Рішення

від 27.12.2018 по справі 540/1433/16-ц

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/1433/16-ц

Номер провадження 2/540/113/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2018 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретарів Ткач Н.М., Мотріченко О.В.,

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс про визнання права власності на сільськогосподарську продукцію та повернення безпідставно набутого майна ,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 27.12.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 вересня 2016 року відповідачем було зібрано і вивезено вироблену ним сільськогосподарську продукцію, а саме соняшникове насіння в розмірі 58 тонн 455 кг, із земельних ділянок, розташованих на території Павлівської сільської ради, що належать позивачу - площею 4, 96 га та ОСОБА_5 площею 5, 69 га, на суму 548434,79 грн. Відповідач не перебував у цивільно-правових відносинах з позивачем та жодної угоди на придбання продукції не укладав, не засівав та не обробляв вказані земельні ділянки, а відтак не вирощував зібраний урожай. 28 вересня 2016 року, незважаючи на заперечення позивача, відповідач зібрав урожай, на неодноразові звернення його повернути не відреагував. У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати за ним право власності на 17 тон 509 кг та 20 тон 86 кг сільськогосподарської продукції - соняшникового насіння, вирощеного ним в 2016 році на належній йому земельній ділянці площею 4,96 га та належній ОСОБА_5 земельній ділянці площею 5,69 га, які знаходяться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області та повернути безпідставно набуте відповідачем майно в розмірі 38369 тон сільськогосподарської продукції - соняшникового насіння, вирощеного ним в 2016 році, вилучивши його із незаконного володіння та передати у власність ОСОБА_1

14.11.2016 суддею Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В. відкрито провадження у даній справі та 27 квітня 2017 року ухвалено рішення (а.с. 22, 270 т. 1).

У подальшому, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року рішення Машівського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 червня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 113-115 т. 2).

02.01.2018 року вказана справа надійшла до Машівського районного суду та автоматизованим розподілом справ між суддями призначена до розгляду судді Косик С.М., яка ухвалою від 03.01.2018 року прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання (а.с. 116, 117, 118 т. 2).

Ухвалою суду від 15.03.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 197 т. 2).

Ухвалою суду від 22.10.2018 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову в частині повернення урожаю на земельній ділянці ОСОБА_5 Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на 20 тон 86 кг сільськогосподарської продукції соняшникового насіння, вирощеного ним в 2016 р. на належній ОСОБА_5 земельній ділянці площею 5,69 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області та повернення безпідставно набутого відповідачем майна зі вказаної земельної ділянки - закрито. В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю спору - відмовлено (а.с. 110 т. 3).

Ухвалою суду від 26.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання директора ТОВ Приват-Агро-Альянс ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі (а.с. 138 т. 3).

У запереченнях на позовну заяву від 05.12.2016 відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту, обставини збору урожаю сільськогосподарських культур саме відповідачем не доведено та розрахунки кількості майна та його вартості неправильні, в діях відповідача відсутні елементи складу цивільного правопорушення (а.с. 59-62 т.1).

15.03.2018 представник відповідача - ОСОБА_4, подав відзив на позовну заяву, у якому підтримав позицію ТОВ Приват-Агро-Альянс , викладену в запереченнях на позовну заяву від 05.12.2016. Додатково зазначив, що право, за захистом якого звернувся до суду ОСОБА_1, як фізична особа, належить ФГ Араск , а у ОСОБА_1 до припинення діяльності ФГ чи виходу з нього, відсутнє право володіння і користування вказаною земельною ділянкою та посівами і продукцією, що вирощені чи вироблені на ній. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, що можуть свідчити про проведення позивачем посіву та вирощування насіння соняшнику. Також позивачем не повідомлено суду той факт, що у вересні 2016 ним було досягнуто домовленості з ОСОБА_7 про збір насіння соняшнику на землях, що належить позивачу, в результаті якої ОСОБА_7 власною технікою зібрав урожай зернових та відвантажив близько 3 тон насіння у власний автомобіль САЗ синього кольору (а.с. 166-176 т. 3).

17.04.2018 позивач та його представник - ОСОБА_3, подали відповідь на відзив від 15.03.2018 р., у якому просять повернути відзив відповідачу, як такий, що оформлений не належним чином, не зареєстрований юридичною особою та підписаний особою, яка не має права по довіреності надавати відзиви і їх підписувати, відсутня дата підписання документа та індексний номер реєстрації документа, в тексті документу повинні бути заперечення на позов, однак наявні лише тлумачення норм права і перекручування обставин, наведених у позові (а.с. 223 т. 2).

У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, просили його задовольнити з тих підстав, що 28.09.2016 р. відповідач зібрав урожай соняшнику, вирощений позивачем на належній йому земельній ділянці, яка була ним засіяна та оброблена як самозайнятою особою. Земельна ділянка зображена на плані-схемі (а.с. 110 т.1) за № 4. По сусідству з цими землями межують землі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (№№5,3), які перебувають в користуванні ТОВ Приват-Агро-Альянс , та інші ділянки, які були засіяні лише кукурудзою.

Представники позивача також зазначили, що позивачу, як власнику земельної ділянки, належить все, що посіяно на землі, натомість відповідач безпідставно вилучив урожай, мотивуючи збором урожаю з поля №4 шляхом зміни межових знаків, а тому просять повернути позивачу належний йому урожай соняшнику.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченні та відзиві, пояснивши, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки він є засновником фермерського господарства, яке користувалося належною позивачу землею, а тому саме ФГ повинно бути позивачем, протокол огляду не є належним доказом того, що відповідач зібрав урожай з поля позивача, який не довів, що він взагалі сіяв соняшник та його врожайність, свідок ОСОБА_7 підтвердив, що збирав урожай на земельній ділянці ОСОБА_1, а тому соняшник міг бути зібраний до 28.09.2016 року. Відповідач зібрав урожай соняшнику лише з земельних ділянок, які були у його користуванні та розташовані на полі №4.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази та допитавши свідків, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,96 га, кадастровий номер 5323085000:00:027:0004, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, що стверджується копією державного акту серії ЯГ №668302 (а.с. 15 т. 1).

З оглянутої в судовому засіданні оригіналу технічної документації вбачається, що межі належної позивачу земельної ділянки визначено в натурі (а.с.122 т.3).

Згідно з інформацією Відділу агропромислового розвитку Машівської РДА від 27.06.2017 № 01-15, наданої на запит ТОВ Приват-Агро-Альянс від 19.05.2017, процес вирощування сільськогосподарської культури соняшника займає 6-7 місяців та включає в себе підготовку ґрунту до просіву, сівбу, догляд за посівами та інші заходи, перелік яких визначений Національними стандартами України Технологія вирощування сільськогосподарських культур. Термін та визначення понять. ДСТУ 4838:2007 . Висів насіння соняшника здійснюється навесні, збір проводиться восени. Урожайність соняшника залежить від багатьох чинників, у тому числі таких як агрохімічний склад ґрунту, спосіб обробітку гранту перед посівом; період здійснення посівних робіт; сорт та якісь посівного матеріалу (насіння), його схожість та репродукція; проведення робіт з передпосівного протруювання посівного матеріалу; проведення робіт по внесенню добрив, їх якість, період внесення та кількість; здійснення робіт по боротьбі з бур'янами та період їх проведення; внесення засобів захисту рослин та період їх внесення; період та спосіб збирання урожаю(а.с. 39 т. 2).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства Аракс , вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 90 т. 2).

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З повідомлення СУ ГУНП в Полтавській області № 24/Є-1644 від 02.11.2016р. вбачається, що за результатами звернення позивача ОСОБА_1 про заволодіння ТОВ Приват-Агро-Альянс урожаєм соняшника Машівським ВП Карлівського ВП ГУНП 28.09.2016р. внесено відомості до ЄРДР № 12016170250000293 з правовою кваліфікацією ст. 185 ч.2 КК України і в даному провадженні він мав статус потерпілого (а.с. 47 т. 1).

Згідно з протоколом огляду місця події від 28.09.2016р. у вказаному вище провадженні, в с. Павлівка Машівського району на місці зростання соняшника площею близько 40 га працювало три комбайни, які його скошували та автомобілів Камаз з причепом за допомогою яких він вивозився. З лицевої та бокових сторін від оглядової ділянки мається ґрунтова дорога, з тильного боку сусідня земельна ділянка на якій зростає кукурудза (а.с. 248-250 т. 1).

Досудовим слідством у вказаному кримінальному провадженні встановлено факт збору 28.09.2016 року урожаю соняшника на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 та розташованої в с.Палівка Машівського району, сільськогосподарською технікою ТОВ Приват-Агро-Альянс , що стверджується постановою про закриття кримінального провадження від 04.12.2017 року (а.с.123-125 т.3).

Свідки ОСОБА_10 Ю,В., ОСОБА_11, ОСОБА_12 - працівники поліції, кожен окремо, показали, що вони виїжджали в с.Павлівка за заявою позивача ОСОБА_1, на полі працювала техніка ТОВ Приват-Агро-Альянс , збирали урожай соняшника, який був майже скошений. Вони забезпечували охорону громадського порядку, працівники ТОВ Приват-Агро-Альянс на місці відмовилися давати покази, а тому слідчий викликав їх у райвідділ.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, кожен окремо показали, що 28.09.2016р. вони збиралися їхати до Машівського районного суду на розгляд справи. По дорозі до суду ОСОБА_1 зателефонували рідні та повідомили, що з належного йому поля в с.Павлівка невідомі люди збирають врожай соняшника, також син говорив, що показував їм документи на землю, але збір врожаю не припинявся. Про вказаний факт позивач повідомив правоохоронні органи, коли вони приїхали на місце, де вже були працівники поліції, то побачили, що на полі позивача працює техніка відповідача - ТОВ Приват-Агро-Альянс , про що свідчили відповідні надписи. Вони показували працівникам Приват-Агро-Альянс документи на земельні ділянки, але ті не реагували та продовжували збирати соняшник та вивозити з поля. Вони також звернулися до Полтавської ОДА та Машівської РДА. Відповідачем було скошено весь соняшник.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 - син позивача, показав, що факт збору соняшника працівниками відповідача був виявлений його матір'ю, яка повідомила його та чоловіка - позивача по справі. Коли на поле приїхала техніка, невідомі люди взяли його в цеп, а тому доступу до нього не було, йому також погрожували та намагалися побити люди, які охороняли поле. Після приїзду поліції їм надавалися документи, але вони нічого не вдіяли і соняшник був скошений. Також підтвердив, що саме позивач засівав соняшником належну йому земельну ділянку, яка на схемі поля позначена за №4, а Приват-Агро-Альянс свої ділянки кукурудзою.

Представником відповідача не заперечувався факт перебування 28.09.2016р. техніки ТОВ Приват-Агро-Альянс на полі в с.Павлівка Машівського району, яке позначене на схемі як поле №4, але стверджував, що техніка відповідача збирала урожай лише з належних підприємству на праві користування земельних ділянках, на підтвердження чого надав план-схему земельних ділянок (поля № 4), які перебувають в оренді в ТОВ Приват-Агро-Альянс (а.с. 110 т. 1) та договорів оренди між відповідачем та ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 (а.с. 35-45, 111-190 т. 1), а також шляхових листів від 28.09.2016р. (а.с. 107-109 т.1), згідно яких техніка товариства працювала на полі № 4 в с. Павлівка, тобто там, де знаходиться належна позивачу земельна ділянка.

Натомість позивач, його представник ОСОБА_2 та син позивача підтвердили факт засівання належної позивачу земельної ділянки насінням соняшника, а відповідно, його вирощування, а також факт збирання його урожаю працівниками відповідача, незважаючи на їхні заперечення та виклик правоохоронців.

Свідки ОСОБА_19 ОСОБА_20 показали, що у вересні 2016 року вони як працівники ТОВ Приват-Агро-Альянс , приїхали на поле в с.Павлівка, де міряли ділянки за допомогою крокви і ДПС, які перебували у користуванні підприємства та які були засіяні соняшником, в результаті чого ними було встановлено, що межі земельних ділянок візуально відповідають тим, що зазначені в державних актах на ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ Приват-Агро-Альянс .

Свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 повідомили суду, що у вересня 2016 року за завданням, яке вони отримали на наряді, збирали врожай соняшника в с.Павлівка Машівського району на полі №4 на ділянках, які перебувають в користуванні ТОВ Приват-Агро-Альянс та які були відмічені тичками висотою 1-1,5 м., біля поля бачили працівників поліції.

Доводи представника відповідача про те, що останнім не здійснювалося збирання соняшника з належної позивачу земельної ділянки суд визнає необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач засіяв свою земельну ділянку як самозайнята особа, а тому обробіток землі здійснював без належних документів, в той час як саме техніка відповідача працювала по збору урожаю соняшника в місці знаходження земельної ділянки позивача 28.09.2016р., в шляхових листах, наданих відповідачем не зазначено, на яких саме земельних ділянках, розташованих на полі №4, було зібрано врожай соняшника, вказане право позивач намагався захистити шляхом виклику правоохоронців, але весь соняшник на ділянці позивача був скошений технікою відповідача.

Також суд зазначає, що представником відповідача не надано жодних доказів, які б підтверджували факт посіву соняшника на земельних ділянках, розташованих в с.Павлівка на полі №4, а за вимогами ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо збору урожаю соняшника з поля позивача ОСОБА_7, оскільки останній був допитаний в судовому засіданні та повідомив, що він має комбайн та дійсно у вересні 2016 року на запрошення ОСОБА_1 приїхав разом з господарем на його поля в с.Павлівка, але комбайн зламався і він не зібрав урожай, крім того, оглянувши схему поля №4 ОСОБА_7 показав, що збирав врожай на ділянках №№1,6, тобто на земельній ділянці, що належить ОСОБА_5, на ділянці № 4, належній позивачу, не працював, оскільки комбайн зламався.

За таких обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази свідчать, що позивач, як самозайнята особа у 2016 році на належній йому земельній ділянці посіяв насіння соняшника та вирощував вказану культуру, але 28.09.2016р. відповідач при зборі урожаю з належних йому на праві користування земельних ділянок, що знаходяться в полі № 4 в межах Павлівської сільської ради Машівського району, які межують з земельною ділянкою позивача, незважаючи на оспорювання останнім свого права власності на культуру соняшника, викосив його урожай, тим самим не визнав його право власності на нього, а відтак набув його без достатніх правових підстав.

Частиною1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем був зібраний урожай соняшника на належній позивачу земельній ділянці, незважаючи на підтвердження ним свого права шляхом надання відповідних документів на земельну ділянку, що свідчить про те, що його право не визнавалось відповідачем, а відтак право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на урожай соняшника на належній йому земельній ділянці площею 4, 96 га.

Кількість насіння соняшника на яке визнається право власності, суд вважає за можливе визначити за довідкою Машівської РДА № 01-24/1280 від 18.10.2016р. за якою середня урожайність соняшника у 2016 році по Машівському району становила 35, 3 ц/га (а.с. 252 т. 1), а відтак враховуючи площу земельної ділянки позивача 4, 96 га, вага насіння соняшника складає 17508, 80 кг.

Суд визнає вказаний документ належним доказом у справі, оскільки позивач позбавлений можливості визначити реальну урожайність соняшника на його земельній ділянці іншим шляхом, оскільки він був зібраний відповідачем і позивач до нього доступу не мав, доказів того, яка була урожайність відповідач не надав, а відтак вимог позивача в цій частині не спростував. Крім цього, суд вважає, що позивач використав всі можливі заходи для збереження урожаю в т.ч. шляхом звернення до правоохоронних органів, але крім внесення відомостей до ЄРДР, фактичних обставин державними органами встановлено не було, а відтак позивач, іншого способу довести свої вимоги не має можливості.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Пунктом 4 частини 3 цієї норми передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом частини першої статті 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати повернути позивачу неправомірно набуте насіння соняшника в розмірі 17508, 80 кг.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1567, 62 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс про визнання права власності на сільськогосподарську продукцію та повернення безпідставно набутого майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 17508, 80 кг соняшникового насіння вирощеного у 2016 році на належній йому на праві власності земельній ділянці площею 4, 96 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс повернути ОСОБА_1 17508, 80 кг соняшникового насіння.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1567, 62 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс , місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 12, кааб.3, Дніпропетровська обл., код 34397579.

Повний текст Рішення складено 09.01.2019 року.

Суддя С. М. Косик