка. Записи про вчинення публічним акціонерним товариством АРТЕМ - БАНК операції, в тому числі і по внесенню готівки, вносяться до автоматизованої банківської системи SCROOGE-III , за допомогою якої ведеться автоматизований облік цих операцій. Сформувавши при допомозі до АБС SCROOGE-ІІІ виписку по роботі операційної каси відділення АТ АРТЕМ - БАНК № 2 за 26.10.2016 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В. виявлено, що операція по внесенню готівки в касу банку позивачем проведено в 12 год. 54 хв. 08 сек. Разом з тим, за даними виписки разом із транзакцією по внесенню позивачем готівки в касу в період з 12 год. 54 хв. 08 сек. по 12 год. 58 хв. 05 сек. проведено іншу транзакцію по видачі коштів з каси Банку ТОВ ФІЄСТА ТРЕВЕЛ у сумі 110282,00 грн.

Як вказано у відзиві на позовну заяву, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 є одним із учасників, одним із кінцевих бенефіціарних власників та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю ФІЄСТА ТРЕВЕЛ (код ЄДРПОУ 37420145).

Беручи до уваги регламентовані Інструкцією про ведення касових операції банками України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 № 174, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 р. за № 790/19528, дії, які повинен вчинити касир при прийомі готівки, часу в 3 хвилини не достатньо для перерахунку готівки по видачі й перерахунку прийнятих готівкових коштів, та при цьому оформлення необхідних касових документів. Також, аналіз руху коштів операційної каси відділення №2 АТ АРТЕМ-БАНК м. Одеса, 26.10.2016 року свідчить про те, що на момент внесення готівкових коштів позивачем залишок каси становив від'ємне значення. Після поповнення рахунку позивачем, залишок каси не збільшився. Операція мала тільки електронно-документальний характер, шляхом внесення змін до автоматизованої банківської системи SCROOGE-III .

Сукупність вищезазначених обставин, як стверджує представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., дає підстави для висновку про те, що позивачем готівкові кошти в касу відділення АТ АРТЕМ - БАНК № 2 не вносились. Зазначеним, на думку відповідача, безсумнівно підтверджується, що вказані транзакції за 26.10.2016 по внесенню фізичною особою готівки мали на меті заміну юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю ФІЄСТА ТРЕВЕЛ , яке не має право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду, на фізичну особу, на яку це право розповсюджується. За результатами здійсненої Уповноваженою особою Фонду ґрунтовної перевірки, було встановлено наявність нікчемності правочину із внесення/поповнення грошових коштів на рахунок позивача.

На виконання приписів п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону, уповноваженою особою повідомлено позивача про нікчемність здійснюваних за рахунком правочинів. При цьому, як вказано у відзиві, твердження позивача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 є хибним, оскільки такого рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ АРТЕМ-БАНК не існує.

Окрім цього, у відзиві на позовну заяву зазначено, що спір з приводу виплати Фондом позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом, є цивільно-правовим і похідним від результату вирішення спору щодо дійсності правочинів, вчинених позивачем і ПАТ АРТЕМ-БАНК .

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на цивільно-правову природу спірних правовідносин, представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М. просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

31 травня 20148 року за вх. №15369/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з доказами направлення її копії на адресу позивача (т.1 а.с.239-242), в якій окрім доводів та обставин, які викладені у позовній заяві зазначено, що позивачем до матеріалів справи надано належну квитанцію, яка відповідає усім необхідним вимогам і яку видану банком. На квитанції міститься підпис працівника та штамп, який посвідчує здійснення банківської операції. ОСОБА_1 було здійснення поповнення свого депозитного рахунку за власні кошти 26.10.2016 року та їй було надано належним чином засвідчений документ, який доказує те, що банком були прийняті відповідні кошти. ОСОБА_1 не ознайомлена з будь-якими інструкціями, які регулюють порядок здійснення касових операцій, та яким чином було проведено касову операцію їй також невідомо. Вона, як звичайний клієнт банка, принесла до каси свої власні гроші, які вважала за необхідне покласти на депозит, її не було сповіщено про те, що на момент внесення коштів є будь-які обмеження щодо внесення готівки на рахунок депозиту.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що станом немає жодного належного доказу незаконності здійснення цієї операції.

Як вказано у відповіді на відзиві, Уповноважена особа Фонду хоча і наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним, а кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися на встановлених обставинах, які тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема, визнання нікчемною угоди.

