Ухвала

від 11.01.2019 по справі 440/90/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/90/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Миргород-Девелопмент" про забезпечення позову у справі №440/90/19 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Миргород-Девелопмент" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Миргород-Девелопмент" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу, уповноваженими посадовими особами №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018 про накладення штрафу в сумі 558450,00 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд: зупинити дію постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу, уповноваженими посадовими особами №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018 про накладення штрафу в сумі 558450,00 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення. Пунктом 11 зазначеного Порядку встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби. Тобто, оскаржувана постанова є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом. Невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваної постанови може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача. Позивач вважає, що існує очевидна небезпека його правам, свободам та інтересам, оскільки вихід на перевірку в рамках виконання вимог припису може призвести до повторного застосування штрафу.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є правомірність постанови про накладення штрафу №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018.

Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 /надалі - Порядок №509/, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Згідно з пунктом 10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Пунктом 11 Порядку №509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення");

- у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад з регіональними центрами зайнятості визначається Мінсоцполітики.

Як вбачається з оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018, вона прийнята на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Позивачем не надано суду доказів, що на даний час постанова Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018 подана до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення органом державної виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018.

Отже, позивачем в даному випадку не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Також у заяві про забезпечення позову товариством не наведено обставин та не надано доказів, які свідчать про те, що строк сплати штрафу за оскаржуваною постановою закінчився і розпочався перебіг строку пред'явлення цієї постанови до виконання та що відповідачем оскаржувана постанова про накладення штрафу буде пред'явлена до виконання до закінчення судом розгляду справи по суті і набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак заява позивача про забезпечення позову, в частині зупинення дії постанови про накладення штрафу №ПЛ2757/168/АВ/ТД-ФС від 28.12.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у справі, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Миргород-Девелопмент" про забезпечення позову у справі №440/90/19 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Миргород-Девелопмент" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г.В. Костенко