Рішення

від 10.01.2019 по справі 583/4834/18

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4834/18

2/583/153/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Марченко О.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в залі суду № 6 справу № 583/4834/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше травня про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 30.08.2010 він уклав з відповідачем договір оренди землі, зареєстрований 22.03.2012 за № 592030004002358. Відповідач, використовуючи земельну ділянку, порушує режим природоохоронного використання земель, не надав орендодавцю проект землеустрою, що забезпечує еколого-економіне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, не дотримується порядку сівозміни на земельній ділянці, яка передана йому в користування, що призводить до зниження якісних характеристик ґрунту і є порушенням умов договору оренди землі. Чергування сільськогосподарських культур і парів відповідачем не здійснюється, земля виснажується і на наступний рік знову використовується для вирощування культур, що призводить до зниження родючості землі. Орендар зобов'язаний здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів. Протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню орендованої земельної ділянки, в зв'язку з чим звернувся до суду з позовом та просить розірвати договір оренди землі від 30.08.2010 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Перше травня , зареєстрований 22.03.2012 за № 592030004002358 у зв'язку з невиконанням відповідачем ст. 24, 25 ЗУ Про оренду землі .

27.11.2018 відкрито провадження у справі.

17.12.2018 відповідач надав суду відзив, згідно з яким вважає, що матеріали позовної заяви не містять жодного доказу щодо порушення умов договору з боку Орендаря, позивач вдається до помилкового тлумачення земельного законодавства в частині обґрунтування підстав для розірвання (дострокового припинення) договору оренди землі.

Підстави для припинення договору шляхом його розірвання визначені п. 38 Договору, яким зокрема передбачено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених Договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Доводи позивача про порушення з боку Орендаря норм ст. 25 Закону України Про оренду землі та порушення норм ст. 22 Земельного кодексу України щодо організації порядку сівозміни на земельній ділянці переданій в оренду, що призводить до виснаження землі та зниження родючості грунтів є припущенням, не обґрунтовані жодним доказом. В чому саме полягає порушення вимог ст. 25 ЗУ Про оренду землі матеріали позову доказів - не містять.

З метою виконання заходів по забезпеченню збереження родючості ґрунтів відповідачем повністю дотримується режим сівозмін на полі на якому знаходиться земельна ділянка позивача, дотримані вимоги про сівозміни шляхом чергування сільгоспкультур на земельній ділянці позивача.

Відповідачем проведені заходи по внесенню на вказаному полі №4 добрив та агрохімікатів, що підтверджується відомостями системи обробітку грунту та удобрення в польовій сівозміні.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України відповідач повинен був розробити проект землеустрою, що забезпечує еклого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо вказаної земельної ділянки не може відноситися до вказаної земельної ділянки оскільки, відповідно до п. 18 розділу X Земельного кодексу України в редакції станом на 30.08.2010 (на час укладення Договору), а так само в редакції станом на 22.03.2012 (реєстрація договору) вимоги частини четвертої статті 22 ЗК України поширювалися лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів, тоді як відповідно до правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності на землю ІV-СМ № 022688 від 15.12.2001 загальна площа належної позивачу земельної ділянки відповідно становить - 4,30 га.

Частину 4 ст. 22 ЗК України виключено на підставі Закону України № 191-VIII від 12.02.2015. Отже, станом на даний момент, керуватися нормою закону яка скасована - не можливо, а так само не можна обґрунтовувати нею можливість припинення договору оренди, який триває та належним чином виконується Орендарем.

Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки затверджений Постановою КМУ №536 від 11.10.2011 року на який посилається позивач, набув чинності 10.01.2012, тобто є нормативним актом який не діяв на момент укладення договору - 30.08.2010, вказане положення не містить обов'язку землекористувача замовляти та виготовляти такі агрохімічні паспорти, відповідно до п. 4 Указу Президента України №1118/95 від 02.12.1995 року Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення така паспортизація має бути проведена обласними державними адміністраціями щодо земель сільськогосподарського призначення, а отже не може бути обов'язком відповідача по справі.

Позивачем не надано доказів на підтвердження недотримання орендарем екологічного землеробства, що призвело б до погіршення стану земельної ділянки, доказів на підтвердження погіршення стану родючості земельної ділянки.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Враховуючи, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, в задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 30.08.2010 просить відмовити.

Правом подати відповідь на відзив, позивач не скористався.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,30 га у межах згідно з планом, розташованої на території Грунської сільської ради Охтирського району, Сумської області для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 12).

30.08.2010 між ОСОБА_1 та ТОВ Перше травня в особі директора ОСОБА_2 укладений договір оренди землі, зареєстрований 22.03.2012 за № 592030004002358, згідно з яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 4,30 га, у тому числі рілля 3,4812 га, сіножаті 0,6048 га, 0,2187 пасовища, строком на 10 років, який був зареєстрований у Охтирському районному відділі ДП Центр ДЗК 22.03.2012 за № 592030004002358 (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 1283,66 грн, що становить 3 % від грошової оцінки, в тому числі грошима та продукцією - по її собівартості, але не вище державних закупівельних цін рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем.

31.08.2016 до вказаного договору була укладена додаткова угода в частині збільшення орендної плати до 5% та продовження терміну його дії до 31.12.2026, яка відповідно зареєстрована КП Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради 20.09.2016 номер реєстраційного запису: 16490307.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 41) позивач передав ТОВ Перше правня земельну ділянку.

30.08.2010 відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 42), було визначено межі земельної ділянки належної позивачу.

Позивач систематично отримував орендну плату, що підтверджується видатковим касовим ордером ( а.с. 65), відомістю на виплату грошей (а.с. 68, 70, 72, 74, 76, 77, 78, 80, 82, 84, 86, 87).

Таким чином, сторонами укладено правочин, за яким позивач передав у платне користування відповідачеві належну йому на праві приватної власності земельну ділянку на умовах, визначених сторонами у спірному договорі та на даний час існують взаємні права та обов'язки сторін на виконання сторонами умов договору.

Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Правовідносини з оренди земельних ділянок регулює Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч. 3 та ч. 4 статті встановлюють, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі , на який посилається позивач, як на підставу розірвання договору, орендодавець має право вимагати від орендаря: дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Таке ж правило закріплене і в п. 28 Договору.

Обов'язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про охорону земель , власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із п.п. 38, 39 Договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки засобами, які суперечать екологічним вимогам.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів від 04 червня 2009 року статтю 22 ЗК України доповнено частиною четвертою з наступним змістом: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) від 12 лютого 2015 року №191-VIII частину четверту статті 22 Земельного Кодексу України виключено.

Більш того, відсутність проекту землеустрою не входить до переліку пістав розірвання договору оренди, зазначених у ст. 24, 25 ЗУ Про оренду землі , отже не може бути підставою для розірвання цього договору.

Згідно з викопіюванням Грунської ОТГ про фактичне розміщення земельної ділянки (кадастровий номер: 5920382400:01:001:0694 підтверджується її розміщення в межах поля № 4 сівозміни 2 площею 108 га.

Згідно з відомостями про фактичне розміщення посівів у полях (а.с. 48-59) відповідачем дотримувалися вимоги про сівозміни шляхом чергування сільгоспкультур на земельній ділянці позивача: у 2010 році- ячмінь/багаторічні трави, 2011 - багаторічні трави, 2012 - ПАР (вільний під посів), 2013 - озима пшениця/ багаторічні трави, 2014 - озима пшениця/ Суданська троянда, 2015 - соняшник, 2016 - кукурудза (на силос), 2017 - пшениця озима/ ячмінь, 2018 - кукурудза/ багаторічні трави.

Відповідачем проведені заходи по внесенню на вказаному полі №4 добрив та агрохімікатів, що підтверджується відомостями системи обробітку грунту та удобрення в польовій сівозміні : так за 2013 рік внесено: аміачна селітра, за 2015 рік - нітроамофос (15:15:15), за 2016 рік внесено нітроамофос МРК (16:16:16), в 2018 році внесено безводний аміак та здійснені щорічні заходи з рекультивації землі, що відображені у вищевказаних відомостях відповідно до кількості та площі обробітку землі.

Таким чином, позивачем не довів порушення відповідачем вимог договору щодо раціонального та цільового використання земельної ділянки, не доведено порушення відповідачем порядку сівозмін, про зниження та втрату родючості, погіршення корисних властивостей земельної ділянки, належній йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, щодо порушення відповідачем вимог договору щодо раціонального та цільового використання земельної ділянки, не доведено наявність обмежень орендованої земельної ділянки чи порушення відповідачем порядку сівозмін, крім того посилання позивача на те, що відповідач повинен був виготовити агрохімічний паспорт поля - не ґрунтуються на вимогах законодавства, факт погіршення стану грунту та його показників також жодним доказом не доведено.

Відсутність агрохімічного паспорту не може бути підставою для розірвання договору оренди, оскільки його виготовлення не є обов'язком відповідача, а відповідно до п. 4 Указу Президента № 1118/95 від 02.12.1995 року Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення , така паспортизація має проводитись обласними державними адміністраціями.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 81 ЦПК України, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог вважаю, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше травня про розірвання договору оренди земельної ділянки , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його складення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Позивач: ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, вул. Шолудьки.

Відповідач: Товаристов з обмеженою відповідальністю Перше травня , Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Грунь, вул. Охтирська, 27.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_3