При цьому, вказані відзив на позовну заяву та відповідь на відзиві не були залучені у підготовчому судовому засіданні 31.05.2018 року до матеріалів справи, оскільки з метою вирішення питання про прийняття даного відзиву у якості заяви по суті в даній адміністративній справі, існувала необхідність надання відповідачем до суду пояснень (доказів) щодо дати отримання копії ухвали суду від 12.04.2018 року.

В свою чергу, у підготовчому судовому засіданні 31.05.2018 року судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження по даній адміністративній справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України у зв'язку із переглядом судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції, а саме, судовим рішенням Великої Палати Верховного суду у справі №819/589/16, оскільки в рамках справи №819/589/16 вирішується питання щодо предметної підсудності справ за аналогічними, як у позивача, позовними вимогами.

Зважаючи на думку представника позивача та враховуючи ті обставини, що в провадженні Великої Палати Верховного Суду знаходилась справа щодо подібних правовідносин, які є предметом розгляду у даній адміністративній справі, і Великою Палатою Верховного Суду за результатом її розгляду судом має бути надана оцінка щодо підсудності даної категорії справ, враховуючи вимоги ч.5 ст.242 КАС України, ухвалою суду від 31.05.2018 року зупинено провадження в адміністративній справі № 815/1048/18 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного суду у справі №819/589/16.

Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, 20.09.2018 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято рішення по справі №819/589/16 за результатами розгляду по суті касаційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за її позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.

Вказане рішення оприлюднено 05.10.2018 року.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року, оскільки відпали обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі, судом поновлено провадження у справі № 815/1048/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії зі стадії, на якій його було зупинено.

У підготовчому судовому засіданні 23.10.2018 року судом долучені до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, які раніше надходили до суду, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Також, у підготовчому судовому засіданні 23.10.2018 року судом з'ясовано, що у позивача існує необхідність в уточненні позовних вимог, зважаючи на рішення Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі №819/589/16.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи положення ч.4 ст.173 КАС України, для виконання завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 23.10.2018 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №815/1048/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 05 листопада 2018 року о 14 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 05.11.2018 року представником позивача надано до суду уточнену позовну заяву від 02.11.2018 року з доказами направлення її копії іншим учасникам справи, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо не включення ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", яка має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року №15978 в сумі 110282,00 грн. з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до матеріалів справи дану уточнену позовну заяву та прийнято її до розгляду в даній редакції позовних вимог.

Зважаючи на те, що в уточненій позовній заяві позивачем лише зменшено позовні вимоги, які були та є предметом позову, та нових позовних вимог не заявлено, судом додатково не встановлювались строки для подання учасниками справи заяв по суті справи.

Водночас, беручи до уваги те, що копію уточненої позовної заяви направлено на адресу відповідачів та третьої особи засобами поштового зв'язку 02.11.2018 року, та враховуючи строки пересилання поштових відправлень, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.11.2018 року о 12.00 год. для забезпечення права відповідачів та третьої особи на ознайомлення із уточненою позовною заявою, за якою судом здійснюється розгляд справи.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі №815/1048/18 та призначено її до судового розгляду по суті на 03.12.2018 року о 17:00 год.

У судове засідання 03.12.2018 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, 30.11.2018 року за вх. №ЕП/6954/18 засобами електронної пошти від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 03.12.2018 року за відсутності представника позивача. У вказаному клопотанні представником також зазначено про те, що позивач підтримує позовні вимоги.

Таким чином, зважаючи на заяву представника позивача про розгляд справи за її відсутності, оскільки відповідачі та третя особа, які належним чином сповіщені про розгляд справи до суду не з'явились, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, судом вирішено проводити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження відповідно ч.9 ст.205 КАС України на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи ч.1 та ч.6 ст.120 КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду із прийняттям рішення 03.01.2019 року.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються заяви по суті справи, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні обставини.

26 жовтня 2016 року між публічним акціонерним товариством "АРТЕМ-БАНК" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 15978 з правом поповнення та виплатою процентів в кінці строку (з достроковим розірванням договору, з продовженням строку зберігання вкладу), предметом якого є розміщення вкладу в сумі 110282,00 гривень на строк до 28.11.2016 року (т.1 а.с.17-20, 67-74).

Згідно з п.1.1. Договору Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26308200034801.980 в АТ "АРТЕМ-БАНК" та приймає вклад у розмірі 110282,00 грн.

Відповідно до п.1.2 Договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі або вносить готівкою на Рахунок, а Банк приймає грошові кошти вкладника у сумі 110282,00 грн. в термін до 26.10.2016 року включно. Сума, яка надійшла від вкладника після закінчення операційного часу або у вихідні дні, і підлягає за призначенням платежу для зарахування на Рахунок, зараховується Банком на Рахунок наступного банківського дня.

Згідно із п.1.3. Договору за користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 14,25 % процентів річних.

Відповідно до п.1.4. Договору банк зобов'язується повернути суму вкладу 28.11.2016 року (день повернення), який може бути змінений у випадках та у порядку, передбачених цим Договором.

Згідно квитанції № 411010079 від 26.10.2016 року на депозитний рахунок № 26308200034801, який був відкритий відповідно до п. 1.1 Договору на ім'я ОСОБА_1, 26.10.2016 року зараховані кошти у розмірі 110282,00 гривень (т.1 а.с.24).

У графі Призначення платежу вказаного платіжного документу зазначено поповнення депозиту згідно договору банківського вкладу (депозиту) №15978 від 26.10.2016 року .

При цьому, як встановлено судом, рішенням Національного банку України №384 від 09.08.2016 року Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних публічним акціонерним товариством Артем-Банк операцій , серед іншого, обмежено АТ Артем-Банк строком на 6 місяців до 09.02.2017 року включно на здійснення таких видів операцій:

- залучення у вклади (депозити) коштів у національній та іноземній валюті від фізичних осіб, у тому числі шляхом розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цього рішення без урахування нарахованих витрат, крім залучення коштів від пов'язаних із АТ Артем-Банк осіб;

- надання в національній та іноземній валюті кредитів, гарантій і поручительств та інших зобов'язань, які передбачають їх виконання у грошовій формі, акціонерам АТ АРТЕМ-БАНК та пов'язаним із АТ АРТЕМ-БАНК особам, в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цього рішення без урахування нарахованих доходів (т.1 а.с.216-218).

Рішенням Правління Національного банку України №385-рш/БТ від 27.10.2016 року Про віднесення публічного акціонерного товариства Артем-Банк (т.1 а.с.220-224) зафіксовано факти порушення банком обмежень щодо здійснюваних операцій, встановлених рішенням №384 від 09.08.2016 року та вирішено:

1) віднести АТ Артем-Банк до категорії проблемних строком до 180 днів;

2) із дня прийняття цього рішення та до кінця строку, визначеного в п.1 цього рішення, установити для АТ Артем-Банк обмеження його діяльності, що наведені у цьому пункті.

Судом встановлено, що 27.10.2016 року Національним банком України на адресу АБ Артем-банк надіслано електронне повідомлення №20-0005/89101/БТ Про віднесення банку до категорії проблемних , яким повідомлено про прийняття правлінням Національного банку України рішення від 27.10.2016 року №385-рн/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства АРТЕМ_БАНК до категорії проблемних та додатком до якого зазначено рішення від 27.10.2016 року №385-рш/БТ (т.1 а.с.219).

На вказаному електронному повідомленні міститься штамп АТ Артем-Банк від 28.10.2016 року про реєстрацію його за вх. №34.

15 листопада 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 416-рш/БТ Про віднесення ПАТ Артем-Банк до категорії неплатоспроможних .

На підставі рішення Правління Національного банку України №416-рш/БТ від 15.11.2016 року Про віднесення публічного акціонерного товариства Артем-Банк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.11.2016 року №2447 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Артем-Банк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Згідно з даним рішенням, зокрема, розпочато процедуру виведення АТ Артем-Банк з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16.11.2016р. до 15.12.2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ Артем-Банк провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Луньо І.В. (т.1 а.с.225-226).

15 грудня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Артем-Банк (т.1 а.с.227).

На підставі рішення Правління Національного банку України №492-рш від 15.12.2016 року Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Артем-Банк виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №2857 від 15.12.2016 Про початок процедури ліквідації ПАТ Артем-Банк та делегування повноважень ліквідатора банку . Згідно із зазначеним рішенням запроваджено процедуру ліквідації ПАТ Артем-Банк з 16.12.2016р. до 15.12.2018р. включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Артем-Банк провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луньо І.В. строком на два роки з 16.12.2016р. до 15.12.2018р. включно (т.1 а.с.228).

Судом встановлено, що 19.01.2017 року комісією ПАТ Артем-Банк складено акт №11 перевірки документів, пов'язаних з укладенням АТ Артем-Банк протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб, яким, зокрема, рекомендовано уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ Артем-банк на підставі п.п.1,2,7,9 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнати нікчемними правочини перелік яких та ознаки нікчемності яких наведено у додатку №2 до цього акту (т.1 а.с.230-233).

Згідно витягу з додатку №1 Перелік банківських операцій (в тому числі договорів), а також пов'язаних з такими операціями інших банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб, які перевірялись за критеріями, визначеними у підпунктах 1.4 та 1.5 пункту 1 розділу ІІ Порядку №2552 до вищевказаного протоколу, операція з внесення коштів позивачем 26.10.2108 року у розмірі 110282,00 через касу банку на депозитний рахунок згідно договору банківського вкладу (депозиту) №15978 від 26.10.2016 року містить ознаки нікчемності відповідно до п.п.1,2,7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів (т.1 а.с.234).

У графі Гарантована сума вкладу за даними АБС Банку станом на 16.11.2016 (відповідно до даних файлу Z ) вказаного додатку зазначено, що у відділенні №2 АТ АРТЕМ-БАНК така сума відносно позивача складає 110989,86 грн.

У графі Обґрунтування різниці між вкладом за даними АБС Банку та правочином (банківською операцію) вказаного додатку зазначено, що різниця на 707,86 грн. складається з нарахованих відсотків за період з 27.10.2016 по 15.11.2016.

У графі Результат правочинів (банківських операцій) зазначено, що у Банку виникли зобов'язання перед фізичною особою в сумі, яка не перевищує гарантовану суму відшкодування. При цьому, кошти фактично були списані з рахунку юридичної особи, на яку не поширюється ст.26 Закону в частині відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду.

У графі Критерії, які встановлюють обов'язковість перевірки правочинів (у тому числі договорів) вказаного додатку зазначено, що:

1) операція здійснена протягом одного року до дати віднесення банку до категорії неплатоспроможних;

2) касова операція оформлена банком без фактичного внесення вкладником готівкових коштів при відсутності в касі необхідної для виплати суми;

3) операція здійснена в порушення обмежень, встановлених Національним банком України.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 26.01.2017 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. на ім'я ОСОБА_1 надіслано повідомлення (в порядку ст.ст.37,38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), яким адресата повідомлено, зокрема, що в результаті перевірки виявлено обставини, які вказують на те, що внесення записів до АБС Банку про банківську операцію щодо внесення готівкових коштів в сумі 110282,00 гривень через касу банка на депозитний рахунок № 26308200034801.980, а також виготовлення розрахунково-касових документів щодо такого внесення здійснено:

- без фактичного внесення готівкових коштів в касу відділення банку № 2;

- з метою надання переваг одних кредиторів над іншими;

- з одночасним внесенням до АБС інформації про зняття ТОВ ФІЕСТА ТРЕВЕЛ готівкових коштів в касі відділення №2.

Зважаючи на викладене, у повідомленні від 26.01.2017 року №162 зазначено, що даний правочин вчинено без фактичного вчинення майнових дій (внесення готівки в касу), з порушенням норм законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, вчинено з метою надання окремим кредиторам переваг над іншими шляхом заміни-кредитора з особи, яка не має права на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, на осіб, на яких розповсюджуються гарантії ст. 26 Закону, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням Банку з ринку та відповідає ознакам нікчемного правочину, передбачених:

- п.1) ч.3 ст. 38 Закону - банк прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій;

- п. 2) ч. 3 ст. 38 Закону, а саме: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

- п. 7) ч. 3 ст. 38 Закону, а саме: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.37, 38, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , вказаним повідомленням від 26.01.2017 року №162 ОСОБА_1 зазначено, що Уповноваженою особою Фонду фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк на підставі п.п.1,2,7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемним правочин щодо набуття зобов'язань АТ АРТЕМ-БАНК перед ОСОБА_1 шляхом оформлення документів та внесення записів до АБС Банку про операцію по внесенню 26.10.2016 року ОСОБА_1 готівкових коштів в сумі 110285,00 через касу банку на депозитний рахунок №26308200034801.980, згідно Договору банківського вкладу (депозиту) №15978 від 26.10.2016 року без фактичного внесення готівкових коштів в касу банку.

Судом встановлено, що 31 травня 2017 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2229 Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Артем-Банк , яким вирішено, зокрема, з 07.06.2017 року призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делегувати всі повноваження ліквідатора АТ АРТЕМ-БАНК Шевченку Андрію Миколайовичу (т.1 а.с.229).

Судом встановлено, що 27 січня 2018 року позивачем засобами поштового зв'язку на адресу Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у АТ Артем-Банк Шевченко А.М. направлено заяву, в якій ОСОБА_1 просила повідомити причини відсутності її реєстраційних даних в реєстрі вкладників (т.1 а.с.26-27).

Листом №154 від 13.02.2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Артем-Банк Шевченко А.М. повідомив позивача про те, що Уповноваженою особою ФГВФО, в порядку виконання зобов'язань, встановлених статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , прийнято рішення про встановлення ознак нікчемності правочину, вчиненого ОСОБА_1 по формуванню вкладу в АТ Артем-Банк , про що було письмово повідомлено позивача.

Також, у вказаному листі зазначено, що відповідно до ч.1, ч.4 та ч.5 ст.216, ст.236 Цивільного кодексу України, Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та з урахуванням викладеного у повідомленні №162 від 23.01.2017 року, яке було направлено на адресу ОСОБА_1, позивач не являється вкладником АТ Артем-Банк та цей факт зумовлює відсутність зобов'язань по відшкодуванню вкладу ОСОБА_1 (т.1 а.с.25).

Вважаючи дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо не включення ОСОБА_1 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року протиправними, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою (враховуючи надані зміни та уточнення до неї).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, спір з приводу виплати Фондом позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом, має цивільно-правовий характер.

Суд зазначає, що у постанові від 04.07.2018 по справі №826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами.

Такі ж висновки викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №819/589/16, в якій, зокрема, зазначено, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, які є обов'язковими для суду, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року та іншими нормативно-правовими актами, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків

Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, фізична особа, на рахунок якої надійшли кошти на умовах договору банківського рахунку є вкладником банку та на неї поширюються гарантії, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Пунктом п.17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Гарантії за вкладом визначаються приписами ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Статтею статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

Як встановлено судом на підставі частини шостої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 08 листопада 2018 року № 3014 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ АРТЕМ-БАНК строком на один рік з 18 грудня 2018 року до 17 грудня 2019 року включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ АРТЕМ-БАНК , визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, начальнику відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Шевченку Андрію Миколайовичу строком на один рік з 18 грудня 2018 року до 17 грудня 2019 року включно.

Суд зазначає, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Згідно з ч.4 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року (далі Положення №14).

Згідно з підпунктом 1 пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу IІІ Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою (надалі -Перелік), наведеною у додатку 5 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Так, відповідно до п.3 розділу І Положення №14 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

У свою чергу, як встановлено судом, Уповноваженою особою фонду позивача не було включено до вказаного Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав віднесення правочину щодо переказу коштів на рахунок позивача до нікчемних відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з ч. 2 та ч.4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що Уповноважена особа має як обов'язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/11920/15.

Отже, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Згідно з ч.1 ст.204, ч.2 ст.215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, тобто, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Отже, існує презумпція правомірності правочину, тобто всі правочини, укладені між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини), а в інших випадках недійсність правочину має бути встановлена судом.

Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи фонду щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону №4452, а саме операцій з внесення коштів на депозитний рахунок позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність таких операцій, суд виходить із наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа фонду зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд зазначає, що передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 Закону №4452 та залишку коштів на рахунку. Не включивши позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із зазначенням повної суми залишків на рахунках, Уповноважена особа фонду фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.

Суд звертає увагу на те, що як зазначено відповідачем - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ АРТЕМ-БАНК про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 1597, - не існує.

Як вже встановлено судом, у повідомленні від 26.01.2017 року №162 зазначено, що даний правочин вчинено без фактичного вчинення майнових дій (внесення готівки в касу), з порушенням норм законодавства України та нормативно - правових актів Національного банку України, вчинено з метою надання окремим кредиторам переваг над іншими шляхом заміни-кредитора з особи, яка не має права на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, на осіб, на які розповсюджуються гарантії ст. 26 Закону, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням Банку з ринку та відповідає ознакам нікчемного правочину, передбачених:

- п. 1) ч.3 ст. 38 Закону - банк прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій;

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та АТ "АРТЕМ БАНК", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15, від 22.12.2018 року у справі №826/23651/15.

Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом , який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI,Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Крім того, суд враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що:

- у момент укладення договору банківського вкладу та внесення готівкових коштів на рахунок позивача, відкритий АТ "АРТЕМ БАНК", позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала (наявність підстав, визначених положеннями п.7) ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб );

- у зв'язку із укладенням договору банківського вкладу та внесенням готівкових коштів на рахунок позивача, відкритий АТ "АРТЕМ БАНК" банк прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій (наявність підстав, визначених положеннями п.1) ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб );

- у зв'язку із укладенням договору банківського вкладу та внесенням готівкових коштів на рахунок позивача, відкритий АТ "АРТЕМ БАНК" банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (наявність підстав, визначених положеннями п.2) ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

При вирішенні даної адміністративної справи, суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що договір банківського рахунку позивача укладався у період дії постанови Правління Національного банку України №384 від 09.08.2016 року, згідно якої ПАТ Артем-Банк обмежено здійснення деяких видів операцій, оскільки відповідачем не доведено, що операції позивача щодо внесення коштів на депозитний рахунок підпадають під дію цієї постанови.

Відтак, немає правових підстав покладати на позивача будь-які негативні для неї наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.

Також, посилання відповідача на те, що ПАТ Артем-Банк з 27.10.2016 року віднесено до категорії проблемних , суд вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо позивачу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 19.12.2018 року по справі №804/2957/15.

Таким чином, твердження відповідача про те, що договір банківського вкладу (депозиту) № 15978 містить ознаки нікчемності жодним чином не впливає на нікчемність даного правочину.

Також в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що підстави, з яких Уповноважена особа фонду не включила інформацію щодо позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.1 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Так, позивач просить суд, визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо не включення ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року, суд відзначає наступне.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Таким чином, законодавством розмежовано поняття "дії" та "бездіяльність" суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Отже, невиконання суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб'єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Таким чином, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, належним способом захисту прав позивача, який суд має застосувати у цій справі шляхом виходу за межі позовних вимог, є визнання саме протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо не включення інформації про вкладника ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", яка має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року №15978 в сумі 110282,00 грн. з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

У рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до положень статті 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до абз.1 п.6 розділу ІІ Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки, як, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

Згідно з абзацом 15 пункту 6 розділу ІІ вказаного Положення протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Тобто, в даному випадку, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М. наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Відтак, з урахуванням наведених правових норм, оскільки судом встановлено протиправність бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо не включення інформації про вкладника ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку, що вимога позивача зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", яка має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року №15978 в сумі 110282,00 грн. з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню шляхом:

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М. включити інформацію про вкладника -ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року №15978 в сумі 110282,00 грн. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату коштів в сумі 110282,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів позивача та відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому суд зауважує, що будь-якого іншого механізму стягнення судових витрат із суб'єкта владних повноважень Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено.

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (підпункт 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Суд враховує, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 19 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кошти з Державного бюджету України є одним з джерел формування коштів Фонду, а згідно з пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними асигнуваннями є повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

У свою чергу пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Таким чином, судовий збір на користь позивача належить стягнути за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2040,00 грн. згідно квитанції №57 від 05.03.2018 року (т.1 а.с.7).

Частиною 3 ст.6 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, позивачем при подачі даної позовної заяви (з урахуванням уточнень позовних вимог) заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Оскільки друга позовна вимога зобов'язального характеру є похідною, то судовий збір обраховується за подання позову немайнового характеру, який містить одну немайнову вимогу, і отже судовий збір за такі вимоги сплачується як за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 704,80 грн.

В свою чергу, судовий збір позивачем сплачений у розмірі 2040,00 грн.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. та про зобов'язання відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М вчинити певні дії, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням наведеного судом вище, наявні підстави для стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн. (як за одну вимогу немайнового характеру).

Водночас, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, враховуючи вищенаведене судом, позивач має право на повернення судового збору у розмірі 1335,20 грн. як внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір .

Однак, станом на дату прийняття рішення відповідного клопотання не надходило.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Луньо І.В., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" Луньо І.В. щодо не включення інформації про вкладника ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15978 від 26.10.2016 року.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М. (вул.Січових Стрільців, 103, м.Київ, 04053) включити інформацію про вкладника -ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 65113) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 26.10.2016 року №15978 в сумі 110282,00 грн. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату коштів в сумі 110282,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул.Січових Стрільців, 17, м.Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 65113) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.01.2019
Оприлюднено	10.01.2019
Номер документу	79086726
Судочинство	Адміністративне

Соколенко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.01.2019 по справі 815/1048/18ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/1048/18

Рішення від 03.01.2019

Рішення
від 03.01.2019 по справі 815/1048/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД