Рішення

від 03.01.2019 по справі 922/2891/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2891/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Земляннікова Євгенія Олександровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУР'ЄРСЬКА СЛУЖБА КУРСОР ЕКСПРЕС" (61047, м. Харків, вул. Електровозна, 78, ідентифікаційний код 39907099) про стягнення 431403,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - адвоката Чеховського Д.Ю., довіреність № 1332 від 24.09.2018;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Землянніков Євгеній Олександрович (позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУР'ЄРСЬКА СЛУЖБА КУРСОР ЕКСПРЕС" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг та доставки експрес - відправлень № 48с/15 від 01.09.2015 в розмірі 431403,45 грн., яка складається з суми основного боргу - 380282,35 грн. та пені в сумі 51121,10 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг та доставки експрес- відправлень № 48с/15 від 01.09.2015 в частині повного та своєчасного розрахунку, внаслідок чого виникла прострочена сума заборгованості за надані послуги в сумі 380282,35 грн. та нараховано пеню у розмірі передбаченому п.5.6. Договору станом на 01.06.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2018 року залишено позовну заяву Фізичної особи - підприємця Земляннікова Євгенія Олександровича без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської доказів доплати судового збору у розмірі 2157,02 грн. та оригіналу платіжного доручення №115 від 25.09.2018 про сплату судового збору в сумі 4314,03 грн.; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; доказів, що підтверджують часткову оплату за надані послуги в сумі 26000,00 грн. або повідомити про причини неможливості подання цих доказів та докладного і обґрунтованого розрахунку основного боргу.

09.11.2018 до суду від позивача надійшла заява (вх. №31919), до якої позивачем додано докази доплати судового збору у розмірі 2157,02 грн. та оригінал платіжного доручення №115 від 25.09.2018 про сплату судового збору в сумі 4314,03 грн.; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; докази, що підтверджують часткову оплату за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2891/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 грудня 2018 р. о 12:40 год.

Цією ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 03 грудня 2018 року про відкладення підготовчого засідання на 26 грудня 2018 року о 14:40 год.

Представники сторін у судове засідання 26 грудня 2018 року о 14:40 год. не з'явились.

До господарського суду Харківської області 02.11.2018 р. повернулась ухвала про залишення позовної заяви без руху від 24.10.2018 р. та 22.11.2018 р. ухвала про відкриття провадження у справі від 13.11.2018, які були направлені на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, та відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61047, м. Харків, вул. Електровозна, 78, з відміткою пошти: "за не запитом".

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил).

Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення за не запитом , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв'язку з відсутністю адресата .

Виходячи зі змісту наведених вище норм Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка , які не вручені адресату під час доставки з причин відсутності адресата, не пізніше п'яти календарних днів підлягають поверненню на адресу суду з відповідною відміткою про відсутність особи за адресою.

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки за не запитом є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення (ухвали) в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 13.11.2018 є 20.11.2018 (дата відмітки в поштовому повідомленні, повернутому на адресу суду)

Відповідно до приписів ст. 115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Згідно ст. 116 ГПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку; якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події; останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Положеннями ст. 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Оскільки, днем отримання відповідачем ухвали суду від 13.11.2018 є 20.11.2018р. (дата відмітки в поштовому повідомленні, повернутому на адресу суду), то він мав подати відзив на позов не пізніше 05.12.2018.

Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, а відтак в силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі № 922/2891/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.01.2019 о 12:00 год.

26 грудня 2018 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №35894), які судом приєднано до матеріалів справи.

У наданих письмових поясненнях позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за надані послуги у загальній сумі 36000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 03.01.2019 підтримав позов та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03 грудня 2018 року про відкладення підготовчого засідання на 26.12.2018 о 14:40 год. вручено відповідачу 07.12.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2018 року про повідомлення відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.01.2019 року об 12:00 год. не було вручено відповідачу з позначкою "інші причини", про що містяться відомості на офіційному веб-сайті Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження поштових пересилань.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 вересня 2015 року між Фізичною особою - підприємцем Землянніковим Євгенієм Олександровичем (надалі - Експрес - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУР'ЄРСЬКА СЛУЖБА КУРСОР ЕКСПРЕС" (надалі - Повірений) було укладено договір - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг та доставки експрес- відправлень № 48с/15 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом цього Договору є правовідносини Сторін, які виникають у зв'язку з тим, що Експрес-перевізник надає право і уповноважує Повіреного, а Повірений, бере на себе зобов'язання організувати в місті Харкові та Харківській області доставку (згідно Додатку № 2.1, який заповнюється Повіреним та повинен містити доплати та перелік населених пунктів, які обслуговує Повірений), обробку та митне оформлення (в разі необхідності) експрес-відправлень (в подальшому - "Відправлення") в режимах "Імпорт", "Експорт" в пункти призначення у межах України та по всьому Світу що обслуговуються в мережах ТОВ "Міжнародний Експрес" та "Аramex", згідно Додатків № 1, 2, 3, 2.1. Транспортно-експедиційні послуги та доставка Відправлень до Центральної сортувальної станції (в подальшому - "ЦСС") ТОВ "Міжнародний Експрес" здійснюється Повіреним самостійно або через комерційних агентів (регіональних представників) та контрагентів за власними тарифами Повіреного на договірних засадах з клієнтами. Всі виплати іншим особам є власними витратами Повіреного та включені в вартість його послуг.

Згідно з п.п.4.1.1. п.4.1. Договору Експрес - перевізник зобов'язаний своєчасно приймати у Повіреного Відправлення, належним чином запаковані та оформлені (не заборонені чинним законодавством України, країни отримувача та загальними правилами мережі Аrаmех), на які Повіреним належним чином складено та надано необхідну супровідну документацію.

Відповідно до п.п.4.2.1. п.4.2. Договору Повірений зобов'язаний приймати у відправників Відправлення за принципом "від дверей до дверей" та доставляти їх на ЦСС протягом однієї доби, без урахування вихідних та святкових днів. Витрати, які пов'язані з доставкою Відправлення до ЦСС, Повірений сплачує самостійно.

Згідно з п.5.1. Договору вартість цього Договору визначається загальними сумами платежів Сторін, а саме:

5.1.1. загальною договірною вартістю послуг міжнародної та у межах країни експрес-доставки Відправлень, що визначається на підставі вартості послуг експрес-доставки Відправлень (ПДВ на послуги Експрес-перевізника включено), зазначеній у використаних Повіреним АWB;

5.1.2. загальною договірною вартістю наданих Повіреним відповідно до Договору доручених послуг на підставі Звіту Повіреного про надані доручені послуги за кожний календарний місяць та погодженим Сторонами Актом виконаних робіт.

Відповідно до п.5.4. Договору Сторони до 5 числа кожного наступного календарного місяця зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків згідно з діючими тарифами (Додатки № 1,2, 2.1).

Згідно з п.5.5. Договору вартість наданих доручених послуг визначається Сторонами щомісячно та оформляється Експрес-перевізником Актом виконаних робіт на підставі Звіту Повіреного про надані дорученні послуги, не пізніше 5-го числа кожного наступного календарного місяця за місяцем, в якому надавалися доручені послуги.

Відповідно до п.5.6. Договору розрахунки Сторін за Договором проводяться до 15-го числа наступного календарного місяця у безготівковому порядку в національній грошовій одиниці України (гривнях). Пеня за затримку Повіреним оплати послуг Експрес-перевізника за цим Договором складатиме подвійну облікову ставку НБУ від суми рахунку за кожен робочий день затримки. Основою для проведення розрахунків є Акт виконаних робіт, підписаний Сторонами відповідно до пунктів 4.4 - 4.7 статті 4 Договору, у такому порядку, зокрема Повірений перераховує Експрес-перевізнику загальну суму вартості належним чином наданих за місяць послуг міжнародної та у межах країни експрес - доставки Відправлень, що визначаються відповідно до тарифів Експрес - перевізника (Додатки №1,2), за вирахуванням своєї комісійної винагороди.

Згідно з п.6.2. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором, винній Стороні нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у такий день, від суми заборгованості. Пеня обчислюється, починаючи з наступного за граничною датою оплати дня, включаючи день здійснення повного погашення заборгованості.

Цей Договір набирає чинності або вступає в силу з дати підписання, діє протягом 1 року та автоматично продовжується на невизначений період, якщо не буде припинений будь-якою зі Сторін без зазначення причини за письмовим повідомленням не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати припинення (п.7.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг та доставки експрес - відправлень № 48с/15 від 01.09.2015 виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу послуги доставки вантажів та кореспонденції у жовтні 2017 року на суму 113333,44 грн., про що складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 34 від 31.10.2017 на суму 113333,44 грн.

Також, позивач надав відповідачу послуги доставки вантажів та кореспонденції у листопаді 2017 року на суму 182496,22 грн., про що складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20 від 30.11.2017 на суму 182496,22 грн.

Крім того, позивач надав відповідачу послуги доставки вантажів та кореспонденції у грудні 2017 року на суму 110452,69 грн., про що складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23 від 31.12.2017 на суму 110452,69 грн.

Також, обсяг наданих послуг підтверджується копіями міжнародних та внутрішніх транспортних накладних (т.1 арк. 95-205, т.2 арк. 1-22).

Як зазначає позивач, за послуги надані відповідачу у жовтні 2017 року ним було отримано оплату від відповідача на суму 36000,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача на суму 6000,00 грн. (поповнення банківської картки позивача 3-ю особою за проханням відповідача), а також платіжним дорученням №120 від 19.06.2018 на суму 10000,00 грн., платіжним дорученням №124 від 13.07.2018 на суму 7000,00 грн., платіжним дорученням №125 від 27.07.2018 на суму 3000,00 грн. та платіжним дорученням №597 від 26.09.2018 на суму 10000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за послуги надані відповідачу у жовтні 2017 року складає 77333,44 грн., у листопаді 2017 року - 182496,22 грн. та у грудні 2017 року - 110452,69 грн., а всього 370282,35 грн.

Позивачем, 14 березня 2018 року на адресу відповідача було направлено рахунок на оплату №34 від 31.10.2017 на суму 113333,44 грн., рахунок на оплату №20 від 30.11.2017 на суму 182496,22 грн., рахунок на оплату №23 від 31.12.2017 на суму 110452,69 грн., акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №34 від 31.10.2017 на суму 113333,44 грн., акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №20 від 30.11.2017 на суму 182496,22 грн. та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №23 від 31.12.2017 на суму 110452,69 грн., проте вказані акти та рахунки не були вручені відповідачу та були повернуті позивачу підприємством зв'язку з посиланням "за закінченням терміну зберігання".

17 квітня 2018 року позивачем на адресу відповідача було повторно направлено вищевказані акти та рахунки на оплату разом з претензією за вих. №51 від 17.04.2018 з вимогою сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 444535,89 грн.

Вказана претензія була отримана відповідачем 30.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т.1 арк.75).

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За статтями 929 Цивільного кодексу України та 316 Господарського кодексу України, яка є аналогічною вказаній статті ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, в порушення договірних умов відповідач свої зобов'язання по сплаті за надані послуги виконував не належним чином, що призвело до утворення заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент відкриття провадження у справі (13.11.2018) на суму 370282,35 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів на спростування наявної перед позивачем заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 370282,35 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Щодо решти заявлених позовних вимог в частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу за надані послуги, суд вважає їх безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 51121,10 грн., суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором, винній Стороні нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у такий день, від суми заборгованості. Пеня обчислюється, починаючи з наступного за граничною датою оплати дня, включаючи день здійснення повного погашення заборгованості.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п. 6.2. Договору сторони передбачили період нарахування пені починаючи з наступного за граничною датою оплати дня, включаючи день здійснення повного погашення заборгованості.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 51121,10 грн. підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 6321,05 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 421403,45 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУР'ЄРСЬКА СЛУЖБА КУРСОР ЕКСПРЕС" (61047, м. Харків, вул. Електровозна, 78, ідентифікаційний код 39907099) на користь Фізичної особи - підприємця Земляннікова Євгенія Олександровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором - доручення про надання транспортно-експедиційних послуг та доставки експрес - відправлень № 48с/15 від 01.09.2015 в розмірі основного боргу - 370282,35 грн., пені в сумі 51121,10 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6321,05 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Врешті частині позову в сумі 10000 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 11.01.2019 р.

Суддя І.О. Чистякова