Рішення

від 14.12.2018 по справі 826/10450/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2018 року №826/10450/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача - Косун В.А. та представника відповідача Дудник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації "Незалежне антикорупційне бюро України" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява Громадської організації "Незалежне антикорупційне бюро України", (далі - позивач) , до Міністерства юстиції України, (далі - відповідач, реєструючий орган) , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №481/5 від 23.02.2018 року про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Слуга народу", "Слуга народа";

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України про залишення без розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу інформації - газети "Слуга народу", "Слуга народа"; - зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути заяву Громадської організації Незалежне антикорупційне бюро України у відповідності до статті 13 пункту Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та прийняти відповідне рішення.

Ухвалою суду від 11 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі. Ухвалою суду від 28.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнято оскаржувані наказ та рішення, оскільки, всупереч вимог ст. 12 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та Пункту 2.2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, відповідачем безпідставно витребувано від позивача документи, які не передбачені законом для реєстрації друкованого засобу масової інформації, а тому, такий наказ та рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав, наведених у відзиві та запереченнях, оскільки оскаржуваний наказ та рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, чинним законодавством України з питань державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та іншими Законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

08 грудня 2017 року Громадська організація Незалежне антикорупційне бюро України , звернулася до Міністерства юстиції України із заявою про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети Слуга народу , Слуга народа . 10.01.2018 року відповідач прийняв наказ № 83/5 (який позивачем не оскаржується) про зупинення строку розгляду заяви позивача про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети Слуга народу , Слуга народа з посиланням на правовий висновок від 10.01.2018 року, де правовою експертизою встановлено невідповідність заяви статті 12 Закону та пункту 2.2. глави 2 Положення, а саме: найменування засновника видання у заяві не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, згідно правового висновку від 10.01.2018 року, засновнику слід повідомити реєструючому органу позицію політичної партії Слуга народу щодо державної реєстрації зазначеного видання від імені Громадської Організації Незалежне антикорупційне бюро України , оскільки вказана у заяві назва друкованого засобу масової інформації ( Слуга народу , Слуга народа ) може порушувати права політичної партії Слуга народу на використання і поширення інформації, що належить до сфери її діяльності.

З пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, позивач усунув зазначений недолік щодо невідповідності найменування засновника відомостям Єдиного державного реєстру та надав відповідачу уточнюючу заяву, яка надійшла реєструючому орану 01.02.2018 року, чим самим повідомив про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації та висловив свою незгоду щодо вимагання від заявника інших документів, не передбачених чинним законодавством, посилався на відсутність правового обґрунтування для витребування документів, не передбачених чинним законодавством України.

У відповідь, листом №3074-33-18/19.4 від 28.02.2018 року позивача було повідомлено про оскаржуваний наказ №481/5 від 23.02.2018 року про зупинення строку розгляду заяви позивача, прийнятого на підставі правового висновку Міністерства юстиції України від 08.02.2018 року, згідно якого, засновнику слід повідомити реєструючому органу позицію політичної партії Слуга народу щодо державної реєстрації зазначеного видання від імені Громадської Організації НЕЗАЛЕЖНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ , оскільки вказана у заяві назва друкованого засобу масової інформації ( Слуга народу , Слуга народа ) може порушувати права політичної партії Слуга народу на використання і поширення інформації, що належить до сфери її діяльності.

Листом № 24512/3074-33-18/19.4.2 від 19.06.2018 року позивача було повідомлено про рішення Міністерства юстиції України щодо залишення без розгляду заяви позивача про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети Слуга народу , Слуга народа від 01.02.2018 року. Вважаючи наказ №481/5 від 23.02.2018 року та вказане рішення про залишення заяви без розгляду необґрунтованими, а власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

За змістом ст. 11 вказаного Закону, друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення. Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації. Згідно зі ст. 12 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , у заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 1-1) пов'язана особа - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) друкованого засобу масової інформації, а також юридична особа, за якою засновник, власник (співвласник) здійснює відповідний контроль.

У разі, якщо одним із співзасновників (співвласників) друкованого засобу масової інформації є фізична особа, пов'язаними з нею особами вважаються також члени її сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації; 2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції. Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт громадянина України, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів. Відповідно до ст. 13 вказаного Закону, реєструючий орган зобов'язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновників) про результат розгляду.

В межах цього строку реєструючий орган приймає рішення про: а) державну реєстрацію видання; б) відмову у державній реєстрації; в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію. Зупинення цього строку здійснюється реєструючим органом, якщо: 1) засновник (співзасновники) не подав документи, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність; 2) між співзасновниками не укладено установчий договір, передбачений статтею 9 цього Закону; 3) виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе. Зупинений строк розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації поновлюється з дня, коли заявник письмово повідомить про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання.

Пункт 1.2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 р. N 12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 23 квітня 2007 р. N 194/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 р. за N 173/12047, визначає порядок державної реєстрації Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі друкованих засобів масової інформації (далі - реєструючі органи).

Державна реєстрація полягає у проведенні правової експертизи заяв засновників друкованих засобів масової інформації на відповідність Конституції, Цивільному та Господарському кодексам, Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", іншим актам законодавства України та цьому Положенню, підготовці та оформленні відповідних рішень.

Пунктом 2.7 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації встановлено, що у разі виявлення відсутності (неточного або неправильного зазначення) в заяві відомостей, які передбачені Законом та цим Положенням, реєструючий орган у десятиденний строк письмово повідомляє про це засновника (співзасновників). Відповідно до пунктів 2.9, 2.11 вказаного Положення, зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію допускається реєструючим органом не більше ніж на три місяці. У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців письмового повідомлення про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання, реєструючий орган залишає заяву без розгляду та письмово повідомляє про це засновника (співзасновників). З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що реєструючий орган зобов'язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та прийняти одне із трьох рішень або про державну реєстрацію видання, або відмову у державній реєстрації, або зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення розгляду заяви позивача стала та обставина, що реєстрація заявленого позивачем видання може порушити права політичної партії Слуга народу на використання і поширення інформації, що належить до сфери її діяльності.

У зв'язку із цим, відповідачем зобов'язано засновника повідомити реєструючому органу позицію партії щодо державної реєстрації газети - Слуга народу , Слуга народа від імені позивача, про що було зазначено у правовому висновку Міністерства юстиції від 08.02.2018 року. Однак, Законом України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та Пунктом 2.9 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, передбачено, що зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію допускається реєструючим органом не більше ніж на три місяці, якщо: 1) засновник (співзасновники) не подав(ли) до реєструючого органу всі документи, якими підтверджуються його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність; 2) між співзасновниками не укладено установчого договору, передбаченого статтею 9 Закону; 3) виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе (невідповідність поданих документів законодавству України, наявність ухвали суду про заборону розгляду заяви конкретних засновників або конкретного друкованого ЗМІ, якщо внаслідок ухвалення реєструючим органом рішення будуть порушені права і свободи фізичних чи юридичних осіб тощо). Зупинений строк розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ поновлюється з дня, коли заявник письмово повідомить реєструючий орган про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання (п. 2.10 Положення). У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців письмового повідомлення про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання, реєструючий орган залишає заяву без розгляду та письмово повідомляє про це засновника (співзасновників) (п. 2.11 Положення).

Судом встановлено з пояснень відповідача, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети Слуга народу , Слуга Народа прийнято рішення про зупинення строку розгляду заяви, оскільки виникли обставин, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе, зокрема, якщо внаслідок ухвалення реєструючим органом рішення будуть порушені права інших юридичних осіб.

Суд звертає увагу, що норми Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації не містять положень щодо захисту прав юридичних осіб у відносинах, які виникають з приводу державної реєстрації засобів масової інформації, а такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Суд погоджується з доводами позивача, що витребування вказаних документів не передбачено ні вищевказаним Законом, ні Положенням, а тому є безпідставними, у зв'язку із чим, порушено строки розгляду заяви позивача, прийняття відповідного рішення.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ №481/5 від 23.02.2018 року про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації газети Слуга народу , Слуга народа є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.

Крім того, враховуючи визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу №481/5 від 23.02.2018 року про зупинення строку розгляду заяви позивача, за переконанням суду, необхідним є визнання протиправними та скасування прийнятого рішення про залишення без розгляду уточнюючої заяви позивача від 01.02.2018 року.

У відзиві на позов та своїх запереченнях, представник відповідача зазначила про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства юстиції України розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення не підлягають задоволенню, оскільки за своєю правовою природою та відповідно до норм чинного законодавства, здійснення реєстрації друкованого засобу масової інформації є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією реєструючого органу, в даному випадку Міністерства юстиції України, а тому з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Натомість, суд критично ставиться до вказаних доводів представника відповідача, оскільки стаття 13 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" є імперативною, тобто носить обов'язковий характер, який зобов'язує реєструючий орган розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та в межах цього строку прийняти одне із трьох рішень, зокрема, або рішення про державну реєстрацію видання; або рішення про відмову у державній реєстрації; або рішення про зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію, а тому, позовні вимоги в цій частині не суперечать чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Викладене також підтверджується судовою практикою Європейського суду з прав людини зокрема, рішенням по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року, з якого вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних наказу та рішення відповідача щодо розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, а інших підстав для залишення вказаної заяви без розгляду чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Представником відповідача в письмових запереченнях та в судових засіданнях не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та спростування доводів адміністративного позову.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Громадської організації Незалежне антикорупційне бюро України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, при зверненні позивача до суду з даним позовом, суд надав останньому відстрочку по сплаті судового збору до прийняття остаточного рішення, судовий збір у розмірі 3524,00 грн. підлягає оплаті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Громадської організації "Незалежне антикорупційне бюро України" (місцезнаходження: 01054, м. Київ, пров. Чехівський, 8, код ЄДРПОУ 40345571) до Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №481/5 від 23.02.2018 року про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Слуга народу", "Слуга народа".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України від 19.06.2018 р. № 24512/3074-33-18/19.4.2 Щодо державної реєстрації друкованого засобу масової інформації, яким залишено без розгляду заяву про державну реєстрацію друкованого засобу інформації - газети "Слуга народу", "Слуга народа" вх. № 3074-33-18 від 01.02.2018 р.;

4. Зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути заяву Громадської організації Незалежне антикорупційне бюро України вх. № 3074-33-18 від 01.02.2018 р. у відповідності до статті 13 пункту Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та прийняти відповідне рішення.

5. Присудити сплату судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.12.2018 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко