Справа № 569/894/18
УХВАЛА
09 січня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
з участю:
заявника - відповідача - ОСОБА_1
представника заявника - адвоката ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Рівненського міського суду від 24.05.2018 р. у цивільній справі за позовом ТзОВ Кредоактив до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та стягнення штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
24.05.2018 року Рівненським міським судом по вищевказаній цивільній справі ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кредоактив та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредоактив збитки у сумі 161 189 грн. 60 коп. завдані порушенням договору застави від 27.09.2007 р., посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3575, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27.09.2007 № К/29/1703 .
Після ухвалення заочного рішення, 05.11.2018 року, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду від 24.05.2018р., посилаючись на те, що заочне рішення по справі було ухвалено без його участі, оскільки він не був присутнім під час розгляду справи з тієї підстави, що йому не було відомо про неї, оскільки знятий з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1, яка була зазначена в позові. Знятий з реєстрації ще 03 червня 2015 року, а фактично проживав у будинку №53 на вулиці Гайдамацька, який належить йому на праві власності. В зв"язку з цим не отримував повісток про виклик до суду. Про заочне рішення йому стало відомо лише 31 жовтня 2018 року від приватного виконавця.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник заявника адвокат ОСОБА_2, заяву підтримали та пояснили, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 позбавив його законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів в суді під час вирішення цивільної справи та не дав можливості подати заперечення до позовних вимог, зокрема, заявити про застосування строків позовної давності, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Кредоактив - новий кредитор спірних правовідносин у справі, звернувся до суду з позовом про стягнення збитків та штрафу за порушення умов Договору застави в січні 2018 року, яке за твердженням позивача відбулося 06 квітня 2011 року, тобто майже через 7 років після виникнення права на стягнення збитків та штрафу. Позивач звернувся до суду з вказаним позовом після спливу строків позовної давності, що є підставою для відмови в його задоволенні.
З наведених вище підстав просять суд скасувати заочне рішення Рівненського міського суду від 24 травня 2018 року по справі № 569/894/18 та призначити справу для розгляду в загальному порядку.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, оскільки ним не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів заяви про перегляд заочного рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши доводи заяви про скасування заочного рішення у справі, а також пояснень позивача на цю заяву, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Стосовно вирішення заяви про перегляд по суті, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 284 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Як слідує з матеріалів справи, рішення у справі прийнято 24 травня 2018 року, натомість із вказаною заявою відповідач звернувся 05 листопада 2018 року у вересні 2018 року, тобто з пропуском строку встановлено у частині другій статті 284 ЦПК України.
Натомість за змістом заяви відповідача слідує, що він просить суд поновити цей строк, оскільки не отримував його копії від суду, а дізнався про нього лише від приватного виконавця 31 жовтня 2018 року.
Відповідач зазначає, що за адресою вказаною в матеріалах справи, а саме АДРЕСА_2 він не проживає, оскільки був знятий з реєстрації за цією адресою з 03.06.2015 року , та фактично проживає в будинку за адресою м. Рівне, вул. Гайдамацька, 53.
Проте, судом було встановлено, що Відповідач не зареєстрований за адресою, яка зазначалася в матеріалах справи та було встановлено, що Відповідач взагалі не має офіційного місця реєстрації. (а.с.36).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З оглянутих судом матеріалів цивільної справи № 569/894/18 за позовом ТзОВ Кредоактив до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та стягнення штрафу слідує, що судом 19 лютого 2018 року, згідно інформації з офіційного сайту Рівненського міського суду Рівненської області було опубліковано перший виклик до суду по даній справі на 16 квітня 2018 року, а 17 квітня 2018 року було опубліковано другий виклик відповідача до суду по даній справі на 24 травня 2018 року (а.с.38, 61). Крім того, судом направлялися судові повістки за останнім відомим місцем проживання відповідача ( а.с. 49, 60).
Проте, ні 16 квітня ні 24 травня 2018 року відповідач в судові засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Отже, судом було вчинено всі необхідні дії, а тому Відповідач ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
При прийнятті рішення в цій частині суд бере до уваги і практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , є джерелом права в Україні.
Так, у справі "Брумареску проти Румунії" ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
В даному контексті також слід враховувати іншу правову позицію ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.41).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судом були вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, в якому ухвалено заочне рішення, а його доводи про те, що він не отримував судових повісток не є підставою для скасування заочного рішення, оскільки протягом тривалого часу відповідач не вживав заходів щоб дізнатись про стан відомого йому предмету спору.
Оцінюючи повідомлені відповідачем обставини, які він вважає істотними суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що до позивача як кредитора перейшли усі , без обмеження , права на всі платежі за Кредитним договором та Договором застави 26.01.2017 р. , що вбачається з ухвали Рівненського міського суду від 07.11.2017р. ( а.с.8-9), яка була оцінена судом при розгляді позову по суті.
Так суд не приймає до уваги доводи відповідача про сплив строку позовної давності щодо правовідносин, на підставі яких були сформовані позовні вимоги по справі, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано, нових доказів не було подано.
Отже, доводи ОСОБА_1 в цій частині не є істотними в розумінні ст.288 ЦПК України та не приймаються судом як доказ.
Суд зазначає, що під час судового розгляду були досліджені належним чином всі наявні письмові матеріали справи.
Підсумовуючи все вищевикладене, оскільки відповідач про судове засідання, в якому було ухвалено заочне рішення, повідомлявся судом належним чином - оголошеннями про виклик до суду, та зважаючи на те, що заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на нові докази, які мають істотне значення для справи, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 287-288 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ТзОВ Кредоактив до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та стягнення штрафу, залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11 січня 2019 року.
Суддя О.В.Панас
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2019 |
Оприлюднено | 14.01.2019 |
Номер документу | 79132569 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Панас О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні