Ухвала

від 18.02.2019 по справі 152/29/19

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/29/19

2/152/100/19

УХВАЛА

18 лютого 2019 року м. Шаргород

Справа №152/29/19

Провадження №2/152/100/19

Суддя Шаргородського районного

суду Вінницької області - ОСОБА_1,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, - про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до Шаргородського районного суду з означеним позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01.03.2017 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який зареєстрований Слободо-Шаргородською сільською радою Шаргородського району 23.08.2017 року; зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку, загальною площею 1,5966 га, розташовану на території Мурафської сільської ради, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.04.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №997, кадастровий номер якої 0525381 800:01:001:0084; стягнути на її користь з відповідача - ФОП ОСОБА_3 судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.04.2012 року, виданим державним нотаріусом Шаргородської ДНК ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за №997, їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,5965 га з кадастровим номером 0525381800:01:001:0084, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мурафської сільської ради.

Оскільки вона не мала змоги самостійно її обробляти, то вирішила передати в оренду. Так, відповідач їй пообіцяв, що при укладенні договору оренди земельної ділянки будуть враховані всі її вимоги, зокрема щодо строку дії договору, розміру орендної плати, при цьому, усі питання по оформленню договору оренди земельної ділянки останній пообіцяв взяти на себе, тому у сільській раді вона зробила довіреність на відповідача.

Проте, через деякий час зателефонувавши до ОСОБА_3 з метою з'ясування, коли вони підписуватимуть договір оренди, вона дізналася від останнього, що договір оренди землі ним уже фактично оформлений та підписаний замість неї. На запитання, коли вона зможе ознайомитися з договором та дізнатися, чи дотримані у ньому визначенні нею умови, отримала відповідь про те, що умови у договорі вказані на розсуд відповідача.

Після цього, з метою вирішення спору, вона неодноразово зверталася до відповідача, проте останній уникає зустрічі з нею, у зв'язку із чим у місцевій сільській раді вона відкликала довіреність, видану на ім'я ОСОБА_5

Витребувавши при зустрічі із відповідачем копію договору оренди земельної ділянки, їй стало відомо, що договір укладений 01.03.2017 року строком на 20 років, а в ньому наявний підпис від її імені, який вона не вчиняла.

У зв'язку із вище викладеним, вважає договір оренди земельної ділянки, укладений 01.03.2017 року між нею та відповідачем, недійсним, тому змушена звертатися до суду.

Ухвалою судді від 11.01.2019 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2, оскільки вона подана з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України, зокрема, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).

Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не було зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) , за його наявності, або, у випадку, якщо він не присвоювався, тобто не наявний, то зазначення вказаної обставини, або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, а також офіційна електронна адреса та адреси електронної пошти відповідачів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач повинен у позовній заяві зазначити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

ОСОБА_2, в порушення вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, не було зазначено у чому полягає зміст позовних вимог до Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка вказана у позовній заяві відповідачем.

До того ж, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, ОСОБА_2 не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Так, згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України Про судовий збір визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).

За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина 2 статті 3 цього Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 1921 гривню.

Проте, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України , до позовної заяви ОСОБА_2 не було додано доказів про сплату нею судового збору, який слід сплатити в сумі 768,40 грн., тоді як разом з тим, згідно з п.3 прохальної частини позовної заяви, остання просить сягнути на її користь з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Так, відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Натомість, в порушення вимог ч.4 ст.175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено підстав та не додано доказів на підтвердження звільнення її від сплати судового збору.

Для усунення цих недоліків судом був установлений строк позивачу, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали суду від 11.01.2019 року і роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Проте, ухвала судді від 11.01.2019 року до даного часу залишена без належного реагування, хоча отримана позивачем ОСОБА_2 18.01.2019 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про вручення копії ухвали суду.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки цивільним процесуальним законодавством України не передбачено надання повторного строку на виправлення недоліків позовної заяви, то позовна заява ОСОБА_2 вважається неподаною і повертається позивачеві.

Дана ухвала не перешкоджає повторному зверненню до суду з позовом, поданим і оформленим в порядку, встановленому ст.175 ЦПК України, після усунення зазначених в ухвалі обставин.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, - про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - повернути позивачеві.

Роз'яснити, що позивач ОСОБА_2 вправі повторно звернутися до суду з позовом, поданим і оформленим відповідно до ст.175 ЦПК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 18.02.2019 року.

Суддя: