Постанова

від 08.01.2019 по справі 152/324/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/324/18

Провадження № 22-ц/801/85/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Славінська Н. Л.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю.Б.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Славінської Н.Л. у м. Шаргород Вінницької області, зі складенням його повного тексту 05 жовтня 2018 року

у справі № 152/324/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія про визнання договорів оренди землі недійсними, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія про визнання договорів оренди землі недійсними.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що в травні 2016 року вони дізналися про існування Договорів оренди землі від 20.05.2010 року та від 01.08.2009 року строком на 15 років належних їм на праві власності земельних ділянок за №587, НОМЕР_4 площею 0,9280 га та 1,7521 га, відповідно, для сільськогосподарського використання, які розміщуються на території Рахнівсько-Лісової сільської ради.

Вважають вказані договори недійсними, так як жодних договорів оренди землі вони не укладали. З приводу підроблення їх підписів у договорах оренди вони звернулися з заявами до Шаргородського ВП, де 23.05.2016 року відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

В ході розслідування кримінального провадження були допитані свідки, з показань яких, зокрема свідка ОСОБА_5, котрий у 2010 році працював заступником директора ТОВ Компанія Енергія та мав підписати договори з орендодавцями, вбачається, що особисто з ними ніхто договорів не підписував, не знайомий.

У кримінальному провадженні проведено почеркознавчу експертизу від 11.05.2017 року, згідно з висновком якої підписи в спірному договорі оренди та в додатку до нього від імені ОСОБА_3, виконані не ним, а іншою особою. Щодо підпису ОСОБА_4 питання експертом не вирішено.

Постановою слідчого СВ Шаргородського ВП від 13.11.2017 року кримінальне провадження закрито з підстав не встановлення осіб, що підробили підписи, а також того, що договори оренди не є офіційними документами, подія не містить складу кримінального правопорушення, тому рекомендовано звернутись до суду.

Згідно з висновком експертів Вінницького відділення КНДІСЕ від 31.08.2018 року, підпис у договорі оренди землі від 01.08.2009 року та акті-прийомі передачі земельної ділянки в оренду від імені ОСОБА_4 виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою.

Таким чином, договори оренди землі від 20.05.2010 року та від 01.08.2009 року є двосторонніми, проте позивачі їх не підписували, тобто свої дії відповідач з ними не погоджував. Вважають, що договори вони з відповідачем не укладали, відповідач - ТОВ Компанія Енергія користується належними їм земельними ділянками незаконно. Вказані вище обставини перешкоджають вільно користуватися та розпоряджатися належними їм земельними ділянками.

Просили визнати недійсними договори оренди землі: від 20.05.2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Компанія Енергія , та від 01.08.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Компанія Енергія .

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі без номера від 20 травня 2010 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія про оренду належної ОСОБА_3 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 від 29.01.2009 року земельної ділянки за №587 площею 0,9280 га, розміщеної на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_2, зареєстрований у відділі Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 травня 2012 року за №052530004004003, та скасувано вчинений відділом Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області 11 травня 2012 року реєстраційний запис №052530004004003 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки №587 площею 0,9280 га з кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Визнано недійсним договір оренди землі без номера від 01 серпня 2009 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія про оренду належної ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ЯЖ №259698 від 29.01.2009 року земельної ділянки за НОМЕР_4 площею 1,7521 га, розміщеної на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_3, зареєстрований у відділі Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 травня 2012 року за №052530004004002, та скасувано вчинений відділом Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області 11 травня 2012 року реєстраційний запис №052530004004002 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки НОМЕР_4 площею 1,7521 га з кадастровим номером НОМЕР_3 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, на користь ОСОБА_4 судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок та по сплаті на проведення судової почеркознавчої експертизи №736/737/18-21 від 31.01.2018 року в сумі 2917 (дві тисячі дев'ятсот сімнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Компанія Енергія , в особі директора ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ТОВ Компанія Енергія .

Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи суд першої інстанції порушив норми процесуального права, нехтуючи дійсними обставинами справи та беручи до уваги твердження позивачів, що не відповідають дійсності, неналежні та недопустимі докази, дійшов хибних висновків. Так представник заявника посилається на те, що факт отримання орендної плати позивачами саме у відповідача дає підстави для висновків про те, що впродовж усього строку з 2009 року позивачі знали про орендаря їхніх земельних ділянок, відтак, що такий договір оренди існує. Суд дійшов хибного висновку про те, що позивачам стало відомо про порушення їхніх прав як власників земельних ділянок лише у 2016 році. Не враховано, що 18.01.2011 року землевпорядною фірмою (ТОВ Фірма Купала ) в присутності заступника начальника відділу Держкомзему у Шаргородському районі ОСОБА_7, директора ТОВ Компанія Енергія ОСОБА_8, землевласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складено Акти встановлення (перенесення на місцевість) меж земельної ділянки. Поряд з позивачами акти підписані і директором ТОВ Компанія Енергія , в яких ідеться про договори оренди з ТОВ Компанія Енергія , а тому про них позивачам було точно відомо в 2011 році. ТОВ Компанія Енергія надала суду примірники договорів оренди земельних ділянок позивачів, котрі зберігаються у ТОВ Компанія Енергія . Неозброєним оком видно, що підпис орендодавця (ОСОБА_3), який проставлено на наданому суду та на експертизу примірнику договору оренди, кардинально відрізняється від підпису, проставленому на примірнику договору ТОВ Компанія Енергія . Теж саме і з договором оренди ОСОБА_4 Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки в зв'язку з витребуванням доказів (матеріалів кримінального провадження) розгляд справи тривав понад 200 днів замість 60, як того вимагає Закон.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів заперечив проти апеляційної скарги, мотивуючи тим, що подана апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а з урахуванням оцінки зібраним доказам в їх сукупності, які подали сторони до суду, суд прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим №0525386900:03:001:0402 площею 0,9280 га, яка знаходиться на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області та належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 29.01.2009 року на підставі розпорядження Шаргородської РДА за №413 від 08.10.2008 року (а.с.39).

Із матеріалів справи встановлено, що наявний договір оренди землі від 20.05.2010 року без номера між позивачем ОСОБА_3 з одного боку та відповідачем ТОВ Компанія Енергія в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту, з другого боку (а.с.33-34).

Згідно з умовами даного договору, позивач передав відповідачеві ТОВ Компанія Енергія у строкове платне користування строком на 15 років за орендну плату, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для сільськогосподарського використання належну йому земельну ділянку №587, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9280 га, яка знаходиться в с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області (п.п.1, 2, 8, 9 Договору) (а.с.33-34).

Означений договір оренди землі від 20.05.2010 року між позивачем та відповідачем зареєстрований у відділі Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №052530004004003 від 11.05.2012 року, що вбачається з примірника договору оренди, представленого позивачем та примірника договору, представленого відповідачем.

Крім того, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_3 договору оренди землі від 20.05.2010 року без номера з ТОВ Компанія Енергія не підписував, довіреності на підписання та укладення вказаного договору від його імені іншим особам - не надавав, що підтверджено в судовому засіданні поясненням позивача, його представника, а також підтверджується висновком експерта за №215-П від 11.05.2017 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 23.05.2016 року за №12016020360000180 за ч.1 ст.358 КК України на аркушах провадження 105-112 і який оглянуто в судовому засіданні, копія якого міститься у матеріалах цивільної справи (а.с.25-32). Проведення експертизи здійснювалося на підставі постанови слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Пронюка І.В. від 27.04.2017 року.

Відповідно до висновку експерта за №215-П від 11.05.2017 року Вінницького НДЕКЦ МВС України судом встановлено, що підпис в графі Орендодавець в Договорі оренди від 20.05.2010 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис в графі Орендодавець в додатку до Договору оренди землі від 20.05.2010 року - акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (пункти 1, 2 висновку) (а.с.25-32).

Крім того, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_3 площею 1,7521 га, яка знаходиться на території Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області та належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №259698, виданого 29.01.2009 року на підставі розпорядження Шаргородської РДА за №413 від 08.10.2008 року (а.с.63).

В матеріалах справи наявний договір оренди землі від 01.08.2009 року без номера між позивачем ОСОБА_4 з одного боку та відповідачем ТОВ Компанія Енергія в особі директора ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту, з другого боку (а.с.57-58).

Згідно з умовами даного договору, позивач передав відповідачеві ТОВ Компанія Енергія у строкове платне користування строком на 15 років за орендну плату, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для сільськогосподарського використання належну йому земельну ділянку НОМЕР_4, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,7521 га, яка знаходиться в с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області (п.п.1, 2, 8, 9 Договору) (а.с.57-58).

Означений договір оренди землі від 01.08.2009 року між позивачем та відповідачем зареєстрований у відділі Держкомзему у Шаргородському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №052530004004002 від 11.05.2012 року, що вбачається з примірника договору оренди, представленого позивачем та примірника договору, представленого відповідачем.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 договору оренди землі від 01.08.2009 року без номера з ТОВ Компанія Енергія не підписував, довіреності на підписання та укладення вказаного договору від його імені іншим особам - не надавав, що підтверджено в судовому засіданні поясненням позивача, його представника, а також підтверджується висновком експертів за №736/737/18-21 від 31.01.2018 року (а.с.43-47).

Відповідно до висновку експертів за №736/737/18-21 від 31.01.2018 року Вінницького відділення КНДІСЕ, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в договорі оренди землі від 01.08.2009 року в графі Орендодавець навпроти прізвища ОСОБА_4. виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_4 в акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 01.08.2009 року навпроти прізвища ОСОБА_4. виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_4 в договорі оренди землі від 01.08.2009 року в графі Орендодавець навпроти прізвища ОСОБА_4. виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 в акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 01 серпня 2009 року навпроти прізвища ОСОБА_4. виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою (пункти 1-4 висновку) (а.с.43-47).

Відтак, судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вільного волевиявлення на укладення та підписання договорів оренди землі, відповідно, від 20.05.2010 року та від 01.08.2009 року з відповідачем та на передачу належної кожному з них земельної ділянки ТОВ Компанія Енергія в оренду - не мали.

Суд вважав необґрунтованим аргумент представника відповідача ОСОБА_11 про те, що зазначені вище висновки експертів не свідчать однозначно про те, що позивачі не підписували спірні договори оренди землі, оскільки примірники договорів, наявні у відповідача та у відділі Держкомзему у Шаргородському районі не були предметом експертного дослідження.

Суд врахував, що на запитання до представника відповідача ОСОБА_11 про те, чи проводитиме відповідач почеркознавчу експертизу тих примірників спірних договорів, що наявні у відповідача на предмет підписання їх позивачами самостійно чи за його клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи, останній повідомив, що не бажає заявляти відповідне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Суд відхилив як безпідставні аргументи представника відповідача про те, що позивачі, отримуючи від відповідача орендну плату за користування належною кожному з них земельною ділянкою, тим самим виявили свою волю на укладення вказаних договорів оренди та на продовження дії цивільних правовідносин, що виникли, а також посилання представника відповідача на підписи позивачів в Відомостях на отримання орендної плати (а.с.128-140), оскільки у вказаних Відомостях не зазначено, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у них підписувалися, не зазначено нормативно-грошової оцінки, податку на прибуток, якщо він утримувався чи сплачувався відповідачем, не зазначено, яку саме орендну плату отримували позивачі.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_12 стверджували, що ОСОБА_3 не знав про те, що договір оренди його земельної ділянки укладено з орендарем ТОВ Компанія Енергія , і що позивач особисто не отримував орендну плату жодного разу, так як періодично виїздив за кордон на тимчасові заробітки, а інших осіб на укладення, підписання договору від його імені та на отримання орендної плати не уповноважував.

Суд вважав, що вказаний аргумент позивача та його представника заслуговує на увагу, так як відповідачем не представлено суду довіреності на підписання договору від імені позивача іншою особою, яка мала б зберігатися разом із договором, а також не представлено довіреностей на отримання замість ОСОБА_3 орендної плати, які мали б зберігатися у відповідача.

Було встановлено, що позивач, будучи обізнаним про свої майнові права, зокрема, про наявність у нього земельної ділянки, не був, разом з тим, обізнаний про орендаря належної йому земельної ділянки, про що дізнався тільки навесні 2016 року, отримавши на свою вимогу від відповідача примірник договору оренди землі без номера від 20.05.2010 року, після чого відразу звернувся у правоохоронні органи із заявою про вчинений щодо нього злочин, встановивши, що підпис у спірному договорі вчинений не ним, а іншою особою.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_12 стверджували, що ОСОБА_4 не знав про те, що договір оренди його земельної ділянки укладено з орендарем ТОВ Компанія Енергія , і що позивач особисто не отримував орендну плату жодного разу, так як, будучи необізнаним у земельному законодавстві, передав документи про власність на належну йому земельну ділянку своєму синові ОСОБА_3 та усно дозволив вирішувати питання щодо земельної ділянки, проте, довіреності не видавав, сам договору не підписував, а інших осіб на укладення, підписання договору від його імені та на отримання орендної плати не уповноважував.

Суд вважав, що вказаний аргумент позивача та його представника заслуговує на увагу, так як відповідачем не представлено суду довіреності на підписання договору від імені позивача іншою особою, яка мала б зберігатися разом із договором, а також не представлено довіреностей на отримання замість ОСОБА_4 орендної плати, які мали б зберігатися у відповідача.

Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_4, будучи обізнаним про свої майнові права, зокрема, про наявність у нього земельної ділянки, не був, разом з тим, обізнаний про орендаря належної йому земельної ділянки, про що дізнався тільки навесні 2016 року від свого сина, який, отримавши на свою вимогу від відповідача примірник договору оренди землі без номера від 01.08.2009 року, ознайомив його з примірником договору, після чого він, встановивши, що не підписував спірного договору оренди, відразу вимагав від сина звернутися у правоохоронні органи із заявою про вчинений щодо нього злочин.

Таким чином суд вважав, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не пропустили строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не дивлячись на те, що спірні договори оренди датовані, відповідно, 20.05.2010 року та 01.08.2009 року, і зареєстровані в Державному реєстрі земель 11.05.2012 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачі не підписували договорів, не були обізнані про їх наявність, так як позивачам примірник оригіналу договору не був виданий відповідачем після здійснення його реєстрації, а лише на вимогу ОСОБА_3 у 2016 році. Ці пояснення не спростовані представником відповідача в судовому засіданні і свідчать про те, що про своє порушене право позивачі дізналися в 2016 році, і звернулися до суду в межах строків позовної давності.

Суд прийшов до переконання, що клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню. Спірними договорами оренди права та охоронювані законом інтереси позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на мирне володіння та розпорядження своїм майном (земельними ділянками), передбачене ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - порушені відповідачем.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив докази у їх сукупності. При цьому вірно врахував правовий висновок Верховного суду, який висловлений у постанові від 18.07.2018 року у справі № 624/604/16-ц.

Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведеного у статті 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що позивачі не підписували примірники Договорів оренди землі від 01.08.2009 року та від 20.05.2010 року, при цьому даних про їх обізнаність зі змістом вказаних правочинів до 2016 року матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про те, що факт отримання орендної плати позивачами саме у відповідача дає підстави для висновків про те, що впродовж усього строку з 2009 року позивачі знали про орендаря їхніх земельних ділянок, відтак, знали що договір оренди існує не спростовують вірні висновки суду першої інстанції, який надав належну правову оцінку таким доводам відповідача.

Крім того, судова колегія враховує і те, що на підтвердження своїх доводів відповідач надав суду відомості ТОВ Компанія Енергія про отримання орендної плати лише за 2016-2017 роки, що не може свідчити про пропуск строків позовної давності позивачами, які звернулися до суду за захистом своїх порушених прав 28.02.2018 року.

Не спростовують вірні висновки суду і доводи відповідача про те, що 18.01.2011 року землевпорядною фірмою (ТОВ Фірма Купала ) в присутності заступника начальника відділу Держкомзему у Шаргородському районі ОСОБА_7, директора ТОВ Компанія Енергія ОСОБА_8, землевласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складено Акти встановлення (перенесення на місцевість) меж земельної ділянки. Поряд з позивачами акти підписані і директором ТОВ Компанія Енергія , в яких ідеться про договори оренди з ТОВ Компанія Енергія , а тому про них позивачам було точно відомо в 2011 році.

Однак вказані Акти не містять посилання на укладення договорів оренди саме з ТОВ Компанія Енергія , як вказує апелянт (а.с. 126, 127). Доводи присутності позивачів і директора ТОВ Компанія Енергія ОСОБА_8 при складанні актів спростовуються показаннями самого директора ТОВ Компанія Енергія ОСОБА_8 в протоколі допиту свідка від 19.07.2017 року (а.с. 16), відповідно до яких свідок вказує, що з самим орендодавцем ОСОБА_3 особисто не знайомий, та раніше ніколи з ним не зустрічався.

Також представник заявника вказує на неприйняття судом того факту, що ТОВ Компанія Енергія надала суду примірники договорів оренди земельних ділянок позивачів, котрі зберігаються у ТОВ Компанія Енергія . Неозброєним оком видно, що підпис орендодавця (ОСОБА_3), який проставлено на наданому суду та на експертизу примірнику договору оренди, кардинально відрізняється від підпису, проставленому на примірнику договору ТОВ Компанія Енергія . Теж саме і з договором оренди ОСОБА_4

Проте такі доводи не приймаються судом, оскільки відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, зокрема, для з'ясування чи виконаний підпис даною чи іншою особою, призначається експертиза. Оскільки питання, зазначене представником заявника стосується сфери спеціальних знань та відповідно до ЗУ Про судову експертизу вирішується судовими експертами, суд першої інстанції вірно роз'яснив представнику відповідача про необхідність призначення з цього питання почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і вказує, що в зв'язку з витребуванням доказів (матеріалів кримінального провадження) розгляд справи тривав понад 200 днів замість 60, як того вимагає Закон. Проте не вказує як це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Вказівка ж на те, що за цей період Верховний Суд виніс кілька своїх постанов в подібних правовідносинах, які суд першої інстанції і поспішив використати в якості підтвердження своїх висновків, не є підставою для скасування або зміни рішення.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зі змісту частини 3 статті 203 ЦК України слідує, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Оскільки волевиявлення позивача ОСОБА_3 на укладення Договору оренди землі від 20,05.2010 року, а у позивача ОСОБА_4 на укладення Договору оренди землі від 01.08.2009 року не було, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вказані правочини слід визнати недійсними.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Енергія залишити без задоволення.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 січня 2019 року.

Головуючий: Войтко Ю.Б.

Судді: Міхасішин І.В.

Стадник І.М.