Рішення

від 14.12.2018 по справі 826/3689/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2018 року №826/3689/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіга Медіа" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіга Медіа", (далі - позивач, ТОВ "Даіга Медіа") , до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 13.11.2017 р. №2942615147, №2952615147 та №2962615147, (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення) .

Ухвалою суду від 07.03.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі №826/3689/18, (далі - справа) , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У подальшому, позивачем подано до суду письмову заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою суду від 29.11.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Також, позивач звертав увагу суду на те, що перевірка ТОВ "Даіга Медіа" проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Тарасюк К.Е. у справі №757/27509/17-к від 18.05.2017 р., в межах матеріалів кримінального провадження від 24.06.2016 р. №32016040040000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, на підставі наказів ГУ ДФС у м. Києві від 14.07.2017 р. №6429 та від 04.10.2017 р. №10211, у період із 18 по 19 липня 2017 року, з 09 по 12 жовтня 2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх податків і зборів, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейдпромінвест" та іншими суб'єктами господарювання, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 18.05.2017 р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.10.2017 р. №160/26-15-14-07-01-10/31408756, (далі - акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, (далі - ПК України) , в результаті чого заниження податок на прибуток на загальну суму 7752782,00 грн., у т.ч. за 2015 рік - 2898292,00 грн., за 2016 р. - 3911600,00 грн., за 1 кв. 2017 р. - 942890,00 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, (також далі - ПДВ) , на загальну суму 8668493,00 грн., у т.ч. за січень 2015 р. - 271757,00 грн., за лютий 2015 р. - 315547,00 грн., за березень 2015 р. - 321555,00 грн., за квітень 2015 р. - 228486,00 грн., за травень 2015 р. - 209625,00 грн., за червень 2015 р. - 243983,00 грн., за липень 2015 р. - 206598,00 грн., за серпень 2015 р. - 123540,00 грн., за вересень 2015 р. - 319758,00 грн., за жовтень 2015 р. - 302023,00 грн., за листопад 2015 р. - 301276,00 грн., за грудень 2015 р. - 285958,00 грн., за січень 2016 р. - 243527,00 грн., за лютий 2016 р. - 320517,00 грн., за березень 2016 р. - 301309,00 грн., за квітень 2016 р. - 308804,00 грн., за травень 2016 р. - 342753,00 грн., за червень 2016 р. - 278234,00 грн., за липень 2016 р. - 314743,00 грн., за серпень 2016 р. - 403164,00 грн., за вересень 2016 р. - 356583,00 грн., за жовтень 2016 р. - 473114,00 грн., за листопад 2016 р. - 491867,00 грн., за грудень 2016 р. - 477705,00 грн., за січень 2017 р. - 334236,00 грн., за лютий 2017 р. - 387158,00 грн., за березень 2017 р. - 314160,00 грн., за квітень 2017 р. - 190513,00 грн.;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 21401,85 грн.

На підставі акту перевірки 13.11.2017 р. відповідачем у відношенні позивача прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

1) №2942615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8966405,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 7752782,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1213623,00 грн.;

2) №2952615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10835616,00 грн., з яких за основним платежем - 8668493,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2167123,00 грн.;

3) №2962615147, згідно якого за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період січень 2016 р. та жовтень 2016 р. встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, та згідно з п. 120' 1.1 ст. 120' 1 ПК України:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 17462,33 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1746,23 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 30 календарних днів на суму ПДВ 3939,52 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 787,90 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесене ними відповідно до закону.

Як вже зазначалось вище, перевірка позивача, за результатами якої складено Акт перевірки, проведена відповідачем на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Тарасюк К.Е. у справі №757/27509/17-к від 18.05.2017 р.

При цьому, ухвалою Київського апеляційного суду від 24.10.2018 р. у справі №11сс/824/490/2018 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.05.1017 р. про задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Большакова Д.В. та призначення у кримінальному провадженні №32016040040000032 від 24.06.2016 р. документальної позапланової перевірки ТОВ "Даіга Медіа" за період з 01.01.2015 р. по 18.05.2017 р. на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів, у тому числі, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейдпромінвест" та іншими суб'єктами господарювання, а також дотримання валютного та іншого законодавства, в тому числі при здійсненні експортно-імпортних операцій, та постановлено нову ухвалу, якою повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури №6 Большакову Д.В. клопотання про призначення у кримінальному провадженні №32016040040000032 від 24.06.2016 р. документальної позапланової перевірки ТОВ "Даіга Медіа" за період з 01.01.2015 р. по 18.05.2017 р.

Суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на те, що судове рішення, на підставі якого проведено перевірку, скасовано, а тому таку перевірку проведено протиправно, у зв'язку з чим складений за результатами такої перевірки Акт перевірки є недопустимим доказом, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок відповідача про заниження податку на прибуток та ПДВ ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів - ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс".

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є код КВЕД 73.11 Рекламні агентства.

На час існування спірних правовідносин і позивач і його контрагенти (ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс") володіли належним рівнем правосуб'єктності, були зареєстровані платниками ПДВ, протилежного відповідачем не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як замовником, та ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс", як агенціями, укладені договори на комплексне рекламне обслуговування (надання послуг), а саме, з ТОВ "Трейдпромінвест" - від 04.01.2016 р. №040116, від 06.01.2016 р. №060116, з ТОВ "Баррістан" - від 01.11.2014 р. №Б-0111-2, з ТОВ "Ренткомпані" - від 01.06.2016 р. №010616, з ТОВ "Мульті Мол" - від 01.02.2015 р. №0102/15, з ТОВ "Фабенс" - від 01.09.2014 р. №Ф-1409/1, з ТОВ "Т-М. Київ" - від 30.06.2015 р. №3006/01, з ТОВ "Варта Плюс" - від 14.03.2016 р. №140316, з ТОВ "Флейм А" - від 01.07.2016 р. №010716, від 01.08.2016 р. №010816, з ТОВ "Грандбуд-ДБД" - від 01.04.2015 р. №010415, з ТОВ "Аріо Концепт" - 01.09.2015 р. №010915, з ТОВ "Тайміст" - від 01.10.2016 р. №01/10/16, з ТОВ "Юнкер Плюс" - від 01.10.2016 р. №011016, за умовами яких, агенція за дорученням замовника зобов'язувалась надати послуги з комплексного рекламного обслуговування замовника, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги;

Під рекламною кампанією з метою цього Договору розуміються будь-які з нижченаведених послуг агенції, а також інші послуги, спрямовані на популяризацію торгівельних марок або продукції замовника: креативні розробки елементів фірмового стилю замовника; розробка концепцій та креативу (творчих рішень) рекламних матеріалів для місць продажу для проектів з просування продукції замовника; розробка концепції рекламних матеріалів (творчих рішень) для рекламних роликів, оригінал-макетів; підготовка та виготовлення рекламних матеріалів (рекламні ролики, оригінал-макети); розробка концепції рекламної діяльності замовника; розміщення рекламних матеріалів в ефірі телевізійних каналів; розміщення рекламних матеріалів в друкованих засобах масової інформації; розміщення рекламних матеріалів на радіо; розміщення рекламних матеріалів в кінотеатрах; розміщення рекламних матеріалів на об'єктах зовнішньої реклами (зовнішні щити, сіті-лайти); розміщення рекламних матеріалів на транспорті; розміщення рекламних матеріалів в Інтернет-ресурсах; розміщення рекламних матеріалів з використанням інших ЗМІ; виготовлення та поставка рекламної поліграфічної продукції; написання рекламних текстів, сценаріїв для рекламних роликів; адаптація (внесення змін) рекламних матеріалів замовника; BTL та PR-акції (розробка планів проведення заходів з популяризації торгівельних марок, підбір учасників акцій, PR-супровід заходів, безпосереднє проведення заходів); маркетингові дослідження; моніторинг виходу рекламних матеріалів в засобах масової інформації тощо.

Так, на виконання умов вказаних вище договорів на комплексне рекламне обслуговування (надання послуг) ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс" надано позивачу відповідні послуги на загальну суму 43342465,00 грн., в т.ч. ПДВ 8668493,00 грн., на підтвердження чого надано суду відповідні копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 61-75, 207-234; т. 3 а.с. 1-23, 92-93, 101-145, 200-247; т. 4 а.с. 11-185, 193; т. 5 а.с. 115-129, 160-187), видаткових накладних (т. 2 а.с. 76; т. 3 а.с. 100, 248-252; т. 4 а.с. 186-192; т. 5 а.с. 130-132, 187-190), податкових накладних (т. 2 а.с. 4, 199-201; т. 3 а.с. 82-86, 94, 191-194; т. 4 а.с. 1-5; т. 5 а.с. 93-109, 153-154, 229-246; т. 10 а.с. 38-159, 166-251, 260-333, 339-340; т. 11 а.с. 1-130, 135-219; т. 12 а.с. 1-232; т. 13 а.с. 1-80, 102-261; т. 14 а.с. 1-231).

При цьому, факт оплати вказаних вище послуг на загальну суму 43342465,00 грн., в т.ч. ПДВ 8668493,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 182-263; т. 2 а.с. 77-198; т. 3 а.с. 24-81, 146-190, 253-298; т. 4 а.с. 194-298; т. 5 а.с. 1-92, 133-152, 191-228; т. 10 а.с. 11-37), банківських виписок (т. 10 а.с. 2-10, 160-165, 252-259, 334-338; т. 11 а.с. 131-134; т. 13 а.с. 81-101).

Крім того, у ході судового розгляду справи судом з'ясовано, що вказані вище послуги за договорами на комплексне рекламне обслуговування (надання послуг) придбані позивачем з метою належного забезпечення здійснення основного виду власної господарської діяльності, в т.ч. з метою належного виконання власних зобов'язань перед іншими контрагентами.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що усі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами, протилежного відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем повідомлено суд, що оригінали первинних документів по господарських операціях з ТОВ "Фабенс", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Грандбуд-ДБД" та ТОВ "Аріо-Концепт" передано на вимогу до Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підтвердження чого надано копії листів від 19.01.2015 р. №19/01-1 (т. 2 а.с. 12-26), від 02.07.2015 р. №02-07/01 (т. 2 а.с. 29-33), від 01.02.2016 р. №0102 (т. 2 а.с. 34-40).

Водночас, на підтвердження реальності спірних правочинів, укладених з ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс", позивачем надано до суду відповідні фотокопії рекламної кампанії (т. 5 а.с. 247 - т. 6 а.с. 152), копії аудиторського висновку щодо фінансової звітності ТОВ "Даіга Медіа" за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. (т. 7 а.с. 5-19), копії висновків експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи (т. 7 а.с. 20 - т. 8 а.с. 214; т. 21 а.с. 78-264).

При цьому, посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 03.06.2017 р., пояснення ОСОБА_5 від 25.05.2015 р., пояснення ОСОБА_6 від 21.07.2015 р., протокол допиту свідка ОСОБА_7, вирок Оболонського районного суду міста Києва від 07.10.2016 р. у справі №756/8888/16-к, вирок Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2017 р. у справі №757/46751/17-к суд вважає неналежними та недостатніми доказами нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст" та ТОВ "Юнкер Плюс", виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Поряд з цим, матеріали справи не містять, в т.ч. в акті перевірки не зазначено, доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Крім того, відсутність у контрагентів позивача відповідних дозволів на розміщення реклами також не є неналежним та достатнім доказом нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст" та ТОВ "Юнкер Плюс".

Згідно з пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо оцінки доводів податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, у сукупності із іншими наданими позивачем та дослідженими судом доказами за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Баррістан", ТОВ "Ренткомпані", ТОВ "Мульті Мол", ТОВ "Фабенс", ТОВ "Т-М. Київ", ТОВ "Варта Плюс", ТОВ "Флейм А", ТОВ "Грандбуд-ДБД", ТОВ "Конкорд-Лоджистик", ТОВ "Аріо Концепт", ТОВ "Тайміст", ТОВ "Юнкер Плюс", у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного заниження позивачем ПДВ на загальну суму 8668493,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 7752782,00 грн.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіга Медіа" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 297351,35 грн.

При цьому, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, не підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки належних та достатніх доказів наявності таких витрат позивачем суду не надано.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіга Медіа" (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 31408756) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13 листопада 2017 року №2942615147, №2952615147 та №2962615147.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даіга Медіа" сплачений ним судовий збір у розмірі 297351,34 грн. (двісті дев'яносто сім тисяч триста п'ятдесят одна гривня тридцять чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Рішення у повному обсязі складено 28 грудня 2018 року.