Рішення

від 11.01.2019 по справі 136/561/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/561/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Мельник В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0975 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області. На підставі Договору оренди землі від 20.08.2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке", в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки. Вказаний договір позивач не підписувала, що стало приводом для її звернення до суду з позовом, яким вона просить суд визнати недійсним Договір оренди землі від 20.08.2014 року.

Представник ТОВ "Прилуцьке" подав до суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки вважає, що позивач в змозі була довідатись про наявність оспорюваного правочину.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначеної її розгляд за правилами загального позовного провадження.

31.05.2018 року у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, у зв'язку з чим в період з 21.06.2018 року по 31.07.2018 року, а також з 30.08.2018 року по 28.11.2018 року провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0975 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, що підтверджується Державним актом серії ВН № 027630 про право власності на земельну ділянку від 17.01.2006 року.

20.08.2014 року ОСОБА_1 (далі - орендодавець) уклала з ТОВ "Прилуцьке" (далі - орендар) Договір оренди землі, предметом якого є вищевказана земельна ділянка. На підставі зазначеного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Прилуцьке" було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 строком на 5 років.

Позивач стверджує, що про існування вказаного правочину дізналася після того як отримала від ТОВ "Прилуцьке" матеріали реєстраційної справи, тобто в травні 2017 року, що в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_2 Вказаний договір вона не підписувала, тобто її волевиявлення на укладення правочину відсутнє.

За заявою представника позивача суд призначив у справі судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставив питання: - Чи виконаний підпис в графі "Орендодавець" Договору оренди від 20.08.2014 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,0975 га (кадастровий номер НОМЕР_3), ОСОБА_1 чи іншою особою? 2 Чи виконаний підпис в графі "Орендодавець" Договору оренди від 20.08.2014 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,0975 га (кадастровий номер НОМЕР_3) шляхом наслідування почерку ОСОБА_1?

За результатами проведеного дослідження експерт склав висновок №055/18 від 07.11.2018 року в якому вказав, що підпис в графі "Орендодавець" Договору від 20.08.2014 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,0975 га (кадастровий номер НОМЕР_3), - виконаний не самою ОСОБА_1, а іншою особою, з ретельним наслідуванням її справжнього підпису.

Представник ТОВ "Прилуцьке" ініціював питання про виключення з числа доказів висновок №055/18 від 07.11.2018 року судово-почеркознавчої експертизи з тих підстав, що виключно державні спеціалізовані установи здійснюють судово-експертну діяльність пов'язану з проведенням криміналістичних експертиз (ст. 7 Закону України "Про судовому експертизу"), до підвиду якої відноситься почеркознавча експертиза (п.1.2 Розділу 1 "Загальні положення" Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5). Враховуючи те, що ТОВ "СОЛОМОН" є юридичною особою приватного права, на думку представника ТОВ "Прилуцьке", вказана установа не мала права приймати до виконання ухвалу суду про призначення почеркознавчої експертизи. Таким чином, висновок експерта отримано з порушенням вимог статті 78 ЦПК України, а тому вказаний доказ є недопустимим.

Статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" (далі - Закон № 4038-ХІІ, зі змінами в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) визначено, що судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом № 4038-ХІІ.

З системного аналізу вказаних норм права слідує, що судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють виключно державні спеціалізовані установи, в інших випадках - судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань. Таким чином залучення експертів державних спеціалізованих установ є обов'язковою вимогою при призначенні експертиз у кримінальному провадженні. При виконанні будь-якого дослідження (незалежно від галузі знань), у різному співвідношенні завжди застосовуються загально криміналістичні методи дослідження та спеціальні знання з відповідної галузі, оскільки судова експертиза є суміжною наукою. Так як експертиза була призначена у цивільні справі, а не кримінальному провадженні, враховуючи характер правовідносин між сторонами (цивільні правовідносини), керуючись ч.1 ст. 7, 10 Закону № 4038-ХІІ, суд дійшов висновку про можливість залучення до проведення дослідження експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

За даними Реєстру атестованих судових експертів судом встановлено, що рішенням Експертно-кваліфікаційної комісії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підтверджено кваліфікацію судового експерта Панчошнік Ірини Зіновіївни, яка має повну вищу освіту, стаж експертної роботи з 1997 року, а також має право на проведення почеркознавчих і авторознавчих експертиз за спеціальністю 1.1 "Дослідження почерку і підписів" до 27.09.2022 року. Таким чином суд вважає, що Панчошнік І.З. мала необхідну кваліфікацію експерта, яка давала їй право на проведення почеркознавчого дослідження.

Відповідач не скористався правом на проведення експертизи за своїм клопотанням, при цьому не надав доказів, які спростовували б висновок №055/18 від 07.11.2018 року або ж вказували на його необґрунтованість, у зв'язку з чим суд вважає висновок належним і допустимим доказом, оскільки останній містить інформацію щодо предмета доказування, яка оцінюється в сукупності з іншими доказами по справі.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зі змісту частини 3 статті 203 ЦК України слідує, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 241 ЦК України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим лише у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В матеріалах справи відсутні дані, які вказували б на те, що особа, яка підписала оспорюваний правочин від імені ОСОБА_1 була її представником або ж виконала підпис з її відома. Отримання позивачем коштів від ТОВ "Прилуцьке" за використання належного їй земельного паю не може свідчити про схвалення нею вказаного договору, оскільки предметом договору є земельна ділянка з визначеними на місцевості межами, а не земельна частка (пай). Виплата позивачу коштів за використання її майна відповідає звичаям ділового обороту. Таким чином, встановлені обставини вказують на відсутність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

За таких обставин суд вважає, що Договір оренди землі від 20.08.2014 року слід визнати недійсним, оскільки позивач вказаний правочин не підписувала і волевиявлення на його укладення не давала, з огляду на що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди землі від 20.08.2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" про передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0975 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" (код ЄДРПОУ 36522672, місцезнаходження: 22512, Вінницька область, Липовецький район, с. Нова Прилука, вул. Аграрна, 1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 5 005 (п'ять тисяч п'ять) грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник