Постанова

від 02.07.2007 по справі 1/198-22/75

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/198-22/75

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

02.07.07                                                                                           Справа  № 1/198-22/75

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Мурської Х.В.    

                                                                                                            Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ДП “Норма” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” від 21.05.2007 р. без номера

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.2007 р.

у справі № 1/198-22/75

за позовом АКБ “Київ”, м.Київ

до відповідача-1 ВАТ “Завод “Львівсільмаш”, м.Львів

до відповідача-2 ДП “Ряснесільмаш” ВАТ “Завод “Львівсільмаш”, м.Львів

до відповідача-3 ДП “Сільмашсервіс” ВАТ “Завод “Львівсільмаш”, м.Львів

до відповідача-4 ДП “Норма” ВАТ “Завод “Львівсільмаш”, м.Львів

про усунення перешкод у користуванні майном, виселення та відшкодування 60 000 грн. збитків

За участю представників сторін:

від позивача –Оприск Л.Є. (представник, довіреність № 5-06/37 від 30.01.2007 р. у матеріалах справи);

від відповідача-1 –Онищак П.І. (в.о. голови правління, протокол № 11 засідання спостережної ради ВАТ “Завод “Львівсільмаш” від 15.03.2007 р. в матеріалах справи),

                              Стефанишин А.Я. (представник, довіреність від 06.06.2007 р. без номера в матеріалах справи);

від відповідача-2 –Кононова О.Д. (директор),

від відповідача-3 –не з”явився,

від відповідача-4 –Сай І.Ф. (директор)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 02.07.2007 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).

Заяв про відвід суддів не поступало.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2007 р. у справі №  1/198-22/75 (суддя Желік М.Б.), зокрема, задоволено клопотання АКБ “Київ” від 23.02.2007 р. без номера про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ “Завод “Львівсільмаш” (м.Львів, вул.Городоцька, 207), ДП “Ряснесільмаш” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” (м.Львів, вул.Шевченка, 327), ДП “Сільмашсервіс” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” (м.Львів, вул.Шевченка, 327) і ДП “Норма” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” (м.Львів, вул.Зоряна, 7), а також будь-яким іншим особам проводити порізку майна на металобрухт і вивіз будь-якого майна з об”єктів, які знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Шевченка, 327 і м.Львів, вул.Зоряна, 7 до вирішення справи по суті.

Ухвала суду в цій частині мотивована тим, зокрема, що внаслідок здійснення відповідачами протиправних дій, спрямованих на пошкодження об”єктів, які належать АКБ “Київ” на праві власності, зменшується вартість таких об”єктів та порушується право позивача як власника.

Відповідач-4 - ДП “Норма” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” з даною ухвалою в частині вжиття заходів до забезпечення позову не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду в цій частині скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильного застосування норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що в порушення ст.33 ГПК України позивачем не подано господарському суду доказів здійснення відповідачами порізки майна на металобрухт і вивіз будь-якого майна з об”єктів, які знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Шевченка, 327 і м.Львів, вул.Зоряна, 7; заборона відповідачам вивозити будь-яке, а не точно визначене майно, щодо якого заявлено позов, призводить до порушення їхнього права на підприємницьку діяльність, гарантовану ст.42 Конституції України і ст.6 ГК України.

У судовому засіданні позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні представники відповідачів підтримують вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Відповідач-3 своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштового повідомлення з підписом про отримання ухвали (поштове повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.06.2007 р. була визнана необов”язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представника відповідача-3 за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2006 р. у справі № 21/411 затверджено мирову угоду між АКБ “Київ” і ЗАТ “Міжнародна агропромислова корпорація” (а.с.11-17).

На підставі даної мирової угоди у власність АКБ “Київ” передано об”єкти нерухомості, які знаходяться по вул.Шевченка, 327 і вул.Зоряна, 7 у м.Львові. Зазначені об”єкти були отримані ЗАТ “Міжнародна агропромислова корпорація” в процесі санації ВАТ “Завод “Львівсільмаш”.

На виконання вищевказаної ухвали обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвало право власності на дане нерухоме майно (а.с.18-26).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ДП “Норма” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” слід задоволити повністю, ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.2007 р. у справі № 1/198-22/75 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи або фізичної особи допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

          При поданні заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обгрунтувати причини звернення з заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність прийняття засобів забезпечення.

Ухвала про забезпечення позову може виноситися не тільки на підставі достовірно встановлених фактів, які свідчать про недобросовісність поведінки відповідача, але і при доказуванні високого ступеню вірогідності такої поведінки.

          Таким чином, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред”явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, право власності за АКБ “Київ” визнано тільки на нерухоме майно, а оскаржуваною ухвалою заборонено відповідачам вчиняти дії щодо рухомого майна, а саме: проводити порізку майна на металобрухт і вивіз будь-якого майна з об”єктів, які знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Шевченка, 327 і м.Львів, вул.Зоряна, 7.

Як суду першої, так і суду апеляційної інстації позивачем не подано документального підтвердженння права власності на майно, що йде на порізку, металобрухт. У матеріалах справи на момент прийняття оскаржуваної ухвали відсутні будь-які докази (докази чинення перешкод у користуванні майном, здійснення відповідачами протиправних дій, спрямованих на пошкодження об”єктів, які належать АКБ “Київ” на праві власності і т.п.), які б свідчили про утруднення чи неможливість виконання рішення господарського суду в майбутньому. Подана позивачем заява про забезпечення позову є документально необгрунтована.

Таким чином, відповідно до загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, заявник не обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову та не підтвердив доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування даного заходу до забезпечення позову.

Крім того, заборона відповідачам вивозити будь-яке, а не точно визначене майно, щодо якого заявлено позов, призводить до порушення їхнього права на підприємницьку діяльність, гарантовану ст.42 Конституції України і ст.6 ГК України.

Усне клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки в провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 1/280-22/118 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, судом апеляційної інстанції не береться до уваги, так як провадження у справі № 1/280-22/118 на даний час ще не закінчено.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 104-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу ДП “Норма” ВАТ “Завод “Львівсільмаш” задоволити повністю.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.2007 р. у справі № 1/198-22/75 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

6. Канцелярії суду дану постанову направити сторонам і Залізничному ВДВС Львівського МУЮ (79008, м.Львів, вул.Торгова, 11) рекомендованим листом.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Х.В.Мурська                                                                        

Суддя                                                                                                      Л.Л.Давид