Рішення

від 25.01.2019 по справі 2340/4524/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року справа № 2340/4524/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Ліквідаційної комісії Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, третя особа Головне управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування актів,

встановив:

13 листопада 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Ліквідаційної комісії Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати акт Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 14.09.2018 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1;

2) визнати протиправним та скасувати акт №13 про нещасний випадок невиробничого характеру по факту отримання травми міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3 14.09.2018;

3) зобов'язати Ліквідаційну комісію Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт за формою Н-1* про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 травня 1997 року позивач перебував на чергуванні по охороні громадського порядку в центрі м. Сміла, ніс патрульно-постову службу. Приблизно о 22 год. 30 хв. позивач, наздоганяючи правопорушника, впав вдарившись головою об тротуар, у зв'язку з чим отримав струс головного мозку, садна обличчя.

З 15 по 19 вересня 2016 року комісією із розслідування нещасного випадку Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 1997 року о 22 год. 30 хв. з ОСОБА_1, та складено акт розслідування нещасного випадку комісії (Н-5*) та акт №3 про нещасний випадок (у тому числі поранення) (форма Н-1*), згідно з якими нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

За рекомендацією ОСОБА_4 управління Національної поліції в м. Києві, у зв'язку з недоліками в оформленні актів від 19.09.2016 форми Н-5* та Н-1*, з 15 серпня 2018 року по 14 вересня 2018 року комісією з розслідування нещасного випадку УМВС України в Черкаській області проведено повторне розслідування нещасного випадку, який стався на пішохідній доріжці за адресою: вул. Леніна (поблизу будинку №36) м. Сміла з ОСОБА_1, за наслідками якого складено акт (форма Н-5*) та акт №13 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*), згідно з якими нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п.п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. Акти за формою Н-1 №3 від 19.09.2016 та Н-5 від 19.09.2016 скасовано.

Позивач не погоджується з актами УМВС України в Черкаській області від 14.09.2018 та зазначає, що заступивши на чергування для забезпечення громадського порядку під час затримання правопорушника, який вчинив адміністративне правопорушення, отримав вищезазначені тілесні ушкодження, що свідчить про їх отримання саме при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, а саме затриманню правопорушника. Позивач стверджує, що нещасний випадок трапився з позивачем у період проходження служби внаслідок затримання правопорушника, тобто за обставин, які підпадають під дію п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.

02 січня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що комісією з розслідування нещасного випадку встановлено розбіжності щодо обставин отримання травми 31.05.1997 ОСОБА_1 та спростовано інформацію, вказану в поясненнях свідків і потерпілого. На лікуванні позивач перебував в період з 02.06.1997 по 06.06.1997. Згідно анамнезу, вказаного у виписці з історії хвороби № 4201, 31 травня 1997 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_2 був побитий, відмічав короткочасну втрату свідомості, відразу після травми була блювота. Причинний зв'язок між тілесними ушкодженнями, отриманим ОСОБА_1 31.05.1997, зазначеним діагнозом 02.06.1997 та інформацією вказаною в анамнезі не встановлено, що дає підстави вважати травму отриману останнім не при виконанні службових обов'язків. Таким чином, комісією з розслідування визнано, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п.п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.

02 січня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначає, що повноваження відповідача щодо розслідування нещасного випадку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу; при цьому, суд може лише вказати виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. Третя особа також вказує, що пунктом 3.29 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, встановлено порядок оскарження позивачем рішень, дій, актів, висновків комісії з розслідування та зазначено, що керівник має право скасувати акти, а не суд, як просить позивач у своїй позовній заяві.

16 січня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що тілесні ушкодження, а саме садна обличчя та струс головного мозку позивач отримав 31.05.1997 внаслідок падіння і удару головою об тротуар під час спроби наздогнати та затримати правопорушника, що підтверджується поясненнями позивача і поясненнями свідків, вказаних в актах розслідування. 01.06.1997 ОСОБА_2 закінчив чергування, здав зброю і пішов додому відпочивати. Однак, у зв'язку із погіршенням самопочуття, а саме головним болем, нудотою, шумом в голові, запамороченням та загальною слабкістю позивач вже 02.06.1997 звернувся до Смілянської міської лікарні, де йому було встановлено діагноз: струс головного мозку, садна обличчя. Симптоми струсу головного мозку можуть проявитись не відразу після травми, а через деякий час, що й трапилось з ОСОБА_1 в даному випадку. За вказаних обставин, твердження відповідача про відсутній причинний зв'язок між отриманими тілесними ушкодженнями під час виконання службових обов'язків позивачем 31.05.1997 і відповідно заподіянням шкоди здоров'ю останнього внаслідок раптового випливу на позивача небезпечного виробничого фактору чи середовища є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.01.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. 594/19), в якому він просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.01.2019 у задоволенні клопотання представника позивача від 08.01.2018 вх. 594/19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

08.01.2019 від представника позивача до суду надійшла заява про виклик свідків, в якій він просить викликати свідків, які були очевидцями нещасного випадку, що стався з позивачем, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою суду від 10.01.2019 у задоволенні заяви представника позивача про виклик свідка - відмовлено.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив таке.

31 травня 1997 року позивач, перебуваючи на посаді міліціонера взводу патрульно-постової служби Смілянського УМВС України в Черкаській області, заступив на чергування о 20 год. 00 хв. по охороні громадського порядку в центрі м. Сміла.

Цього дня близько 22 год. 30 хв., патрулюючи по вул. Леніна, ОСОБА_2 помітив невідомого чоловіка, який невпевнено рухався та висловлювався нецензурною лайкою. Підійшовши до даного громадянина ОСОБА_2 разом з колегою (хто саме не пам'ятає) зробили зауваження, проте невідомий чоловік продовжував поводити себе зухвало, кричав та розмахував руками. Після чого, працівники міліції вирішили затримати вказаного громадянина для встановлення особи, складання адміністративних матеріалів та направлення до Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області.

У зв'язку з тим, що невідомий чоловік був кремезної статури, ОСОБА_2 викликав на допомогу наряд міліції. До приїзду допоміжного наряду ОСОБА_2 з колегою намагалися одягти на правопорушника кайданки, однак працівникам міліції не вдалося це зробити. В цей час правопорушник побачивши, що до них наближається службовий автомобіль, вирвався та почав тікати. ОСОБА_2 побіг за невідомим та під час бігу перечепився на нерівній поверхні асфальтобетонного покриття, вдарившись при цьому головою.

Відповідно до пояснення колишнього інспектора з адміністративної практики відділення ДАІ Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області лейтенанта міліції ОСОБА_6, 31.05.1997 він разом з колегами отримав повідомлення від чергового Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області про те, що необхідно виїхати за адресою: вул. Леніна, магазину Україна для надання допомоги пішому наряду патрульно-постової служби.

Приїхавши на місце події, ОСОБА_6 помітив як ОСОБА_2, наздоганяючи невідомого чоловіка, впав вдарившись головою об тротуар, невідомий втік в двір багатоповерхівок. В цей час, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_1 та запитав чи не потрібна останньому допомога, на що ОСОБА_2 повідомив, що з ним все добре. На місце події приїхав черговий автомобіль, а працівники ДАІ Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області направились шукати невідомого чоловіка. Проте, правопорушник якого намагався затримати ОСОБА_2 втік в невідомому напрямку та встановити його особу не вдалося.

Після падіння ОСОБА_2 звернувся до Смілянської міської лікарні, де йому надали першу медичну допомогу. Повернувшись до Смілянського МРВ УМВС України ОСОБА_2 здав зброю після чого направився додому.

В зв'язку з погіршенням самопочуття, ОСОБА_2 звернувся до Смілянської міської лікарні, де встановили діагноз: струс головного мозку, садна обличчя. Відповідно до виписки з історії хвороби №4201 хворий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні міської лікарні з 02.06.1997 по 06.06.1997. Діагноз: струс головного мозку, садна обличчя; анамнез хвороби: 31.05.1997 близько 22 год.30 хв. був побитий. Відмічав короткочасну втрату свідомості. Відразу після травми була блювота, що повторилась на наступний день. Протягом двох днів турбувало запаморочення, шум в голові, головний біль, нудота. 02.06.1997 звернувся до лікаря. В поліклініці був проконсультований невропатологом та травматологом.

У 2016 році, під час проходження служби в органах внутрішніх справ, ОСОБА_2 звернувся до Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області з метою організації проведення розслідування за фактом отримання ним травми голови 31 травня 1997 року під час несення служби.

У період з 15 по 19 вересня 2016 року комісією із розслідування нещасного випадку Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 31 травня 1997 року о 22 год. 30 хв. з ОСОБА_1. Під час розслідування встановлено, що 31 травня 1997 року о 20 год 00 хв ОСОБА_2, міліціонер в патрульно-постової служби міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області заступив на чергування в складі пішого патруля для забезпечення охорони громадського порядку в центрі м. Сміла, Черкаської області згідно плану комплексного використання сил та засобів по охороні громадського порядку (книгу нарядів Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області за 1997 рік знищено в зв'язку з закінченням терміну збереження). Близько 22 год 30 хв ОСОБА_2 по вул. Леніна, м. Сміла намагався затримати невідому особу, яка вчинила правопорушення та здійснювала злісну непокору законним вимогам працівника міліції. Про дану подію ОСОБА_2 повідомив чергову частину Смілянського МРВ УМВС. Рішенням оперативного чергового Смілянського МРВ УМВС на допомогу ОСОБА_1 було направлено працівників ДАІ, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7. Останні по прибуттю побачили як невідомий правопорушник вирвався із захвату ОСОБА_1 та почав тікати. ОСОБА_2 спробував наздогнати порушника, але перечепився на нерівній поверхні асфальтобетонного покриття та впав вдарившись при цьому головою об землю.

Розглянувши матеріали нещасного випадку, що стався 31 травня 1997 року о 22 год. 30 хв. з ОСОБА_1, міліціонером взводу патрульно-постової служби міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області під час затримання особи, яка вчинила правопорушення та здійснювала злісну непокору законним вимогам працівника міліції, комісія з розслідування склала акт розслідування нещасного випадку (форма Н-5*) від 19.09.2016, в якому зазначила, що обставини та причини, за яких стався нещасний випадок підпадають під перелік, визначений п.п. 3.9, 3.10 розділу 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, тому вважає, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

19 вересня 2016 року заступником голови ліквідаційної комісії Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС України в Черкаській області затверджено акт №3 про нещасний випадок (у тому числі поранення) ОСОБА_1 (форма Н-1*), згідно з висновком якого нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Наказом ОСОБА_4 управління Національної поліції у м. Києві від 21.11.2016 №916 о/с капітана поліції ОСОБА_1, інспектора відділення №1 (із забезпечення супроводження) батальйону супроводження, 21 листопада 2016 року звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (через хворобу). Підстави: рапорт ОСОБА_1 від 01.11.2016 та свідоцтво про хворобу №343/Зв, видане військово-лікарською комісією Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області від 27.09.2016.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №535831 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності 17 січня 2017 року; причина інвалідності: травма так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Позивач звернувся до ОСОБА_4 управління Національної поліції у м. Києві із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_4 управління Національної поліції у м. Києві від 17.07.2017 №К-46-оп/125/21/01-2017 позивача повідомлено, що в наданих актах розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 за формою Н-5* та Н-1* є порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. У зв'язку з вищевикладеним, необхідно звернутись до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області з метою проведення дорозслідування цього нещасного випадку з включенням до складу комісії представника служби державного нагляду за охороною праці. До акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* просить надати наступні документи: копію висновку службового розслідування нещасного випадку; копію витягу з ЄО; копію виписки з історії хвороби.

Наказом Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 15.08.2018 №2246 призначено повторне розслідування нещасного випадку та затверджено склад комісії.

З 15 серпня 2018 року по 14 вересня 2018 року комісією з розслідування нещасного випадку УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, який стався на пішохідній доріжці за адресою: вул. Леніна (поблизу будинку №36) м. Сміла з ОСОБА_1, за наслідками якого складено акт (форма Н-5*) від 14.09.2018. Згідно з висновками акта розслідування нещасного випадку комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п.п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. Акти за формою Н-1 №3 від 19.09.2016 та Н-5 від 19.09.2016 скасовано.

14 вересня 2018 року головою ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області затверджено акт №13 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*), за яким нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Не погоджуючись з актами від 14.09.2018, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 № 1346 (далі -Порядок №1346).

Відповідно до п. 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з п. 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до п. 2.4. Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пункт 3.1. Порядку №1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Згідно з п. 3.2. Порядку №1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

Згідно п. 3.4. Порядку №1346 лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС (п. 3.5. Порядку №1346).

Згідно п. 3.8. Порядку №1346 Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно з п. 3.12. Порядку №1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Згідно з п. 3.14. Порядку №1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Пунктом 3.19. Порядку №1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з висновками акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 31 травня 1997 року близько 22 год. 30 хв., складеним 14.09.2018 УМВС України в Черкаській області, комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п.п. 3.9, 3.10 Порядку №1346.

Відповідно до п. 3.9. Порядку №1346 Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно з п. 3.10. Порядку №1346 Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.11. Порядку №1346 Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

У спірних актах відповідача встановлено, що 31 травня 1997 року ОСОБА_2 перебував на чергуванні по охороні громадського порядку в центрі м. Сміла, ніс патрульно-постову службу. Відповідно до пояснень ОСОБА_1, колишнього інспектора з адміністративної практики відділення ДАІ Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області лейтенанта міліції ОСОБА_6, приблизно 31 травня 1997 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_2, наздоганяючи правопорушника, впав вдарившись головою об тротуар. У зв'язку з погіршенням самопочуття, ОСОБА_2 02.06.1997 звернувся до Смілянської міської лікарні, де встановили діагноз: струс головного мозку, садна обличчя. Згідно анамнезу, вказаного у виписці з історії хвороби № 4201, 31 травня 1997 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_2 був побитий, відмічав короткочасну втрату свідомості, відразу після травми була блювота.

За вищевикладених обставин, комісія з розслідування нещасного випадку вважає встановленими розбіжності щодо обставин отримання травми 31.05.1997 ОСОБА_1, чим спростовано інформацію, вказану в поясненнях свідків і потерпілого. На лікуванні ОСОБА_2 перебував в період з 02.06.1997 по 06.06.1997. Причинний зв'язок між тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_1 31.05.1997, зазначеним діагнозом 02.06.1997 та інформацією, вказаною в анамнезі не встановлено, що дає підстави вважати травму отриману останнім не при виконанні службових обов'язків.

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд зазначає, що з'ясування обставин і причин, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначення осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, є завданням комісії з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) згідно з п. 3.8. Порядку №1346. При цьому, розслідування нещасного випадку має усунути будь-які розбіжності щодо обставин отримання травми 31.05.1997 ОСОБА_1 і встановити дійсні обставини, за яких стався нещасний випадок.

Суд також зазначає, що хворий не може відповідати за зміст медичної документації, зокрема, виписки з історії хвороби; а медична довідка це не той документ, який встановлює обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, оскільки вказані обставини з'ясовуються комісією під час проведення розслідування шляхом оцінки всіх зібраних доказів.

Про неповне з'ясування обставин і причин, що призвели до нещасного випадку в ході його розслідування 15.08.2018 - 14.09.2018 свідчить неврахування матеріалів розслідування нещасного випадку 2016 року, зокрема: пояснень ОСОБА_7, протоколу огляду місця події, фототаблиці до протоколу огляду місця події, довідки ВКЗ УМВС України в Черкаській області від 31.08.2016 №2144/12/9/02-2016, тощо.

З оскаржуваних актів вбачається, що під час розслідування нещасного випадку відповідною комісією не встановлено побиття ОСОБА_1 під час чергування 31 травня 1997 року, та отримання ним струсу мозку за вказаних обставин.

Суд також враховує, що у вересні 2016 року військово-лікарською комісією Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області проведено медичний огляд ОСОБА_1, за наслідками якого складено свідоцтво про хворобу №343/Зв від 27.09.2016, що в подальшому стало підставою для звільнення позивача зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (через хворобу). 17 січня 2017 року позивачу встановлено інвалідність у зв'язку з травмою, що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Судом встановлено, що позивач звернувся за медичною допомогою до лікарського закладу 02.06.1997, а не в день чергування 31.05.1997. На думку суду, вказані обставини не можуть спростовувати наявність причинного зв'язку між тілесними ушкодженнями, отриманими 31.05.1997, та хворобою, діагностованою 02.06.1997. При цьому, суд враховує, особливості протікання та прояви симптомів хвороби струсу головного мозку, які можуть проявлятись не відразу після отримання травми. Так, струс мозку - це один з видів черепно-мозкової травми (найлегший), являє собою удар головного мозку об внутрішні стінки черепної коробки. Отримати таку травму можна в будь-якій ситуації, коли голові надається певне прискорення з подальшим різким гальмуванням: удар твердим предметом (або м'яким, але на дуже великій швидкості); удар головою при падінні об землю, підлогу або меблі, з розгону об стіну і будь-які інші предмети; при різкому гальмуванні тіла (наприклад, при ДТП, коли спрацьовує ремінь безпеки). Безпосередньо після травми людина може і не відчує ніяких ознак, на які варто звернути увагу.

Щодо посилань відповідача на ст. 14 Закону України Про охорону праці , суд зазначає, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника міліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення. В той же час, як вбачається з матеріалів розслідування нещасного випадку, приблизно 31 травня 1997 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_2, наздоганяючи правопорушника, впав вдарившись головою об тротуар. При цьому, суд приймає до уваги, що позивач прибув до місця, де трапився нещасний випадок для виконання службових обов'язків, для затримання правопорушника.

Крім того, суд зазначає, що Порядком №1346 не передбачено проведення повторного розслідування нещасного випадку. Підставою проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 о 22 год. 30 хв. з ОСОБА_1, у 2018 році став лист ОСОБА_4 управління Національної поліції у м. Києві, яким позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги та запропоновано звернутись до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області для проведення дорозслідування цього нещасного випадку у зв'язку, зокрема, з незаповненням всіх реквізитів в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (п. 2 Характеристика підрозділу, об'єкта (дільниці) та місця, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення ) та акті про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1* (п. 9 Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу , п. 10 Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння ). Натомість, за наслідками повторного розслідування нещасного випадку у 2018 році комісія з розслідування нещасного випадку дійшла протилежних висновків щодо обставин та причин настання нещасного випадку, ніж ті, що були встановлені під час розслідування нещасного випадку у 2016 році.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач під час розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 о 22 год. 30 хв. з ОСОБА_1, дійшов помилкових та передчасних висновків про те, що такий нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; та про те, що нещасний випадок стався за обставин, які не підпадають під дію п.п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. Суд також вважає, що оскаржувані акти складені передчасно, без урахування усіх обставин, що мали значення при їх складанні, при проведенні розслідування не було в повному обсязі досліджено всі докази, що мають відношення до вказаної події.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що акт форми Н-5* від 14.09.2018 розслідування нещасного випадку, та акт №13 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, є протиправними, суд вважає за необхідне зобов'язати Ліквідаційну комісію Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1

Водночас, враховуючи те, що встановлення факту отримання позивачем тілесних ушкоджень в період проходження служби і їх зв'язку з виконанням службових обов'язків проводиться у відповідності до Порядку №1346 за визначеною процедурою, у строки та спеціально створеною комісією, та відноситься до виключної компетенції комісії з розслідування нещасного випадку, тому суд не може підміняти зазначений колегіальний орган, приймаючи натомість інший висновок, а обмежується лише оцінкою дотримання в ході роботи суб'єкта владних повноваження вимог Конституції та законів України, що має бути врахована останнім.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Ліквідаційної комісії Смілянського МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС України в Черкаській області скласти акт за формою Н-1* про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, необхідно відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 14.09.2018 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати акт №13 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*) по факту отримання травми міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області ОСОБА_3 14.09.2018.

Зобов'язати Ліквідаційну комісію Смілянського міського відділу (з обслуговування м.Сміла та Смілянського району) УМВС України в Черкаській області (вул. Перемоги, буд. 13, м. Сміла, Черкаська область, 20700, код ЄДРПОУ 08676464) провести розслідування нещасного випадку, що стався 31.05.1997 близько 22 год. 30 хв. з міліціонером взводу ППС міліції Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України №1346 від 27.12.2002.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко