Ухвала

від 10.01.2019 по справі 2340/4524/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2019 року справа № 2340/4524/18 м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про виклик свідків у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Ліквідаційної комісії Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, третя особа Головне управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування актів,

встановив:

13 листопада 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_2 (20700, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 08592537), Ліквідаційної комісії Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Перемоги, 17код ЄДРПОУ 08676464), в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати акт Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 14.09.2018 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1;

2) визнати протиправним та скасувати акт №13 про нещасний випадок невиробничого характеру по факту отримання травми міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3 14.09.2018;

3) зобов'язати Ліквідаційну комісію Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт за формою Н-1* про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

08.01.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. 594/19), в якому він просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Клопотання мотивоване тим, що дана справа не є простою в зв?язку з необхідністю дослідження значного обсягу доказів, необхідністю надання детальних змістовних пояснень щодо обставин зазначених в позовній заяві, необхідністю допиту свідків.

Вирішуючи дане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Частиною третьою статті 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином суд зазначає, що дана справа не підпадає під категорію справ визначену ч. 4 ст. 257 КАС України.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У клопотанні позивач не зазначив пріоритетність його усних пояснень над письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене та те, що характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, проведення відкритого судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи та те, що представник позивача не навів обгрунтованих доводів щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 44, 195, 248, 257-262 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача від 08.01.2018 вх. 594/19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.П. Тимошенко