Постанова

від 09.01.2019 по справі 0540/7425/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року справа №0540/7425/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 р. (повний текст складений та підписаний 18 жовтня 2018 року у м. Словянськ Донецької області) у справі № 0540/7425/18-а (головуючий І інстанції суддя Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області (відповідач 1), Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області (відповідач 1), Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач 2), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати позивачу пенсії з 1 вересня 2014 року; зобовязати відповідача 1 поновити позивачу виплату пенсії з 1 вересня 2014 року та виплати здійснювати без дотримання правил ВПО (а.с. 4-12).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 51-53).

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на статті Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини, ст. 14 Конвенції з прав людини. Зазначає, що в порушення вимог ст. 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем не приймалося рішення про припинення виплати пенсії. До того ж підстава припинення виплати пенсії непереміщення з тимчасово непідконтрольної українській владі території не передбачена Законом № 1058. До спірних правовідносин не може бути застосована постанова КМУ № 637 від 05.11.2014 року, оскільки позивач ніколи не мав статусу внутрішньо переміщеної особи.

04 січня 2019 року від відповідача 2 до суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно ч. 3 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, наданий відзив, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером за віком. Згідно копії паспорту зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Позивач фактично перебуває у м. Комсомольське, не має можливості виїхати на територію, підконтрольну українській владі, не реєструвався в якості внутрішньо переміщеної особи.

Позивач звертався з запитами до ГУ ПФУ в Донецькій області та до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про стан своїх пенсійних виплат та про поновлення виплат (а.с. 24, 26, 28).

Листами від 10.11.2017 року, від 07.06.2018 року та від 31.05.2018 року ГУ ПФУ в Донецькій області та Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повідомили позивача, що для поновлення пенсійних виплат йому необхідно звернутись до управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації як внутрішньо переміщеної особи з паспортом, ідентифікаційним кодом, довідкою, виданою згідно із Порядком № 509, заявою про відкриття рахунку в установі публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України або щодо виплати пенсії через відділення поштового звязку (а.с. 25, 27, 29).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є наявність (відсутність) підстав для зобов'язання відповідача поновити виплату пенсію позивачеві.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що пенсійні органи не здійснюють діяльності на території м. Комсомольське в зв'язку з проведенням АТО, позивач не перемістився з непідконтрольної українській владі території, не звертався до пенсійного органу на підконтрольній українській владі території з заявою про виплату пенсії. На підставі викладеного відсутні підстави для поновлення йому пенсійних виплат.

При вирішення справи суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема,:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Статтею 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

У статті 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 цього Закону зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

Згідно із Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , м. Донецьк, Старобешівський район Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Позивач є громадянином України і відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування йому призначена пенсія за віком.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач не є внутрішньо переміщеною особою в розумінні ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , оскільки відповідну довідку не отримував.

Національний банк України постановою від 23.07.2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24.07.2014 року запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи.

Постановою від 06.08.2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій Національний банк України зобов'язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв'язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

За приписами абз. 1 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації) (абз. 4 п.1.5 Порядку № 22-1).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством Укрпошта з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.

Таким чином, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно з п. 1 Порядку № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (п. 2 Порядку № 509).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).

За унормуванням ч. 1 Порядку № 365, він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (ч. 2 Порядку).

Згідно з ч. 5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Щодо доводу апелянта відносно того, що він не є внутрішньо переміщеною особою. Дійсно, Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб дозволяє фізичній особі на свій розсуд визначитись стосовно набуття статусу внутрішньо переміщеної особи. Закон № 1058 за період проведення АТО щодо інших осіб, що є отримувачами пенсії, змін не зазнав.

З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що механізм поновлення пенсійних прав осіб, які проживають на території, непідконтрольній українській владі можливий тільки за умови звернення до любого територіального пенсійного органу з заявою про постановлення на облік і витребування електронної пенсійної справи.

Аналіз вищезазначених норм спростовує доводи апелянта про неможливість застосування до спірних правовідносин постанови КМУ № 637 від 05.11.2014 року.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 року № 9-1 Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників на Маріупольське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області покладено виконання обовязків Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області в частині обслуговування страхувальників.

Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області не є ліквідованим, не знаходиться в стані припинення або реорганізації. Діяльність управління не здійснюється у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для його функціонування. Керівний склад і, як такий, склад працівників управління - відсутній.

Всі пенсійні справи громадян, що перебувають на обліку у Старобешівському районі Донецької області залишилися на непідконтрольній території, що позбавляє можливість витребування пенсійної справи позивача на паперових носіях.

Частиною 5 ст. 5 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим кодексом Порядку.

Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

З огляду на те, що УПФУ у Старобешівському районі міста Донецької області де-факто не працює, то скерування на його адресу позивачем заяви про поновлення пенсійних виплат не є належним засобом відновлення порушеного права, як і довід апеляційної скарги щодо неприйняття відповідачем рішення про зупинення виплати пенсії.

Системний аналіз норм права та фактичних обставин свідчить про те, що за таких умов відповідач не міг приймати будь-яких рішень взагалі, як і надавати відповідь позивачеві на його заяву.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право на пенсійне забезпечення здійснюється не тільки шляхом нарахування пенсії, а й фактичним отриманням нарахованих сум, що неможливо без відновлення роботи безпосередньо відповідачем у справі, банківської системи на території населених пунктів, які не контролюються українською владою.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають можливість одержання пенсійних виплат за умови переміщення в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, особистого звернення або у встановлених законом випадках через законних представників до пенсійного органу щодо поновлення пенсійних виплат, вирішення питання про відкриття рахунків в банківських установах тощо.

Позивач особисто, чи через законних представників до діючого на контрольованій українською владою територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про відновлення виплат щомісячних пенсійних виплат не звертався.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території, що спростовує доводи апелянта про обмеження конституційного права позивача на пенсію.

Щодо посилання апелянта на рішення Європейського суду з прав людини, доводів апелянта про порушення ст.14 Конвенції про захист прав людини, стандартів Ради Європи суд зазначає, що державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО.

Їхні права в повній мірі захищено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Законом України від 20.10.2014 року Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами. На законодавчому рівні також визначено, що фінансування видатків з бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення вказаних територій під контроль органів державної влади.

Отже, жодними нормативними актами, що регламентують порядок та умови отримання пенсії у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення пенсійних виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.

Суд вважає неприйнятними доводи апелянта, що в Законі № 1058 відсутня підстава припинення виплати пенсії непереміщення з тимчасово непідконтрольної українській владі території, оскільки припинення виплати пенсії відбулося не за вказаною підставою, а в зв'язку із захопленням території м. Донецька незаконними озброєними формуваннями, внаслідок чого органи української влади припинили здійснювати свої повноваження на цій території.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин даної справи вважає за необхідне звернути увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України містить розділ IV Процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень в адміністративних справах , який регулює питання виконання судового рішення. За умови, що відповідач 1 існує тільки де-юре, позивач заяви про відновлення виплати пенсії і витребовування його електронної пенсійної справи не подавав, у нього не відкритий рахунок в банківській установі, суд не може взяти відповідальність за прийняття позитивного рішення у справі, оскільки воно за вищенаведених обставин є таким, що не може бути виконаним.

Підсумовуючи викладене, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 12, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 р. залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 р. у справі № 0540/7425/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 9 січня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко