Рішення

від 13.12.2018 по справі 160/8580/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Справа № 160/8580/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С. за участі: представника позивача: представника відповідача: Малютіної В.Е. Безбабної М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 16.05.2018 №73.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято Рішення, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач вважає, що внесення його до переліку ризикових платників є протиправним, нічим не підтверджено, до того ж, такі Критерії ризиковості містяться в листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, який за своєю правовою природою носить роз'яснювальний та/або рекомендаційний характер. Тож оскаржене рішення комісії відповідача має наслідком зупинення та в подальшому відмову в реєстрації направлених підприємством на реєстрацію податкових накладних та є нічим іншим як втручанням та перешкоджанням господарській діяльності підприємства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 160/8580/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 06 грудня 2018 року.

06 грудня 2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та вказав, що позивача включено до переліку ризикових підприємств згідно Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.05.2018 №73, як такого, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації, наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). За даними інформаційних баз ДФС встановлено, що при наявності операцій придбання-реалізацій імпортованих товарів значного асортименту, у платника відсутні відомості щодо наявності складських приміщень (20-ОПП не подавалась, у фінансовому звіті за 2017 рік наявність основних засобів не зазначена, на підприємстві працює 1 особа, на момент здійснення операцій у підприємства був відкритий тільки 1 рахунок у Казначействі України електронне адміністрування податку на додану вартість).

В судовому засіданні 06 грудня 2018 року судом оголошено перерву до 13 грудня 2018 року.

11 грудня 2018 року позивачем надана відповідь на відзив, в якій він вказав, що станом на час прийняття відповідного рішення та звернення до суду Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені будь-яким наказом ДФС України та не зареєстровані в Мінюсті. Тобто, позивача віднесено до переліку ризикових платників за відсутності будь-якого нормативно-правового акту, що регулює вказане питання.

Крім того, позивач не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості, визначених вказаним листом.

В судовому засіданні 13 грудня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд (і.к. 41638927) (попередня назва-ТОВ Агропром 2017 ) зареєстроване в якості юридичної особи 05.10.2017 р., взято на облік ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області 05.10.2017

16.05.2018 р. за результатами засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення, оформлене Протоколом №73, згідно якого комісія постановила врахувати інформацію відповідних структурних підрозділів, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ Агропром 2017 (код ЄДРПОУ 41638927) до відповідного переліку бази даних ІС Податковий блок , як такого, що відповідає відповідним критеріям ризиковості.

Фактично зазначеним протокольним рішенням визначено суб'єкта господарювання - ТОВ Моріс Трейд (попередня назва-ТОВ Агропром 2017 ) таким, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку оскарженому рішенню Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом від 16.05.2018 №73, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що наслідком визнання платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості є зупинення реєстрації направлених таким платником на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних, тобто фактично неможливість такої реєстрації підприємством постачальником/ виконавцем.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 р. постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 р. постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом №144 від 21.03.2018 р. затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

У вказаному Порядку зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості (пункт 1.6.), якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно наданих Міністерстом Юстиції України в листі від 31.05.2012 р. № 5476-0-33-12/10.1 роз'яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд погоджується з доводами позивача про те, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз'яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 16.05.2018 №73 створює негативні наслідки для позивача, в контексті п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України воно є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке суду належить перевірити на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідач, обгрунтовуючи прийняття оскаржуваного рішення, посилається на ту обставину, що позивач відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації, наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). Також відповідач посилається на те, що за даними інформаційних баз ДФС встановлено, що при наявності операцій придбання-реалізацій імпортованих товарів значного асортименту, у платника відсутні відомості щодо наявності складських приміщень (20-ОПП не подавалась, у фінансовому звіті за 2017 рік наявність основних засобів не зазначена, на підприємстві працює 1 особа, на момент здійснення операцій у підприємства був відкритий тільки 1 рахунок у Казначействі України електронне адміністрування податку на додану вартість).

У зв'язку з цим суд зазначає, що п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку не містить такої підстави як відсутність у платника відомостей щодо наявності складських приміщень, не подання 20-ОПП та не зазначення у фінансовому звіті про наявність основних засобів, тож наведене свідчить, що Комісія відповідача самостійно розширила перелік Критеріїв ризиковості платника податку, які зазначені у п. 1.6.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Будь-яких документів, які визначені абзацем 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Дослідивши оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 16.05.2018 №73, суд зазначає, що воно не містить жодного обґрунтування віднесення ТОВ Агропром 2017 до відповідного переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості.

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 16.05.2018 №73, не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 16.05.2018 №73 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд (49087, м.Дніпро, вул. Василя Макухи, буд 1, і.к. 41638927) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; і.к. 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 16.05.2018 №73.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моріс Трейд судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 грудня 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 18 грудня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник