Ухвала

від 11.01.2019 по справі 152/29/19

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/29/19

2/152/100/19

УХВАЛА

11 січня 2019 року м. Шаргород

Справа №152/29/19

Провадження №2/152/100/19

Суддя Шаргородського районного

суду Вінницької області - Славінська Н.Л.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, - про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до Шаргородського районного суду з означеним позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01.03.2017 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який зареєстрований Слободо-Шаргородською сільською радою Шаргородського району 23.08.2017 року; зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку, загальною площею 1,5966 га, розташовану на території Мурафської сільської ради, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.04.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №997, кадастровий номер якої НОМЕР_1; стягнути на її користь з відповідача - ФОП ОСОБА_3 судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.04.2012 року, виданим державним нотаріусом Шаргородської ДНК Масилюк Р.М., зареєстрованим в реєстрі за №997, їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,5965 га з кадастровим номером НОМЕР_2, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мурафської сільської ради.

Оскільки вона не мала змоги самостійно її обробляти, то вирішила передати її в оренду. Так, відповідач їй пообіцяв, що при укладенні договору оренди земельної ділянки будуть враховані всі її вимоги, зокрема щодо строку дії договору, розміру орендної плати, при цьому, усі питання по оформленню договору оренди земельної ділянки останній пообіцяв взяти на себе, тому у сільській раді вона зробила довіреність на ім'я відповідача.

Проте, через деякий час зателефонувавши до ОСОБА_3 з метою з'ясування, коли вони підписуватимуть договір оренди, вона дізналася від останнього, що договір оренди землі ним уже фактично оформлений та підписаний замість неї. На запитання, коли вона зможе ознайомитися з договором та дізнатися, чи дотриманні у ньому визначені нею умови, отримала відповідь про те, що умови у договорі вказані на розсуд відповідача.

Після цього, з метою вирішення спору, вона неодноразово зверталася до відповідача, проте останній уникає зустрічі з нею, у зв'язку із чим у місцевій сільській раді вона відкликала довіреність, видану на ім'я ОСОБА_3

Витребувавши при зустрічі із відповідачем копію договору оренди земельної ділянки, їй стало відомо, що договір укладений 01.03.2017 року строком на 20 років, а в ньому наявний підпис від її імені, який вона не вчиняла.

У зв'язку із вище викладеним, вважає договір оренди земельної ділянки, укладений 01.03.2017 року між нею та відповідачем, недійсним, тому змушена звертатися до суду.

Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, чи відповідає вона вимогам, викладеним у ст.ст.175, 177 ЦПК України, чи немає підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження і за відсутності таких підстав - відкриває провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Означена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).

Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або, у випадку, якщо він не присвоювався, тобто не наявний, то зазначення вказаної обставини, або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, а також офіційну електронну адресу та адреси електронної пошти відповідачів.

Також, відповідно до вимог ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач повинен у позовній заяві зазначити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

ОСОБА_2, в порушення вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, не зазначено у чому полягає зміст позовних вимог до Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка вказана у позовній заяві відповідачем.

До того ж, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, ОСОБА_2 не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Так, згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України Про судовий збір визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).

За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина 2 статті 3 цього Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 1921 гривню.

Проте, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви ОСОБА_2 не додано доказів про сплату нею судового збору, який слід сплатити у розмірі 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Натомість, в порушення вимог ч.4 ст.175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено підстав та не додано доказів на підтвердження звільнення її від сплати судового збору.

Відтак, вказана позовна заява, згідно з вимогами ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, - про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - залишити без руху.

Повідомити позивача - ОСОБА_2 про необхідність виправлення недоліків позовної заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали, шляхом подачі на виконання даної ухвали позовної заяви із виправленими недоліками в канцелярію Шаргородського районного суду і роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею 11.01.2019 року.

Суддя: